-
1 змістити
смеща́ть -
2 перемістити
перемеща́ть -
3 перерозмістити
матем. перерасполага́тьУкраїнсько-російський політехнічний словник > перерозмістити
-
4 розмістити
матем.; техн. размеща́ть, располага́ть -
5 розмістити шпони
размеща́ть шпо́ныУкраїнсько-російський політехнічний словник > розмістити шпони
-
6 сумістити
матем.; техн.; физ. совмеща́ть -
7 умістити
матем.; техн. вмеща́ть -
8 помещать
поместить містити (міщу, містиш) (реже поміщати), помістити що, приміщувати и приміщати, примістити, уміщати, умістити, з(а)міщати, з(а)містити, примощувати, примостити, умощувати, умостити, притулювати и притуляти, притулити кого, що куди, (о мн.) попи[пов]міщувати, попри[пов]мощувати, попритулювати кого, що. [Де він те все містив - хто його знає (Осн.). У нас так тісно, що не знаю, де вас і примістити. Ной примостив у маленькому ковчегові всіх звірів на світі (Крим.)]; (в книге, журнале, письме и т. д.) містити, вміщувати, вмістити. [Тут (у книзі) я містив дуже невеличку частину того, що говорено (Грінч.)]. -стить статью, исследование в журнале - вмістити статтю, розвідку в журналі. -щать, -стить кого на квартире - ставити, поставити на кватиру, на станцію (Свидн.) кого в кого. В нашем доме -ли много безработных - у нашому будинкові примістили багато безробітних. -тить деньги в банк - покласти гроші до банку. -тить в школу - (від)дати, записати кого до школи. -тить на службу - примістити (замістити) кого на службу. Помещённый - поміщений, приміщений, у[з]міщений. [Відомості, вміщені (подані) в газеті, неправдиві]. В журнале -ны его последние произведения - в журналі вміщено його останні твори. Помещаемый (в книге, журнале) - вміщуваний, подаваний (у книзі, у журналі). [Нижче подавані вірші…].* * *несов.; сов. - помест`ить1) (предоставлять место чему-л.) приміща́ти, примісти́ти, поміща́ти, помісти́ти; ( размещать) розташо́вувати, розташува́ти, розміща́ти и розмі́щувати, розмісти́ти; притуля́ти и приту́лювати, притули́ти; ( ставить) ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити; ( класть) кла́сти, покла́сти2) ( публиковать) уміща́ти и умі́щувати, умісти́ти3) ( определять) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти; ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти -
9 очищать
очистить1) (удалять лишнее, грязь) о(б)чищати, о(б)чистити (о мног. пообчищати, пооб[ви]чищувати), вичищувати, вичищати, вичистити кого, що від чого, з чого. [Очисти нас від гріха. Залізо очищають з жужелиці. Наймався вичищувати від гною подвір'я]. -тить совесть - очистити сумління. -щать, -стить (от шелухи, скорлупы) - оббирати, обібрати, облуплювати, облупити, лущити, полущити. [Об(б)ирати картоплю, квасолю. Сала нарізала і крашанок облупила]; (зерно на решете) точити, обточити, переточити, решетувати, порешетувати, вирешетувати, перегонити, переганяти на решето, перегнати (о мног. попереганяти) на решето; (убитую птицу от перьев) скубти, обскубувати, обскубти, (о многих) пообскубувати. -щать, -тить потроша (потрошить) - патрати, обпатрювати, обпатрати; (кишки для колбас) шлямувати, вишлямувати; (рыбу) чистити (рибу). -ть от ила - шлямувати, вишлямувати, перешлямовувати, перешлямувати; (дерево, стебель от веток) чухрати, обчухрати; (растение от побегов) пасинкувати, обпасинкувати;2) хим. - чистити, очистити, рафінувати (воду, нефть);3) (освобождать) спорожняти, спорожнити, випорожняти, випорожнити. [Спорожни відра]. -ть квартиру - звільняти, звільнити (по)мешкання. -ть место - пробирати, пробрати місце, прийматися, прийнятися. [Проберіть місце для гостей. Треба прийнятися звідсіля, бо людям сісти ніде];4) (ограбить) обчищати, обчистити, обирати, обібрати, обдирати, обідрати, обдерти, облуплювати, облупити, (о мног.) пообчищати, почистити, поо(б)бирати, пообдирати, пооблуплювати. [Всю комору обібрали злодії. Заманили його в карти грати і геть чисто облупили]. -щать животное - см. Валошить. Очищенный, хим. - чищений, рафінований (спирт, -на нафта).