-
41 наинизшая межень
Makarov: lower low water -
42 низкая межень
1) Oil: low water period2) General subject: low water -
43 урез воды в межень
Makarov: low-water markУниверсальный русско-английский словарь > урез воды в межень
-
44 летняя межень
adjgeol. Sommerwasserstand -
45 самая низкая межень
-
46 зимняя межень
қысқы сабаРусско-казахский терминологический словарь "Водное хозяйство" > зимняя межень
-
47 низкая межень
пәс сабаРусско-казахский терминологический словарь "Водное хозяйство" > низкая межень
-
48 low-water period
Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > low-water period
-
49 живой
lebendig;живое сечение потока — Durchflussprofil (n); Strömungsquerschnitt (m); Wasserquerschnitt (m);
живое сечение после регуляционных, выправительных работ — Regelungsquerschnitt (m);
-
50 малый
klein; gering; unbedeutend;бассейн малой глубины — Flachbecken (n);
малый водоём — Kleingewässer (n);
малая ГЭС — Kleinkraftwerk (n); Kleinstanlage (f); Kleinwasserkraftanlage (f);
малое водохранилище — Kleinspeicher (m);
малая вода, межень — Kleinwasser (n);
малое русло — Rinnsal (n);
-
51 напор
(м)1. Druck (m);2. Fallhöhe (f); Gefälle (n); (F)örderhöhe (f); Druckgefälle (n);средний напор — durchnittliche Fallhöhe (f); Mittelgefälle (n);
снимать напор — abstauen;
2. Staudruck (m);скоростной напор — 1. Fließdruck (m); Geschwindigkeitsdruck (m); Geschwindigkeitshöhe (f);
устранять напор — abstauen;
напор на гребне водослива — Aufstau (m); Überfallhöhe (f);
действующий напор — Ausbauüberfallhöhe (f); Konstruktionsfallhöhe (f);
рабочий напор — Betriebsgefälle (n);
потерянный напор — verlorener Druck (m); verlorenes Gefälle (n);
относительный напор — Bezugsgefälle (n);
высота напора брутто — Bruttofallhöhe (f), Bruttogefälle (n); Gesamtfallhöhe (f);
напор на сооружении — Druckhöhe (f) auf eine Anlage;
перемена напора — Druckwechsel (m);
увеличение напора — Druckzunahme (f);
использование напора реки — Fallausnutzung (f); Fallhöhenausnutzung (f);
график напора — Fallhöhendiagramm (n);
полезный напор — nutzbares Gefälle (n);
расчётный напор — Solldruck (m);
уменьшение напора — Gefälleabfall (m); Gefälleverminderung (f);
спад напора — Gefälleabfall (m); Gefälleverminderung (f);
потеря напора — Gefälleverlust (m);
изменение напора — Gefällewechsel (m);
напор грунтовых вод — Grundwasserandrang (m); Grundwassergefälle (n);
высокий напор — Hochgefälle (n);
напор в период половодья, паводка — Hochwassergefälle (n);
напор гидроэлектростанции, ГЭС — Stationsfallhöhe (f); Stationsgefälle (n); Kraftwerksfallhöhe (f); Kraftwerksgefälle (n);
напор струи — Strahldruck (m);
полезный напор — Nutzgefälle (n);
гидростатический напор — Ruhedruck (m);
качающийся, неустановившийся напор — Pendelstau (m);
напор, создаваемый давлением на жидкость — Pressgefälle (n);
напор насоса — Pumpenförderhöhe (f); (F)örderhöhe (f);
напор нетто — Reingefälle (n); Nettodruckhöhe (f);
напор брутто — Gesamtfallhöhe (f); Bruttofallhöhwe (f);
напор в шахте — Schachtgefälle (n);
напор шлюза — Schleusegefälle (n);
фильтрационный напор — Sickerungsdruck (m); Filtrationsdruck (m);
напор гидроэлектростанции — Druckgefälle (n) der Wasserkraftanlage; Wasserkraftanlagegefälle (n);
напор на судоходном шлюзе — Schleusenfall (m), Schleusengefälle (n);
напор на плотине — Sperrengefälle (n);
напор потока — Stromanfall (m);
напор турбины — Turbinenfallhöhe (f);
напор на водосливе — Überfallhöhe (f);
напор на водосливе с учётом скорости подхода — Überfallhöhe (f) bis zur Energielinie gemessen;
напор, возникающий от деривации — Umleitungsfallhöhe (f);
напор ветра — Windlast (f); Windstaudruck (m);
высота напора, потерянного на сопротивление при движении жидкости — Widerstandshöhe (f) der Flüssigkeitsbewegung;
условный напор — Bezugsgefälle (n);
-
52 поперечный
querlaufend; Quer-; transversal;поперечное сечение — Querschnitt (m);
входное поперечное сечение — Einlassquerschnitt (m); Einlaufquerschnitt (m);
