(теліпається)

гойдатися, теліпатися, погойдуватися, розгойдуватися, хитатися, ворушитися, тинятися, вештатися; салланып йӱрӱй швендяє, тиняється, вештається, волочиться П; нек салланыc? чому вештаєшся? СМ; айляныйсалланый крутиться-хитається, теліпається СБЧ.

(-ги; -д'и ВН) серце; бетэр ағыр йӱрегиме мені дуже тяжко на серці Г; йӱреги авурий душа болить ВН; йӱреиң авруй у тебе болить серце П; йӱрек авурусу хвороба серця, біль у серці НМ; ич дурмаз, ойнар йӱрек серце хвилюється, не може заспоко їтися СК; йӱрек дэрди сердечний біль СК; йӱрек йағым эриди я зажурився Б; ана дэдигин йӱрек йағыдыр твоя мати — це суцільне вболівання Г; анеси йӱрек йағыны йиритир — эвладынын йолуна бахар мати тужить, виглядаючи сина БК; ана эпс чӱ да йӱрек йиритий, йӱреклер йирип битий мати за всіх журиться, виснажується душею К; йӱрегими йахма не допікай, не дошкуляй мені Б; йӱреим кӧчтӱ я розгнівався, розсердився, розхвилювався К; йӱрегиңиз ӧсмесин не надійтеся У; йӱреги патлай у нього розривається серце П; севдадан йӱреги патлай серце в нього розривається від кохання П; йӱреим санчай у мене шпигає серце Г; сине толду — йӱрек солду виповнилися роки — людина померла, серце зів'яло СБЧ; йӱреим сыхылый у мене серце стискається К; турду йӱрек — т'ести баш, хайтты йӱрек — хана баш? розгнівався — відрубав голову, заспоко ївся — а де ж голова? СБФ; т'итти йӱрек — халды бӧрек серце відболіло — лишилася порожнеча СЛ; йӱрегим хайтты а) мене занудило ВН, вирвало СМ; б) я заспокоївся К; йӱред'им халтрай серце в мене теліпається ВН; йурегим хар (ы) шлый мене вадить Г, К; йӱрегин хыркривдити Б, СК; йӱрек хырылды туга впала на серце СК; йӱреги чых- сердитися СК; йӱрек эрит- засмучувати, змушувати журитися Б, У; йӱрек эт- переживати Г; йӱрегне санчты мыхы вона вбила цвяшок (сумнів) у серце Г; йӱректэн кӧтэр- діставати до глибини душі Г; йӱректэн сев- кохати всім серцем Г, СК; пор. д'ӱрек.

1. n

вільний вихід; виявлення

2. adj

1) вільний

2) незв'язаний; неупакований

3) нетугий

4) просторий; широкий; неприлягаючий (про одяг)

5) ненатягнутий, незакріплений; що хитається (теліпається)

6) непевний, неточний; розпливчастий; надто загальний

7) розбещений

8) непорядний, безвідповідальний; безпринципний

9) нещільний, ріденький (про тканину); пухкий (про ґрунт)

10) незграбний, недоладний

11) тех. холостий

12) відбитий (про вугілля)

3. adv

1) вільно

2) незв'язано

3) нетуго

4) широко, просторо

5) ненатягнуто

6) непевно, неточно; розпливчасто; загально

7) розбещено

8) непорядно, безвідповідально; безпринципно

9) нещільно

10) незграбно, недоладно

11) хитко

4. v

1) звільняти, визволяти, давати волю; випускати

2) прощати (борг тощо); звільняти (від зобов'язання)

3) відв'язувати, розв'язувати

4) розпускати (волосся)

5) поет. послабляти (пояс); робити просторішим

6) розбити кайдани

7) випускати (стрілу); вистрелити (тж loose off)

8) церк. відпускати (гріхи)

* * *

1) вільний

2) незв'язаний; неупакований

3) нетугий; просторий, широкий

4) незакріплений; ненатягнутий; який бовтається; хиткий; слабкий

5) невизначений; неточний, приблизний; розпливчастий

6) розпущений, безпутний; непорядний, безвідповідальний

7) нещільний; пухкий; рідкий

8) недоладний, незграбний

9) тex. холостий

10) xiм. вільний, незв'язаний

11) відбитий ( про кут)