* * *несов.; сов. - оч`истить1) очища́ти и очи́щувати, очи́стити и поочища́ти, обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; ( вычищать) вичища́ти, ви́чистити и повичища́ти2) ( освобождать от примесей) очища́ти, очи́стити, перечища́ти, перечи́стити и поперечища́ти3) ( снимать оболочку) обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; (от скорлупы, шелухи) оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти; ( о початках кукурузы) обру́шувати, обру́шити4) (удалять всё лишнее, постороннее) очища́ти, очи́стити и поочища́ти; ( опорожнять) спорожни́ти и споро́жнювати, спорожни́ти и поспорожня́ти и поспоро́жнювати, випорожня́ти и випоро́жнювати, ви́порожнити; ( освобождать место) звільня́ти, звільни́ти5) ( обворовывать) обчища́ти, обчи́стити -
10 вмещать
вместить1) вміщати, вмістити, втуляти, втулити що у що. [Втулив бог душу, як у пень (Ном.). Повтулював усі свої речі в скриню]. С трудом вмещать, втискивать - убигати (редко), убгати, убирати, убрати. [Дива багато - не вспіваю в голову вбгати (Проскур.). Буде того крику - в шапку не вбереш];2) быть поместительным для чего-л. - зміщати, змістити, вміщати, вмістити, поміщати, помістити. [Казан зміщає п'ять відер. Серце змістити не здолало всього (Грінч.). Моє серце не може більше вмістити, воно повне у-щерть (Коцюб.). Коли-б палати наші помістили все військо (Кул.)].* * *несов.; сов. - вмест`итьуміщати и умі́щувати, умісти́ти, несов. місти́ти [в собі́] -
11 извещать
известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].* * *несов.; сов. - извест`ить(кого-что) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш; оповіща́ти, оповісти́ти и мног. пооповіща́ти (кого-що, кому-чому); ( уведомлять) повідомля́ти, повідомити, -млю, -миш (кого-що, кому-чому); ознаймля́ти, ознайми́ти, -млю́, -ми́ш (кого-що) -
12 объявлять
объявить оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити, оголошувати и оголошати, оголосити, оглашати, огласити, ознаймувати, ознаймити, ясувати, з'ясувати, освідчати, освідчити, об'являти, об'явити що, про що. [Про це оповіщено в газеті. Ознаймуємо цим нашим універсалом. Ми ясуємо ім'ям народу й нашого уряду, що Марцій заслужив карання смертю (Куліш)]. -лять устно - викликати. -лять, -вить себя сторонником кого, чего - признаватися до кого, до чого. -вить себя чем - об'явитися чим. [Чи не хтів він в той вечір неофітом об'явитись? (Л. Укр.)]. -вить о себе - оповіститися. [Піду оповіщуся у волость]. -вить о выходе книги - оповістити, що книга вийшла з друку. -вить кому свои намерения, цель, мнение, волю - з'ясувати кому свої заміри, мету, думку, волю. -вить амнистию - ознаймити амнестію. -вить приказ - оповістити наказ(а). Об'являемый - оповіщуваний, оголошуваний. Об'явленный - оповіщений, оголошений, обвіщений, ознаймлений, освідчений.* * *несов.; сов. - объяв`ить1) оголо́шувати, оголоси́ти; об'явля́ти, об'яви́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти -
13 locate
v2) військ. засікати3) розташувати; розмістити (помістити) у певному місці4) оселяти (десь)5) розм. (поселятися7) амер. здійснювати землемірне знімання для визначення меж8) юр. здавати внайми* * *v1) встановлювати, визначати, виявляти точне місцезнаходження; вiйcьк. засікати; знайти, показати місцезнаходження ( чого-небудь)2) розмістити; помістити, розташувати в певному місці3) aмep. поселяти, влаштовувати5) aмep. здійснювати землемірну зйомку для визначення меж6) юp. здавати внайми -
