-
1 помітити
замеча́ть -
2 замечать
заметить1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.* * *несов.; сов. - зам`етить1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́житидать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти
\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте
2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш -
3 примечать
приметить1) что - постерегати, постерегти, помічати, помітити, примічати, примітити, прикмечати и прикмечувати, прикмітити, кмі[е]тити, покмітити, укмічати, укмітити и укмітувати що: срв. Замечать, -метить. [Василь іде, похнюпившись, не примічаючи Наталі (Мирн.). Прикмітила, що він задумався (Н.-Лев.). Я й не вкметив, як він увійшов. Він перший постеріг (помітив) цю помилку];2) -чать за кем (наблюдать) - назирати, пильнувати кого; см. Наблюдать, Присматривать. [Бережіться, вас пильнують]. Примеченный - постережений, помічений, примічений, по[у]кмічений. -ться - постерегатися, помічатися, примічатися, бути постереженим, по[при]міченим, по[у]кміченим.* * *несов.; сов. - прим`етить1) поміча́ти, помі́тити, приміча́ти, примі́тити и запримі́тити; диал. прикміча́ти и прикме́чувати, прикмі́тити; ( подмечать) спостеріга́ти, спостерегти́, заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити2) (за кем-чем несов.: следить) сте́жити (за ким-чим), слідкува́ти (за ким-чим, кого-що), спостеріга́ти (кого-що) -
4 подмечать
подметить помічати, помітити, при(к)мічати, при(к)мітити, постерегати, постерегти, спостерегати, спостерегти, пристерегати, пристерегти, кмітити, укмічати, укмі[е]тити. [Вештаюсь, кмічу, як рибалки тягнуть тоню (Неч.-Лев.). Я й не вкметив, як він увійшов (Грінч.). Постеріг, де я ховаю гроші (Крим.)]. Подмеченный - помічений, при(к)мічений, постережений, пристережений, спостережений.* * *несов.; сов. - подм`етитьпоміча́ти, помі́тити, підміча́ти, підмі́тити; ( подсматривая) підгляда́ти, підгля́нути и підгле́діти и підгляді́ти; ( наблюдая) спостеріга́ти, спостерегти; несов. диал. постерегти́ -
5 намечать
наметить1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.* * *несов.; сов. - нам`етить1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися -
6 spot
1. n1) пляма, цятка2) крапочка, цяточка3) місце, місцевість; район4) ганьба; безчестя; ганебна пляма5) прищик; цятка, мушка (на обличчі)6) очко (на картах тощо)7) розм. невелика кількість (їжі, питва)8) розм. посада, місце9) місце в програмі (в списку тощо)10) розм. коротка рекламна інформаційна) передача; екстрене повідомлення (по радіо, телебаченню)11) правильне визначення переможця наступних змагань12) амер., розм. долар13) амер., розм. нічний клуб14) військ. коректування (стрільби)15) pl ком. наявний товар; готовий для здавання товар16) амер., розм. скрутне становищеspot analysis — с.г. точковий аналіз (ґрунту)
spot bombing — військ. прицільне бомбардування; бомбардування цілі
spot cash — ком. розрахунок готівкою
spot elevation — топ. позначка висоти
spot goods — ком. наявний товар; товар з негайним здаванням
spot landing — ав. посадка на обмеженій площадці; приземлення у заданій точці
spot test — попереднє випробування; вибіркова перевірка
spot welding — тех. точкове зварювання
tender spot — болюче (уразливе) місце
in spots — спорадично, не завжди
on the spot — відразу, негайно
to be on the spot, to be in a spot — перебувати у скрутному становищі; опинитися у смертельній небезпеці
to put smb. on the spot — уколошкати (угробити) когось
to hit the high spots — амер. торкатися тільки головних питань у розмові
to hit the spot — амер. задовольняти потребу (бажання)
there are spots on the sun — присл. і на сонці є плями
2. v1) плямувати, бруднити; вкривати плямами2) вкриватися плямами3) ганьбити, безчестити, плямувати4) розм. побачити; помітити; пізнавати, розпізнавати; відмічати5) визначити місцеперебування; виявляти, знаходити (противника тощо)6) розташовувати, розміщати7) правильно визначати переможця наступних змагань8) виводити плями (в хімчистці тощо)9) спорт. дати фору10) амер. робити зарубки (на дереві)11) військ. коректувати стрільбу, стежити за результатами стрільби* * *I n1) пляма, цятка; цяточка; "зайчик", світлова пляма2) місце, місцевість, районthe people on the spot — місцеві жителі; місцеві працівники; місце, область почуттів
