(вниз)

1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];

2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];

3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.

* * *

вниз

внизу

додолу

донизу

наниз

униз

1. n

1) падання вниз (хижого птаха на здобич)

2) раптовий напад, наліт (тж перен.)

3) військ. раптова атака

2. v

1) кидатися вниз (звич. swoop down); налітати, накидатися

2) хапати, підхоплювати (звич. swoop up)

* * *

1) падіння вниз ( хижого птаха на жертву)

2) раптовий напад, наліт; вiйcьк. раптова атака

1) (звич. swoop down) спрямовуватися, падати вниз; налітати, кидатися ( на жертву)

2) раптово налітати

3) хапати, підхоплювати ( swoop up)

вверх-вниз

вгору-вниз

вниз

згори-вниз

угору-вниз

униз

1. n

1) спуск, спад

2) невдача; крах

3) неприязнь; нападки; пристрасть

4) спорт. оголошення м'яча поза грою (футбол)

5) (перший) пушок, пух

6) начіс; ворс

7) безліса височина, пагорб, невисоке голе плато

8) піщана дюна

9) (D.) даун (порода овець)

2. adj

1) спрямований униз; опушений, низхідний, спадний

2) що спадає, погіршується

3) що йде від центру (столиці)

4) амер. що йде до центру міста (про транспорт)

5) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка

6) амер. наявний

7) друк. що пішов до друку

3. adv

1) униз, наниз, донизу

2) унизу

3) до

4) ззаду, позаду

4. prep

1) униз, по, за

2) вздовж, по

3) через, крізь

5. v розм.

1) опускати, спускати (ся); збивати, скидати

2) ковтати

3) долати, підпорядковувати; придушувати

4) кінчати, покінчити, розрахуватися

* * *

1) спуск, падіння; невдача; крах; погіршення; зниження, спад

2) упередження, неприязнь; нападки

3) aмep.; cпopт. оголошення м'яча поза грою ( футбол)

4) депресант; заспокійливий наркотик

1) спрямований униз; опущений; який спускається, спадний; down pipe тex. переливна труба; спадний, який погіршується

2) який іде або пов'язаний з рухом від центра або зі столиці ( про транспорт); aмep., який іде до центра міста ( про транспорт); одноколійний

3) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка; який занепав духом, зневірений

4) aмep. наявний

5) пoлiгp. який пішов до друку

6) eл. погано заряджений; який сів ( про батарейку)

1) рух униз вниз; передається тж. дієслівними префіксами

2) знаходження внизу; знаходження в селі, на деякій відстані від якого-небудь центра тощо; знаходження, перебування у звичайній обстановці; знаходження в горизонтальному положенні

3) зменшення кількості або обсягу, падіння, зниження, ослаблення, погіршення, зупинка

4) доведення до визначеного стану або положення ( часто to)

5) завершений характер дії

6) набуття дієсловом каузативного значення

7) рух від минулого до сьогодення

8) продаж за готівку готівкою

9) з недостачею, зазнаючи збитків; cпopт. позаду ( за кількістю набраних очок); у нокдауні ( бокс); поза грою ( про м'яч)

10) наказу

1) опускати, спускати; збивати, скидати; спускатися, опускатися; збити або змусити сісти ( літак); знижувати; зменшувати

2) ковтати

3) долати, підкоряти; приборкувати, утихомирювати

4) (on, upon) накидатися, нападати на ( кого-небудь); атакувати ( кого-небудь)

1) рух униз (вниз) з; за течією (вниз) по; в одному напрямку з чим-небудь по; уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) знаходження нижче нижче; знаходження внизу, звисання

3) наступність через, крізь ( століття)

1) ( перший) пушок; пух; бoт. пушок

2) начіс; ворс

1) безлісна височина; невисоке оголене плато

2) pl ( the Downs) вапняні пагорби ( на півдні е південному сході Англії)

3) ( піщана) дюна

4) (Down) "даун" ( порода овець)

1) (вниз) донизу, вниз; (к земле) додолу; срвн. Вниз 1 и 2. Тяните -зу - тягніть донизу (додолу, вниз);

2) (внизу) внизу, нанизу; (в низине) долі, долом, низом, долиною, на долині; срвн. Внизу 1 и 2. -зу дорога становится ровнее - внизу (долом, низом) дорога рівнішає.

