-
1 напасти
см. напасать I -
2 напасать
напасти1) (скот) напасати, напасти, випасати, випасти, (диал.) напашувати, напашити, (о мног.) понапасати, повипасати кого, що. [Сьогодня добре напасла корову (Сл. Гр.). Скотину за ніч так понапасає, що боки повирівнюються (Г. Барв.)];2) (припасать) припасати, припасти, запасати, запасти, призапасити, назапасити; надбавати, надбати, пристарати чого. Напасённый -1) напасений, напашений, понапасаний;2) припасений, запасений, призапасений, назапасений. -ться -1) напасатися и (пров.) напасуватися, напастися, (диал.) напашитися, (о мног.) понапасатися; бути напасаним, напасеним, напашеним, понапасаним. [Волики напасаються (Грінч. III). Не напасується скот (Борзенщ.). Воли вже напашилися (Ковельщ.). Скотина напашена (Сл. Гр.)];2) припасатися, бути припасеним, припасеним и т. п.;3) чего - призбирувати, призбирати, надбавати, надбати, узапасити чого (досить). [Ніяк не надбаю одежі, щоб зайва була: що справимо, те й поносимо (Богодух.)]. -тись на кого - наста(р)чити(ся) на кого. [Одежі не настачу на його, як він лазить по барканах та по гілляках. (Звин.). На всіх злодіїв не настачишся (Кониськ.)].* * *I несов.; сов. - напаст`и( запасать) припаса́ти, припасти́ и мног. поприпаса́ти, запаса́ти, запасти́; ( наготавливать) настача́ти, наста́чити, диал. настарча́ти, наста́рчитиII несов.; сов. - напаст`и(долго, много пасти) напаса́ти и напа́сувати, -сую, -суєш, напа́сти и мног. понапаса́ти -
3 нападать
I. см. Нападывать.II. напасть1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].* * *I нап`адатьсм. нападать IIII напад`атьнесов.; сов. - нап`асть1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́стиIII напад`атьне на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)
несов.; сов. - нап`адать и нап`асть(падая, скопляться) напада́ти, напа́дати -
4 избавляться
избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.* * *несов.; сов. - изб`авиться( от кого-чего - спасаться) рятува́тися и урято́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, урятува́тися и порятува́тися (від кого-чого), вирято́вуватися, ви́рятуватися (від кого-чого, з чого); ( освобождаться) визволя́тися, ви́зволитися, звільня́тися, звільни́тися, -ню́ся, -нишся, увільня́тися, увільни́тися (від кого-чого, з чого), позбавля́тися, позба́витися, -влюся, -вишся (кого-чого, від кого-чого), вибавля́тися, ви́бавитися (від кого-чого, з чого); ( отделываться) збува́тися, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (кого-чого), відмага́тися, відмогти́ся, -мо́жуся, -мо́жешся, відбува́тися, відбу́тися (від чого), зди́хуватися (зди́хуюся, зди́хуєшся), зди́хатися (зди́хаюся, зди́хаєшся и зди́шуся, зди́шешся) (кого-чого), скара́скуватися, -куюся, -куєшся, скара́скатися (кого-чого), сов. спе́катися (кого-чого)\избавляться ви́ться от сме́рти — урятува́тися від сме́рті
-
5 come
v (past came; p.p. come)1) приходити; приїжджати; прибувати; підходити2) іти, їхати3) підходити, наближатися (часто come to)4) доходити, досягати5) наставати, приходити6) з'являтися, виникати7) траплятися; відбуватисяhow did it come that you quarrelled? — як це трапилося, що ви посварилися?
8) виходити, робитися9) походити; бути родом (походженням)10) діставатися11) проростати, сходити, рости12) у наказовому способі — вигук, що передає запрошення, спонукання, підбадьорювання тощоcome, don't be so obstinate — нубо, не впирайся!
□ come about — відбуватися, траплятися
□ come across — випадково зустріти когось, наштовхнутися на когось
□ come again — повертатися; амер., розм. повторювати
□ come along! — ходімо!, поспішайте!
