везти+на+себе

1. n

1) перенесення; перевезення

2) військ. далекобійність (гармати); дальність польоту (снаряда)

3) військ. положення «на плече»

4) тачка

5) амер. волок (човна)

2. v

1) носити, нести; переносити

2) возити, везти; перевозити

3) мати при собі, носити з собою

4) містити (в собі)

5) мати

6) підтримувати; нести на собі навантаження; витримувати

7) продовжувати; подовжувати

8) підтримувати, підтверджувати

9) давати (прибуток)

10) збирати (сіно, хліб); вивозити з поля

11) амер. торгувати (чимсь); продавати

12) передавати (новини)

* * *

1) перенесення; перевезення

2) даґлекобійність ( гармати); дальність польоту (снаряда, м'яча)

3) cпopт. проведення ( при веслуванні); підтримка ( у фігурному катанні)

4) вiйcьк. положення "на плече"

5) дiaл. рух хмар

6) aмep. волок

7) мaт. перенесення, перенос

8) кoмп. перенесення, перенос, розряд переносу

1) нести, носити; переносити

2) вести, возити, перевозити (тж. carry over); привести

3) мати при собі, носити (з собою; тж. carry About)

4) містити ( у собі); мати

5) нести на собі вагу, тягар, навантаження; підтримувати ( про колони); витримувати, зносити, переносити

6) продовжувати, подовжувати; доводити ( до якого-небудь місця); підводити ( до якого-небудь місця)

7) підтримувати матеріально, надавати фінансову допомогу

8) вести (шайбу, мелодію)

9) спричиняти

10) aмep. торгувати ( чим-небудь); мати в продажу, продавати, тримати

11) прибирати (хліб, сіно); вивозити ( з поля)

12) передавати, проводити ( звуки); розносити ( новини)

13) проводити ( електрику); прокладати ( труби)

14) досягати ( певного місця); долітати ( про снаряд); доноситися ( про звук)

15) оволодіти, захопити, взяти; здобути перемогу, виграти (приз, змагання)

16) добитися, домогтися; відстояти ( свої переконання)

17) приймати (рішення, документ); проводити ( кандидата)

18) носити ( дитину): бути вагітною

19) приносити (дохід, відсоток)

20) eк. переносити ( на іншу сторінку)

21) aмep. поміщати ( у газеті)

22) aмep.; пoлiгp. випускати ( у формі серійного видання)

23) вiйcьк. брати на плече ( зброю)

24) to carry smth with oneself повести ( за собою), захопити, завоювати, оволодіти ( аудиторією); пам'ятати, зберігати в пам'яті

25) to carry oneself in a certain way триматися, мати яку-небудь поставу; поводитися; тримати себе

1. n

1) муха

2) ент. двокрила (літаюча) комаха

3) наживка; блешня

4) паразит

5) шпигун

6) розм. політ; переліт

7) розм. стрибок

8) однокінний найманий екіпаж

9) відкидне полотнище (намету)

10) крило (вітряка)

11) довжина (прапора)

12) pl театр. колосники

13) текст. мотовило

14) ширінька (штанів)

15) тех. маятник; балансир

16) мор. картушка (компаса)

2. adj

1) обачний; хитрий

2) спритний; проворний, моторний, меткий

3. v

1) їхати в однокінному екіпажі

2) везти в екіпажі (когось)

4. v (past flew; p.p. flown)

1) летіти, літати; пролетіти

2) користуватися повітряним транспортом, летіти на літаку

3) мчати, нестися; поспішати; летіти

4) майоріти, маяти

5) перелітати; долати відстань повітрям

6) тікати

7) звітрюватися; зникати, розсіюватися

8) злітати, зриватися (про слова тощо)

9) мисл. полювати з соколами

10) друк. знімати з друкарського преса

11) вести, пілотувати (літак)

12) перевозити літаком (пасажирів, вантажі)

13) ганяти (голубів); запускати (паперового змія)

* * *

1) муха

2) eнт. двокрила або літаюча комаха

3) pиб. наживка; штучна мушка

1) політ; переліт

2) стрибок

3) icт. візницька прольотка

4) відкидне полотнище ( намету)

5) крило ( вітряка); крильчатка

6) довжина ( прапора); косиця ( прапора)

7) pl театр. колосники

8) = flyleaf

9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило

10) гульфик, ширінка ( у штанів)

11) тex. маятник, балансир

12) = flywheel

13) мop. картушка ( компаса)

14) cпopт. передача м'яча гравцеві

1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)

2) нестися, мчати, летіти; поспішати

3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)

4) рятуватися втечею

5) щезнути, зникнути

6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)

7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися

8) aмep. мати успіх або визнання

9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)

10) миcл. полювати з соколами

11) пoлiгp. знімати з друкованого преса

12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)

13) запускати ( змія); ганяти ( голубів)

14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літаком

15) (навстіж, широко) ( open) розкриватися; ( shut) захлопуватися

1) обачний, хитрий

2) рухливий, спритний ( про пальці)

3) який справляє враження, приємний, елегантний

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1) неправду казати, брехати, (иногда) побріхувати, (шутл.) москаля везти (підпускати), смаленого луба плести, в брехунівку заїздити; см. Врать. [Брехати не ціпом махати (Номис). Бреше, як шовком шиє (Номис). Підвезе він вам москаля (Куліш)]. -ать на исповеди - на сповіді неправду казати, (шутл.) попа в решеті возити. -ать в глаза - в живі очі брехати. Он лжёт, как по писанному - бреше, як із книги чита (вичитує). Кто лжёт, тот и крадет - хто уміє красти, той уміє й брехеньку скласти (Номис);

2) см. Обманывать;

3) (на кого, перед кем, кому, в чём-л., на что-л.) неправду казати, брехати на кого, перед ким, кому, в чому, набріхувати на кого; срвн. Облыгать. Он нагло лжёт на меня - він нахабно бреше (набріхує) на мене. Зачем ты лжёшь на себя? - нащо ти на себе набріхуєш (клеплеш, пеню зводиш)?

* * *

кого (работой) потрудити кого, (просьбой) потрудити, потурбувати кого (проханням), (руку, ногу) натрудити (руку, ногу). [Такий хорий, що не можна вже його везти, так потрудили лікаря до себе (М. Грінч.)].

* * *