грома

гресть

1) (граблями) гребти, громадити; (лопатой, руками и т. п.) горнути, нагрібати, вигортати; (веслом) веслувати, гребти, -ся (сов. гребнути, -ся). Грести к чему - гребтися до чого; (кормою вперёд) табанити; (прямо вперёд) гребти у хід. Быть в силах грести - згребтися. [Бач, як грає Дніпро, - тепер не згребешся];

2) см. Грабаздать.

* * *

1) ( веслом) веслува́ти, гребти́; гребти́ся

2) ( сгребать) гребти́; ( загребать) загріба́ти; ( сено) грома́дити; ( лопатой) горну́ти

грім (р. грому), (молниеносный удар) перун. Раскаты грома - громування, гуркотання. Пусть тебя гром убьёт - хай тебе грім уб'є (поб'є)! Бодай тебе загромило! Бодай тебе перун забив! (Чуб.).

* * *

1) грома́дитися; нагрома́джуватися, накопи́чуватися

2) (располагаться на чём-л. высоком) мости́тися, умо́щуватися

група, гурт, гурток (р. -тка), громада, купа, купка. [На розі вулиці стояла купка людей. Діляться елементи на дві великі громади (Тутк.)].

* * *

будова, будівля (ж. р. и реже ср.), будовання, будування; (сооружение) споруда Каменное -ние - кам'я[ме]ниця, мурована будівля, мурований будинок.

* * *

(снопы) громадити, класти (в) копи, (сено) класти (громадити) в копиці, копити, копичити. Копнящий - копільник.

* * *

1) ( снопы) складати в ко́пи, копи́ти

2) ( сено) копи́чити, склада́ти в копи́ці, грома́дити

громак, ковган, ковганка. [Спускався на громакові з високої гори (Мирн.)].

* * *

1) диал. грома́к, -а

2) чо́вен на полозка́х

1) (действие) - а) навантажування, вантаження, ладування, налад(н)овування, облад(н)овування, вилад(н)овування, накладання, рих[ш]тування, нарих[ш]товування, хурування, (оконч.) навантаження, налад(н)ування, облад(н)ування, вилад(н)ування, накладення, нарих[ш]тування, нахурування; (чрезмерная) перевантажування, (оконч.) перевантаження. -ка войск на корабли - навантажування (навантаження) війська на кораблі. Вторичная -ка - повторно навантажування (навантаження). От дурной -ки лодка опрокинулась - через погане навантаження човен перевернувся; б) покладання обов'язків, навантажування, доручання, обтяжування, перевантажування, перетяжування, (оконч.) покладення обов'язків, навантаження, доручення, обтяження, перевантаження, перетяження. Срв. Нагружать 1 и 2;

2) (груз) вантаж (-жу), вантага, (кладь) хура, кладь (- ди). Слишком большая -ка - (за)надто великий (важкий) вантаж. Моей лошади эта -ка не под силу - на мого коня цей вантаж надто важкий, моїй коняці цей вантаж не під силу;

3) (возложенные обязанности) навантаження. Эта -ка ему не под силу - це навантаження не по його силі. Чрезмерная -ка требовала напряжения всех сил - надмірне навантаження (перевантаження) потребувало (вимагало) напруження всієї сили (всіх сил). Общественная -ка - громадське навантаження.

* * *

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

громадськість, (-кости), суспільність (-ности). [Еволюція громадськості (Л. Укр.). Яка суспільність, такий уряд (Грінч.)]. Срв. Общество.

* * *

спільник, товариш, сябер (-бра), сябро.

* * *

тж. общ`инник; ист.

громадський, спілковий, сябринний. Общинное начало - см. Общинность.

* * *

тж. общ`инный

1) громадський, мирови́й

2) грома́дський

відголос, відгомін (-мону), відгук, (звонкие раскаты) відляски (мн.), виляски (мн.), (эхо) луна. -сок грома - відгрім (-грому). -сок далёкого колокола - далекого дзвону відгомін. Последние -ски песни - останні відголоси (відгуки) пісні. Литература - -сок человеческой жизни - письменство - відгук життя людського.

