Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нужно

  • 21 обнаруживать

    обнаружить
    1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);
    2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -
    1) відкриваний;
    2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -
    1) відкритий, знайдений;
    2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.
    * * *
    несов.; сов. - обнар`ужить
    виявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити

    Русско-украинский словарь > обнаруживать

  • 22 ограничительный

    обмежний, обмежувальний. Это нужно понимать -но - це розуміти треба обмежно. -ные постановления - обмежні постанови.
    * * *
    обме́жувальний, обме́жний

    Русско-украинский словарь > ограничительный

  • 23 особенный

    1) особливий, осі[о]бний, відмінний, опрічний; спеціяльний. Каждый цветок имеет свой -ный запах - кожна квітка має свій особливий (осібний, відмінний) пах. -ные причины - особливі причини. -ное внимание нужно обратить… - особливу увагу треба звернути… С -ным удовольствием - з особливою втіхою (радістю). Это требует -ных познаний - це потребує спеціяльного (осібного) знання. Это какой-то -ный человек - це якась відмінна (опрічна) (від инших) людина;
    2) см. Особый.
    * * *
    1) особли́вий; диал. особі́тний; ( необычный) незвича́йний; опрі́чний
    2) см. особый 2)

    Русско-украинский словарь > особенный

  • 24 первый

    перш[в]ий. [Перша чарка - перша палка]. -вое место - перше (переднє, чільне) місце. -вый ряд - перший ряд, передня лава. В -вый раз - вперш[в]е, попервах. С -вого разу - з першого разу, відразу. За -вый раз - за перший раз, (за) першим разом. На -вых порах - попервах, на перших порах, перший час. Это ему не в -вой - це йому не перш[в]инка, не первина, йому це не вперше. -вый попавшийся, встречный - перший- ліпший. -вый (по положению) - чільний, передній. -вый сорт - перший сорт, первак. -вый опыт - перша спроба. -вая возлюбленная - первітка. -вые плоды - перваки. Не -вой молодости - не перволіток. -вое, что нужно сделать - перше, що треба зробити. В начале - вого - на початку першої (години). В -вом часу - о першій годині. Жить в -вом этаже - мешкати на першому поверсі. Это было -вою причиною их ссоры - це була перша причина їхньої сварки. Во -вых - по-перше, вперше, перше, упервах, раз що. Во -вых - во-вторых - (по)перше - (по)друге, одно те, що… а друге те, що…, раз що… друге що. [Раз, що я того не бачив, а друге, що й не хочу бачити (Звин.)]. Самый -вый, первейший - найперший.
    * * *
    пе́рший

    Русско-украинский словарь > первый

  • 25 пережидать

    переждать пережидати, переждати, сов. перечекати, перетривати, перебути що, пересиджувати, пересидіти, (остановившись) перестоювати, перестояти що, (погодить) перечасувати, перегодити, пробавитися. Срв. Выжидать. -ждать дождь, день-другой - переждати, перечекати, пересидіти, перестояти дощ, день-два дні. [Зашлюбитись - не дощик перечекати. Заміж вийти - не дощову годину пересидіти]. -ждать тяжёлое время - переждати, перетривати, перебути лиху годину. Нужно -ждать, ничего не поделаешь - треба переждати (перечасувати, перегодити) - нічого не зробиш. -ждать неделю - переждати тиждень; перетижнювати. -ждать некоторое время - переждати, перечекати, пересидіти, перечасувати, перегодити, перепустити деякий час. Давай ждать, кто кого -ждёт - давай ждати (чекати), хто кого пережде (перечекає). -жидаем его со дня на день - наджидаємо (дожидаємо) його з днини на днину. Пережданный - пережданий.
    * * *
    несов.; сов. - пережд`ать
    перечі́кувати, перечека́ти, пережида́ти, пережда́ти; (несов.: повременить) перегоди́ти, перечасува́ти; ( ожидать сидя) переси́джувати, переси́діти; ( ожидать стоя) пересто́ювати, пересто́яти

