Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

слоняться

  • 1 слоняться

    тиня́тися, ве́штатися, сновига́ти, снува́ти (сную́, снує́ш), снува́тися, ника́ти, слоня́тися, сота́тися, туля́тися, шала́тися, шве́ндяти, шве́ндятися; диал. ни́пати, ми́катися; ( скитаться) блука́ти, диал. стика́тися

    Русско-украинский словарь > слоняться

  • 2 колобродить

    1) (шляться, слоняться) никати, сновиг[ґ]ати, блукати, тинятися, вештатися, снуватися;
    2) (проказить) колобродити, колоброїти, броїти, пустувати, штукарити, витворяти, чмутувати. [Цілу нічку колобродить, за собою челядь водить (Пісня). Еней тут добре колобродив (Котл.). Не мало-ж мабуть вони й броїли; згадаймо-ж іще, що витворяв князь Владимир у Київі (Куліш)];
    3) белькотати (-кочу, -кочеш), говорити безладно, верзти (нісенітницю).
    * * *
    1) ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, сновига́ти, снува́ти, ни́кати, сота́тися, шве́ндяти
    2) (озорничать, проказить) колобро́дити, колобро́їти, бро́їти, штука́рити, витворя́ти; пустува́ти

    Русско-украинский словарь > колобродить

  • 3 блуждать

    1) (бродить) блудити, -ся, блукати, бродити, тиняти, -ся. [Ходжу, блуджу, нуджу світом];
    2) (сбившись с пути) блудити, блукати;
    3) (о глазах: бегать) блукати. [Його очі неспокійно блукали. Блукати поглядом]. Пойти, отправиться блуждать - піти в світи, у блуд піти. Блуждая прийти куда-л. - приблудити, -ся, заблудити, приблукати, -ся, заблукати, -ся.
    * * *
    блука́ти, блуди́ти; ( слоняться) броди́ти, ника́ти, тиня́тися

    Русско-украинский словарь > блуждать

  • 4 болтаться

    1) (о жидкости) бовтатися, колотитися, хлюпатися;
    2) теліпатися, метлятися, мотатися, майталати(ся), хилитатися. [Теліпаються хвости іззаду. На животі метлявсь товстий ланцюжок од годинника. На ціпку вгорі прив'язана тиковка хилитається порожня і калатає (Л. Укр.)];
    3) мотатися, мотлятися, тинятися, шалатися, вештатися. [Мотляється з хати до хати. Тиняється без діла]. Болтающийся без дела - байтало (ср. р.), байда (общ. р.).
    * * *
    1) бо́втатися; ( о жидкости) колоти́тися, хлю́патися
    2) ( колебаться) вихля́тися, хилита́тися, хита́тися; мота́тися, теліпа́тися, метля́тися, мотля́тися
    3) ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шала́тися, мотля́тися

    Русско-украинский словарь > болтаться

  • 5 бродить

    браживать
    1) см. Блуждать;
    2) б. в воде - бродити, бовтатися, ловити рибу волоком. [Рибалки бродять у воді]. Исходить, бродя в воде - вибродити. [Все море вибродив];
    3) (о тесте в квашне и т. п.) кваснути, киснути;
    4) (о вине, пиве, мёде, квасе) грати, вигравати(ся), шумувати, мусувати. [Пиво виграє. Чи не той то хміль, що у пиві грає? Вино шумує, мусує]. Начать б. - заграти. Б., выделяя газы - бухтіти. [Пиво наше бухтить]. Брожёный - граний. [Пили пиво й граний мед].
    * * *
    I
    броди́ти, ника́ти; пле́нтатися, пле́нтати; ( странствовать) блука́ти; ( слоняться) шве́ндяти, ве́штатися, тиня́тися; (по грязи, снегу) брьо́хати, брьо́хатися
    II
    (о ферментации и перен.) ква́снути, -не, ки́снути; гра́ти, шумува́ти, -му́є

    Русско-украинский словарь > бродить

  • 6 забалтываться

    I несов.; сов. - заболт`аться
    1) забо́втуватися, -тується, забо́втатися; заколо́чуватися, -чується, заколоти́тися, -ло́титься
    2) ( начать двигаться из стороны в сторону) зателіпа́тися, заметля́тися; (о чём-л. висящем) захита́тися, заколиха́тися, -лишу́ся, -ли́шешся и -лиха́юся, -лиха́єшся
    3) (сов.: начать слоняться) затиня́тися, заве́штатися, зашве́ндяти
    4) (сов.: в хлопотах) замота́тися
    II несов.; сов. - заболт`аться
    1) ( увлекаться болтовнёй) забала́куватися, -куюся, -куєшся, забала́катися; сов. заговори́тися, -ворю́ся, -во́ришся, загомоні́тися
    2) (несов.: говорить несуразное) забала́куватися, загово́рюватися