1) звільняти, випускати; відпускати; давати волю; звільняти ( від зобов'язання); прощати ( борг)

2) відкріплювати; відв'язувати (човен, мотузку); розпускати ( волосся); пoeт. розв'язувати; послабляти ( вузол); образн. розбити окови; пoeт. зламати ( печатку)

3) пускати, випускати ( стрілу); вистрілити

4) мop. віддавати ( снасть)

1) висячий; що вільно звисає (теліпається)

2) лінивий; неповороткий

3) безвільний, в'ялий; розхитаний

4) недбалий (про стиль)

* * *

1) висячий, який бовтається

2) ледачий, неповороткий ( про розум)

3) безвольний, млявий, розпущений; недбалий ( про стиль)

1. n

1) висячий кінчик (чогось); кінець, що теліпається

2) амер. ярлик, етикетка, бирка

3) кінець кабелю

4) металевий наконечник шнурка (на черевику)

5) петля; вушко

6) стрічка, бант; китичка (як прикраса)

7) pl аксельбанти

8) кінчик хвоста (тварини)

9) смужка пергаменту з висячою печаткою

10) закінчення, завершення; заключна частина

11) висновок, епілог; кінець репліки; заключні слова актора; мораль

12) заяложена цитата

13) кучерява фраза; красне слівце

14) приспів

15) квач (гра)

2. v

1) навішувати ярлик (бирку); наклеювати етикетку

2) з'єднувати, зв'язувати

3) припасовувати наконечник (петлю, вушко)

4) переслідувати (когось); іти (за кимсь)

5) прикрасити (промову); уставити дотепне слівце; блиснути цитатою

6) нанизувати (думки тощо)

1) мазати (у грі)

8) зрізати збиту вовну (з вівці)

* * *

1) вільний, кінець, що бовтається; висячий кінчик (чого-н.); to cut the tags off the rug зрізати бахрому з постілки

2) ярлик, етикетка

3) cпeц. кабельний наконечник

4) металевий наконечник на шнурку

5) петля, вушко

6) стрічка, бант (як прикрас; pl аксельбанти)

7) шматочок тканини на рибальському гачку поруч з наживкою

8) кінчик хвоста ( тварини); жмут вовни, що звалялася ( вівці)

9) смужка пергаменту з висячою печаткою

10) кінець, завершення; заключна частина; висновок, епілог; кінець репліки; заключні слова актора; мораль

11) пишна фраза; червоне слівце

12) приспів

13) квач (гр)

14) cпeц. мічений атом

••

1) наклеювати або навішувати ярличок, етикетку

2) (after, behind) переслідувати (кого-н.), йти (за ким-н.); he tagged after /behind/ her every time she went out for a walk усякий раз, коли вона виходила погуляти, він йшов за нею по п'ятах

3) з'єднувати, зв'язувати (звичн. tag together)

4) розцвічувати ( мову); блиснути цитатою, увернути розумне слівце

5) салити, осалить ( у грі)

6) зрізати ( з вівці) вовну, що звалялася

1. n

1) сутулість, згорбленість

2) незграбна, важка хода

3) розм. ледар; поганий, невмілий працівник

4) незграбна людина

5) фетровий капелюх

6) рідк. опущені криси (капелюха)

2. adj

1) нахилений; опущений

2) розм. недоладний; неохайний

3) що теліпається (вільно спадає)

3. v

1) сутулитися, горбитися; непрямо стояти

2) насувати на чоло (капелюх)

3) опускати (криси капелюха)

4) опускатися, звисати

* * *

1) сутулість, згорбленість

2) незграбна, важка хода

3) ледар; поганий, недолугий працівник; незграбна людина

4) = slouch hat

5) опущені криси ( капелюха)

1) сутулитися, горбитися; опускати

2) насувати ( капелюх) на лоба; опускатися, звисати ( про криси)

1) метале́вий наконе́чник на шнурку́

2) петля́, ву́шко

3) ярли́к (тж. перен.); етике́тка

4) ві́льний кі́нчик, що теліпа́ється

5) заяло́жена фра́за (цита́та)

6) при́спів

7) гра в квача́

8) заклю́чні слова́ промо́ви (моноло́гу)

9) рефре́н

10) закі́нчення, заклю́чна части́на

1) причі́плювати (наві́шувати) ярли́к (тж. перен.)