□ come asunder — розпадатися на частини
□ come at — добиратися до когось; накидатися на когось; домогтися чогось
□ come back — повертатися; пригадуватися; прийти до пам'яті
□ come before — бути важливішим; постати перед
□ come between — втручатися
□ come by — проходити мимо; діставати, досягати; амер., розм. заходити (кудись)
□ come down — спускатися, опускатися; падати (про дощ, сніг)
□ come down on (upon) — накидатися; лаяти
□ come for — заходити за
□ come forward — виходити уперед, висуватися
□ come in — входити, заходити; приходити, прибувати (про транспорт); вступати у
□ come into — вступати у
□ come of — виникати; виходити
□ come off — зникати; відриватися; мати успіх; відбуватися; сходити; злізати
□ come on — насуватися; з'являтися (на сцені); наставати; зростати; досягати успіхів
come on! — мерщій!; далі!, ходімо!
□ come out — виходити; з'являтися (у пресі); виявлятися; розпускатися (про квіти тощо); застрайкувати; виводитися (про плями)
□ come to — доходити до; дорівнювати
to come to life — прийти до пам'яті, ожити
to come to pass — відбуватися, траплятися
□ come up — підійматися; виникати; сходити (про рослину)
come up to — досягати рівня, підходити
□ come upon — випадково зустріти; несподівано напасти
◊ to come easy to smb. — не завдавати труднощів комусь
◊ to come natural — бути природним
◊ to come short of smth. — не вистачати чогось
◊ to come to the point — говорити по суті справи
◊ to come true — здійснюватися
◊ to come to bat — амер. зустрітися з важкою проблемою (з тяжким випробуванням)
* * *[kem]v(came; come)1) приходити; іти; приїжджати, прибуватиto come back — повернутися, прийти назад
2) іти; їхати3) ( часто to) підходити, наближатися4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягтиto come to an understanding — дійти згоди, домовитися
5) наставати, приходити; очікуватися6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)7) перебувати, знаходитися8) траплятися; відбуватися; виникати9) виходити, призводитиto come to harm — постраждати; потрапити в неприємність
10) виникати, мати походження11) діставатися12) проростати, сходити, рости13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити14) зазнати оргазму15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!16) iм. ( the to come) майбутнє17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)a fortnight come Sunday — через два тижні ( починаючи) з наступної неділі
19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)22) увійти (у вжиток, побут)to come into effect /force/ — набувати чинності
to come into operation — почати діяти або застосовуватися; набувати чинності
23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь29) to come between smb; smth втручатися30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудьto come off (the) curve — cпopт. вийти на пряму ( з повороту)
33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь43) to come to do smth починати робити що-небудь44) to come to a condition приходити в який-небудь стан45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватисяto come undone — розстебнутися, розв'язатися; розкритися
to come true — збуватися, здійснюватися
48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм. -
6 scupper
1. n1) мор. шпигат2) жолоб (ринва) для стоку води2. v розм.1) потопити судно2) напасти зненацька і перебити* * *I n1) мop. шпігатII v3) погубити, знищити; вбити -
7 trail
1. n1) слід, відбиток2) слід (людини, тварини)3) стежкаblazed trail — амер. проторована доріжка; уторований шлях
to blaze the trail — а) прокладати шлях у лісі, роблячи зарубки
6) іти новими шляхами; бути новатором (піонером)4) переслідування, полювання по сліду5) бот. сланкий пагін6) військ. хобот лафета7) військ. положення з гвинтівкою наперевіс; амер. положення з гвинтівкою «в руці»8) ав. лінійне відставання бомбиtrail blazer — а) новатор, піонер; б) той, хто прокладає шлях (стежку) (в лісі)
