-
1 общественница
грома́дський працівни́к (-а); грома́дська дія́чка -
2 громада
громадина громаддя, громадище, (ср. р.), махиня (ж.), велич (р. -чи), (велика) купа; (о здании, постройке) озія; (о человеке) велич, здоровега, здоровило; (шутливо) одоробало, одоробло, ломус; срв. Верзило. [Страшенна кам'яна велич. Дівка - така велич! Чорна купа великого лісу. Це озіїще, а не хата!].* * *I(огромный предмет, груда чего-л.) грома́да, собир. грома́ддя; (преим. о строении) озі́яII ист.грома́да -
3 общественник
-ница (член общества) громадянин, громадянка, (член братства) брат, братчик, братчиця, сестра.* * *1) грома́дський працівни́к (-а) ( общественный деятель) грома́дський дія́ч (-а)2) ( член крестьянского общества) ист. член грома́ди -
4 общество
1) громада, громадянство, суспільство, суспільність, загал;2) (крестьянский мир) громада. [Громада - великий чоловік];3) (ассоциация, класс) товариство. Научное -ство - наукове товариство. Просветительное -ство - просвітнє товариство. Высшее, порядочное -ство - вище, порядне товариство. Собралось большое -ство - велике товариство зійшлося. Бывать в -стве - на людях бувати. Не люблю бывать в -стве - не люблю бувати в товаристві (серед людей, на людях). Перестал бывать в -стве - не став ходити між люди (на громаду). Выходить в -ство - на люди виходити;4) (компания) товариство. Мне неприятно его -ство - його товариство мені неприємне (відворотне).* * *1) суспі́льство2) (круг людей, сословное объединение) громадя́нство, грома́да, товари́ство, суспі́льство; ( общественность) суспі́льність, -ності4) (организация, учреждение) товари́ство5) ( крестьянская община) ист. грома́да, мир, -у -
5 община
громада, товариство. -на церковная - братство. -на красного креста - товариство (братство) червоного хреста. -на сестёр милосердия - товариство (братство) сестер- жалібниць. -на еврейская - кагал. Член общины - брат, братчик, (женщина) сестра, братчиця.* * *тж. общ`ина1) грома́да, мир, -упала́та общи́н — ( в Англии) полит. пала́та грома́д
2) (общество, организация) грома́да -
6 компания
1) компанія, (фам.) кумпанія, гурт (-ту), (общество) товариство, (союз) спілка, (застольная) бесе[і]да, (группа) громадка (множество) лава. [За кумпанію і циган повісився (Номис). Облишивши писар книгу, сідає до гурту (Грінч.). Свого смутку не міг Лаговський позбутися й у товаристві Шмідтів (Крим.). За столом сиділа беседа: брат Охрім із жінкою, сват Манойло, кум Терешко (Грінч.). Чоловік та жінка, то одна спілка (Номис). В темну ніч ми зібралися громадкою йти (Л. Укр.). Колядувати ходимо лавою (Звин.)]. -нией - гуртом, у гурті, лавою. [Навіть іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. В своей -нии (сидеть) - своїм гуртом. Водить, иметь -нию с кем - ко[у]мпанувати, водитися, водитися хлібом, заходити з ким. В -нии - при гурті, в гурті. Пожалуйте в -нию - просимо до гурту, до компанії, до купи. Держаться -нии с кем - триматися чийого товариства (гурту), тримати спілку з ким, триматися купи. [Не тримай з панами спілки (Сл. Гр.). Треба всім купи триматися (Крим.)]