14 house
In1) будинок, дім; хата; будівля2) житло; квартира; господаto clean house — амер. прибирати квартиру; наводити порядок
to move house — переїжджати, міняти квартиру
3) нора; барліг; гніздо4) приміщення для тварини; клітка, вольєр (а)5) домівка; сім'я, родина; господарство6) сімейство, рід; дім, династіяH. of Commons — палата громад
H. of Lords — палата лордів
H. of Representatives — палата представників
the H. — розм. а) палата громад; б) амер. палата представників
the third H. — амер., розм. кулуари конгресу
to enter the H. — стати членом парламенту
8) фірма; торговий дімtrading (business) house — торгова фірма
9) установа, заклад10) цех; фабрика; заводdyeing house — фарбувальний цех, фарбувальня
11) театр; кінотеатрfull house — аншлаг; усі квитки продано
12) публіка, глядачі13) сеанс; вистава14) готель; постоялий двір15) пивниця, таверна; бар; трактир; шинок16) пансіон, інтернат; студентський гуртожиток17) коледж університету18) (the H.) розм. лондонська біржа19) колегія, рада20) мор. рубкаhouse allowance — військ. квартирні гроші
H. bill — амер. законопроект, поданий палатою представників
house corrections — друк. виправляння помилок з вини друкарні
house diet — мед. загальний стіл
house of office — жарт. кабінет роздумів; убиральня
house organ — журнал для внутрішнього користування; багатотиражка
H. resolution — резолюція палати представників
house slippers — пантофлі, хатні туфлі
house staff — мед. штатний медичний персонал лікарні
on the house — а) за рахунок підприємства; б) безплатно, за рахунок господаря шинку
that's on the house — фірма заплатить; хазяїн пригощає
the dark house — остання оселя, могила
IIv1) надавати житло; забезпечувати житлом2) дати притулок; поселити; прихистити3) жити, квартирувати4):to house oneself — знаходити собі житло, влаштовуватися
5) військ. розквартировувати6) прибирати, ховати (майно тощо)1) вміщати, містити в собі8) заганяти в будинок9) уставляти13) тех. заправляти в кожух* * *I [haus] n1) будинок; будівля2) будинок, дім; житло, квартираhouse arrest — домашній арешт; житло тварини; нора, барліг; гніздо; приміщення для тварини, клітка, вольєр
3) домівка, родина; господарство; домашні, домочадці4) сімейство, рід; (House) дім, династія5) (House) палата ( парламенту)the House — палата громад;; aмep. палата представників
6) фірма; торговий дім; заклад, установаon the house — за рахунок підприємства; безплатно, за рахунок питного закладу ( про випивку); цех, відділення, завод
house proof — пoлiгp. типографська коректура
7) театр; кінотеатр ( picture house)full /good/ house — повний збір, аншлаг
"Full House" — "всі квитки продані" ( аншлаг); публіка, глядачі; вистава, сеанс
8) готель, постоялий двір; таверна, пивна; бар, трактир, шинок ( public house); ігорний дім, казино9) пансіон, інтернат; дортуар; студентський гуртожиток; вихованці інтернату; учні, які живуть у пансіоні; група учнів денної школи11) ( лондонська) ( the House) біржа12) ( the House) робітний дім (cкop. від workhouse)13) храм, церква; релігійне братство; монастир, чернеча обитель14) рада; колегія, церковна15) хаус ( різновид лото)16) мішень ( у грі керлінг)17) заст. клітина ( шахівниці)18) мop. рубка19) тex. кабіна підйомного кранаII [hauz] v1) надавати житло; забезпечувати житлом; дати притулок; вiйcьк. розквартировувати2) жити, мешкати, квартирувати; розміщатися3) прибирати, ховати ( майно)4) уміщати, містити; таїти, містити в собі5) icт. заганяти в будинок6) cпeц. вставляти; тex. поміщати, вставляти в кожухIII [hauz] v -
15 благовестить