    Русско-украинский словарь > пережидать

  • 26 поговорить

    о чём поговорити про що и за що; (побеседовать) порозмовляти, побалакати, погомоніти, погуторити з ким про що и за що. [Ні з ким буде поплакати, ні поговорити (Шевч.). Завтра погуторимо ще про це]. Заходить -рить к кому - зайти на розмову, на балачку до кого. Мне нужно с ним -рить - мені треба з ним поговорити. Я хочу с ним -рить об одном важном деле - я хочу з ним поговорити про одну важну справу. -рим о чём-л. другом - поговорім(о) про щось инше, звернім(о) розмову на щось инше.
    * * *
    поговори́ти; ( побеседовать) порозмовля́ти, розмо́витися; побала́кати, погомоні́ти; диал. погуто́рити

    Русско-украинский словарь > поговорить

  • 27 потолковать

    поговорити, побалакати, погомоніти про кого, про що. Об этом деле нужно ещё -вать - про цю справу ще треба побалакати, порадитися.
    * * *
    поговори́ти, порозмовля́ти, побала́кати

    Русско-украинский словарь > потолковать

  • 28 правда

    правда (ум. правдонька, правдочка, правдиця). [Все згине, тільки правда зостанеться (Номис). Скільки в решеті дірочок, стільки у їх правдочок (Г. Барв.). Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці (Чуб.)]. Совершенная. чистая -да - щира (щирісінька), нестеменна правда. Не полная -да - щербата правда, несповна правда. Он не всегда говорит -ду - він не завсіди каже правду (каже по правді). -да ли это? - чи цьому правда? чи воно справедливо? [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -да ли, что он умер? - чи правда, що він умер? Не -да ли? - а правда-ж? еге-ж правда? еге-ж так? Не -да ли, что он очень умён? - а правда-ж, він дуже розумний? -да, что… - правда, що…, справедливо, що… [Так тихо, так ясно, - думає собі Гордій, - справедливо, що святий вечір (Васильч.)]. По -де сказать или говоря -ду - сказати правду, (як) направду сказати, правду (направду, по правді) кажучи, (собственно) суще, (искренно говоря) по щирості кажучи. [Сказати правду, я ще не помітив, щоб він своїм страстям корився (Куліш)]. В -ду, на -ду (в самом деле) - справді, справжки, насправжки, насправжнє, як насправжнє, дійсно. Сказать кому всю -ду матку - сказати ущипливу правдоньку, (образно) вичитати отченаша, (євангелію) кому, бризнути в живі очі кому (Франко. Пр.). Правда (впрочем, положим, хотя) - що правда, правда. Со всяким, -да, это может случиться - що правда, з усяким це може статися, трапитися. Правда? - справді? Йо? Нужно -ду сказать - ніде правди діти. Занимать место -ды - правдувати. [Що тепер неправда стала правдувати (ЗОЮР. II)]. Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям - ды - правдувати, ходити правим робом, ходити по правді, жити (робити) по правді, праведно. [Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Франко. Пр.). Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш (Метл.)]. Блюститель -ды - правдодержець (-жця). [Гей царю, гей ти земний правдодержець! (Крим.)]. Ваша -да - ваша правда, маєте рацію, маєте слушність. [Ваша правда, - сказав Комашко (Н.-Лев.)].
    * * *
    1) сущ. в знач. сказ. пра́вда
    2) (в знач. нареч. и вводн. сл.: в самом деле) спра́вді, пра́вда, ді́йсно; (в знач. нареч.) напра́вду, наспра́вжки
    3) (в знач. уступительного союза: хотя) щопра́вда