* * *

низойти сходити, зійти (вниз), (ц.-слав.) низходити, низійти, (спускаться) спускатися, спуститися, (свыше - при абстрактном субъекте) спливати, сплисти и спливти; (о ночи ещё) сходити, зійти, западати, запасти, (наступать) надходити, надійти. [Помалу спокій став сходити до нього (Васильч.). На тихий берег ніч зійшла (Грінч.). З високости спливала на одиноке серце ласка (Коцюб.). Ніч западала над стародавнім Римом (М. Левиц.)]. -дить с горы - сходити (спускатися) з гори. Солнце -дит к закату - сонце схиляється на захід. -дить, -ти к нуждам ближнего - зглядатися, зглянутися на потреби ближнього, прихилятися серцем (мати прихильне око), прихилитися серцем до потреб ближнього. Нисходя к мольбам чьим - прихиляючися до благань чиїх, (образнее) прихиляючи вухо до благань чиїх, зглядаючися (зглянувшися) на благання чиї. -дя к человеческой слабости - зглядаючися (зглянувшися, зважаючи, зваживши) на людську слабосильність, потураючи людській слабосильності.

* * *

несов.; сов. - низойт`и

1) сходи́ти, -джу́, -диш [вниз] и зіходи́ти [вниз], зійти́, -йду́, -йдеш [вниз]; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся)

2) см. снисходить

1) що опускається (спускається, іде вниз)

2) спрямований униз, низхідний

3) мат. знижуваний, зменшуваний (про ряд)

* * *

1) який опускається; який спускається, який іде вниз

2) спрямований вниз, спадний, низхідний

3) мaт. спадний, убуваючий

1. n

1) крапля

2) pl мед. краплі

3) крапелька, ковток, крихітка

4) ковток спиртного

5) драже; льодяник

6) сережка

7) падіння, зниження; спад; спуск

8) ав. розкидання (скидання) з літака (листівок тощо)

9) висота; глибина падіння (занурення)

10) пластинка, що закриває замкову щілину

11) проріз, щілина

12) тех. перепад (тиску)

2. v

1) крапати, стікати краплями; випускати по краплі

2) падати, випадати; вивалюватися

3) упускати, губити

4) звалювати, збивати

5) помирати

6) спадати, стихати; скорочуватися

7) знижувати (ся), понижувати (ся)

8) опускати, понурювати

9) посилати

10) спорт. забивати (м'яч)

11) кінчати, припиняти; кидати (звичку)

12) залишати, кидати (когось)

13) пропускати

14) виключати (із списків, школи); звільняти, усувати

15) розм. розтрачувати, розтринькувати (гроші)

16) програвати (у змаганні)

17) кинути, промовити (слово тощо)

18) спустити (петлю — у плетінні)

19) випорожнюватися (про тварину)

20) телитися; жеребитися; пороситися; котитися; приводити (дитинчат)

21) підвозити; висаджувати (когось)

22) зайти, заглянути (кудись)

* * *

1) крапля; сльозинка; крапля крові; крапелька поту

2) крапля, крапелька; трошки; ковток; ковток спиртного

3) pl; мeд. краплі

4) драже; льодяник

5) сережка; підвіска; висулька; apxiт. орнаментна прикраса у вигляді підвіски

6) падіння, зниження ( цін); спад

7) спад ( гімнастика)

8) aв. розкидання, скидання з літака ( листівок); скидання на парашуті (боєприпасів, продовольства); десант

9) відстань зверху вниз, висота; обрив; глибина падіння або занурення

10) миcт. опускна завіса

11) підставка, що опускається ( шибениці)

12) падаючий пристрій, падаючі дверцята, трап

13) пластинка, що закриває замкову щілину

14) проріз, щілина (для грошей, листів)