-вествовать1) благовістити. [Благовістив їм слово нове (Шевч.). Благовістити до церкви];2) розголошати, (сов.) розголосити, дзвонити (язиком), (сов.) роздзвонити.* * *1) церк. благові́стити и благовісти́ти, дзвони́ти2) перен. дзвони́ти -
16 предвещать
предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.* * *несов.; сов. - предвест`ить1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти -
17 предвозвещать
предвозвестить1) сповіщати, сповістити наперед (заздалегідь) кого про що; оголошувати, оголосити, оповіщати, оповістити що;2) віщувати, провіщати, провістити; см. Предвещать. Предвозвещённый -1) сповіщений наперед (заздалегідь) про що; оповіщений, оголошений;2) провіщений; см. Предвещённый. -ться -1) сповіщатися, бути сповіщеним наперед (заздалегідь) про що; оповіщатися, оголошуватися, бути оповіщеним, оголошеним;2) см. Предвещаться.* * *несов.; сов. - предвозвест`ить1) ( кому - заранее возвещать) звіща́ти [напере́д], звісти́ти [напере́д] (кому), сповіща́ти [напере́д], сповісти́ти [напере́д] (кого, кому)2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти -
18 прочищать
прочистить прочищати, прочистити, (диал.) протеріблювати, протеребити, (дорогу от снега) прокидати, прокидати, (во множ.) попрочищати, попротеріблювати, попрокидати що. [Стежки й дорожки прочищать (Милорад.). Тра протеріблювати чубук (Звяг.). Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку (Коцюб.)]. Прочищенный - прочищений, протереблений, прокиданий.* * *несов.; сов. - проч`истить1) прочища́ти, прочи́стити и попрочища́ти2) (соверш: чистить в течение определённого времени) чи́стити [ці́лий день], прочи́стити -
19 warehouse
(whs)n ком., марк. склад; сховище; товарний склад; оптовий склад; пакгауз; a складськийприміщення, в якому зберігається велика кількість яких-небудь предметів, товарів, матеріалів і т. ін. до часу продажу або просування через канал збуту (channel of distribution)═════════■═════════automated warehouse механізований склад; bonded warehouse приписний митний склад • склад для зберігання неоплачених вантажів; broker's warehouse брокерський склад; captive warehouse склад оптової фірми, який обслуговує тільки свої підприємства; cash-and-carry warehouse склад для відпуску товарів за готівку; central warehouse центральний склад; chain warehouse склад мережі; cold-storage warehouse склад-холодильник; commodity warehouse товарний склад; consignee's warehouse склад вантажоодержувача; consignment warehouse консигнаційний склад; customs warehouse митний склад; distribution warehouse транзитний склад • склад-розподільник; ex warehouse; factory warehouse фабричний склад; general merchandise warehouse склад для зберігання різноманітних товарів; licenced warehouse ліцензований склад; overstocked warehouse переповнений склад; perishable food warehouse склад для швидкопсувних продуктів; port warehouse портовий склад; private warehouse приватний склад • склад приватного користування; public warehouse склад загального користування; queen's warehouse державний склад; railroad warehouse залізничний склад; regional warehouse місцевий склад • регіональний склад; refrigerated warehouse склад-холодильник; retailer-cooperative warehouse склад групи індивідуальних роздрібних торговців, які об'єдналися на кооперативних засадах для колективних закупок; self-service wholesale warehouse оптовий склад харчових товарів, у якому клієнти добирають товар методом самообслуговування; shop warehouse склад-крамниця; showroom warehouse демонстраційний склад • склад з демонстраційним залом; specialized warehouse спеціалізований склад; station warehouse товарний склад; storage warehouse складське зберігання • зберігання в критих складах • склад тривалого зберігання; transit