2. v1) іти по сліду, вистежувати2) прокладати шлях, протоптувати стежку4) наносити (бруд у хату)5) плентатися, іти позаду, відставати6) іти безладно7) звисати8) стелитися (про рослини)9) розм. заманювати; обманюватиto trail one's coat — триматися зухвало; лізти в бійку
* * *I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
8 trail
I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
9 гибель
1) загин, загибіль (и загибель) (р. -бели), згуба; реже: погибель, гибель (р. -бели), погуба, ещё реже: пагуба, згин, загиб, загиба; (галицк.) загибок, пропадок, загиблиця (р. -ці), (уничтожение) заглада. [Терпи до загину (Шевч.). Боротися до загину (Грінч.). Готують нам загибель (Крим.)]. На гибель, на верную гибель - на загин, на згубу, на згин, на певну (видющу) згубу. Привести к гибели - довести до загину, завести в погибель (Квітка). Гибель ему (Сгинь он!) - хай він згине! на нього пропасть!2) (бедственное положение, безвременье) безголов'я. [ Бенькетують вражі ляхи, - наше безголов'я (Шевч.)];3) (пагуба) погуба, згуба. [Той метал - був погубою й для тіла, а не тільки для душі (Крим.)];4) (съедение, разорение) потала. [Попустити свій край на поталу (Леонт.)];5) (несметное множество) сила, сила-силенна, безліч (р. -чи), незліченно, незліченно чого-неб.; до напасти, до смутку чого-неб. [Грошей у його до смутку. Курей тут - до напасти. Грошей незліченно].* * *1) загибель, -лі, поги́бель, ги́бель; ( смерть) заги́н, -у2) ( множество) ги́бель; си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної, бе́зліч, -і -
10 избавлять
избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.* * *несов.; сов. - изб`авить( спасать) рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш и урято́вувати, -то́вую, -то́вуєш, урятува́ти и порятува́ти, вирято́вувати, ви́рятувати, -тую, -туєш; (освобождать, выручать) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти, -ню́, -ни́ш, увільня́ти, увільни́ти, позбавля́ти, позба́вити, -влю, -виш, вибавля́ти, ви́бавити\избавлять бавь, \избавлять бавьте — дай (да́йте) спо́кій, обли́ш, обли́ште; пощади́, пощаді́ть
\избавлять вить от сме́рти — урятува́ти (порятува́ти, ви́рятувати; відвола́ти) від сме́рті
\избавлять вить от хлопо́т — звільни́ти (увільни́ти, ви́бавити) від кло́поту, позба́вити кло́поту (моро́ки)
-
11 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
12 Насматриваться
насмотреться1) (стр. з.) наглядатися, назиратися, бути нагляданим, назираним, нагля[е]дженим, назиреним и назореним и т. п.; срв. Насматривать;2) на кого, на что - надивлятися, надивитися, наглядатися, нагля[е]дітися, (о мног.) понадивлятися, понаглядатися на кого, на що; пасти, напасти очима кого, що, пасти, напасти очі (чим). [Годі надивлятися на нього (Пісня). Лист у неї в руках; не надивиться на нього, не начитається (Тесл.). Не напасу своїх очей, на їх глядячи (Г. Барв.)];3) -треться чего - надивитися чого и на що, нагля[е]дітися, набачитися чого. [Всього надивився - і щастя, і горя (Глібів). На все надививсь я за днів марного життя мого (Куліш). Я змалечку нагледілась тяжкого (Грінч.). Та й світа таки набачився! (Квітка)]. -
13 let
In1) здача внайми2) заст. перешкода, завадаIIv (past і p.p. let)1) пускати2) дозволяти; надавати можливість4) випускати (звідкись — out of, from)5) пропускати (у, в — through)to let smb. through a door — пропустити когось у двері
6) здавати внайми (в оренду)7) здаватися внайми (в оренду)8) залишати, не чіпатиlet him be alone — дайте йому спокій, не чіпайте його
9) як допоміжне дієслово виражає наказ, запрошення, припущення тощоlet AB be equal to CD — припустимо, що AB дорівнює CD
to let drop (fall) — а) упускати (щось); б) несподівано вимовити (слово)
to let go — а) випускати з рук, відпускати; б) звільняти; в) допускати; г) викинути з голови
to let pass — а) не звернути уваги; б) пробачити
to let things slide — а) не звертати уваги; б) ставитися недбало
let George do it — амер. хай це зробить хтось інший
let me by, please! — пропустіть мене, будь ласка!