. Для -нии - за компанію. Достойная -ния - товариство чесне, (иронич.) кумпанія чесна. Дружная -ния - любе (дружнє) товариство, дружня компанія, (братва) братва. Дурная -ния - погане товариство. Иметь -нию с кем - бути в товаристві з ким. За -нию - за гуртом, за ко[у]мпанію. Присоединиться к -нии - пристати, прилучитися до гурту. Принять в -нию - взяти до гурту кого. Расстроить -нию - розбити ко[у]мпанію. Сделать, составить кому, разделить с кем -нию - потоваришувати кому, приєднатися до гурту з ким. Спасибо за -нию - спасибі за товариство, за компанію. Удалая -ния - гоп-ко[у]мпанія. Холостая -ния - парубоцька (дівоцька) компанія. Честная -ния - шановне товариство. Я ему (он мне) не -ния - мені з ним у хлібосолі не бути; (раздраж.) ми з ним свиней не пасли;2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компанія, (никогда не кумпанія), товариство, спілка. [Вкупишся (вступишь со взносом) в компанію, то можеш бути безпечний (Франко). Асекураційне (страхове) товариство «Дністер». Знайшов собі спільників і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію (Н.-Лев.)]. В -нии с кем - в спілці, спільно, до спілки з ким. [Нумер газетини тої, що її з кумом дяком до спілки пренумеруємо (выписываем) (Франко)]. Быть, состоять в -нии с кем - спілкувати, сполувати, бути в компанії (в спілці) з ким, тримати спілку з ким. Вступать, входить в -нию с кем - заводити спілку, приступати до спілки з ким. Основывать, учреждать -нию - закладати спілку. Торговый дом: Заблоцкий и К° - торговельний дім: Заблоцький і С-ка (і Т-во).* * *компа́нія; (группа людей, чем-л. объединённых) гурт, -а и -у, грома́да, уменьш. грома́дкаводи́ть компа́нию с кем — води́ти компа́нію з ким, води́тися з ким
-
7 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
8 мирской
1) світовий, мирський; (светский) світський. [Не прихилялося його серце до світового, людського (Грінч.). Зрікся світової порожнечі (Крим.)]. -кая жизнь - мирське життя. -кая суета - світова (земна) марнота (марність (-ности)). -кой человек - см. Мирянин 1;2) (общинный) громадський, (редко) мирянський, (стар.) коповий, копний. [Громадська земля, громадська справа (Сл. Гр.). Всі мирянські знаєш лиха (Котл.). Коповий суд (Куліш)]. -кой голова - голова, староста. -кой захребетник - громадський дармоїд. -кая изба - зборня, розправа. -кое общество - громада; см. II. Мир 7. -кая сходка - сход (-ду), громада; см. II. Мир 8.* * *1) (людской; связанный с обыденной, "земной" жизнью) мирськи́й; лю́дський и людськи́й; ( светский) сві́тський2) грома́дський, мирськи́ймирска́я схо́дка — сход, -у, грома́да
-
9 общественный
1) громадський, громадянський, суспільний. -ная жизнь - громадське (суспільне) життя. -ное движение - громадський рух. -ная польза - громадська (суспільна) користь. -ное мнение - громадська (суспільна) думка. -ная должность - громадський (суспільний) уряд. -ное имущество - добро громадське. -ное положение - громадське (суспільне) становище. -ная обязанность - громадська (громадянська) повинність;2) (принадлежащий обществу) громадський. [Громадська земля. Громадські гроші].* * *1) суспі́льний, грома́дський2) (принадлежащий обществу, коллективный; связанный с обслуживанием общества) грома́дський, суспі́льний3) ( общительный) товари́ський; ( компанейский) компані́йський -
10 перекат
1) (грома) перелив, перегрім (-грому). [Грій гуде з переливом (Квітка)];2) (под водою) лава, гряда. [Байдак загув і полетів з лави на лаву, неначе з східця на східець, рівно, як стріла (Неч.-Лев.). Під водою стояла по один бік, як стіна рівна скеля од одного Дніпрового берега до другого; то була одна лава Ненаситецького порога (Неч.-Лев.)].* * *1) ( действие) переко́чування2) ( грома) перекі́т, -ко́ту; (мн. перека́ты) переко́ти, -тів3) (на реке; возвышение) перека́т, -у4) спорт. перека́т, -у -
11 пощёчина