    Русско-украинский словарь > забалтываться

  • 7 забродить

    1) почати (стати) блукати, тинятися;
    2) (в воде) почати бродити (в воді);
    3) (о вине, пиве и т. п.) зашумувати, замусувати. См. Бродить и Забраживать.
    * * *
    I
    1) заброди́ти, поча́ти броди́ти (ни́кати), ста́ти (ста́ну, ста́неш) броди́ти (никати); ( начать блуждать) заблукати, поча́ти (ста́ти) блука́ти; ( начать слоняться) заве́штатися, затиня́тися, поча́ти (ста́ти) шве́ндяти (ве́штатися, тиня́тися)
    2) (испачкать, забрызгать) заброди́ти и мног. позабро́джувати, забо́втати и мног. позабо́втувати
    II
    (о ферментации и перен.) заброди́ти, -бро́дить, загра́ти; зашумува́ти, -му́є

    Русско-украинский словарь > забродить

  • 8 заслоняться

    1) завештатися, заникати, засновиґати, зашвендяти, почати тинятися, тулятися, блукати; см. Слоняться;
    2) см. Засланиваться.
    * * *
    несов.; сов. - заслон`иться
    1) заслоня́тися и засло́нюватися, -нююся, -нюєшся, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; ( закрываться) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся, затуля́тися, затули́тися, -тулю́ся, -ту́лишся и мног. позатуля́тися
    2) страд. несов. заслоня́тися, засло́нюватися; заступа́тися; закрива́тися, затуля́тися

    Русско-украинский словарь > заслоняться

  • 9 засновать

    заснува́ти, -сную́, -снує́ш, безл. заснува́тися; ( начать слоняться) засновига́ти

    Русско-украинский словарь > засновать

  • 10 заходить

    захаживать, зайти
    1) (к кому, куда) заходити, заходжати (= захаживать), зайти, доходити, доходжати, уступати, уступити, (навещать) вітати и завітувати, завітати, (часто) вчащати до кого, куди. [Я частенько туди дохожаю (Крим.). На повороті я вступлю до склепу (Берд.). Доходили молодиці навідати (М. Вовч.)]. -дить на короткое время - забігати, забігти до кого, до чого. -ти по дороге к кому - зайти по дорозі, завернути до кого. -ти неприятелю в тыл - зайти в тил ворогові;
    2) (за что скрываться) заходити, зайти, заступати, заступити за що, (о солнце) заходити, зайти, сідати, сісти, спочивати (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочити; лягати, лягти. [За горою сонечко сідає (Шевч.)]. Солнце уже -шло - сонце вже спочиває или спочило;
    3) (как далеко) сягати, сягнути. [Бажання їхні далеко сягають];
    4) (о болезнях, вещах) заходити, зайти, (по)трапляти, потрапити. [Ця річ потрапила до нас із Азії (Крим.)];
    5) -йти (из чужого края забресть) - заблукати. [Заблукав до нас із чужого краю];
    6) (начать ходить) почати ходити, заходити. Он -дил взад и вперёд - він почав ходити сюди й туди;
    7) (расшевелиться) розходитися;
    8) (о речи, разговоре) заходити, зайти, заводитися, завестися про що, (коснуться) торкнутися чого. [Мова зайшла (завелася) про щось. Розмова торкнулася наших відносин (Крим.)]. Зашедший - що зайшов; (прил.) зайшлий, захожий, зайдений, примандрований.
    * * *
    I
    ( начать ходить) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (о волнах, тучах) розходи́тися, -хо́диться; ( начать слоняться) затиня́тися
    II несов.; сов. - зайт`и
    захо́дити, зайти́, -йду́, -йдеш; (часто ходить куда-л., к кому-л.) унаджуватися, -джуюся, -джуєшся, уна́дитися, -джуся, -дишся; (забираться куда-л.) забива́тися, забитися, -б'ю́ся, -б'є́шся; ( за что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( возникать - о разговоре) здійма́тися, здійня́тися (здійметься), зніма́тися, зня́тися (зні́меться)