    Русско-украинский словарь > правда

  • 29 промахиваться

    -махнуться давати, дати маху (хиби), хибити, схибити, милити, змилити, огулитися, шпака вбити, давати, дати хука, скиксувати; (редко) осковзнутися; (только стреляя, бросая, мяч и т. п.) прокидати, прокинути, не влучити, не втрапити; (в игре, где нужно поймать брошенное) стратити. [Цей маху не дасть (Конис.). Великого маху дав я (схибив я) в цій справі. Крий Боже схибити в чому, - пропала вся наша справа і громадська вкупі (Л. Укр.). Він не хибне тебе, хоч як високо висить (Франко). Як хоче чогось добутися, то вже не змилить. Стрельнув і схибив - трохи понизив. Та й пан не огулився, що таку кралю полюбив (Лебед. нов.). Скиксуєш раз - тоді прощай (Котл.). Я тим осковзнувсь трохи, що рано посіяв. Стріляв на вовка та й прокинув (схибив). У кремняхи гуляла, аж чотири рази стратила (Борз.)].
    * * *
    несов.; сов. - промахн`уться
    ( о выстреле) хи́бити, схи́бити и схибну́ти; ( об ударе) прома́хуватися, промахну́тися; дава́ти ма́ху (ху́ка), да́ти ма́ху (ху́ка); ( ошибаться) помиля́тися, помили́тися

    Русско-украинский словарь > промахиваться

  • 30 пропотеть

    спітніти, упріти, удушніти. Нужно -теть хорошенько, и простуда пройдёт - треба добре спітніти, то застуда минеться. Одежда на нём вся -тела - одежа на йому вся пройшла (просякла) потом. Пропотевший (о ком) - спітнілий, упрілий, удушнілий (о чём) просяклий (пересяклий) потом.
    * * *

    Русско-украинский словарь > пропотеть

  • 31 следовать

    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

    продолже́ние \следовать дует — см. продолжение

    2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

    \следоватьть инстру́кции — доде́ржуватися (дотри́муватися) інстру́кції

    \следоватьть сове́там врача́ — слу́хати пора́д лі́каря

    \следовать дуя стари́нным обы́чаям — доде́ржуючись (дотри́муючись) старода́вніх зви́чаїв

    3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

    из ска́занного \следовать дует — зі ска́заного вихо́дить (виплива́є)

    4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти
    5)

    дует — (безл.: нужно) слід; ( надлежит) нале́жить; ( полагается) годи́ться, випада́[є]; (надо) тре́ба

    вало бы — ва́рто б, варт би, слід би

    \следовать дует сказа́ть — тре́ба (слід) сказа́ти

    как \следовать дует в знач. — вводн. сл. як слід, як годи́ться, як нале́жить; ( хорошо) поря́дно

    как — и

    \следовать вало ожида́ть — см. ожидать 2)

    6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш

    Русско-украинский словарь > следовать

  • 32 стоить

    1) ( иметь цену) ко́штувати, -тую, -туєш; (обходиться в какую-л. сумму) обійти́ся, -йду́ся, -йдешся, диал. вихо́дити, -дить

    ско́лько э́то сто́ит? — скі́льки це ко́штує?

    э́то бу́дет \стоитьть — це бу́де ко́штувати, це обі́йдеться в

    э́то сто́ило ему́ жи́зни — це ко́штувало йому́ життя́

    2) (обладать стоимостью, значимостью; быть достойным) бу́ти ва́ртим; ( заслуживать) заслуго́вувати, -го́вую, -го́вуєш

    э́та вещь не сто́ит свое́й цены́ — ця річ не ва́рта своє́ї ціни́

    э́то чего́-нибудь сто́ит — ( имеет значение) це що-не́будь зна́чить

    оди́н друго́го сто́ит — оди́н о́дного варт (ва́ртий)

    оди́н сто́ит трёх — оди́н ва́ртий трьох

    сто́ит внима́ния — заслуго́вує на ува́гу (ува́ги), ва́ртий ува́ги

    3) (безл.: имеет смысл, следует) варт, ва́рто; ( нужно) тре́ба

    не сто́ит — и говори́ть см. говорить

    сто́ит напо́мнить — ва́рто (варт) нагада́ти

    э́ту кни́гу сто́ит проче́сть — цю кни́гу (кни́жку) ва́рто (варт, тре́ба) прочита́ти