поличник, ляпас (и поляпас), ляпанець (-нця), лящ (-ща), (грубо) намордень (- дня), мордас (-са), мордач (-ча), помордасник. Давать, дать -чину - давати, дати в лице, давати, дати ляпаса, ляща (у пику, по пиці) и т. д., намордня, мордаса и т. д. кому. Надавать -чин - наляскати, (многим) поналяскувати кому, (шутл.) ляпанцями, намордасниками нагодувати кого. Получить -чину - дістати в лице, дістати (злапати, з'їсти) ляпаса, ляща и т. д.* * *ля́пас, поли́чник; лящ, -а\пощёчина обще́ственному вку́су — знева́га грома́дської ду́мки, знева́га грома́дських смакі́в
-
12 сгребание
згріба́ння; згрома́джування, грома́діння, грома́дження; згорта́ння, зго́рнення -
13 скучиваться
несов.; сов. - ск`учиться1) ску́пчуватися, -чується и ку́пчитися, ску́пчитися, грома́дитися, -диться и згрома́джуватися, -джується, збива́тися [до ку́пи], зби́тися (зіб'є́ться) [до ку́пи]; несов. табори́тися, -борю́ся, -бори́шся, табуни́тися, -ни́ться2) страд. несов. ску́пчуватися; згрома́джуватися; збира́тися до ку́пи; згорта́тися до ку́пи; валкува́тися, -ку́ється, грома́дитися, згрома́джуватися -
14 сообща
нареч.спі́льно, гурто́м, ра́зом, ку́пно; ( миром) ми́ром, грома́дою, диал. грома́дно -
15 группа
астр., матем., физ.гру́па; ( людей - ещё) грома́да, гурт, -та́ и -ту- аналитическая группа
- ассоциативная группа
- бесконечная группа
- биполярная группа
- гильзопоршневая группа
- гиперсимплектическая группа
- гиперэкспоненциальная группа
- градуированная группа
- группа диэдра
- группа идеала
- группа изометрии
- группа изотропии
- группа кольца
- группа кручения
- группа операторов
- двупродлеваемая группа
- делимая группа
- диагональная группа
- дополнительная группа
- знакопеременная группа
- интранзитивная группа
- квазициклическая группа
- коммутативная группа
- контактная группа
- матричная группа
- мультипликативная группа
- накрывающая группа
- неприводимая группа
- неразложимая группа
- обобщённо-линейная группа
- ортогональная группа
- полициклическая группа
- полупростая группа
- полусимметрическая группа
- полуупорядоченная группа
- пространственная группа
- разложимая группа
- рекуррентная группа
- симметрическая группа
- симплектическая группа
- степенная группа
- счётная группа
- точечная группа
- унитарная группа
- урегулированная группа
- факторно-делимая группа
- факторно-расщепляемая группа
- экстремальная группа -
16 группа
астр., матем., физ.гру́па; ( людей - ещё) грома́да, гурт, -та́ и -ту- аналитическая группа
- ассоциативная группа
- бесконечная группа
- биполярная группа
- гильзопоршневая группа
- гиперсимплектическая группа
- гиперэкспоненциальная группа
- градуированная группа
- группа диэдра
- группа идеала
- группа изометрии
- группа изотропии
- группа кольца
- группа кручения
- группа операторов
- двупродлеваемая группа
- делимая группа
- диагональная группа
- дополнительная группа
- знакопеременная группа
- интранзитивная группа
- квазициклическая группа
- коммутативная группа
- контактная группа
- матричная группа
- мультипликативная группа
- накрывающая группа
- неприводимая группа
- неразложимая группа
- обобщённо-линейная группа
- ортогональная группа
- полициклическая группа
- полупростая группа
- полусимметрическая группа
- полуупорядоченная группа
- пространственная группа
- разложимая группа
- рекуррентная группа
- симметрическая группа
- симплектическая группа
- степенная группа
- счётная группа
- точечная группа
- унитарная группа
- урегулированная группа
- факторно-делимая группа
- факторно-расщепляемая группа