поперечное сечение трубопровода — Leitungsquerschnitt (m); Rohrleitungsquerschnitt (m);
поперечная коса, отмель — Querbank (f);
поперечная дамба — Querdamm (m);
поперечный шов — Querfuge (f);
поперечная дрена — Querdrä(n) (m);
поперечный дренаж — Querdränung (f);
поперечный уклон — Quergefälle (n); Querneigung (f);
поперечный уклон водной поверхности — Quergefälle (n) des Wasserspiegels;
поперечный канал — Querkanal (m);
поперечная перемычка — Querdamm (m);
поперечное сжатие — Querkontraktion (f);
поперечное сечение, профиль — Querprofil (n);
поперечная запруда — Querdamm (m);
поперечный ригель — Querrigel (m);
поперечный жёлоб — Querrigole (f);
поперечный брус — Querrigel (m);
поперечная трещина — Querriss (m);
поперечное сечение долины — Querschnitt (m) des Tales;
поперечное течение — Querströmung (f);
поперечная долина — Quertal (n);
поперечный водоспуск — Querrigole (f);
поперечный вихрь — Querwirbel (m);
поперечная волна — Schubwelle (f);
поперечная канава — Stichgraben (m);
поперечный шов турбины — Stoßfuge (f);
поперечная волна — Transversalwelle (f); transversale Welle (f); transversale Woge (f);
поперечный вал — Zwerchwall (m)
-
53 регуляционный
Leit-; Regulier-;регуляционное сооружение — Leitwerk (n); Regelungsbauwerk (n); Regelungswerk (n); Regulierungswerk (n);
регуляционные работы — Regelungsarbeiten (f), pl;
Русско-немецкий словарь по водному хозяйству > регуляционный
-
54 сечение
(с)Profil (n); Schnitt (m);продольное сечение — Längsschnitt (m);
поперечное сечение — Querschnitt (m);
вертикальное сечение — senkrechter Schnitt (m); Vertikalschnitt (m);
живое сечение — durchflossener, benetzter Querschnitt (m);
живое сечение потока — Beitragsfläche (f), Abflussquerschnitt (m);
расчётное сечение — Nutzquerschnitt (m);
выходное живое сечение — freie Austrittsfläche (f); freier Austrittsquerschnitt (m);
сечение несущей арматуры — Profil (n) der Tragbewehrung;
концевое сечение — Grenzquerschnitt (m);
живое сечение русла при прохождении паводка, половодья — Hochwasserabflussquerschnitt (m); Hochwasserquerschnitt (m);
сечение профиля — Profilschnitt (m);
сечение сваи — Pfahlquerschnitt (m);
сечение арки — Bogenquerschnitt (m);
треть сечения плотины — Wehrdrittel (n);
-
55 сооружение
(с)1. Erbauung (f); Errichtung (f); Bau (m);2. Bau (m); Werk (n); Bauwerk (n); Anlage (f), Bauanlage (f);3. (в смысле действия) Aufbau (m);сооружения — Bauten (m); pl;
общее гидротехническое сооружение — allgemeine wasserbautechnische Anlage (f); allgemeines Wasserbauwerk (n)
отстойное сооружение — Ablagerbecken (n), Kläranlage (f), Absetzbecken (n), Absitzanlage (f), Absatzbecken (n); (песколовка) Entsanderanlage (f)
очистное сооружение — Klärwerk (n); Kläranlage (f);
водопропускное сооружение — Ablaufanlage (f); Durchlass (m), Durchflussbauwerk (n);
сбросное сооружение — Auslasswerk (n);
подпорное сооружение — Stauwerk (n); Stauanlage (f);
плотинное сооружение — Wehrbau (m);
запорное, замыкающее сооружение — Abschlussbauwerk (n);
защитное сооружение — Schutzbauwerk (n);
оградительное сооружение — Absperrbauwerk (n), Absperrwerk (n);
земляное сооружение — Erdanlage (f); Erdbauwerk (n);
сооружение плотины — Dammbauwerk (n); Staumauerbauwerk (n);
ряжевое сооружение — Steinkastenbau (m);
отклоняющее сооружение — Abweiser (m);
стоимость сооружения — Ausbaukosten pl;
регулирующее сооружение — Ausgleichanlage (f); Ausgleichwerk (n);
сооружение из тюфяков — Buschwerk (n);
сооружение невысоких плотин, дамб или валов — Deichen (n);
водозаборное сооружение — Einlaufbauwerk (n); Entnahmewehr (n); Wasserentnahmebauwerk (n);
башенное водозаборное сооружение — Turmwasserfassung (f); Turmwasserentnahmebauwerk (n);
водозаборное сооружение в теле быков — Pfeilereinlassbauwerk (n); Pfeilerentnahmeanlage (f);
ковшовое водозаборное сооружение — Becherentnahmebauwerk (n); Kübelentnahmebauwerk (n); Bechereinlassbauwerk (n);
шпорное водозаборное сооружение — Buchteneinlassbauwerk (n); Buchtenentnahmebauwerk (n); Buchtenfassungsanlage (f);