let down — а) опускати; б) ослабляти, сповільнювати; в) залишати в біді; г) принижувати; д) бентежити; розчаровувати; є) тех. відпускати; є) розводити, розчиняти, розріджувати
let in — а) впускати (кудись); б) давати доступ; в) не витримати; піддатися; г) розм. обманом уплутувати, втягувати (у щось); обдурювати
to let oneself in for smth. — встряти (вплутатися) у щось
let into — а) ввести; б) утаємничити; в) напасти; г) вилаяти; д) побити
let off — а) вистрелити; б) відпустити без покарання, простити; помилувати
let on — розм. а) робити вигляд, удавати; б) видавати, розкривати (таємницю)
let out — а) випускати, звільняти; б) проговоритися; в) розширяти; г) давати напрокат (внайми, в оренду); д) давати волю (почуттям); є) амер. закінчуватися (про заняття)
let up — слабнути; припинятися, ущухати
* * *I [let] nздавання внайми; приміщення, що здається внайми; наймачII [let] v( let)1) пускатиto let blood — пускати кров; ( into) впускати; (out of, from) випускати; пропускати; (at) дiaл. стріляти, випускати заряд або стрілу ( у кого-небудь)
2) здавати внайми, в оренду; здаватися внайми, в оренду3) eк. видавати замовлення на поставку, будівництво ( фірмі) to let smb do smth дозволити кому-небудь ( зробити) що-небудь; to let smth do smth допустити,4) дозволити, щоб що-небудь відбулося5) to let smb know /hear, etc / smth сповістити, повідомити кого-небудь про що-небудь; дати кому-небудь можливість переконатися в чому-небудь, побачити, почути що-небудь6) . to let d гор smth випустити, упустити, кинути що-небудь7) означає наказ або дозвіл нехай; повинність треба; нехай; дії давай(те); припущення припустимо, нехай; готовий погодитися; погрозу нехай тількиIII [let] nlet's do it. lefitbe, — давайте зробимо, нехай звершиться
1) cпopт. незарахована подача ( у тенісі); незараховане очко2) icт. перешкодаIV [let] v; іст.(letted [-id], let) заважати, перешкоджати, служити перешкодою -
14 rear
1. n1) тилto bring up the rear — військ. замикати колону
to follow in the rear — іти позаду; плентатися
to take in (the) rear — військ. а) напасти з тилу; б) виходити в тил (противника)
2) тильний (задній) бік3) груб. зад4) розм. убиральняto the rear, march! — кругом, марш!
2. adj1) задній, розташований (розміщений) ззаду; тильнийrear entrance — чорний хід; задні двері
rear rank — військ. замикаюча шеренга
2) військ. тиловийrear area — тиловий район, тил
3) ав. хвостовий4) недосмажений, напівсирий5) зварене некруто (про яйце)◊ rear sight — військ. приціл, цілик (пістолета)
3. v1) піднімати, підводити, підносити (тж перен.)2) зводити, споруджувати (пам'ятник)3) розводити, виводити, вирощувати (тварин)4) культивувати, вирощувати (рослини)5) виховувати, вирощувати (потомство)6) здіймати7) височіти, здійматися9) розм. поставити на ноги; допомогти підвестися10):to rear oneself — підвестися, стати на ноги
11) розм. розбудити12) перен. пробудити; підняти на ноги14) мор. побачити (помітити) на горизонті□ rear up — а) ставати дибки (про коня); б) розлютуватися; в): to rear oneself up — випростатися, випрямитися на весь зріст
* * *I n1) тил2) задня, тильна сторона3) жapг. зад4) жapг. відхоже місце, убиральня5) aв. задня, хвостова частина ( літака)II a1) задній, розташований позаду; тильний2) вiйcьк. тиловий3) aв. хвостовийIII v1) піднімати (голову, руку)2) споруджувати3) розводити, вирощувати, виводити ( тварин); культивувати, вирощувати ( рослини); ростити, виховувати ( потомство)4) здіймати, підносити; refl підніматися, височіти, здійматися5) ( часто rear up) ставати дибки; підняти на диби ( коня); розлютитися, оскаженіти; refl встатиIV a; діал.недосмажений, напівсирий; зварений некруто ( про яйце) -
15 surprise
1. n1) здивування, полив2) несподіванка, сюрпризto spring a surprise on smb. — піднести комусь сюрприз, несподівано здивувати когось
3) несподіваний вчинокto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to capitalize on surprise — військ. використати переваги раптовості
surprise attack — раптова атака, раптовий напад
2. v1) дивувати, вражатиI shouldn't be surprised if... — мене аж ніяк не здивувало б, якби...
