Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

снаряжать

  • 1 снаряжать

    техн., несов. снаряжа́ть, сов. снаряди́ть
    1) споряджа́ти, споряди́ти
    2) ( приготовлять к работе) лаштува́ти и налашто́вувати, налаштува́ти, ладна́ти, наладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > снаряжать

  • 2 снаряжать

    техн., несов. снаряжа́ть, сов. снаряди́ть
    1) споряджа́ти, споряди́ти
    2) ( приготовлять к работе) лаштува́ти и налашто́вувати, налаштува́ти, ладна́ти, наладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > снаряжать

  • 3 снаряжать

    несов.; сов. - снаряд`ить
    1) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш; ( в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш и мног. повиряджа́ти, диал. знаряджа́ти, знаряди́ти, зряджа́ти, зряди́ти
    2) ( приготовлять к работе) лаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш и налашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, налаштува́ти, ладна́ти, наладна́ти, несов. ла́годити, -джу, -диш, риштува́ти, -ту́ю, -ту́єш, обла́годжувати, -джую, -джуєш, обла́джувати
    3) (наряжать, одевать) диал. см. наряжать I
    4) ( заряжать) воен. заряджа́ти, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > снаряжать

  • 4 снарядить

    сов. от снаряжать

    Русско-украинский политехнический словарь > снарядить

  • 5 снарядить

    сов. от снаряжать

    Русско-украинский политехнический словарь > снарядить

  • 6 готовить

    готувати (я готую), готовити, заготовляти, виготовляти; лагодити, ладнувати, ладнати, лаштувати; рихтувати, риштувати, споряджати, строїти (снаряжать); їсти варити, куховарити, кухторитися (стряпать); способити кого до чого (готовить, приспособлять кого к чему-л). [Готувати, лагодити, ладнати, лаштувати - воза, обід, вечерю, весілля. Риштувати, рихтувати - вози в дорогу, гармати до бою. Строїти коня у дорогу. На нас уже лагодив лихо (Потеб.). Мене рихтували в москалі, а я утік. Способили своїх юнаків до козакування (Кул.)].
    * * *
    готува́ти, гото́вити; (собирать в дорогу, для еды) ла́годити, лаштува́ти, ладна́ти, ла́дити, рихтува́ти

    Русско-украинский словарь > готовить

  • 7 излаживать

    изладить лагодити, налагодити, злагодити, ладнати, з[на]ладнати, лаштувати, налаштувати, злаштувати, споряджати, спорядити. Излаженный - налагоджений, з[на]лагоджений, зладнаний, налаштований, злаштований, споряджений.
    * * *
    диал.; несов.; сов. - изл`адить
    нала́годжувати, нала́годити; ( чинить) ла́годити, пола́годити, сов. пола́дити, поладна́ти; (сов.: смастерить, устроить) зла́годити; ( снаряжать) лаштува́ти, налаштува́ти, споряджа́ти, споряди́ти

    Русско-украинский словарь > излаживать

  • 8 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 9 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 10 отправлять

    отправить
    1) виряджати, вирядити, відряджати, відрядити, виправляти, виправити, наряджати, нарядити, слати, послати, висилати, вислати, (услать, спровадить) відсилати, відіслати, випроваджати и випроваджувати, випровадити, відпроваджати и відпроваджувати, відпровадити, спроваджувати, спровадити кого, що куди. -лять кого в дорогу, в поход - виряджати (виправляти) кого в дорогу, в похід. -вить послов - вирядити (нарядити, послати) послів. -вить товары по железной дороге - послати, вислати крам залізницею. -вить кому-л. письмо, посылку по почте - послати кому листа поштою, послати, подати кому посилку поштою. -вить кого из дому (спровадить) - випровадити, відпровадити, спровадити, відрядити кого з дому. -вить ни с чем - випровадити, відпровадити кого ні з чим. -вить в ссылку - запровадити (и запроторити, завдати) на заслання. -вить на тот свет - на той світ загнати, з світу зігнати;
    2) справляти, справити, відправляти, відправити, управляти, управити, справувати що. -лять какую-л. должность, службу - справляти, справувати, відбувати які обов'язки, яку службу, урядувати на якій посаді; (служить чем) правити за кого, за що. -лять какие-л. функции - справляти які функції. -лять повинности - відбутки відбувати. Отправленный - виряджений, відряджений, виправлений, посланий, висланий и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - отпр`авить
    відправля́ти, відпра́вити и повідправля́ти; (снаряжать, отпускать в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити и повиряджа́ти; (отсылать кого-л.) випроводжа́ти, ви́провадити, відпрова́джувати, відпрова́дити и повідпрова́джувати, несов. попрова́дити; ( посылать) посила́ти, посла́ти; (отсылать что-л.) надсила́ти, надісла́ти; (спроваживать куда-л.) запрова́джувати, запрова́дити и позапрова́джувати; диал. виправля́ти, ви́правити и повиправля́ти
    II несов.; сов. - отпр`авить
    (исполнять, осуществлять), вико́нувати, ви́конати; ( исполнять обряды) пра́вити, відправля́ти, відпра́вити

    Русско-украинский словарь > отправлять

  • 11 снабжать

    несов.; сов. - снабд`ить
    1) ( кого-что чем) постача́ти, поста́чити (кому-чому що, кого-що чим); ( снаряжать) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш (кого-що чим); ( обеспечивать) забезпе́чувати, -чую, -чуєш, забезпе́чити (кого-що чим); ( давать) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (кому-чому що); ( доставлять) доставля́ти, доста́вити, -влю, -виш, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти, поставля́ти, поста́вити (кому-чому кого-що), достача́ти, доста́чити, диал. достарча́ти, доста́рчити (кому що)