2) розм. іти́ на́зирці

3) з'є́днувати; зв'я́зувати; скрі́плювати

4) допо́внювати, додава́ти (до книги, документа тощо)

5) признача́ти ціну́

О, шатыр-шутур К, Г насл. шелесту, шурхоту, хряскоту, ляскоту; хамчи шатыршатыр ойняй батіг теліпається з виляском Г; шатыршатыр йазай мектуб пише листи — аж шурхіт іде СЛ; шатыршутур ачай хапулары з хряскотом відчиняє двері СЛ; шатыршутур фырғон д'елир фургон під'їздить із шурхотом СГ.

1) (о жидкости) бовтатися, колотитися, хлюпатися;

2) теліпатися, метлятися, мотатися, майталати(ся), хилитатися. [Теліпаються хвости іззаду. На животі метлявсь товстий ланцюжок од годинника. На ціпку вгорі прив'язана тиковка хилитається порожня і калатає (Л. Укр.)];

3) мотатися, мотлятися, тинятися, шалатися, вештатися. [Мотляється з хати до хати. Тиняється без діла]. Болтающийся без дела - байтало (ср. р.), байда (общ. р.).

* * *

1) бо́втатися; ( о жидкости) колоти́тися, хлю́патися

2) ( колебаться) вихля́тися, хилита́тися, хита́тися; мота́тися, теліпа́тися, метля́тися, мотля́тися

3) ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шала́тися, мотля́тися

1) (стр. з.) мотатися, змотуватися, бути мотаним, змотуваним. [Пряжа поплутана, погано мотається (Богодух.)];

2) мотатися, мо[е]тлятися, теліпатися, (диал.) майта[о]лати(ся). [Головою потряхує, щоб тії патли не мотались (Квітка). Танцює, яж волоки на ногах розплуталися, мотляються (Основи, 1862). На животі мотлявсь товстий ланцюжок од годинника (Грінч.). Ну дяк гоцака садити, - тільки борода та коса майтолає (Мирн.)];

3) (суетиться делая что-л.) мотатися, кидатися, (диал.) бадатися. [Мотаюся, кидаюся по хаті, щоб усе зробити на час (М. Грінч.). Я за всім бадаюсь, бадаюсь, як муха в окропі (Полт.)];

4) (слоняться по свету) тинятися, вештатися. [А так собі - тиняюся по світу (Котл.). Третій рік уже дома не був, і не знаємо, по яких він світах вештається (Богодух.)].

* * *

1) мота́тися, мотну́тися; (несов.: болтаться) метля́тися, теліпа́тися

2) (несов.: в хлопотах, занятиях) мота́тися

3) (несов.: скитаться) мота́тися, тиня́тися, ве́штатися

навертеть, навернуть

1) (наматывать) навірчувати, навертіти, навернути, намотувати, намотати, накручувати, накрутити, навивати, навити и навинути що на що (о мног.) понавірчувати, понамотувати, понакручувати, понавивати що на що. [Чого вони не навірчують собі на голову! (Звин.)]. -вай верёвку на ворот - намотуй (накручуй) мотуз (мотузку) на баран (на коловоро[і]т). -верти бумаги на скалку - намотай (накрути) паперу на качалку;

2) (навинчивать) накручувати, накрутити, навірчувати, навернути, (о мног.) понакручувати, понавірчувати що на що. -верти гайку - накрути (наверни) гайку;

3) (насверливать,набуравливать) навірчувати, навертіти и навернути, насвердловувати, насвердлувати, насвердлювати, насвердлити, накручувати, накрутити, (о мног.) понавірчувати, понасвердловувати, понасвердлювати, понакручувати (дірок). Много ль дыр -тел? - чи багато дірок навертів (насвердлував, насвердлив)? -верни дыру вот тут - наверни діру ось тут;

4) (наворачивать) навертати, навернути на що. Осторожнее правь, -вернёшь на пень - обережніш(е) держи (керуй), навернеш на пень. Наверченный и Навёрнутый -