2) наскочити (напасти) несподівано; застати зненацькаto surprise smb. into a confession — примусити когось зізнатися, заставши його зненацька
* * *I n1) подив, здивування2) несподіванка, сюрприз3) несподівана дія ( напад)II v1) дивувати, вражати2) наскочити зненацька; нападати зненацька; заставати зненацька -
16 throw
In1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом, відразу
2) спорт. кидок (боротьба)3) спорт. метання4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)5) відстань кидка6) закидання (сітки)7) рубання, валяння (лісу)8) шаль, шарф9) покривало (на ліжко)10) гончарний круг11) геол. вертикальне переміщення13) тех. радіус кривошипа; розмахthrow distance — кін. проекційна відстань
IIv (past threw; p.p. thrown)1) кидати, шпурлятиto throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці
2) кидатися (тж throw oneself)to throw oneself into an arm-chair — кинутися (упасти) в крісло
3) спрямовувати, посилатиto throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось
to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля
4) вивергати5) телитися, жеребитися тощо6) закидати (сіть тощо)1) накидати, напинати (одяг)8) перекладати, звалювати (вину)9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)10) линяти (про птахів)11) губити (колесо, підкову)14) скидати (вершника)15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки24) формувати, надавати форми25) обробляти на гончарному крузі26) навмисно програвати (під час змагання тощо)27) військ. вести вогонь (з гармати)throw about — а) розкидати; б) розмахувати
throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)
throw at — накидатися, нападати
throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)
throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію
throw by — не брати до уваги (щось), не зважати (на щось)
throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)
throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсь — with); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)
throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)
throw on — а) накидати (одяг); б) спускати (собак)
throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь
1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)
throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати
throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)
to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох
to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю
to throw dirt (mud) at smb. — очорнити когось
to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі
to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь
to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька
to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще
to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби
to throw the bull — амер. базікати, безсоромно брехати
to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним
* * *I n1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом; відразу
to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось
2) cпopт. кидокthrow in circle, flying overhead throw — кидок через голову
record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання
throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)
4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів5) закалывание ( мережі)6) рубання, валка ( лісу)7) aмep. шаль, шарфknitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)
9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штукуII v(threw; thrown)1) кидати; жбурнутиto throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)
to throw smth out of the window — викинути щось з вікна
to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну
to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]
the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос
to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю
to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)
to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось
2) направляти, посилатиto throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)
a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення
3) викидати; викинути4) лiт. проливати5) телитися, жеребитися, т. п.6) збентежити, спантеличити7) закидати, закинути (сітку, вудку)to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)
8) накидати, накинути ( одяг)to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі
with a coat thrown about him — накинувши пальто
9) перекладати (провину, відповідальність на когось)10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)11) губити (підкову, колесо)one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу
12) проектувати (кадри, образи)14) скидати (вершник;)15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки16) cпopт., метатиto throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]
17) вести вогонь ( зі знаряддя)to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)
19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)20) перекидати, наводити ( міст)to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку
21) робити, виконувати ( вправу)to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)
24) з ( шовк); сукати, тростить25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному коліinto [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось
to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну
to throw smth into good form — привести щось у гарний вид
to throw smb into confusion — привести когось у замішання
to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище
to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника
28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щосьto throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти
29)to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь
to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість
30)to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда
to throw smb off smth — збивати когось із чогось
to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]
31)to throw smb together — збирати в одному місці; зводити
they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес
to throw smth together — наспіх складати, компілювати
his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/
32)to throw smth open — розорювати
to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ
to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі
to throw smb idle — позбавити когось роботи
a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи
to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию
to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові
to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями
to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось
to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось
to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування
to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох
to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник
to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні
to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь
to throw temptation in smb 's way — спокушати когось
to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось
to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось
to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось
to throw smb off his balance — виводити когось із себе
to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька
to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]
to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода
to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь
to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі
to throw the book — повністю використати свої права ( при накладенні стягнення); вiйcьк. вводити в бій всі засоби
to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O
to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O
-
17 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
18 track
1. n1) слідto be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати
to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)
to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад
2) військ. траса3) зал. коліяsingle (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця
4) відбиток, ознака, слід5) слід, по якому йде собака6) курс, шлях7) ав. маршрут польоту (на карті)8) життєвий шлях, спосіб життяto go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок
9) польова дорога; стежкаthe beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина
11) хід, перебіг; розвиток12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)13) зал. ширина колії14) фонограма; звукова доріжка15) тех. гусениця (трактора, танка)16) тех. напрямний пристрій17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек18) спорт. легка атлетикаtrack border — спорт. бровка бігової доріжки
track centres — авт. ширина ходу
track change — спорт. зміна доріжок
track gauge — ширина колії; колійний шаблон
in one's tracks — на місці; негайно, відразу
to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти
to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху
2. v1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)2) іти по слідах3) залишати сліди; наслідити, набруднити4) прокладати шлях; намічати курс5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)6) котитися по колії (про колеса)7) мати певну відстань між колесами8) прокладати колію; укладати рейки9) тягти мотузком10) буксируватиtrack down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця
* * *I [trʒk] n1) слідbear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]
the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]
to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами
to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.