    Русско-украинский словарь > заходить

  • 11 колотиться

    1) (биться о что) битися, колотитися об що, в що, (трястись) тіпатися, тріпатися, кидатися, трястися, (ударяться) битися, стукатися. -ться головой в стену - бити(ся) головою в стінку, до стінки. Зубы -тятся - зуби цокотять. -ться лбом (низко кланяться) - поклони бити кому. Сердце -тится - серце стукоче, скаче, калатає. Сливки не - тятся - вершки не збиваються;
    2) (стараться) товктися, битися, побиватися, поратися, упадати коло чого, над чим, з чим. [Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає (Стор.). Мовчки собі побивалось, мовчки у бога долі просило (Г. Барв.)]. -шься, бьёшся, а с сумой не разминёшься - за злиднями добра не доробишся (Комар). Около хозяйства -чусь и сыт, слава богу (Салтыков) - коло хазяйства пораюся та й маю, хвалити бога, хліб і до хліба. Сколько ни -тились, ничего не вышло - скільки не порались (не вовтузились), нічого не помоглося;
    3) (сокрушаться) побиватися, убиватися, мордуватися, тужити за ким, за чим. [Боже, як вона за ним побивалася! (Сл. Ум.)];
    4) (перебиваться, сильно нуждаться) бідувати, бідити, бідкуватися, злиднювати, лихувати, біду тягти, біду бідувати, біду приймати, злидні приймати (годувати, мати). -ться деньгами - нуждатися грішми, бідувати на гроші. -чусь всю жизнь - усе життя б'юся, бідую;
    5) (драться) битися з ким;
    6) (стучаться у дверей) битися, стукатися, добуватися до чого, у що;
    7) (слоняться) товктися, волочитися. [Товчеться як Марко по пеклу (Приказка)].
    * * *
    1) (биться, ударяться) би́тися; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, токота́ти, токоті́ти, колоти́тися; ( о зубах) цокота́ти, цокоті́ти
    2) (биться, хлопотать, стараясь достигнуть чего-л.) би́тися, товкти́ся; ( жить в нужде) бідува́ти, злидарюва́ти
    3) страд. вибива́тися; би́тися, трощи́тися, товкти́ся

    Русско-украинский словарь > колотиться

  • 12 мотаться

    1) (стр. з.) мотатися, змотуватися, бути мотаним, змотуваним. [Пряжа поплутана, погано мотається (Богодух.)];
    2) мотатися, мо[е]тлятися, теліпатися, (диал.) майта[о]лати(ся). [Головою потряхує, щоб тії патли не мотались (Квітка). Танцює, яж волоки на ногах розплуталися, мотляються (Основи, 1862). На животі мотлявсь товстий ланцюжок од годинника (Грінч.). Ну дяк гоцака садити, - тільки борода та коса майтолає (Мирн.)];
    3) (суетиться делая что-л.) мотатися, кидатися, (диал.) бадатися. [Мотаюся, кидаюся по хаті, щоб усе зробити на час (М. Грінч.). Я за всім бадаюсь, бадаюсь, як муха в окропі (Полт.)];
    4) (слоняться по свету) тинятися, вештатися. [А так собі - тиняюся по світу (Котл.). Третій рік уже дома не був, і не знаємо, по яких він світах вештається (Богодух.)].
    * * *
    I несов.; сов. - мотн`уться
    1) мота́тися, мотну́тися; (несов.: болтаться) метля́тися, теліпа́тися
    2) (несов.: в хлопотах, занятиях) мота́тися
    3) (несов.: скитаться) мота́тися, тиня́тися, ве́штатися
    II страд.
    марнотра́титися, гайнува́тися, розтринькуватися, ци́ндритися

    Русско-украинский словарь > мотаться

  • 13 носить

    1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;
    2) см. Нести 2;
    3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;
    4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;
    5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;
    6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];
    7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -
    1) ношений;
    2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -
    1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;
    2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;
    3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;
    4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.
    * * *
    1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

    едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

    \носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

    \носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

    2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

    \носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

    \носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

    Русско-украинский словарь > носить

  • 14 праздношататься

    гультяюва́ти; ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, сновига́ти, шве́ндяти

    Русско-украинский словарь > праздношататься

  • 15 пресмыкаться

    1) (ползать) плазувати, лазити по чому, де. [Козак - орел і не вміє плазувати на череві, як гадина (Стар.-Чернях.)];
    2) (раболепствовать) плазувати, колінкувати перед ким, (описат.) лизати халяву, чоботи кому, рачки лазити перед ким. [Досить я гнувся та плазував перед твоїм батьком (Грінч.). Він колінкує перед панами (Липов. п.)];
    3) (слоняться) тертися, по кутках тертися, кутки витирати собою. [Не хазяйнував він, а терся по офіціях (Свидн.)].
    * * *
    плазува́ти