    не сто́ит благода́рности — см. благодарность 2)

    ему́ ничего́ не сто́ит сде́лать что — йому́ не ва́жко зроби́ти що

    сто́ит [то́лько, лишь] как — ті́льки..., як, як ті́льки... (ско́ро ті́льки..., неха́й (хай) ті́льки..., ті́льки-но..., до́сить ті́льки...), як; чего́

    сто́ит — чого́ варт (ва́ртий)

    Русско-украинский словарь > стоить

  • 33 требоваться

    1) бу́ти потрі́бним; (безл.: нужно) тре́ба, потрі́бно
    2) (от кого-чего) вимага́тися
    3) страд. вимага́тися; пра́витися; виклика́тися; кли́катися

    Русско-украинский словарь > требоваться

  • 34 Нужа

    1) Нужда 2;
    2) Нужда 4. За -жу - з примусу, з мусу з принуки, (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть;
    3) (потребность) потреба. Денег с -жу - грошей (як) на (свою) потрібку грошей скільки треба (потреба, вульг.: тра); см. Нужно (Сколько -но).

    Русско-украинский словарь > Нужа

  • 35 Нужнее

    1) (ср. ст. от прлг. Нужный) потрібніший від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що;
    2) (ср. ст. от глаг. нрч. Нужно) потрібніш(е).

    Русско-украинский словарь > Нужнее

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • НУЖНО — НУЖНО, в знач. сказуемого, кому чему. 1. с инф. или с союзом чтобы . Надлежит, необходимо, следует, надо что нибудь сделать. « Чтобы совершить большое, серьезное общественное дело, нужно, чтобы была налицо главная сила, опора, революционный класс …   Толковый словарь Ушакова

  • нужно — НУЖНО, в знач. сказуемого, кому чему. 1. с инф. или с союзом чтобы . Надлежит, необходимо, следует, надо что нибудь сделать. « Чтобы совершить большое, серьезное общественное дело, нужно, чтобы была налицо главная сила, опора, революционный класс …   Толковый словарь Ушакова

  • нужно — См. нуждаться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. нужно см. надо …   Словарь синонимов

  • нужно — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • нужно — сказ., употр. наиб. часто 1. Если вам нужно что либо делать, значит, вы должны, вам следует делать это. Мне нужно новый костюм сшить. | Вам нужно отдохнуть после такой дороги. 2. Если вы говорите, что вам нужно что либо или кого либо, вы имеете в …   Толковый словарь Дмитриева

  • нужно — • до зарезу нужно • позарез нужно …   Словарь русской идиоматики

  • нужно — в функц. сказ. 1. обычно с инф. Необходимо, следует; надо (1.Н). Н. написать письма. Мне н. поговорить с тобой. Мы не знаем, как н. хозяйствовать. 2. кого что или чего. Требуется, следует иметь. Срочно н. врача. Для этой работы н. двух человек.… …   Энциклопедический словарь

  • нужно — в функц. сказ. см. тж. очень нужно 1) обычно с инф. необходимо, следует; надо I Ну/жно написать письма. Мне ну/жно поговорить с тобой. Мы не знаем, как ну/жно хозяйствовать …   Словарь многих выражений

  • нужно — гэлэй, гэлэури; так нужно делать туй таорива гэлэй …   Русско-нанайский словарь

  • Нужно, как петровкам варежки — Нужно, какъ петровкамъ варежки (иноск.) о ненужномъ какъ въ теплые дни вязаныя шерстяныя рукавицы, надѣваемыя подъ кожаныя. См. Прошлогодний снег …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Нужно, как мертвому кадило. — Нужно, как мертвому кадило. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»