лесосплавное сооружение — Floßdurchlass (m); Floßgasse (f);
наносоуправлющее сооружение — Geschiebleitanlage (f); Schwemmstoffleitwerk (n);
водосбросное сооружение — Entlastungsanlage (f); Leerschussanlage (f);
фашинное сооружение — Faschinenwerk (n); Faschinenbau (m); Flechtwerk (n);
плетнёвое сооружение — Flechtwerk (n);
сооружение на склоне — Gehängebau (m);
причальное сооружение — Anlegeanlage (f); Anlegestelle (f);
сооружение для пропуска половодья, паводка — Hochwasserdurchlass (m); Hochwasserentlastungsanlage (f);
притивопаводковое сооружение — Hochwasserschutzanlage (f), Hochwasserschutzbau (m);
сооружения на канале — Kanalbauten (m), pl;
узловое сооружение (напр. оросительной системы) — Knotenbauwerk (n);
сооружения электростанции — Kraftwerksbauten (m), pl;
продольное сооружение — Längswerk (n);
сооружения высоких плотин — Talsperrenbauten (m) pl;
сооружения, предупреждающие заиление — Verlandungsbau (m);
-
56 уровень
(м)1. Niveau (n); Stand (m); Spiegel (m);2. Wasserwaage (f);3. Pegel (m);понижение уровня воды — Absinken (n) des Wasserspiegels;
уровень зарядки (напр. сифона) — Anspring- Wasserspiegel (m);
уровень воды — Wassergleiche (f); Wasserhöhe (f); Wasserhorizont (m); Wasserniveau (n); Wasserspiegel (m); Wasserspiegelfläche (f); Wasserspiegeloberfläche (f); Wasserstand (m);
уровень воды верхнего бьефа, УВВБ — Wasserstand (m) der oberen Haltung; Oberwasserstand (m); Wehroberwasser (n);
бытовой уровень воды верхнего бьефа — natürlicher Oberwasserstand (m); ungestörter Oberwasserstand (m);
уровень воды нижнего бьефа, УВНБ — Wasserstand (m) der unteren Haltung; Unterwasserstand (m);
исходный уровень воды — Ausgangsspiegellage (f), Ausgangsspiegel (m);
уровень, при котором вода выходит из берегов реки — Ausuferungswasserstand (m);
уровень бассейна, водоёма — Beckenniveau (n), Beckenspiegel (m), Beckenwasserstand (m);
эксплуатационный уровень — Betriebsspiegel (m), Betriebswasserspiegel (m);
средний уровень — Durchschnittsniveau (n); Mittelwasser (n); Mittelwasserstand (m);
уровень воды в реке — Flusswasserspiegel (m); Flusswasserstand (m);
отметка уровня паводка, половодья — Flutmarke (f);
катастрофический уровень воды — Gefahrenwasserstand (m); katastrophale Hochwasserstand (m);
уровень в сосуде — Gefäßspiegel (m);
уровень, соответствующий критическому состоянию потока — Grenzwasserspiegel (m); Grenzwasserstand (m);
уровень грунтовых вод — Grundwasserspiegel (m); Wasserwog (m); Grundwasserspiegelhöhe (f);
понижение уровня грунтовых вод — Grundwasserabsenkung (f); Grundwassersenkung (f); Grundwasserspiegelabsenkung (f);
уровень воды в порту, гавани — Hafenwasserspiegel (m), Hafenwasserstand (m);
наивысший уровень половодья, высоких вод — Höchsthochwasserstand (m); höchster Hochwasserstand (m);
уровень половодья, паводка — Hochwasserlage (f), Hochwasserniveau (n); Hochwasserspiegel (m); Hochwasserstand (m);
катастрофический уровень половодья, паводка — katastrophaler Hochwasserstand (m); Katastrophenhochwasserlage (f)
критический уровень половодья, паводка — kritischer Hochwasserstand (m);
исключительный уровень воды — Ausnahmewasserstand (m); Ausnahmewasserspiegel (m);
внутренний уровень воды — Innenwasserspiegel (m), Innenwasserstand (m);
уровень моря — Meeresniveau (n);
средний паводковый уровень — Mittelhochwasser (n); Mittelhochwasserstand (m) ((M).H.W.);
средний паводковый уровень после регулирования — Mittelhochwasserstand (m) nach der Regelung;
уровень в межень — Niederwasserspiegel (m); Niedrigwasserniveau (n); Niedrigwasserhöhe (f); Niederwasserstand (m);
наименьший меженный уровень — niedrigster Niederwasserspiegel (m), Niederwasserstand (m);
линия уровня — Niveaulinie (f);
уровень верхнего бьефа (УВБ) — Oberstauspiegel (m); Oberwasserspiegel (m); Oberwasserstand (m);
навигационный уровень воды — Schifffahrtswasserstand (m); Navigationswasserstand (m);
уровень в пьезометре — Piezometerstand (m); Tauchrohrspiegel (m); Standrohrspiegel (m);