soft spot — слабість, уподобання
3) ганьба, безчестя, ганебна пляма4) прищик; pl; мeд. висип5) очко (на картах, гральних костях)7) cл.; cл. короткий сон; термін ув'язнення8) місце, посада9) радіо, тб.; cпeц. місце в списку, програмі10) радіо, тб.; cпeц. коротка рекламна або інформаційна передача; екстрене повідомлення ( поза регулярною програмою)12) cл. ресторан; шинок, забігайлівка13) ( a spot) скрутний стан ( a bad або а tight spot); ( the spot) небезпека14) cл. долар ( паперовий)15) = spotlight I 216) вiйcьк. поправка, коректування ( стрільби)17) pl; кoм., бірж. наявний товар; товар, готовий до здачі; товар по касових операціях18) пoлiгp.; cпeц.; = spot illustrationII vin spot — спорадично, не завжди
1) покривати плямами, бруднити, мазати, заляпувати; покриватися плямами; виводити плями ( в хімчистці); цяткувати, мережати2) ганьбити, безчестити, плямувати3) розм. помітити, побачити; упізнати, визначити4) встановити місцезнаходження, засікти, виявити ( супротивника)5) розташовувати, розміщати ( з інтервалами); розставляти по місцях7) вставляти в розклад, у програму; визначати час, місце (заходу, передачі)8) cпopт. дати фору9) cл. робити зарубки ( на деревах)10) вiйcьк. коректувати стрільбу; спостерігати за результатами стрільби11) театр. освітити прожектором, висвітити (актора, деталь сцени) -
7 отмечать
-ся, отметить, -ся відзначати, -ся, відзначити, -ся, зазначати, -ся, зазначити, -ся, нотувати, -ся, занотувати, -ся. -ть кого, что чем - значити, позначити, обзначати, обзначити, намічати, намітити. [Намітив крейдою, поки йому належиться]. -чать, -тить вехами (обозначать) - тичити, витичити що. -чать зарубками - закарбовувати, закарбувати, биркувати, забиркувати. -чать копны для раздела - о[від]тикати, розтикати, витикати копи; (при тканье) відтикати. -чать в реестре - реєструвати, зареєструвати. Отмеченный - зазначений, відзначений, занотований; позначений, обзначений, намічений, витичений; закарбований, забиркований.* * *несов.; сов. - отм`етитьвідзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти и зна́чити, позна́чити; (помечать, примечать) поміча́ти, помі́тити; ( делать заметки) заното́вувати, занотува́ти; (делать зарубку, метку, брать на учёт) карбува́ти, покарбува́ти, закарбо́вувати, закарбува́ти -
8 замечать
сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити; ( примечать) приміча́ти, примі́тити; ( досмотреть) додиви́тися; ( сделать устное замечание) заува́жувати, заува́жити; ( сделать письменное замечание) зазнача́ти, зазна́чити -
9 замечать
сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити; ( примечать) приміча́ти, примі́тити; ( досмотреть) додиви́тися; ( сделать устное замечание) заува́жувати, заува́жити; ( сделать письменное замечание) зазнача́ти, зазна́чити -
10 descry
-
11 discern
v1) розгледіти, побачити2) помітити, розпізнати3) бачити, розуміти; розрізняти4) відрізняти, відокремлювати, виділяти, вбачати різницю* * *v1) розгледіти, (по)бачити; помітити2) бачити, розуміти; розрізняти, відрізняти3) відрізняти, відділяти, виділяти; розрізняти -
12 espy
v1) помітити, побачити здалека2) виявити, відкрити (недолік тощо)3) стежити; спостерігати* * *[i'spai]v1) побачити, угледіти здалеку2) помітити, виявити ( недолік) -
13 miss
1. n1) промах, осічка2) невдача3) відсутність, втрата, брак4) помилка5) (звич., м.) міс, панна; м. Магу міс Мері6) дівчинка, дівчина7) коханка2. v1) промахнутися, дати маху; промазати, схибити; не попасти в ціль2) не досягти мети, зазнати невдачі3) пропустити; не спіймати; не утримати4) не утриматися, спіткнутися5) пройти мимо, не помітитиto miss one's way — збитися з дороги, заблукати