    Русско-украинский словарь > пресмыкаться

  • 16 слонять

    слоны́ \слонятьть — тиня́тися [без ді́ла]; см. слоняться

    Русско-украинский словарь > слонять

  • 17 сновать

    1) текст. снува́ти (сную́, снує́ш)
    2) (ходить взад и вперёд, в разных направлениях) снува́ти, снува́тися; ( быстро) ша́стати, ша́статися; ( слоняться) сновига́ти, тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шве́ндятися, шата́тися, сота́тися

    Русско-украинский словарь > сновать

  • 18 таскаться

    1) тяга́тися, таска́тися; ( слоняться) волочи́тися, тиня́тися, ве́штатися, ві́ятися, тьо́патися; диал. валаса́тися
    3) ( трепать друг друга ва волосы) тяга́тися, чу́битися, скубти́ся, ску́батися и скуба́тися; диал. волоса́тися
    4) страд. тяга́тися; таска́тися; носи́тися; носи́тися, тяга́тися; таска́тися; тяга́тися; ску́бтися, ску́ба́тися

    Русско-украинский словарь > таскаться

  • 19 толкаться

    несов.; сов. - толкн`уться
    1) несов. штовха́тися; ( толкать друг друга) ту́затися; (кулаком, палкой) штурха́тися и шту́рхатися; ( пихаться) пха́тися, штурля́тися; диал. труча́тися
    2) (несов.: толочься) товкти́ся; ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися
    3) ( во что - стучаться) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти (що, в що), сту́кати, сту́кнути и посту́кати (в що), то́ргати, торгну́ти и пото́ргати, усилит. торгону́ти (що, чим)
    4) ( наведываться) потика́тися, поткну́тися; ( обращаться) зверта́тися, зверну́тися, ( поспешно) ки́датися, ки́нутися

    Русско-украинский словарь > толкаться

  • 20 толочься

    1) товкти́ся; ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися; ( топтаться) човпти́ся
    2) страд. товкти́ся

    Русско-украинский словарь > толочься

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • слоняться — См. бродяжничать, шататься... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. слоняться …   Словарь синонимов

  • слоняться —     разг. СЛОНЯТЬСЯ, разг. болтаться, разг. сниж., неодобр. таскаться, разг. сниж., неодобр. шататься, разг. сниж., неодобр. шлендать, разг. сниж., неодобр. шляться …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • СЛОНЯТЬСЯ — СЛОНЯТЬСЯ, слоняюсь, слоняешься, несовер. (разг. фам.). Ходить взад и вперед, бродить без дела. «Слоняются день денской из дому в дом и таскают сор всякий, да не на сапогах, а на языке.» Сухово Кобылин. «В департамент чиновники являлись… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЛОНЯТЬСЯ — СЛОНЯТЬСЯ, яюсь, яешься; несовер. (разг.). Ходить взад и вперёд, бродить без дела. С. из угля в угол. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • СЛОНЯТЬСЯ —    Бродить без дела, таскаться, шляться. < От Слоновой улицы (ныне Суворовский пр.), по которой в начале XVIII в. водили слонов на водопой. Как пишет С. Севастьянов, петербуржцы могли видеть слонов лишь тогда, когда диковинных зверей вели на… …   Словарь Петербуржца

  • Слоняться — несов. разг. Ходить взад и вперед, бродить без цели, без дела. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • слоняться — слоняться, слоняюсь, слоняемся, слоняешься, слоняетесь, слоняется, слоняются, слоняясь, слонялся, слонялась, слонялось, слонялись, слоняйся, слоняйтесь, слоняющийся, слоняющаяся, слоняющееся, слоняющиеся, слоняющегося, слоняющейся, слоняющегося,… …   Формы слов

  • слоняться — Итератив в общеслав. слонитися, возвр. форме глагола слонити, родственного авест. srayatē «прислоняется», греч. klinō «прислоняю» и др. См. склонение, клонить …   Этимологический словарь русского языка

  • слоняться — слон яться, яюсь, яется …   Русский орфографический словарь

  • слоняться — (I), слоня/юсь, ня/ешься, ня/ются …   Орфографический словарь русского языка

  • слоняться — яюсь, яешься; нсв. Разг. Ходить, бродить взад и вперёд, обычно без цели, без дела. С. по городу. С. по дому. С. из угла в угол. Слоняется целыми днями один без присмотра …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»