1) наверчений, навернутий и навернений, намотаний, накручений, навитий и навинений, понавірчуваний, понамотуваний, понакручуваний, понавиваний на що;

2) накручений, навернений;

3) наверчений, навернутий и навернений, насвердлований, насвердлений, понавірчуваний, понасвердловуваний, понасвердлюваний, понакручуваний;

4) навернутий и навернений. -ться -

1) - а) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, намотуватися, намотатися, понамотуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навиватися, навинутися, понавиватися; бути навірчуваним, наверченим, понавірчуваним и т. п. Цепочка -тся на барабан - ланцюжок намотується (накручується) на барабан; б) (навинчиваться) накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навірчуватися, навернутися, понавірчуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваними и т. п. Гайка -тся ключом - гайка (шруба) накручується (навірчується) ключем; в) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, насвердловуватися, насвердлуватися, понасвердловуватися, насвердлюватися, насвердлитися, понасвердлюватися; бути насвердловуваним, насвердлованим, понасвердловуваним и т. п.; г) навертатися, навернутися; бути наверненим и навернутим на що. Слёзы -ваются, -нулись на глаза, у него на глазах - сльози навертаються, навернулися на очі, у його (йому) на очах, сльози спливають (наринають) на очі, наринули на очі, у його и йому на очах, сльози закрутилися в очах. [У Христі навернулися на очі сльози (Мирн.). У Пихтіра починає шпигати в носі, а на очі спливають сльози (Васильч.). У неї аж сльози наринули на очах (Яворн.). В очах закрутилися дві сльози (Франко)];

2) (попадаться, случаться) навертатися, навернутися. Покупатели -ваются - покупці нагоджаються (трапляються). -нулся нечаянный гость - навернувся (нагодився) несподіваний гість.

* * *

1) наві́рчувати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш; ( наматывать) намо́тувати, намота́ти

2) см. навёртывать II

3) (сов.: сделать что-л. энергично) Наверну́ти

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

привести и привесть

1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;

2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;

3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;

4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;

5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?

6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;

7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -

1) приведений, припроваджений;

2) доведений, при(з)ведений;

3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;

4) арифм. - зведений.

* * *

несов.; сов. - привест`и

1) приво́дити, привести́ и поприво́дити

2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти

3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

1. n

1) вигляд; манера

2) розм. загальний зміст, значення

3) схил, спад, нахил

4) схильність

5) пауза, перерва; зупинка

6) те, що висить (звисає)

7) спорт. вис

2. v

1) вішати, страчувати

2) повіситися

v (past і p.p. hung)

1) вішати; підвішувати; розвішувати

2) висіти, звисати

3) нависати; висіти над

4) загрожувати

5) розм. мотатися, теліпатися

6) ширяти, висіти в повітрі

7) виставляти картини (на виставці тощо)

8) прикріпляти; навішувати; ставити (на пружини)

9) прив'язувати, підвішувати

10) лежати, сидіти (про одяг)

11) круто спускатися (про схил)

12) тех. застрявати (про деталь)

13) мет. зависати (про шихту в домні)

6) баритися

* * *

1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування

2) загальний зміст, значення; суть

3) схил, спад, нахил

4) схильність, нахил

5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення

6) дiaл. те, що звисає, висить

7) cпopт. вис

1) вішати, підвішувати; розвішувати

2) висіти

3) виставляти картини (у музеї, на виставці)

4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися

5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим

6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)

7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати

8) ширяти, висіти в повітрі

9) бовтатися; теліпатися

10) лежати, сидіти ( про плаття)

11) ( круто) спускатися ( про схил)

12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати

13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)

14) (on, upon) обпертися

15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)

16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати

17) (on) приклеювати ( прізвисько)

18) cл. ударити

19) (about, around) тинятися; валандатися

20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні

21) мop. утримувати на місці ( судно)

22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)

23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів)

Меньше, нрч.

1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];

2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;

3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).