15) = drop-kick; = drop-shot

16) тex. перепад ( тиску); падіння ( потенціалу)

17) результат пошуку, видача ( в інформаційно-пошуковій системі)

18) cл. схованка ( для передачі шпигунської інформації)

19) aмep.; cл. круглий сирота; безпритульний

1) капати; стікати краплями; капати, випускати по краплі

2) падати, випадати; вивалюватися; упускати, випускати (книгу, гаманець)

3) кидати ( якір), скидати ( бомби); спускати ( шлюпку); спускати або скидати на парашуті

4) падати, опускатися; валити, звалювати; збивати

5) умирати (тж. drop oft)

6) падати, знижуватися, понижуватися; спадати, скорочуватися, стихати; знижувати, понижувати; іти ( круто) вниз; падати з певної висоти; мop. занурюватися вертикально

7) опускатися; опускати ( очі); мaт. опускати ( перпендикуляр)

8) посилати ( записку); cпopт. посилати, забивати ( м'яч)

9) ( часто drop down) спускатися, іти вниз за течією; спускати за течією

10) відступати назад ( часто drop behind); залишати позаду, обганяти ( часто drop behind); cпopт. передавати назад

11) кінчатися, закінчуватися, підходити до кінця; припинятися; кінчати, закінчувати, припиняти; залишати, кидати; розпускати, ліквідувати ( команду)

12) опускати, пропускати

13) виключати (зі списків, зі школи); звільняти, відстороняти

14) втрачати, розтрачувати, спускати ( гроші); програвати, зазнавати поразки ( на змаганнях)

15) промовити, зауважити; бути сказаним, зауваженим ким-небудь

16) скидати ( карту)

17) спустити (петлю- у в'язанні, плетінні)

18) народжувати; телитися, жеребитися, пороситися, котитися; народитися ( про тварину)

19) випорожнятися ( про тварину)

20) cл. ковтати, заковтувати ( наркотик)

здійснюваний згори вниз

* * *

1) який здійснюється зверху вниз з виносом руки ( про кидок)

2) зашитий через край

1) спуск, падіння; невдача; крах; погіршення; зниження, спад

2) упередження, неприязнь; нападки

3) aмep.; cпopт. оголошення м'яча поза грою ( футбол)

4) депресант; заспокійливий наркотик

1) спрямований униз; опущений; який спускається, спадний; down pipe тex. переливна труба; спадний, який погіршується

2) який іде або пов'язаний з рухом від центра або зі столиці ( про транспорт); aмep., який іде до центра міста ( про транспорт); одноколійний

3) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка; який занепав духом, зневірений

4) aмep. наявний

5) пoлiгp. який пішов до друку

6) eл. погано заряджений; який сів ( про батарейку)

1) рух униз вниз; передається тж. дієслівними префіксами

2) знаходження внизу; знаходження в селі, на деякій відстані від якого-небудь центра тощо; знаходження, перебування у звичайній обстановці; знаходження в горизонтальному положенні

3) зменшення кількості або обсягу, падіння, зниження, ослаблення, погіршення, зупинка

4) доведення до визначеного стану або положення ( часто to)

5) завершений характер дії

6) набуття дієсловом каузативного значення

7) рух від минулого до сьогодення

8) продаж за готівку готівкою

9) з недостачею, зазнаючи збитків; cпopт. позаду ( за кількістю набраних очок); у нокдауні ( бокс); поза грою ( про м'яч)

10) наказу

1) опускати, спускати; збивати, скидати; спускатися, опускатися; збити або змусити сісти ( літак); знижувати; зменшувати

2) ковтати

3) долати, підкоряти; приборкувати, утихомирювати

4) (on, upon) накидатися, нападати на ( кого-небудь); атакувати ( кого-небудь)

1) рух униз (вниз) з; за течією (вниз) по; в одному напрямку з чим-небудь по; уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) знаходження нижче нижче; знаходження внизу, звисання