to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду
he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику
to be on the track of — переслідувати; напасти на слід
to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]
to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід
to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)
in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно
to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти
to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)
2) залишок; ознака, слідto cover up smb 's tracks — покривати кого-н.
3) курс, шляхthe track of a bullet — траєкторія кулі; курс
a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)
4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єраoff the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]
to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]
on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху
to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях
to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога
to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)
he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи
5) ( путівець) дорога; стежина, стежкаrough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина
the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка
marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка
motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня
double track — дві лижні [ср. тж. 6]
sound track — звукова доріжка; доріжка
reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка
6) з.- д. колія, рейковий шляхsingle [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]
to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]
to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]
wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг
he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій
to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок
to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)
8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам9) cпopт. легка атлетикаtrack fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики
10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця11) cпeц. направляючий пристрій12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)13) перфорація ( на стрічці)••off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]
what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому
to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]
off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом
across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства
to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі
to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.
II [trʒk] vto jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
1) стежити, простежувати; висліджуватиthey tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду
the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати
to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна
to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)
new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)
wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)
3) прокладати шлях; намічати курс4) aмep. пройти, покрити (відстань)5) котитися по колії ( про колес)6) прокладати колію, укладати рейки7) ходити; бродити (track about, track around, track up)III [trʒk] v; мор.2) буксирувати -
19 tree
1. n1) дерево2) родовід (тж family tree, genealogical tree)3) шибениця (тж Tyburn tree)4) копил (шевський)5) буд. стояк, підпірка6) тех. вал; вісьtree entanglement — військ. лісовий завал
tree nursery — дендрарій, лісовий розплідник
tree planter — а) лісосадильна машина; б) лісова лопата
tree stock — бот. дичка, підщепа
to be up a tree — амер. бути в дуже скрутному становищі
to bark up the wrong tree — помилитися, натрапити на фальшивий слід; обвинувачувати не того, кого слід
like tree, like fruit — присл. яке коріння, таке й насіння
2. v1) загнати на дерево2) вилізти на дерево3) ставити у скрутне становище4) розтягувати, вирівнювати на копилі (взуття)5) виростати, перетворюватися на дерево* * *I = candleberry II = carob III = sago-palm IV = silk-cotton V = silver bell VI [triː] n1) деревоto climb a tree — підійматися /влізати/ на дерево
to cut /to fell/ a tree — зрубати /поваляти/ дерево
— різдвяне дерево, ялинкаgifts clustered under the tree — подарунки, складені під ялинкою
2) родовідне дерево, родовід (family tree, genealogical tree, tree of consanguinity)3) древоthe tree of knowledge = the tree of knowledge of good and evil — пізнання, знання
the tree of knowledge of good and evil — древо пізнання добра, зла
4) що-н. дерево, що нагадуєclothes tree — вішалка-стійка; мережа ( кровоносних судин)
dependency [immediate constituent] trees — лiнгв. дерева залежностей [безпосередніх складових]
6) стр. стійка, підпора7) тex. вал; вісь••as trees walking — неясно, нечітко, туманно
up atree — що потрапив в пастку, у важкому /безвихідному/ положенні
to be up a (gum) tree — aмep. бути в дуже скрутному положенні
to bark up the wrong tree — напасти на помилковий слід, помилитися; звернутися не за адресою; звинувачувати не того, кого слідує
to get to the top of the tree — досягти успіху, стати на чолі чого-н. (особ. у професії)