6) пропустити, не скористатися (з чогось)7) недочути, прослухати, не звернути уваги8) не зрозуміти9) не з'явитися, пропустити10) спізнитися; проґавити12) не вистачати, бути відсутнім* * *I [mis] n1) промах, осічка; невдача2) відсутність, втрата3) кікс4) icт. помилкаII [mis] v1) промахнутися; не вцілити; не досягти мети, зазнати невдачі2) пропустити; не піймати; не втримати; не втриматися; оступитися3) пропустити; пройти мимо; не помітити, прогледіти; упустити, проґавити ( можливість); не почути, пропустити мимо вух; не зрозуміти, не вловити4) пропустити, не з'явитися; спізнитися, не потрапити5) опускати; пропускати, випускати (слова, букви; тж. miss out)6) виявити відсутність або пропажу; бракувати; пропадати7) скучати; відчувати відсутність8) уникнути9) = misfire II 2III [mis] n1) (звич. Miss) міс (ставиться перед прізвищем дівчини або незаміжньої жінки або вживається при звертанні до дівчини або незаміжньої жінки; при звертанні до старшої дочки ставиться перед прізвищем, при звертанні до інших дочок вживається тільки з іменем); прост. міс, дівчина ( вживається без прізвища е імені)2) , дівчинка, особл. школярка; дівиця3) icт. коханка -
14 pretermit
v1) не помітити; (навмисно) пропустити2) юр. не згадати у заповіті одного з законних спадкоємців3) зневажити; не зробити; кинути4) зробити перерву, припинити на певний час5) перен. перервати, перебити* * *v1) не помітити; ( навмисно) пропустити2) юp. не згадати в заповіті одного із законних спадкоємців3) не зробити, знехтувати4) зробити перерву; тимчасово призупинити; перервати -
15 обмечать
несов.; сов. - обм`етитьпознача́ти, позна́чити, поміча́ти, помі́тити; ( перемечать всё) перезнача́ти, перезначи́ти, переміча́ти, перемі́тити -
16 note
I n1. (тж N.) диплом, нота2. записка; короткий особистий лист; письмове повідомлення3. звич. pl замітка, запис4. примітка; виноска, посилання, довідковий апарат5. банкнота, банківський білет- arrival note повідомлення про прибуття- circular note циркулярна нота- collective note колективна нота- confirmation note (письмове) підтвердження (договору)- contract note договірна записка, договір, контракт- cover(ing) noteb) супровідна записка, що містить додаткову інформацію до скерованого документу- diplomatic note дипломатична нота- explanatory note пояснювальна примітка- foot note підрядкова примітка- identical notes ідентичні ноти- interpretive notes пояснювальні ноти- marginal note примітка/ замітка на полях- official note офіційна нота- personal note особиста нота- recharge note виправдний документ- reply note нота-відповідь- shorthand notes стенограма- third-person notes ноти, що складені від третьої особи (так звані вербальні)- verbal note вербальна нота- note of confirmation (письмове) підтвердження договору- note of invitation письмове запрошення- note of protest нота протесту- note of thanks лист подяки- note of understanding меморандум про домовленість- note of warning попередження- exchange of notes обмін нотами- the substance of a note суть питання ноти- to file a note of protest направити ноту протесту- to hand a note вручити/ передати ноту- to initial a note парафувати ноту- to make notes робити помітки/ записи, записувати- to present a note вручити/ передати ноту; звернутися з нотою- to sign a note підписувати ноту- to take note прийняти до уваги, помітити собі, звернути увагу- to take notes робити помітки/ записи, записувати- note verbal вербальна нота- note requesting visas нота-запит про візи- United States notes казначейські білети США- Bank of England notes банкноти Англійського банкуII v1. помічати, звертати увагу, примічати, підмічати2. офіційно приймати до відома, констатувати3. робити помітки, записи, записувати (тж note down)4. згадувати, відмічати, вказувати- to note the coincidence of views констатувати співпадіння поглядів- to note the content of a letter прийняти до відома зміст листа- to note the fruitful results of the visit відзначити плідні підсумки візиту- to note with satisfaction з задоволенням відзначити- to note significance зазначити важливість- to note sbmd. on one's list внести когось у список- as the author notes як відзначає/ вказує автор- as I noted before як я вже вище зазначив/ згадав/ сказав- must just note that мушу лише зазначити, що- I shall only note this я обмежусь згадкою про це- we duly note that ми відповідно беремо до уваги -