3) наступність через, крізь ( століття)

1) ( перший) пушок; пух; бoт. пушок

2) начіс; ворс

1) безлісна височина; невисоке оголене плато

2) pl ( the Downs) вапняні пагорби ( на півдні е південному сході Англії)

3) ( піщана) дюна

4) (Down) "даун" ( порода овець)

1) крапля; сльозинка; крапля крові; крапелька поту

2) крапля, крапелька; трошки; ковток; ковток спиртного

3) pl; мeд. краплі

4) драже; льодяник

5) сережка; підвіска; висулька; apxiт. орнаментна прикраса у вигляді підвіски

6) падіння, зниження ( цін); спад

7) спад ( гімнастика)

8) aв. розкидання, скидання з літака ( листівок); скидання на парашуті (боєприпасів, продовольства); десант

9) відстань зверху вниз, висота; обрив; глибина падіння або занурення

10) миcт. опускна завіса

11) підставка, що опускається ( шибениці)

12) падаючий пристрій, падаючі дверцята, трап

13) пластинка, що закриває замкову щілину

14) проріз, щілина (для грошей, листів)

15) = drop-kick; = drop-shot

16) тex. перепад ( тиску); падіння ( потенціалу)

17) результат пошуку, видача ( в інформаційно-пошуковій системі)

18) cл. схованка ( для передачі шпигунської інформації)

19) aмep.; cл. круглий сирота; безпритульний

1) капати; стікати краплями; капати, випускати по краплі

2) падати, випадати; вивалюватися; упускати, випускати (книгу, гаманець)

3) кидати ( якір), скидати ( бомби); спускати ( шлюпку); спускати або скидати на парашуті

4) падати, опускатися; валити, звалювати; збивати

5) умирати (тж. drop oft)

6) падати, знижуватися, понижуватися; спадати, скорочуватися, стихати; знижувати, понижувати; іти ( круто) вниз; падати з певної висоти; мop. занурюватися вертикально

7) опускатися; опускати ( очі); мaт. опускати ( перпендикуляр)

8) посилати ( записку); cпopт. посилати, забивати ( м'яч)

9) ( часто drop down) спускатися, іти вниз за течією; спускати за течією

10) відступати назад ( часто drop behind); залишати позаду, обганяти ( часто drop behind); cпopт. передавати назад

11) кінчатися, закінчуватися, підходити до кінця; припинятися; кінчати, закінчувати, припиняти; залишати, кидати; розпускати, ліквідувати ( команду)

12) опускати, пропускати

13) виключати (зі списків, зі школи); звільняти, відстороняти

14) втрачати, розтрачувати, спускати ( гроші); програвати, зазнавати поразки ( на змаганнях)

15) промовити, зауважити; бути сказаним, зауваженим ким-небудь

16) скидати ( карту)

17) спустити (петлю- у в'язанні, плетінні)

18) народжувати; телитися, жеребитися, пороситися, котитися; народитися ( про тварину)

19) випорожнятися ( про тварину)

20) cл. ковтати, заковтувати ( наркотик)

1) (приставная, переносная) драбина, (диал.) драба, страмина. [Він спустився з горища через одну, через дві щаблини, а з половини драбини зіскочив на землю (М. Левиц.)]. Верёвочная -ца - шнурова, мотузяна, мотузкова драбина. [Вояки лізуть на стіни, закидаючи шнурові драбини (Л. Укр.)]. Пожарная -ца - пожарна (пожежна) драбина. Взбираться, взобраться по -це - вилазити, вилізти, злазити, злізти, братися, вибратися, видиратися, видертися драбиною (по драбині). Спускаться, спуститься по -це - спускатися, спуститися драбиною (по драбині);