уровень на входе всасывающей линии — Saugwasserspiegel (m), Saugwasserstand (m);
уровень моря — Seeniveau (n);
уровень воды в водохранилище, озере или море — Seespiegel (m);
положение уровня воды — Spiegellage (f);
уровень воды в водохранилище, подпорном бьефе — Staubeckenspiegel (m);
уровень загрязнения — Verschmutzungsniveau (n); Verschmutzungsgrad (m);
уровень надёжности — Zuverlässigkeitsniveau (n); Zuverlässigkeitsgrad (m);
уровень нижнего бьефа — Unterspiegelhöhe (f); Unterwasserhöhe (f); Unterwasserspiegel (m); Unterwasserspiegelstand (m); Unterwasserstand (m); U.W.-Höhe (f);
уровень воды, при котором судно может плыть с полным грузом — vollschiffiger Wasserstand (m);
уровни воды, следующие друг за другом — aufeinanderfolgende Wasserstände (m) pl;
уровень подпора плотины — Wehrwaage (f);
-
57 жар
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.* * *1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску3) ( повышенная температура тела) жар4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -ус \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом
-
58 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то -
59 Niedrigwasser
n низкая вода, межень f -
60 within-year storage
годичное регулирование водохранилища (перераспределение воды в течение года, т.е. использование паводковых вод в маловодный период)годичное регулирование водохранилища (перераспределение воды в течение года, напр., накопление паводковых вод и их использование в межень)Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > within-year storage
См. также в других словарях:
межень — Продолжительное сезонное стояние низких уровней воды в реке, обусловленное ослаблением поверхностного стока и переходом реки, в основном, на грунтовое питание. [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)]… … Справочник технического переводчика
МЕЖЕНЬ — ежегодно повторяющееся сезонное стояние низких (меженных) уровней воды в реках. В умеренных и высоких широтах различают летнюю и зимнюю межень … Большой Энциклопедический словарь
МЕЖЕНЬ — МЕЖЕНЬ, межени, жен. (обл. также межня, муж.). 1. Средний уровень воды в реке, озере (спец.). Вода поднялась выше межени. 2. Середина лета (обл.). Маленькие речки в межень высыхают. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МЕЖЕНЬ — период (не менее 10 дней) внутригодового цикла, в течение которого в реке наблюдаются наименьшие уровни воды. В умеренных и высоких широтах различают летнюю и зимнюю межень. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция… … Экологический словарь
МЕЖЕНЬ — МЕЖЕНЬ, и, жен. (спец.). Низкий уровень воды в реке, озере, а также период, когда сохраняется такой уровень. | прил. меженный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
МЕЖЕНЬ — (речн.) постоянный уровень воды, устанавливающийся летом на долгий период. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
межень — сущ., кол во синонимов: 3 • лето (10) • самый низкий уровень воды в реке (1) • … Словарь синонимов
Межень — самый низкий уровень воды в реке... Источник: РД 51 2 95. Регламент выполнения экологических требований при размещении, проектировании, строительстве и эксплуатации подводных переходов магистральных газопроводов (утв. Приказом РАО Газпром… … Официальная терминология
Межень — устойчивые периоды внутригодового цикла, в течение которых наблюдается низкая водность, обусловленная резким уменьшением притока воды с водосборной площади. Источник: МИ 1759 87: ГСИ. Расход воды в реках и каналах. Методика выполнения измерений… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
межень — Низкий уровень воды в реке или озере, сопровождающийся малой водностью … Словарь по географии
МЕЖЕНЬ — период наиболее низкого стояния уровня воды в водоемах. Для средней полосы Европейской части СССР период М. приходится обычно на летнее время после прохождения весеннего половодья и продолжается до начала осенних паводков Установление величины… … Прудовое рыбоводство