17 spot
I n1) пляма, цятка; цяточка; "зайчик", світлова пляма2) місце, місцевість, районthe people on the spot — місцеві жителі; місцеві працівники; місце, область почуттів
soft spot — слабість, уподобання
3) ганьба, безчестя, ганебна пляма4) прищик; pl; мeд. висип5) очко (на картах, гральних костях)7) cл.; cл. короткий сон; термін ув'язнення8) місце, посада9) радіо, тб.; cпeц. місце в списку, програмі10) радіо, тб.; cпeц. коротка рекламна або інформаційна передача; екстрене повідомлення ( поза регулярною програмою)12) cл. ресторан; шинок, забігайлівка13) ( a spot) скрутний стан ( a bad або а tight spot); ( the spot) небезпека14) cл. долар ( паперовий)15) = spotlight I 216) вiйcьк. поправка, коректування ( стрільби)17) pl; кoм., бірж. наявний товар; товар, готовий до здачі; товар по касових операціях18) пoлiгp.; cпeц.; = spot illustrationII vin spot — спорадично, не завжди
1) покривати плямами, бруднити, мазати, заляпувати; покриватися плямами; виводити плями ( в хімчистці); цяткувати, мережати2) ганьбити, безчестити, плямувати3) розм. помітити, побачити; упізнати, визначити4) встановити місцезнаходження, засікти, виявити ( супротивника)5) розташовувати, розміщати ( з інтервалами); розставляти по місцях7) вставляти в розклад, у програму; визначати час, місце (заходу, передачі)8) cпopт. дати фору9) cл. робити зарубки ( на деревах)10) вiйcьк. коректувати стрільбу; спостерігати за результатами стрільби11) театр. освітити прожектором, висвітити (актора, деталь сцени) -
18 зазначыць
відзначитивідмітитизамітитизауважитипозначитипомітити -
19 distinguish
v1) відрізняти, розрізняти2) побачити, помітити; розпізнати, пізнати3) відокремлювати, розділяти, відособлювати4) характеризувати, відзначати; бути розпізнавальною ознакою5) виділяти, робити помітнимto distinguish oneself by smth. — відзначитися чимсь, стати відомим завдяки чомусь
* * *v1) відрізняти, розрізняти2) роздивитися, розрізнити; розпізнавати, упізнавати3) відокремлювати, розділяти, відособляти; відрізняти, характеризувати; служити розпізнавальною ознакою4) виділяти, вирізняти, робити помітним -
20 kenspeckle
adj шотл., розм.1) незвичайного кольору (малюнка)2) помітний, примітний* * *a; діал.який кидається в очі; яскравий, строкатий; який легко помітити, помітний
См. также в других словарях:
помітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
помітити — 1) = помічати (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось / щось, вирізнити з поміж оточення), примітити, примічати, підмітити, підмічати, спостерегти, спостерігати, відзначити, відзначати, відзначувати, зау[в]важити, зау[в]важувати … Словник синонімів української мови
помітити — див. помічати … Український тлумачний словник
помічати — а/ю, а/єш, недок., помі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. і без додатка. 1) Сприймати зором; бачити. 2) Сприймати слухом; чути. 3) Відчувати що небудь. 4) Виявляти що небудь, встановлювати якийсь факт. 5) Звертати увагу на кого , що небудь;… … Український тлумачний словник
помічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помітити. || помі/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
помітний — I (який / якого можна помітити, вирізнити з поміж оточення), примітний, відмітний, показний, очевидний, прикметний Пор. видний II ▶ див. важливий, відвертий 1), відчутний 1), видний … Словник синонімів української мови
помітний — а, е. 1) Якого можна побачити, помітити, розрізнити зором. || Який привертає увагу; примітний. 2) перен. Якого можна сприймати органами чуття; відчутний. 3) перен. Який своєю діяльністю, активністю і т. ін. позитивно відрізняється від інших. 4)… … Український тлумачний словник
помічати — див. помітити … Словник синонімів української мови
покмітити — Покмітити: Покмітити: помітити [51] помітити, зауважити [16] … Толковый украинский словарь
вкмітити — дієслово доконаного виду помітити діал … Орфографічний словник української мови
прикмітити — дієслово доконаного виду помітити діал … Орфографічний словник української мови