Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

писа

  • 61 стих

    стих
    1. (стихотворная строка) verso;
    2. мн.: \стихи́ versoj, poemoj.
    * * *
    I м. лит.
    1) verso m

    бе́лый стих — verso blanco

    во́льный стих — verso suelto

    разме́р стиха́ — metro m

    2) мн. стихи́ versos m pl

    лири́ческие, эпи́ческие стихи́ — poesía lírica, épica

    чита́ть стихи́ — recitar poesías

    стихи́ Пу́шкина — poesía de Pushkin

    писа́ть стихи́ — hacer versos, versificar vt

    3) церк. (библейский и т.п.) versículo m
    II м. нескл. разг.

    на него́ стих нашёл (накати́л, напа́л) — se le antojó, le ha dado por...

    * * *
    I м. лит.
    1) verso m

    бе́лый стих — verso blanco

    во́льный стих — verso suelto

    разме́р стиха́ — metro m

    2) мн. стихи́ versos m pl

    лири́ческие, эпи́ческие стихи́ — poesía lírica, épica

    чита́ть стихи́ — recitar poesías

    стихи́ Пу́шкина — poesía de Pushkin

    писа́ть стихи́ — hacer versos, versificar vt

    3) церк. (библейский и т.п.) versículo m
    II м. нескл. разг.

    на него́ стих нашёл (накати́л, напа́л) — se le antojó, le ha dado por...

    * * *
    n
    1) gener. verso, versìculo
    2) colloq. (настроение) le ha dado por..., (настроение) se le antojó
    3) liter. (áèáëåìñêèì è á. ï.) versìculo

    Diccionario universal ruso-español > стих

  • 62 сценический

    сцени́ческий
    scen(ej)a, surscen(ej)a.
    * * *
    прил.

    сцени́ческий вариа́нт — escenificación f

    писа́ть (де́лать) сцени́ческий вариа́нт — escenificar vt

    * * *
    прил.

    сцени́ческий вариа́нт — escenificación f

    писа́ть (де́лать) сцени́ческий вариа́нт — escenificar vt

    * * *
    adj
    gener. escénico

    Diccionario universal ruso-español > сценический

  • 63 уметь

    уме́||ть
    scipovi;
    он \уметьет чита́ть li scipovas legi.
    * * *
    несов., + неопр.
    saber (непр.) vt, poder (непр.) vt (+ inf.); tener aptitudes para trabajar

    он уме́ет чита́ть, писа́ть и т.п. — sabe leer, escribir, etc.

    уме́ть выступа́ть пе́ред пу́бликой — saber hablar en público

    он сде́лает э́то как уме́ет — hará esto como (él) sabe

    он не уме́ет де́лать э́того — no puede (no sabe) hacer esto

    уме́ть держа́ть себя́ — saber portarse

    не уме́ть держа́ть себя́ — estar mal educado, no saber portarse (comportarse)

    * * *
    несов., + неопр.
    saber (непр.) vt, poder (непр.) vt (+ inf.); tener aptitudes para trabajar

    он уме́ет чита́ть, писа́ть и т.п. — sabe leer, escribir, etc.

    уме́ть выступа́ть пе́ред пу́бликой — saber hablar en público

    он сде́лает э́то как уме́ет — hará esto como (él) sabe

    он не уме́ет де́лать э́того — no puede (no sabe) hacer esto

    уме́ть держа́ть себя́ — saber portarse

    не уме́ть держа́ть себя́ — estar mal educado, no saber portarse (comportarse)

    * * *
    v
    gener. poder tener aptitudes para trabajar, saber

    Diccionario universal ruso-español > уметь

  • 64 чёрточка

    ж.
    1) уменьш. rayita f
    2) ( дефис) guión m

    писа́ть че́рез чёрточку — escribir con guión

    3) уменьш. ( свойство) rasgo m

    знако́мая чёрточка — rasgo conocido

    * * *
    ж.
    1) уменьш. rayita f
    2) ( дефис) guión m

    писа́ть че́рез чёрточку — escribir con guión

    3) уменьш. ( свойство) rasgo m

    знако́мая чёрточка — rasgo conocido

    * * *
    n
    1) gener. (äåôèñ) guión, rayuela, virgulilla, vìrgula
    2) dimin. (ñâîìñáâî) rasgo, rayita

