Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наряжать

  • 1 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 2 нарядить

    -ся см. Наряжать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > нарядить

  • 3 наряжаться

    нарядиться
    1) зряджатися, зрядитися; бути зряджуваним, зрядженим; призначатися, бути призначуваним, призначеним и т. п.; срв. Наряжать 1, 2 и 4. Я сам -дился в работу - я сам зрядився (порядився) працювати. -жаться в дорогу - вирядитися в дорогу. -жаться дом строить - збиратися (лагодитися) дім (хату) будувати;
    2) (нарядно одеваться) (гарно, пишно) убиратися, убратися, прибиратися, прибратися, виряджатися, вирядитися, зряджатися, зрядитися, уряджатися, урядитися, (зап.) вистроюватися и (редко) строїтися, вистроїтися, (прихорашиваться) причепурюватися, чепуритися, причепуритися, вичепурюватися, вичепуритися, прикукоблюватися, прикукобитися, виштатуватися, (о мног.) повбиратися, поприбиратися, повиряджатися и повиряджуватися, поз[пов]ряджуватися, повистроюватися, попри[пови]чепурюватися; бути (гарно, пишно) убираним, прибираним, виряджуваним, вистроюваним, убраним, прибраним, вирядженим, вистроєним, повбираним, поприбираним, повиряджуваним, повистроюваним и т. п.; срв. Наряжать 3. [Марнуєш гроші, вбираєшся немов княгиня (Самійл.). В неділю, прибравшись по-літньому, не вважаючи на осінь, побігла до нього (Н.-Лев.). Як у тебе дочки виряджаються серед будня! (Мова). Повиряджаються та йдуть удвох на село, сяючи намистом (Гр. Григор.). Вистроїлася, як до шлюбу (Липовеч.)]. -диться во что - убратися в що и (реже) убрати що, прибратися, вирядитися, урядитися, повбиратися и т. п. в що. [Вберись у шати пишні (Грінч.). Убрався в жупан і дума, що пан (Номису). В голубий жупан приберися (Макс.). Вирядивсь у саму красну одежу (Яворн.). У жупан синій уряджуся (Пісня)].
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`иться
    га́рно, пи́шно
    II
    наряджа́тися

    Русско-украинский словарь > наряжаться

  • 4 снаряжать

    несов.; сов. - снаряд`ить
    1) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш; ( в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш и мног. повиряджа́ти, диал. знаряджа́ти, знаряди́ти, зряджа́ти, зряди́ти
    2) ( приготовлять к работе) лаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш и налашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, налаштува́ти, ладна́ти, наладна́ти, несов. ла́годити, -джу, -диш, риштува́ти, -ту́ю, -ту́єш, обла́годжувати, -джую, -джуєш, обла́джувати
    3) (наряжать, одевать) диал. см. наряжать I
    4) ( заряжать) воен. заряджа́ти, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > снаряжать

  • 5 нарядный

    1) (относящ. к наряду) - а) загадовий, наказовий, нарядовий; б) реєстровий, спис(к)овий; в) убраннєвий, уборовий, (зап.) строєвий;
    2) см. Нарядчик 1;
    3) см. Наряжённый 2 (под Наряжать);
    4) (щегольской: только о нарядно одетом) одягний, зодягнений, одіжний, (гарно, пишно) убраний, (только о наряде) прибірний, багатий, пишний (и о наряде и о нарядно одетом) ошатний, (реже шатний), чепурний, (зап.) стрійний; (перен.) чепурний, пишний. [Народ по тих хуторах гарний, одягний (Куліш). Татарки в червоних чадрах, одягні й кольористі (Корол.). Одягна, як міщанка (Квітка). Дивітесь, люди добрі, який я зодягний та ошатний (Г. Барв.). Одібрав кошовий що- найкращий народ та одіжний (Драг.). На тобі сукні дуже прибірні (Чуб. V). Багата сукня (Брацл.). І сама не ошатна ходиш і нас, козаків, без свити водиш (Дума). Стрійні слуги (Франко). Чепурні випаси і пещені ниви, обсаджені шипшиною (М. Калин.)]. -ный дом - чепурний (пишний) будинок. -ная берёза - ошатна береза.
    * * *
    I
    оша́тний, наря́дний; [га́рно, че́пурно, пи́шно, розкі́шно] вбра́ний; (красивый, пышный) га́рний, чепурни́й, пи́шний; диал. хупа́вий
    II
    наря́дний