    \снабжать ди́ть всем необходи́мым — забезпе́чити всім необхі́дним

    \снабжать ди́ть кни́гу примеча́ниями — да́ти (пода́ти) до кни́жки (до кни́ги) примі́тки

    2) (что чем - приделывать, прилаживать) приробля́ти и приро́блювати, -люю, -люєш, прироби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. поприробля́ти и поприро́блювати, прилашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, прилаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш (що до чого); ( оборудовать) обла́днувати, -ную, -нуєш, обладна́ти (що чим)

    Русско-украинский словарь > снабжать

  • 12 снарядить

    Русско-украинский словарь > снарядить

  • 13 справлять

    несов.; сов. - спр`авить
    справля́ти, спра́вити, -влю, -виш и мног. посправля́ти; ( снаряжать) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш; (исправлять, чинить) ла́годити, -джу, -диш, пола́годити, поправля́ти, попра́вити, -влю, -виш, ладна́ти, поладна́ти, ла́дити, -джу, -диш, пола́дити

    Русско-украинский словарь > справлять

  • 14 Изряжать

    изрядить
    1) (снаряжать) знаряджати, знарядити, зряджати, зрядити, виряджати, вирядити, опоряджати, опорядити. [Треба синів на чужину знаряжати (М. Вовч.). Опорядила все на господарстві (М. Вовч.)];
    2) (наряжать) зряджати, зрядити, убирати, убрати, виряджати, вирядити, (гал.) вистроювати, вистроїти кого. [Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вбери й пенька, то стане за Панька (Номис)]. Изряженный -
    1) знаряджений, зряджений, виряджений, опоряджений;
    2) зряджений, убраний, виряджений, вистроєний. -ться - зряджатися, зрядитися и т. д.

    Русско-украинский словарь > Изряжать

  • 15 Наготовлять

    наготавливать, наготовить наготовляти и наготовлювати, готовити, наготовити, готувати, наготувати, (напасать) настачати, настачити, (натаскивать уйму) натаганювати, натаганити, (снаряжать) лагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, ладнувати, наладнувати, (в дорогу) лаштувати, налаштовувати, налаштувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаготовляти, понаготовлювати, понастачати, понатаганювати и т. п. [Наготовила їй повнісіньку скриню (Рудч.). Своїй матінці їсти понаготовляли (Милор.) Жінка усе те понаготовлювала (Манж.). Наготувала усе собі про смерть (Київщ.). Настачили усього на зиму (Богодух.). Натаганив дров стільки, що за зиму й не попалимо (Червоногр.). Заходився воза лаштувати (Полт.). А нумо, кумо, риштувать вози в далекую дорогу! (Шевч.)]. -вили массу напитков и яств - понаготовляли силу напоїв і страв (напитків і наїдків), понаготовлювали силу силенну їсти й пити. -вить кушанье для варки - налагодити страву. [Я вже борщ налагодила (Лубенщ.)]. - вить лесу для постройки - наготовити деревні на будівлю. Наготовленный - наготовлений, наготований, настачений, натаганений, налагоджений, наладнаний, наладнований, налаштований, нарих[ш]тований, понаготовлюваний и т. п. -ться -
    1) наготовлятися, наготовлюватися, готовитися, наготовитися, готуватися, наготуватися, понаготовлюватися; бути наготовлюваним, наготовуваним, наготовленим, наготованим, понаготовлюваним и т. п. У них -ляется всего на весь год - вони наготовляють усього на цілий рік;
    2) (напасаться) наста(р)чатися, настарчитися на кого. [На цю дітвору не настачишся (Полт.)].

    Русско-украинский словарь > Наготовлять

См. также в других словарях:

  • снаряжать — См. снабжать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. снаряжать посылать, отправлять; приготовлять, снабжать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • СНАРЯЖАТЬ — или снаряживать, снарядить что, кого либо, устроить, снабдить всем нужным, сдоблять, готовить, излаживать, наряжать, скручать. Снарядить соху или ткацкий стан, изготовить совсем для дела, собрать и наладить. Снаряжать промыслы, покруты, содержать …   Толковый словарь Даля

  • СНАРЯЖАТЬ — СНАРЯЖАТЬ, снаряжаю, снаряжаешь. несовер. к снарядить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • снаряжать — СНАРЯДИТЬ, яжу, ядишь; яжённый ( ён, ена); сов., кого что. Снабдить всем необходимым при отправлении куда н. С. в поход. С. экспедицию. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Снаряжать — несов. перех. 1. Подготавливать для отправки куда либо, снабжая всем необходимым. 2. разг. Отправлять кого либо куда либо. 3. разг. Обеспечивать чем либо. 4. местн. Наряжать, одевать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • снаряжать — снаряж ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • снаряжать — (I), снаряжа/ю(сь), жа/ешь(ся), жа/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • снаряжать — Syn: посылать, отправлять …   Тезаурус русской деловой лексики

  • снаряжать — см. Снарядить …   Энциклопедический словарь

  • снаряжать — см. снарядить; а/ю, а/ешь; нсв …   Словарь многих выражений

  • снаряжать — 3.4.2., ССМ 1 3.4.7., ЛВМ 7 …   Экспериментальный синтаксический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»