* * *

1) сравн. ст. прил. менший

2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш

3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

1. протилежний бік; о харшынен бу харшы тӧкӱльмӱш мермер дашы від протилежно ї сторони до цієї розкидано мармур Г; харшыға хавун йерлер на протитилежному боці їдять кавуни У; анда, абу харшы ға, бир киши отурур эди там, навпроти цього місця, сидів один чоловік СМ; харшыныза отруйум я сиджу навпроти вас Г; харшыда аст'ер дизильди на протилежному боці було вишикувано військо СК; харшыда бостан йектим на протилежному боці я посіяв баштан СК; харшыдан з протилежного боку О, К.

2. навпроти, проти, супроти, назустріч, прямо, віч-на-віч, упритул, перед; харшыхаршы планымыз, харшы да тӱт'анымыз наші садиби навпроти, і крамниці наші також навпроти Г, СЛ, СГ; җеле харшы проти вітру Г, К; эр кишид'е харшы бу айтылый це говориться проти чоловіків СМ; папу ға харшы проти діда У; җана харшы чыхай виходить на горе, проти душі БК; чапай эрифе харшы біжить назустріч чоловікові СГ; харшыға / харшыйа навпроти, супроти, назустріч О / К; харшыйа хойум йезер мої вівці ходять навпроти СБ; харшыма чыхты вийшов мені назустріч У; кӧзетме дэ стэмем харшысна мені навіть дивитися на нього противно Б; харшысна чыхай виходить йому назустріч СМ, К; харшысына назустріч кому О; душмана харшы перед ворогом ВН; харшы ал- зустрічати СМ, У, СЛ, СК; харшы ол- заважати Б; харшы чых- виходити назустріч СЛ, СК; туварға харшы чых- зустрічати череду Б.

3. до, на, об, по, в бік, навколо; амбарға харшы ас- вішати на амбар ВН; октябрь йедиси, сет'изне харшы сьомого жовтня, в ніч на восьме К; уруй башына харшы б'є по голові П; хазан столға харшы чавун на столі СМ; хапағы уруй башна харшы б'є її кришкою по голові СМ; йерд'е харшы ур- ударяти об землю СМ; лиший тулаға харшы зачіпляється за цеглину СМ; маңлайыма харшы урду ударив мене по лобі СМ; чохрахка харшы біля криниці Б; йиберий җапа харшы пускає з гори — в бік урвища Б; т'ечирий тизд'инин холуна харшы пропускає повід через руку Б; сабанға харшы халач т'ечиримиз на плуг надіваємо калача Б; кӱнд'е харшы шле- працювати на сонці У; хапу ға харшы байля- прив'язати до дверей У; сармаланый картузна харшы обвивається навколо картуза У; диреге харшы бағла- прив'язувати до дерева Г; кӱнеше харшы на сонці Г; мен атлара харшы бахар эдим я дивився на коней СЛ; меэм кӧпеклерим байли диреге харшы мої собаки прив'язані до дерева К; бахты — йара харшы бир хапу вар дивиться, збоку в урвищі — двері СГ; пенҗереси айа харшы — бен д'еламам йара харшы її вікно проти місяця — я до милої прийти не можу М; сен маа харшы айлянып та бахмадын ти навіть не обернувся й не подивився в мій бік К; собаа харшы йатты ліг біля печі СК; урай йере харшы б'є об землю СК; ӧле эт'и тайах, бири салланый харшына, уруп йере харшы такі дві палиці, одна, теліпаючись на (кінці) другої, б'є по землі К; пор. каршы.

1) заручений, засватаний

2) зайнятий; тел. «зайнято»

3) зацікавлений

4) який займає певну позицію (у боротьбі)

* * *

1) заручений

2) зайнятий

3) який дотримується певної позиції ( в ідеологічній боротьбі)

1. n

1) рубець; підрубувальний шов

2) пруг, облямівка, кайма, обвідка

2. v

1) підрублювати

2) обшивати, облямовувати, прикрашати каймою

3. int

гм!, хм!

* * *

1) підрубувальний шов; рубець; облямівка; пруг, крайка

2) apxiт. виступаюче ребро на волюті іонічної капітелі

1) підрубувати

2) облямовувати, прикрашати облямівкою

int гм! (виражає сумнів, сарказм); гм! ( використовується для привертання уваги)