    Diccionario universal ruso-español > чёрточка

  • 65 выучиться

    1) aprender vt

    вы́учиться испа́нскому, ру́сскому языку́ — aprender el español, el ruso

    вы́учиться чита́ть, писа́ть — aprender a leer, a escribir

    2) ( закончить учёбу) terminar los estudios
    * * *
    1) aprender vt

    вы́учиться испа́нскому, ру́сскому языку́ — aprender el español, el ruso

    вы́учиться чита́ть, писа́ть — aprender a leer, a escribir

    2) ( закончить учёбу) terminar los estudios

    Diccionario universal ruso-español > выучиться

  • 66 крупно

    буйно. [Криши дрібніше, не так буйно (М. Грінч.)]. -но говорить - говорити гостро, з серцем, (фамил.) сердито нівроку.
    * * *
    нареч.
    1) побі́льшено

    \крупно писа́ть — писа́ти вели́кими лі́терами (бу́квами)

    2) ( резко) го́стро; ( серьёзно) серйо́зно; ( очень) ду́же

    Русско-украинский словарь > крупно

  • 67 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 68 писание

    1) (действие) писання, (пренебр.) писанина. [Притомлений писанням, я ліг на канапці (Крим.)];
    2) писання, ум. писаннячко, письмо. [Два аркуші писання (Конис.). Звернемось до літературних способів, до манери письма (Єфр.)]. Писаннячко дрібнесеньке пописане криво]. Священное -ние - святе письмо.
    * * *
    писа́ння

    Свяще́нное Писа́ние — церк. Святе́ Письмо

    Русско-украинский словарь > писание

  • 69 писаться

    написаться
    1) писатися, написатися, (о мног.) понаписуватися, пописатися. [Про це в письмі пишеться? Гетьманом на той час у листах писався (Куліш). Село Кошкове зветься, а пишеться Буялик];
    2) (красками) малюватися, намалюватися, писатися, написатися, (о мног.) понамальовуватися, понаписуватися, пописатися. [Намалювалось ка- зна-що, а не картина].
    * * *
    1) писа́тися; малюва́тися; друкува́тися
    2) ( числиться кем-чем) писа́тися; ( подписываться) підпи́суватися; ( именовать себя) назива́ти себе́, зва́ти себе́

    Русско-украинский словарь > писаться

  • 70 пропись

    пропис (-су), зразок до списування. Написать -сью (число) - написати літерами.
    * * *
    1) про́пис, -у
    2) жив. про́пис, пропи́ска

    писа́ть про́писью — ( вместо цифр) писа́ти лі́терами (бу́квами)

    Русско-украинский словарь > пропись

  • 71 располагаться

    I несов.; сов. - располож`иться
    1) розташо́вуватися, -шо́вуюся, -шо́вуєшся, розташува́тися, -шу́юся, -шу́єшся, несов. ташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, -щуюся, -щуєшся, розмісти́тися, -міщу́ся, -мі́стишся и мног. порозміща́тися и порозмі́щуватися; ( устраиваться) влашто́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, влаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; (становиться лагерем, обозом; перен. шутл.) ота́борюватися, -рююся, -рюєшся и табори́тися, -борю́ся, -бори́шся, ота́боритися, сов. ута́боритися

    полк \располагаться жи́лся в двух каза́рмах — по́лк розташува́вся (розмісти́вся) в дво́х каза́рмах

    \располагаться жи́лся спа́ть на дива́не — лі́г (влаштува́вся) спа́ти на дива́ні

    экскурса́нты \располагаться жи́лись в лесу́ — екскурса́нти розташува́лися (ота́борилися) в лі́сі