* * *

1) ві́дгомін, -мону, ві́дголос, -у, відлу́нок, -нку; відлу́ння; ( эхо) луна́; ( отзвук) ві́дгук, -у, ві́дголоси, -сів, ві́дгуки, -ків, ви́ляски

2) перен. ві́дгомін, ві́дгук

1) чаще палаты (дворец) - палати, палац (-цу), (реже) хороми;

2) (учреждение) палата. Казённая -та - скарбова (фінансова) палата. Судебная -та - судова палата. -та депутатов - палата послів. -та господ - палата панів. Верхняя, нижняя -та - вища, нижча палата. Оружейная -та - збройовня, збройниця;

3) (помещение в больнице и т. п.) палата, заля, покій (-кою). [Покій для божевільних]. Ума -та - розуму сила. У него ума -та - у його розуму сила, (опис.) у його розуму на трьох стане, йому в голову немов два клало, а третій топтав.

* * *

1) пала́ты (мн.: большое богатое здание) пала́ти; хоро́ми; ( дворец) пала́ц, -у

2) ( роскошная комната) пала́та, хоро́мина

3) ( комната в больнице) пала́та, покі́й, -ко́ю

1) ( высшее законодательное учреждение) пала́та

2) ( представительное учреждение в некоторых странах) пала́та

3) ( название некоторых государственных учреждений) пала́та

панахида (ум. панахидка), парастас (-су), задушниця (гал.), подушеньство (гал.), (на 9-й день по смерти) дев'ятини, (на 40-й день) сороковини, сорочини. Служить -ду - правити панахиду, парастас, панахидувати по кому. [А по матері вже й панахидували].

* * *

1) наказ, приказ, розказ (-зу), загад (-ду), (стар.) розказання, (предписание) припис (-су). [Невже кривавий наказ оцей дала вам королева? (Грінч.). Біда не знає приказу (Ном.). А батько наче забув панський загад (М. Вовч.). Лісник пильнував панського розказу (М. Вовч.)]. Строгий -каз - гострий, суворий наказ. -каз по армии - наказ військові. По -зу - з наказу. Согласно -зу и -за - згідно з наказом, відповідно до наказу. Во исполнение -за - виконуючи наказ. Уплатить тому-то или его -зу - заплатити такому-то або за його наказом. Дать -каз - наказати, наказ(а) видати. Исполнить -ние - розказ (наказ) учинити, виконати;

2) стар. (учреждение) - приказ (-зу);

3) стар. - см. Завещание.

* * *

1) нака́з, -у; ро́зказ, -у, зака́з, -у; за́гад, -у

2) ист. прика́з

прогрести и прогресть

1) (граблями)прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що, якийсь чае; (лопатой, руками, палкой и т. п.) прогортати, прогорнути, прокидати, прокидати и прокинути, прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що чим. [Прогріб присок в огнищі (Грінч.). Прогорни сніг. Понамітало снігу, - треба прокинути (прокидати) стежку від хати до хліва. Прогромадив ямку і заховав кість (Осн.). Прогромадили сіно ввесь день. Чорний ворон кігтями-нігтями прогрібає (Мил.). Я солому прогортаю, зерняти шукаю (Грінч.)];

2) -грести веслом - прогребти крізь що, якийсь час (только известное время) провеслувати якийсь час. [Прогріб крізь перетік. Прогріб (провеслував) увесь день]. -грести десять вёрст - вигріб (вивеслував) десять верстов. Прогребённый - прогреблений, прогорнутий, прогромаджений, прокинутий. -ться - прогортатися прокидатися. -гребаться, -грестись между камней - прогрібатися, прогребтися поміж камінням.

* * *

несов.; сов. - прогрест`и

1) прогріба́ти, прогребти́; ( граблями) прогрома́джувати, прогрома́дити; ( лопатой) прогорта́ти, прогорну́ти, прокида́ти, проки́дати и проки́нути

2) (несов.: сгребать в течение определённого времени) гребти́ [ці́лу годи́ну], грома́дити [ці́лу годи́ну], прогребти́, прогрома́дити

3) (несов.: веслом) гребти́ [ці́лу годи́ну], веслува́ти [ці́лу годи́ну], прогребти́, провеслува́ти

несов.; сов. - сгрест`и

1) згріба́ти, згребти́ и погребти́ и мног. позгріба́ти; ( граблями) згрома́джувати, -джую, -джуєш и грома́дити, -джу, -диш, згрома́дити и погрома́дити и мног. позгрома́джувати; ( лопатой) згорта́ти, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти

2) (сов.: схватить) згребти́