they don't grow on trees — це велика рідкість, таке під ногами не валяється; = золото на деревах не росте
like tree, like fruit — пpиcл. яблучко від яблуні недалеко падає
VII [triː] vthe tree is known by its fruit — пpиcл. дерево пізнається по плоду
the dog tree d the cat — собака загнав кішку на дерево; ставити в скрутне положення, ставити в безвихідь
the hunter had to tree for his life — щоб врятуватися, мисливцеві довелося залізти на дерево
3) розтягувати, розпрямляти на колодці ( взуття)5) icт. зростати, перетворюватися на дерево -
20 tumble
1. n1) падіння (тж перен.)2) перекидання; акробатичний стрибок3) безладдя; сум'яття4) безладно звалені речі; купа речейto take a tumble — амер., розм. збагнути, здогадатися
to give smb. a tumble — звернути увагу на когось
2. v1) упасти; звалитися; скотитися2) різко падати (про ціни, курс)3) завалюватися, обрушуватися (тж tumble down)4) рухатися безладно (юрбою, незграбно)5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку)6) перекидатися, робити акробатичні трюки7) кидати, шпурляти; перекидати; зштовхувати8) кидатися (уліжко)9) робити безладдяtumble in — а) ввалюватися; б) розм. лягати спати
tumble to — розм. зрозуміти, збагнути; догадатися; помітити
* * *I n1) падінняmass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал
to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку
the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)
2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт3) безлад, сум'яттяthings were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів
a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев
II vto take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися
1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землюhe tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати
deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)
the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)
3) зазнати поразки; загинутиthe small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)
to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно
the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш
books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку
words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)
5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапитиto tumble to a fact — відмітити ( цікавий) факт
to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися
do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє
6) валятися, кататися, кидатисяthe sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати
thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові
7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбітиthe boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)
8) швидко е абияк робити (що-н.)to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]
to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся
to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри
he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй
См. также в других словарях:
НАПАСТИ — НАПАСТИ, напасу, напасёшь, прош. вр. напас, напасла, совер. (к напасать) (обл.). 1. чего. Запасти в каком нибудь количестве. Напасти денег для отъезда. 2. кого что. Долго, много пасти. Хорошенько напасти коней. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
НАПАСТИ — НАПАСТИ, су, сёшь; ас, асла; сённый ( ён, ена); совер., что и чего (прост.). Запасти в каком н. количестве. Н. дров. | несовер. напасать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
напасти́(сь) — напасти(сь), пасу(сь), пасёшь(ся) … Русское словесное ударение
Напасти — I сов. перех. разг. сниж. см. напасать I II сов. перех. разг. сниж. см. напасать II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Напасти — I сов. перех. разг. сниж. см. напасать I II сов. перех. разг. сниж. см. напасать II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
напасти — напасти, напасу, напасём, напасёшь, напасёте, напасёт, напасут, напася, напас, напасла, напасло, напасли, напаси, напасите, напасший, напасшая, напасшее, напасшие, напасшего, напасшей, напасшего, напасших, напасшему, напасшей, напасшему, напасшим … Формы слов
напасти — пасу, пасёшь; напас, ла, ло; напасённый; сён, сена, сено; св. что и чего. Разг. Заготовить, запасти в каком л. (обычно большом) количестве. Н. дров, сена. Н. на зиму мешок картошки. ◁ Напасать, аю, аешь; нсв. Напасаться, ается; страд … Энциклопедический словарь
напасти — что и чего. Напасти множество белья. Напасти дров на зиму. См. на..., приставка … Словарь управления
напасти — пасу/, пасёшь; напа/с, ла/, ло/; напасённый; сён, сена/, сено/; св. см. тж. напасать, напасаться что и чего разг. Заготовить, запасти в каком л. (обычно большом) количестве. Напасти/ дров, сена … Словарь многих выражений
напасти — НАПА|СТИ 1 (2*), ДОУ, ДЕТЬ гл. Нападать: помѧни пиюштааго теплѹ водѹ отъ слъньца въстопѣвъшѫ. и тѹ же порохѫ нападъшѫ. ѡть мѣста незавѣтръна. Изб 1076, 41; то же ЗЦ к. XIV, 73–74. НАПА|СТИ 2 (88), ДОУ, ДЕТЬ гл. 1. Припасть, приникнуть: видѧ же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
напасти́ — пасу, пасёшь; прош. напас, ла, ло; прич. страд. прош. напасённый, сён, сена, сено; сов., перех. (что и чего) (несов. напасать). прост. Заготовить, запасти в каком л. (обычно большом) количестве. Что платья, что белья, что чего!.. Все напасено. Гл … Малый академический словарь