    Русско-украинский словарь > нарядный

  • 6 принаряжать

    принарядить кого (нарядить, приодеть) чепурити, при[під]чепурити, прибирати, прибрати, припоряджати, припорядити, зряджати, зрядити кого, (пров.) прихахулити, прикукобити кого, (разодеть) виряджати, вирядити кого, (о мн.) попричепурювати, поприбирати; см. Приодевать, Наряжать. [Одягли його, причепурили]. Принаряженный, принарядившийся - причепурений, прибраний, припоряджений, зряджений, прихахулений, прикукоблений. -ться - чепуритися, при[під]чепуритися, прибиратися, прибратися (о мн. поприбиратися), припоряджатися, припорядитися, прихахулитися, (разодеться) виряджатися, вирядитися. [Умилася, причепурилась (Котл.). Чого се так прибравсь, неначе в свято? (Куліш). Заким прихахулишся, то бояри й мед поп'ють (Ном.)].
    * * *
    несов.; сов. - принаряд`ить
    чепури́ти и причепу́рювати, причепури́ти, виряджа́ти, ви́рядити; ( в хорошую одежду) приодяга́ти, приодягти́ и приодягну́ти; диал. несов. прикуко́бити; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, вбира́ти, вбра́ти и повбира́ти

    Русско-украинский словарь > принаряжать

  • 7 рядить

    I
    ( наряжать) виряджа́ти, убирати, наряджа́ти; ( в необычную одежду) переряджа́ти; ряди́ти, -джу́, -диш; диал. стро́їти

    \рядитьть в шуты́ — кого́ роби́ти бла́зня з ко́го

    II
    1) ( подряжать) підряджа́ти, ладна́ти; догово́рювати, -рюю, -рюєш; ряди́ти, -джу́, -диш; диал. годи́ти, -джу́, -диш, поряджа́ти; (нанимать) найма́ти
    2) ( устанавливать порядок) порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ряди́ти
    3) (приготовлять; устраивать) ла́годити, -джу, -диш, лаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ладна́ти, ла́дити, -джу, -диш

    Русско-украинский словарь > рядить

  • 8 уряжать

    несов.; сов. - уряд`ить; диал.
    1) ( приводить в порядок) упорядко́вувати, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти; ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти
    2) ( наряжать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти; прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; ( украшать) прикраша́ти и прикра́шувати, прикра́сити и прикраси́ти
    3) ( договариваться) домовля́тися, домо́витися; зго́джуватися, зго́дитися; ( уговариваться) умовля́тися, умо́витися; ( приходить к соглашению) прихо́дити до зго́ди, прийти́ до зго́ди

    Русско-украинский словарь > уряжать

  • 9 Изодевать

    изодеть
    1) зодягати, зодягти кого. [Свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю (Метл.)];
    2) (наряжать) виряджати, вирядити, убирати, убрати, (зап.) вистроювати, вистроїти кого. Изодетый - зодягнений, зодягний, одягний, виряджений, вистроєний, убраний. [Дивіться, люди добрі, який я зодягний та ошатний (Г. Барв.)].

    Русско-украинский словарь > Изодевать

  • 10 Изряжать

    изрядить
    1) (снаряжать) знаряджати, знарядити, зряджати, зрядити, виряджати, вирядити, опоряджати, опорядити. [Треба синів на чужину знаряжати (М. Вовч.). Опорядила все на господарстві (М. Вовч.)];
    2) (наряжать) зряджати, зрядити, убирати, убрати, виряджати, вирядити, (гал.) вистроювати, вистроїти кого. [Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вбери й пенька, то стане за Панька (Номис)]. Изряженный -
    1) знаряджений, зряджений, виряджений, опоряджений;
    2) зряджений, убраний, виряджений, вистроєний. -ться - зряджатися, зрядитися и т. д.