    2) (перен.: принимать тот или иной оборот; складываться) склада́тися, скла́стися (складе́ться)
    3) ( распределяться - о времени) розподіля́тися, розподіли́тися, -ді́литься
    4) (сов.: почувствовать симпатию к кому-л.) відчу́ти симпа́тію (прихи́льність, -ності), прихили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся
    5) страд. несов. розташо́вуватися; розміща́тися, розмі́щуватися; розставля́тися
    II несов.; сов. - располож`иться
    (намереваться, предполагать что-л. делать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір; ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся), сов. налаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, нала́годитися, -джуся, -дишся

    он \располагаться жи́лся — писа́ть ві́н зібра́вся (налаштува́вся, нала́годився) писа́ти

    Русско-украинский словарь > располагаться

  • 72 слитно

    нареч.
    1) зли́то
    2) вку́пі, ра́зом

    писа́ть \слитно но — писа́ти одни́м сло́вом (уку́пі, ра́зом)

    Русско-украинский словарь > слитно

  • 73 уписываться

    несов.; сов. - упис`аться
    1) упи́суватися, уписа́тися; ( записываться) запи́суватися, записа́тися, писа́тися, написа́тися
    2) строит. (несов.) упи́суватися; запи́суватися, писа́тися; спи́суватися; умина́тися, трощи́тися

    Русско-украинский словарь > уписываться

  • 74 нечего

    [-во]
    1) мест. рд. (им. отсутствует; дт. не́чему, тв. не́чем; при предл. отрицание отделяется: не́ из чего и т.п.; + инф.) there is nothing (+ to inf)

    там не́чего чита́ть — there is nothing to read there

    не́чем писа́ть — there is nothing to write with

    тут не́чему удивля́ться — there is nothing to be surprised at

    не́чему ра́доваться — there is no reason to rejoice, there is nothing to be happy about

    не́чем похва́статься — there's nothing to be proud of; it's nothing to boast about

    ему́ [им] не́чего де́лать [чита́ть] — he has [they have] nothing to do

    нам не́чем писа́ть — we have nothing to write with

    ему́ бо́льше не́чего сказа́ть [доба́вить] — he has no more to say [add]

    2) предик. безл. (+ инф.; не следует, не нужно) there is no need (+ to inf)

    не́чего спеши́ть — there is no need to hurry

    ей не́чего беспоко́иться об э́том — she doesn't need to worry about it

    (об э́том) и ду́мать не́чего — it is out of the question, there can be no question of that

    не́чего и говори́ть, что — it goes without saying that

    ••

    не́чего де́лать! — there is [was] nothing to be done!; it can't [couldn't be] helped!

    от не́чего де́лать — to while away the time, for want of anything better to do

    не́чего сказа́ть! — indeed!; I must say!; to be sure!

    хоро́ш, не́чего сказа́ть! — a fine fellow, indeed [to be sure]!

    Новый большой русско-английский словарь > нечего

  • 75 писание

    с.
    1) ( процесс) writing
    2) церк. (Писа́ние) (тж. Свяще́нное Писа́ние) Holy Writ / Scripture

    Новый большой русско-английский словарь > писание

  • 76 по-русски

    нареч.
    1) ( на русском языке) in Russian [-ʃən], Russian

    э́то напи́сано по-ру́сски — it is written in Russian

    он писа́л по-ру́сски — he wrote in Russian

    он уме́ет писа́ть по-ру́сски — he can write Russian

    говори́ть по-ру́сски — speak Russian

    он сказа́л э́то по-ру́сски — he said [sed] it in Russian

    он говори́т по-ру́сски — he speaks Russian

    2) (как в России; на русский манер) the Russian way, the way Russians do, the way it is done in Russia

