приспів

приспів

приспів

приспів

приспівування.

* * *

приспеть

1) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти куди, до кого; срв. Поспевать 3, Подоспевать. [Пристиг у саму пору до старого (Куліш)];

2) (наставать) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти, постигати, постигти, наставати, настати. [Пристигла година (Єв.). Жито поспіло, приспіло діло (Лукаш.). Ти в дорозі не зчуєшся, як спасівка настигне (Квітка). Настигає й весна (Г. Барв.). Аж ось наспіли святки (Комар.). П'ятнадцятий год постиг (Г. Барв.)];

3) см. Приготовлять;

4) -спеть кому, безл. - приспіти кому; см. Приспичить. [«Оддай зараз карбованця». «Чого тобі так приспіло?» (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - присп`еть

Припеть приспівувати, приспівати, (однокр.) приспівнути (до чого). [А вона сама грає і приспівує (Рудч.). Нехай лишень сядуть за стіл, вже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин, як болван…» (Квітка). Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, - так її і вразить (Г. Барв.)].

* * *

1) см. Припевание;

2) (пение) приспів (-ву);

3) (к песне) приспів (-ву), приспівок (- вка), приспівка. [Це не приспів якийсь, а справжня довга пісня (Крим.). Гарна пісенька та ще й з приспівком (Конгр. п.)].

* * *

подоспеть куда, к чему наспівати, наспіти (наспінути), приспівати, приспіти, надоспівати, надоспіти, настигати, настигти, пристигати, пристигти до кого, куди, набігати, набігти, нахоплятися, нахопитися. [А тут і нова вже йому робота наспіла (Грінч.). На поміч приспіває. Пристиг у саму пору до старого (Куліш). Баба-яга уже скоро сюди пристигне (Рудченко)].

* * *

несов.; сов. - подосп`еть

приспіва́ти, приспі́ти, наспіва́ти, наспі́ти, настига́ти, насти́гнути и насти́гти, пристига́ти, присти́гнути и присти́гти; нахопля́тися, нахопи́тися; несов. диал. надоспі́ти

поспеть

1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];

2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];

3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.

* * *

несов.; сов. - посп`еть

1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти

2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

поспешить поспішати(ся), поспішити(ся), приспішати(ся), приспішити(ся), (поторопиться) похопитися, поквапитися, поскоритися; (сделать раньше положенного срока) поранитися; срв. Спешить. [Переказала Петрові, щоб поспішався, коли хоче дівчину взяти (Коцюб.). Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла (Кониськ.). Але Гаврило похопивсь і вже одімкнув двері (Н.-Лев.). Горпина підбігцем і приспівуючи поквапилася додому (Франко). Я поранилась з обідом (Хорол.)]. -шить отъездом - поспішитися, похопитися з від'їздом. -шить домой - поспішитися, поквапитися, похопитися додому. Он - шил перевести разговор на другую тему - він похопився звести розмову на инше. -шим, уже нерано - поскорім(о)ся, поспішім(о)ся, приспішім(о)ся, бо вже нерано. [То поскорімось по зілля, - одказує Катря, - сонечко вже низенько (М. Вовч.)]. -шай да не торопись - скоро, та не квапся. -шить - людей насмешить - скорий поспіх - людям посміх. Вы слишком -шили в этом деле - дуже поспішилися, похопилися, поквапилися, поранилися з цією справою.

* * *

несов.; сов. - поспеш`ить

подпеть підспівувати, підспівати, приспівувати, приспівати, підводити кому, під що.

* * *

несов.; сов. - подп`еть

безл. приспіти кому, закортіти кому и кого, засвербіти кому, приспічити кому; срв. Приспевать 4. [Та йдіть уже, йдіть, коли вам так приспічило (Мова)].

* * *

наспеть

1) за кем - наздоганяти и наздогонити, наздогнати и наздогонити, настигати, настиг(ну)ти кого; срв. Настигать;

2) настигати, настигти, наспівати, наспіти наспінути на що и до чого; срв. Поспевать 3. [Настигли саме на обід (М. Грінч.)];

3) (назревать) настигати, настигти, наспівати, наспі(ну)ти; (приспевать) приспівати, приспіти. [За сьогодні багато динь настигло (Богодух.). Об'єктивні умови соціялізму цілком наспіли (Пр. Правда). Жито поспіло, приспіло діло (Пісня)]. Эк, тебе -пело(сь)! - ач, як тобі приспіло (закортіло)!;

4) наставати, настати; срв. Наставать 1.

настать

1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;

2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.

* * *

несов.; сов. - настать

несов.; сов. - созр`еть

1. n

1) ноша; вага; вантаж

2) мор. вантажопідйомність

3) вага партії матеріалу

4) тягар

5) гірн. наноси на породах

6) накладні витрати

7) мет. шихта

8) приспів, рефрен

9) акомпанемент

10) тема; суть, основна думка

2. v

1) обтяжувати

2) навантажувати

3) обвинувачувати

* * *

1) ноша; вага; вантаж; мop. вантажопідйомність; реєстровий тоннаж; вага партії матеріалу; фiз. вторинне навантаження ( вимірювального трансформатора)

2) Тягар

3) гipн. наноси, що покривають породи; відношення пустої породи до корисної копалини

1) навантажувати

2) обтяжувати

1) тема; суть, основна думка

2) приспів, рефрен; заст. акомпанемент

1. n

1) хор; хорова група

2) кордебалет; ансамбль пісні й танцю

3) муз. приспів; рефрен

4) музичний твір для хору

2. v

1) співати хором

2) говорити (читати) хором

* * *

1) l

2) миcт. хор, балет; кордебалет; з дiєcл. у мн. хористи; хористки; трупа співаків; ансамбль пісні е танцю

3) icт. хор

4) коментатор; тлумач

5) мyз. приспів; рефрен; музичний твір для хору

1) співати хором; повторювати, говорити, читати хором, одночасно

2) вторити, підтакувати; підхоплювати ( чиї-небудь слова)

1) дрібничка, прикраса

2) приспів (у старовинних піснях)

* * *

1) дрібничка, прикраса

2) приспів у старовинних піснях

приспів пісні; рефрен

* * *

n; діал.

1) коротенька пісенька з приспівом

2) рулади (солов'я); щебетання пташок

3) хоровод

* * *

1) коротенька пісенька з приспівом

2) пташині голоси; рулади ( солов'я)

3) хоровод