- экстремальная группа -
17 возвышаться
несов.; сов. - возв`ыситься1) підніма́тися, піднятися и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и зня́тися и мног. поздійма́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и мног. попідно́ситися, зно́ситися, знести́ся; ( повышаться) підви́щуватися, підви́щитися2) (несов.: выситься) підніма́тися, підійма́тися, здійма́тися, зніма́тися, височи́тися, височі́ти, ви́ситися; (возникать, поднимаясь) зно́ситися, вино́ситися, підно́ситися, постава́ти, підво́дитися; ( громоздиться) грома́дитися3) несов. мат. підно́ситися -
18 воздвигаться
несов.; сов. - воздв`игнуться1) страд. несов. спору́джуватися, споруджа́тися; зво́дитися, підво́дитися; будува́тися, ста́витися; здвига́тися, здви́гуватися, підніма́тися2) ( возвышаться) підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, здійма́тися, зня́тися и здійня́тися; ( громоздиться) грома́дитися -
19 гребец
1) (на лодке) гребець (р. -бця), весляр (р. -ра);2) (на сенокосе) громадільник;3) (жук) веслун.* * *1) весля́р, -а, веслува́льник, гребе́ць, -бця́2) диал. гребе́ць; загріба́льник; грома́дільник -
20 гребля
см. Грёбка.* * *I1) веслува́ння, гребня́2) диал. гребі́ння; загріба́ння; грома́дінняII( плотина) диал. гре́бля, зага́та; та́ма
Страницы
См. также в других словарях:
Грома — Эта статья слишком короткая. Пожалуйста, дополните … Википедия
Грома (язык) — Грома Страны: Тибет и Индия Общее число говорящих: 26 800 чел … Википедия
грома́да — 1) ы, ж. Что л. громадное по своим размерам; предмет, сооружение, масса очень больших размеров. Кругом амфитеатром возвышаются синие громады Бешту, Змеиной, Железной и Лысой горы. Лермонтов, Княжна Мери. Вдалеке виднелись неясные серые громады… … Малый академический словарь
Грома — • Groma, простой снаряд, служивший для измерения полей; вероятно, это слово латинское искажение греческого γνω̃μα, в смысле γνώμων, norma, прямоугольный масштаб. Он состоял из двух рукавов, соединенных крест накрест под прямым углом;… … Реальный словарь классических древностей
Грома — измерит. инструмент для фиксирования линии С. Ю. по солнцестоянию в задан. точке, построения линии З. В. и провешивания параллелей к обеим линиям, что было необходимо для разметки полевых лагерей … Древний мир. Энциклопедический словарь
Грома — (греч., лат. groma), измерительный инструмент для фиксирования линии С. Ю. по солнцестоянию в заданной точке, построения линии З. В. и провешивания параллелей к обеим линиям, что было необходимо для разметки полевых лагерей. … … Словарь античности
грома́дина — ы, ж. разг. Предмет огромных размеров. Громадину эту [трубу], в пятьдесят с лишним тонн весом, надо было затащить на лед. Ажаев, Далеко от Москвы. [Леон] посмотрел на завод и восхищенно качнул головой. Громадина! Город целый. Соколов, Искры … Малый академический словарь
грома́дность — и, ж. Свойство по знач. прил. громадный. Несмотря на громадность машины, она почти не издавала стука. Куприн, Молох … Малый академический словарь
грома́дный — ая, ое; ден, дна, дно. 1. Чрезвычайно большой по своим размерам, массе или объему; огромный. Громадная скала. Громадное здание. □ Громадная печь занимала почти треть пекарни. М. Горький, Коновалов. || Чрезвычайно большой по количеству,… … Малый академический словарь
Тропою грома (балет) — Тропою грома Тропою грома … Википедия
Раскаты грома (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Раскаты грома. Раскаты грома Rolling Thunder (англ.) … Википедия