    Новый большой русско-английский словарь > по-русски

  • 77 с

    I предл. (тв.); = со
    1) (указывает на совместность, объединение) with; and

    он прие́хал с детьми́ — he came with the children

    я пойду́ с ва́ми — I'll go with you; I'll join you

    брат с сестро́й ушли́ — brother and sister went away

    мы с тобо́й [мы с ва́ми] — you and I; we

    нам с ва́ми придётся подожда́ть — we'll have to wait

    повида́ть отца́ с ма́терью — see one's father and mother

    2) (в обществе кого-л, по отношению к кому-л) with

    вести́ себя сде́ржанно с кем-л — be reserved with smb

    с ва́ми мне легко́ — I feel at ease with you

    с ним ве́село — he is fun to be with

    обме́ниваться мне́ниями с кем-л — exchange views with smb

    игра́ть с соба́кой — play with the dog

    мне не́ о чем с ва́ми разгова́ривать — I have nothing to discuss with you

    4) (указывает на наличие чего-л, свойства или особенности предмета) with

    чай с молоко́м [са́харом] — tea with milk [sugar]

    кни́га с карти́нками — picture book

    стано́к с электро́нным управле́нием — electronically operated / controlled machine

    бино́кль с увеличе́нием в 10 раз — 10-power binoculars

    мыть с мы́лом — wash with soap

    с курье́ром — by courier ['kʊrɪə] / messenger

    с после́дним по́ездом — by the last train

    с улы́бкой — with a smile

    с интере́сом — with interest

    с удово́льствием — with pleasure

    со сме́хом — with a laugh, with laughter

    с пе́снями и сме́хом — with song and laughter; singing and laughing

    с уве́ренностью — with certainty; for certain; confidently

    одева́ться со вку́сом — be dressed with taste, have good taste in clothes

    с опереже́нием гра́фика — ahead of schedule

    с то́чностью до 0,1 — to within 0.1

    с части́чной нагру́зкой — at partial load

    со ско́ростью 100 км в час — at a speed of 100 km per hour

    с тако́й же ско́ростью, как — as fast as

    с серьёзными наме́рениями — with serious intentions

    с э́той це́лью — for this purpose, with this in mind; toward(s) this end

    я к вам с про́сьбой — I have a request for you; I have something to ask you for

    я́вка с пови́нной — surrender ( of a criminal to police), giving oneself up (with a confession of one's guilt)

    10) ( одновременно) with; at the time of

    просну́ться с зарёй — awake with the dawn

    с оконча́нием войны́ — when the war is [was] over

    с во́зрастом э́то пройдёт — it will pass with the years [with age; as one grows older]

    с разви́тием эконо́мики — as the economy develops

    с увеличе́нием глубины́ растёт давле́ние — as the depth increases, so does the pressure

    с повыше́нием то́чности измере́ний на́ши взгля́ды на э́то явле́ние измени́лись — as the measurement accuracy increased, our view of that phenomenon changed

    с удале́нием от це́нтра — away / outward from the centre

    12) ( после) after

    с приватиза́цией фи́рмы не́которые пробле́мы разреши́лись — after the company was privatized, some of the problems were resolved

    13) (по поводу, относительно) with respect to, as regards; with

    как у вас дела́ с повыше́нием? — how are things going on with your promotion?

    с рабо́той всё хорошо́ — the work's going on all right

    как у вас со здоро́вьем? — do you have any health problems?

    у него́ что́-то с лёгкими — he has got lung trouble

    у меня́ тугова́то с деньга́ми — I am a bit hard up for money

    ••

    что с тобо́й [ва́ми]? — what is the matter with you?

    с ка́ждым (тв.; при обозначении регулярного отрезка времени)every

    с ка́ждым ча́сом [днём, ме́сяцем, го́дом] — every hour [day, month, year]

    с ка́ждой секу́ндой [мину́той, неде́лей] — every second [minute, week]

    вы молоде́ете с ка́ждым днём — you look younger every day

    II предл. (рд.); = со
    1) (указывает на поверхность, опору, уровень, откуда направлено движение) from; (прочь тж.) off

    взять кни́гу с по́лки — take a book from the shelf

    упа́сть с кры́ши — fall from a roof

    сбро́сить со стола́ — throw off / from the table

    снять кольцо́ с па́льца — take a ring off / from one's finger

    спусти́ться со второ́го этажа́ — come downstairs

    корми́ть с ло́жечки — spoon-feed

    2) (указывает на место отправления, происхождения) from

    верну́ться с рабо́ты — return from work

    съе́хать с да́чи [с кварти́ры] — move from a country house [from a flat брит. / apartment амер.]