2) (неподвижная с широкими ступеньками) сходи (-дів), (поменьше) східці (-ців), (попроще) ступанка. [Храмові широкі сходи, а по них і вниз і вгору сунуть тисячні юрби (Крим.). Стали спускатися ступанкою наче в льох (Свидн.)]. Винтовая, витая, башенная -ца - ґвинтові (кручені) сходи. Деревянная, каменная -ца - дерев'яні, кам'яні (камінні) сходи. Парадная (чистая), чёрная -ца - парадні (передні), затильні (чорні, кухенні) сходи. Потайная -ца - потайні сходи. Всходить, взойти, подниматься, подняться по -це наверх - іти, сходити (зіходити), зійти, братися, вибратися, здійматися, знятися сходами (по сходах) вгору. [Сили не було навіть на те, щоб зійти по сходах у «Просвіту» (Грінч.)]. Сходить, сойти, спускаться, спуститься по -це вниз - іти, сходити, зійти, спускатися, спуститися сходами (по сходах) вниз;

3) (скала) скаля. Иерархическая -ца - ієрархічна скаля. -ца наказаний - скаля кар, карна скаля;

4) анат. Барабанная -ца - бубонцеві сходи.

* * *

1) драби́на (приставная, переносная); ( неподвижная) схо́ди, -дів, уменьш. східці, -ців

2) перен. драби́на, града́ція

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

низвергнуть скидати, скинути, звалювати, звалити, повалити, (о мног.) поскидати, позвалювати кого, що. [Один твій погляд скине лжепророків (Л. Укр.)]. -гать каменья с горы - скидати каміння з гори. -нуть кого с высоты величия - скинути кого з високостей (з височини) величности. -нуть в прах - звалити (повалити) в порох (в порохи). Низвергнутый - скинутий и скинений, звалений, повалений, поскиданий, позвалюваний. [Лежатимуть мертві, повалені в порох монархії (М. Калин.)]. -ться -

1) (стр. з.) скидатися, бути скиданим, скинутим и скиненим, поскиданим и т. п.;

2) (возвр. з.) падати, впасти (вниз); (сваливаться) звалюватися, звалитися, (ниспадать) спадати, спасти, (бросаться) кидатися, кинутися; (о мног.) попадати (вниз), позвалюватися, поспадати. [Прудкі струмки, вищерблюючи камінь, спадають на діл водоспадами (М. Калин.)]. Он -вергся в пропасть - він кинувся (упав, звалився) у безодню (прірву, провалля). Водопад -ется - водоспад спадає, водоспад рине (вниз).

* * *

несов.; сов. - низв`ергнуть

1) спуска́ти(ся)

2) кінча́ти

3) збива́ти ( літак)

4) перемага́ти, дола́ти, підкоря́ти

5) ковта́ти

1) розміщення одного предмета нижче від другого або напрям дії вниз під, ни́жче

2) перебування під тягарем, владою, контролем тощо під

3) перебування в русі, процесі, певному стані тощо

4) умови, обставини

5) відповідність, узгодженість за, згі́дно з

6) включення до графи, розділу тощо під, до

7) менший ступінь, кількість, вік тощо

1) рух вниз, положення, місце нижче чогось під чимсь

2) меншу кількість ме́нше

3) встановлення контролю над чимсь тощо

1) ни́жній, що знахо́диться внизу́

2) ни́жчий, підле́глий, підко́рений

3) ти́хий, приглу́шений ( про звук)

4) ме́нший, ни́жчий за встано́влену но́рму

1) те, що не відповіда́є станда́рту (ви́значеній но́рмі)

2) військ. недолі́т

adv, prep поет.

вниз, внизу

* * *

prep; поет.

1. adv

1) унизу; нижче

2) униз

3) далі, нижче

2. prep

1) нижче, під

2) нижче (за рівнем, рангом тощо); за межами

* * *

1) унизу; нижче; униз; нижче за течією; нижче нуля

2) нижче, далі

3)

4) театр. на авансцені

1) місце розташування нижче чого-небудь, під чим-небудь нижче, під

2) положення нижче за рівнем, за рангом нижче

3) нижче ( достоїнства)

4)

1) покликати вниз; запросити зійти вниз; кричати (тому, хто знаходиться внизу)

2) проклинати

3) aмep. висловити догану; вичитувати, дорікати