warehouse склад транзитних товарів; wholesale warehouse оптовий склад═════════□═════════to deposit in a warehouse розміщати/розмістити на складі; to place in a warehouse поміщати/ помістити на склад; to store in a warehouse поміщати/помістити на склад; to withdraw from a warehouse брати/взяти зі складу; warehouse book складська книга; warehouse capacity місткість складу; warehouse charges витрати на складське зберігання • плата за зберігання на складі; warehouse contract складський контракт; warehouse dues плата за зберігання на складі; warehouse keeper власник складу • керівник складу; warehouse receipt складська квитанція; warehouse room складське приміщення; space warehouse складська площа -
20 очищать
несов. очища́ть, сов. очи́стить1) вчт, техн. (удалять всё лишнее, постороннее) очища́ти, очи́стити; ( опорожнять) спорожня́ти и споро́жнювати, спорожни́ти; ( освобождать место) звільня́ти, звільни́ти2) физ. ( от оболочки) обчища́ти, обчи́стити
См. также в других словарях:
въмѣстити — ВЪМѢ|СТИТИ (40), ЩОУ, СТИТЬ гл. 1. Поместить что л. во что л. или в чем л.: придѣ [бог] въ чл҃вчь образъ. въмѣстивъ своѥ. бж(с)тво. Пр 1383, 186; [бог] вмѣсти велико в малѣ. ѹмъ бл҃гъ в калнѣ тѣлѣ. МПр XIV, 3; то же Пч к. XIV, 7 об.; людье си… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оцѣстити — ОЦѢ|СТИТИ (51), ЩОУ, СТИТЬ гл. 1. Очистить, сделать чистым. Образн.: насѣвающе не тернь˫а страстьна. но ѡцищены нивы. всѧкого скверньнаго грѣха. тако сѣмена ѡцистимъ. [ἐγκαταϑώμεϑα, смеш. с καταρϑώμεϑα?] ФСт XIV/XV, 73г; || перен.: истиньныимь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
благовѣстити — БЛАГОВѢ|СТИТИ (45), ЩОУ, СТИТЬ гл. Сообщить радостную весть; провозгласить: бл҃говѣститъ оубогыимъ посъла мѩ. проповѣдатъ плѣньникомъ ѡ(т)поущениѥ. (εὐαγγελίσασϑαι) ΚΕ XII, 224б; Ибо прѣдълежащеѥ бѣ имъ ис перва. бл҃говѣстити и оучити словоу б҃ию … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
въневѣстити — ВЪНЕВѢ|СТИТИ (1*), ЩОУ, СТИТЬ гл. Предназначить в невесты: въневѣстихъ ю. внану ·в҃·му с҃ну моѥму. Пал 1406, 109в. Ср. ѹневѣстити … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
перерозмістити — іщу/, і/стиш, док., перерозмі/щувати, ую, уєш, недок. 1) Розмістити все чи багато чого небудь. 2) Розмістити ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
вѣстити — ВѢ|СТИТИ (1*), ЩОУ, СТИТЬ гл. Вещать, говорить: Б҃ъ… Моисѣови вѣстѩ на горѣ (χρηματίζων) ГБ XIV, 5г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѣстити — МѢ|СТИТИ (1*), ЩОУ, СТИТЬ гл. Помещать, сажать: и съложишасѧ на новъгородъ андрѣи съ смолнѧны. и съ полоцѧны... а ст҃осла(в) силою местѧце въ городъ. а то слово рекѹще. нѣтѹ вамъ кн҃зѧ иного развѣ ст҃осла(в). ЛН XIII–XIV, 34 об. (1167) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обѣстити — ОБѢ|СТИТИ (3*), ЩОУ, СТИТЬ гл. Известить кого л. о чем л., возвестить кому л. что л.: рѹсинѹ не лзе приставити детьского на немчича смоленьскѣ. нъ переже обестити емѹ стареишомѹ. Гр 1229, сп. D (смол.); аще бы кто хотѣлъ ѡрѹдовати ко ц(с)рю то… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъмѣстити — ОТЪМѢ|СТИТИ (1*), ЩОУ, СТИТЬ гл. Возместить, загладить: врѣмѧ пока˫ани˫а имамъ. обаче д҃ньсь сътворю грѣхъ. а нѣкогда отъмѣщю. Изб 1076, 243 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣстити — ПОВѢ|СТИТИ (7), ЩОУ, СТИТЬ гл. Беседовать (побеседовать): и тако ему повѣстѧщю с Поликарпо(м) игумено(м). и ре(ч) ему игуменъ. ЛИ ок. 1425, 189 об. (1168); Кондратъ же приде к Володимерѹ… повѣстивъ же со братомъ речи многии... иде на подворье.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
всовістити — див. усовістити … Український тлумачний словник