    прие́хать с Кавка́за — come from the Caucasus

    ры́ба с Во́лги — fish from the Volga

    3) (указывает на часть, сторону предмета, на которой сосредоточено действие) from

    подойти́ к до́му с торца́ — approach the building from the end side

    пры́гать с ле́вой ноги́ — take off from the left foot

    с двух сторо́н (о движении) — from both sides; ( о письме) on both sides

    печа́ть с двух сторо́н полигр., информ.two-sided printing

    4) (указывает на то, что используется в начале действия) with, using

    писа́ть с прописно́й [стро́чной] бу́квы — write with a capital [small] letter

    идти́ с туза́ карт.play an ace

    начина́ть с ма́лого — start small [in a small way]

    5) (указывает на позицию или показатель в прошлом, подвергнувшиеся изменению) from

    перейти́ с пе́рвого ме́ста на пя́тое — move from first place to fifth place

    зарпла́та повы́силась с 5 до 6 ты́сяч рубле́й — the salary (was) increased from 5,000 to 6,000 roubles

    с сентября́ по дека́брь — from September to December

    с трёх до пяти́ — from three to five

    7) (указывает на начало процесса, состояния в прошлом) since

    он не ви́дел её с про́шлого го́да — he has not seen her since last year

    с тех пор ничего́ не измени́лось — nothing has changed since then

    8) (указывает на начало процесса, состояния в будущем) starting / beginning from

    он бу́дет там с января́ [пя́тницы; трёх часо́в] — he will be there starting from January [Friday; three o'clock]

    зако́н вступа́ет в си́лу с 1 января́ — the law comes into force [becomes effective] (on) January (the) first

    с нату́ры — from life

    писа́ть портре́т с кого́-л — paint smb's picture

    брать приме́р с кого́-л — follow smb's example

    10) (указывает на лицо, от которого требуется оплата, вознаграждение и т.п.)

    с вас 20 рубле́й — 20 roubles, please; ( о возврате долга) you owe me 20 roubles

    с тебя́ буты́лка — you owe me a bottle

    11) разг. (от, из-за, под воздействием чего-л) because of; with

    с ра́дости — with joy

    с го́ря — with grief / frustration

    запи́ть с го́ря — drown one's sorrows in drink

    с доса́ды [со зло́сти] — with vexation [with anger]

    со стыда́ — for / with shame

    со стра́ха — in one's fright, in panic

    кра́сный с моро́за — (with a face) reddened by the cold

    ••

    с пе́рвого взгля́да — at first sight

    с головы́ до ног — from head to foot

    с нача́ла до конца́ — from beginning to end; from start to finish

    взять с бо́ю — take by storm

    с мину́ты на мину́ту — any minute / moment (now)

    он придёт с мину́ты на мину́ту — he may come any minute now

    с чьего́-л разреше́ния / позволе́ния — with smb's permission

    с ва́шего согла́сия — with your consent

    с ви́ду — in appearance

    с доро́ги — after a journey

    с меня́ хва́тит — I've had enough

    III предл.; = со
    (вн.; указывает на приблизительную меру чего-л) the size of; about

    с була́вочную голо́вку — the size of a pin's head

    с вас ро́стом — about the same height as yours

    с ло́шадь величино́й — the size of a horse

    туда́ бу́дет с киломе́тр — it is about a kilometre from here

    Новый большой русско-английский словарь > с

  • 78 писать

    1) schréiben (непр.) vt, vi

    небре́жно писа́ть — krítzeln vt, vi

    писа́ть чётко [краси́во] — éine gúte Hándschrift háben

    2) ( картины) málen vt
    ••

    э́то ви́лами по воде́ пи́сано — das ist noch sehr zwéifelhaft

    пиши́ пропа́ло! — das ist flötengegangen!