    Русско-украинский словарь > Изряжать

  • 11 Наряжание

    1) зряджання и зряджування, (з)наряджання, виряджання, споряджання, відряджання кого; налагоджування, налаштовування, нарих[ш]товування чого;
    2) уряджання, призначання и призначування чого; наряджання, зряджання кого, ви[від]ряджання кого, чого, ставлення кого на що, до чого и що (з)робити; загадування кому що (з)робити и чого, наказування кому чого и що (з)робити; настановляння, ставлення кого ким и на кого, за кого;
    3) убирання, прибирання, прибір (-бору), виряджання, зряджання, вистроювання; причепурювання, вичепурювання, прикукоблювання кого;
    4) опоряджання; оздобляння и оздоблювання чого. Срв. Наряжать.

    Русско-украинский словарь > Наряжание

  • 12 Наряжение

    1) зрядження и зрядіння, (з)нарядження, вирядження, спорядження, відрядження кого; налагодження, налаштування, нарих[ш]тування чого;
    2) урядження, призначення чого; нарядження, зрядження и зрядіння кого, вирядження, відрядження кого, чого, поставлення кого на що, до чого и що (з)робити; загадання кому що (з)робити и чого, наказання кому чого и що (з)робити; настановлення, наставлення кого ким и на кого, за кого;
    3) убрання, прибрання, прибір (-бору), вирядження, зрядження, вистроєння; причепурення, вичепурення, прикукоблення кого;
    4) опорядження; оздоблення чого. Срв. Наряжать.

    Русско-украинский словарь > Наряжение

См. также в других словарях:

  • НАРЯЖАТЬ — НАРЯЖАТЬ, нарядить кого, что; вообще: сряжать, снаряжать, приготовлять, изготовлять, припасать; ныне более употр. в частных значеньях: | назначать в дело, в работу, распределять народ; | одевать в нарядное платье, рядить; украшать. Пошли сотского …   Толковый словарь Даля

  • наряжать — См …   Словарь синонимов

  • наряжать —     НАРЯЖАТЬ/НАРЯДИТЬ     НАРЯЖАТЬ/НАРЯДИТЬ, устар., разг. сниж. обряжать/обрядить, устар., разг. сниж. разубирать/разубрать, устар. убирать/убрать, разг. выряжать/вырядить, разг. принаря жать/принарядить, разг., сов. приодеть, разг., сов.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • НАРЯЖАТЬ — 1. НАРЯЖАТЬ1, наряжаю, наряжаешь. несовер. к нарядить1. 2. НАРЯЖАТЬ2, наряжаю, наряжаешь (офиц.). несовер. к нарядить2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НАРЯЖАТЬ — 1. НАРЯЖАТЬ1, наряжаю, наряжаешь. несовер. к нарядить1. 2. НАРЯЖАТЬ2, наряжаю, наряжаешь (офиц.). несовер. к нарядить2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • наряжать — НАРЯДИТЬ 1, яжу, ядишь; яженный; сов., кого (что). Одеть в красивое, новое или необычное платье. Н. невесту. Н. в сарафан. Н. клоуном. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • наряжать(ся) — 1. наряжать(ся) 1 на/ряж/а/ть¹(ся)¹ (от на/ряд/и/ть¹). 2. наряжать(ся) 2 наряж/а/ть²(ся)² (от наряд/и/ть²) …   Морфемно-орфографический словарь

  • наряжать — НАРЯЖАТЬ, несов. (сов. нарядить), кого. Одевать (одеть) кого л. в праздничную красивую одежду [impf. to dress (splendidly) (in); array]. Мама любила наряжать Машеньку в красивые платья. Он нарядил Катеньку в шелк и бархат, но она не радовалась… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Наряжать — I несов. перех. 1. Одевать кого либо в красивую, нарядную одежду. отт. разг. Одевать в какую либо одежду. 2. Одевать кого либо в подражание кому либо (в маскараде и т.п.). II несов. перех. 1. разг. Назначать на какую либо специальную работу;… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Наряжать — I несов. перех. 1. Одевать кого либо в красивую, нарядную одежду. отт. разг. Одевать в какую либо одежду. 2. Одевать кого либо в подражание кому либо (в маскараде и т.п.). II несов. перех. 1. разг. Назначать на какую либо специальную работу;… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • наряжать — наряж ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»