    э́то не про вас пи́сано — das ist nicht für Sie

    Новый русско-немецкий словарь > писать

  • 79 сочинение

    1) школьная работа der Áufsatz -es, Aufsätze

    кла́ссное сочине́ние — Klássenaufsatz

    дома́шнее сочине́ние — Háusaufsatz

    (на)писа́ть сочине́ние на каку́ю-л. те́му — éinen Áufsatz über ein Théma schréiben

    вы́брать те́му для сочине́ния — ein Théma für den Áufsatz wählen

    получи́ть хоро́шую отме́тку за сочине́ние [по сочине́нию] — éine gúte Nóte im Áufsatz erhálten

    Мы писа́ли сочине́ние на свобо́дную те́му. — Wir háben éinen fréien Áufsatz geschríeben.

    2) произведение das Werk - (e)s, -e

    собра́ние сочине́ний Льва Толсто́го — Lew Tolstóis gesámmelte Wérke

    и́збранные сочине́ния То́маса Ма́нна — áusgewählte Wérke von Thómas Mann

    Русско-немецкий учебный словарь > сочинение

  • 80 окрик

    м
    1. см. оклик;
    2. пӯписа, дӯғ, итоб; грубые окрики дӯғу пӯписа

    Русско-таджикский словарь > окрик

См. также в других словарях:

  • Писа — польск. Pisa Характеристика …   Википедия

  • писа — ПИСКА1, и, ПИСЬКА, и, ПИСА, ы, ПИСАЛКА2, и, ПИСЮКА, и, ПИСЯ, и, ПИСЯКА, и, ж., ПИСЮЛЁК, лька, м., ПЫПА, ы, ПЫПКА, и, ПЫПЫСА, ы, ПЫПЫСКА, и, ПЫСА, ы, ПЫСКА, и, ПЫСЯ, и, ж. Половой орган. См. пипа …   Словарь русского арго

  • Писа (река) — Писа польск. Pisa Характеристика Длина 80 км …   Википедия

  • писаѥмыи — вм. питаѥмыи …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • писа́ка — и, м. и ж. 1. разг. презр. Писатель (обычно плохой, но плодовитый). Продажные писаки. □ Теперь всякий посредственный писака с гордостию говорит о ссбе, что он литератор или поэт. Белинский, Сочинения Державина. 2. разг. Тот, кто пишет, кто умеет… …   Малый академический словарь

  • писа́ть — пишу, пишешь; прич. наст. пишущий; прич. страд. прош. писанный, сан, а, о; деепр. не употр.; несов., перех. (несов. написать). 1. также без доп. Изображать на бумаге или ином материале какие л. знаки (буквы, цифры и т. п.). Писать буквы. Писать… …   Малый академический словарь

  • ПИСА —    • Pisa,          см. Elis, Элида, 4 …   Реальный словарь классических древностей

  • писа́ние — я, ср. 1. Действие по знач. глаг. писать. Сам он постоянно был занят то писанием своих мемуаров, то выкладками из высшей математики. Л. Толстой, Война и мир. [Я] принимал участие в писании декораций. Куприн, К славе. 2. разг., обычно ирон. То,… …   Малый академический словарь

  • писа́тель — я, м. Тот, кто пишет литературные произведения. Талантливый писатель. Союз советских писателей. □ Знайте, что быть писателем в наши дни великое счастье, ибо Вас будет читать народ! М. Горький, Письмо А. С. Черемнову, 7 февр. 1907 …   Малый академический словарь

  • писа́тельница — ы, ж. женск. к писатель …   Малый академический словарь

  • писа́тельский — ая, ое. прил. к писатель. Писательский талант. Писательский опыт. Писательская среда. □ В моей жизни произошло событие, которому предстояло решительно изменить мой писательский путь я познакомился с А. М. Горьким. Павленко, Автобиография …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»