-
1 валяти
-
2 валять
валивать валяти, качати; (хлеб, тесто, глину) качати (корж), викачувати, місити (діжу), виробляти; (сукно, шерсть) валити, валяти, обвалювати, пихати; (делать наскоро) валяти, ляпати, мазгати; (д. стремительно) шкварити, затинати, витинати. Валяй! - шквар! качай-валяй! Валять дурака - дурня клеїти.* * *1) валя́ти; ( катать) кача́ти; ( качать с боку на бок) хита́ти2) ( скатывать в определённую форму - о хлебе) вика́чувати, кача́ти; ( лепить) ліпи́ти3) (сбивать из шерсти, пуха) валяти4) ( делать небрежно) ля́пати, ліпи́ти, валя́ти -
3 катать
катывать, катнуть1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.* * *1) кача́ти\катать бельё — кача́ти біли́зну
\катать те́сто — кача́ти ті́сто
2) (возить; много ездить) ката́ти3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти\катать сталь — ката́ти сталь
4) ( выделывать из битой шерсти) валя́ти5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти -
4 марать
марывать1) (пачкать, грязнить) мазати, замазувати що чим и в що, умазувати що в що, мастити, бруднити, брудити (бруджу, -диш), каляти, (чем.-л. сыпучим, грязным) валяти, (грязью) багнити, багнітувати, (жирным) ялозити, смальцювати, (жидким) ляпати, (о лице ещё) мурзати що чим и в що; срв. Замарывать 1 и Пачкать 1. [Поганий крам - линяє, маже (бруднить) білизну (Брацлавщ.). Не талапайся в болоті, не брудни (не масти) ноги (Київщ.) Не хочеться чобіт каляти (Звин.). Я ноги помила, як же їх валяти? (Біблія)];2) (сквернить, бесславить) каляти, поганити, мерзенити, плямувати, плямити, (грубо) паскудити кого, що. -рать себя, кого - поганити, паскудити себе, кого. [Хіба-ж ви думаєте, що я захтів-би поганити себе, крадучи чужі три карбованці? (Крим.). Нащо мене паскудиш? Хіба я злодій? (Бердичівщ.)]. Он -ет честных людей - він плямить (паскудить) чесних людей. -рать своё имя, репутацию (славу), честь - плямити, плямувати, каляти, поганити, паскудити своє ім'я, славу, честь. [Такими вчинками ти плямиш (поганиш) своє ім'я (Київщ.). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте (Г. Барв.)]. -рать руки (перен.) - паскудити, поганити руки об кого, об що. [Рук паскудить не хочу (Тобіл.)];3) (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) мазати, ляпати, базграти, партачити, паскудити, (о живоп. и каллигр. ещё) квачем мазати, (выводить каракули) риґувати. [Ото риґує, - такі карлючки, що й не розбереш (Канівщ.)]. Он не пишет, а только бумагу -ет - він не пише, а тільки папір псує;4) (вычёркивать) черкати, вимазувати, викреслювати що. [А цензура ліберальна все черкає, все черкає (Самійл.)]. Маранный -1) мазаний, каляний, валяний; яложений, смальцьований, ляпаний, мурзаний;2) каляний, поганений, плямований, паскуджений;3) мазаний, ляпаний, базграний;4) черканий, вимазаний, викреслений. Срв. Мараный, прлг.* * *\марать бума́гу — перен. псува́ти (перево́дити) папі́р
2) (перен.: пятнать, порочить) плямува́ти; пога́нити3) (плохо писать, рисовать) ма́зати, мазюкати, ля́пати, ба́зграти4) ( вычёркивать) черка́ти, викре́слювати -
5 валить
валивать1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].* * *I1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати\валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс
2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́тиII( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хативали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте
-
6 вываливать
-ся, вывалить, -ся вивалювати, -ся, вивалити, -ся, вивертати, -ся, вивернути, -ся, викидати, -ся, викинути, -ся; (выпадать, выпасть) випадати, випасти, повипадати. [Мені всі зуби геть повипадали (Крим.)]. Вываливать язык - висолоплювати, висолопити (язика). Вываленный - вивалений, вивернутий, висолоплений.* * *I несов.; сов. - в`ывалить(валя, удалять откуда л.) вива́лювати, ви́валити и мног. повива́люватиII несов.; сов. - в`ывалять\вываливать язык — висоло́плювати, ви́солопити язика́ (язи́к), вива́лювати, ви́валити язика́ (язи́к)
(валяя, пачкать в чем-л.) вива́лювати, ви́валяти и мног. повива́лювати, вика́чувати, ви́качати и мног. повика́чувати, сов. уваля́ти, укача́ти -
7 выкатывать
выкатитьI. викочувати, викотити; (о мног. - повикочувати), точити, виточити. [Викотив (виточив) воза з возівні. Кухви з медом повикочувано]. Выкатывать, выкатить глаза - вивалювати (вивалити, вилупити) очі. Выкатились глаза - очі вивело. [Очі вивело із лоба од страшної муки (Шевч.)].II. Выкатывать, выкатать (бельё) - качати, викачати, (катком) маґлювати, вимаґлювати, помаґлювати. [Качай сорочки. Помаґлювала рядна]. Выкатанный - викачаний, качаний, (катком) вимаґлюваний, маґльований.* * *I несов.; сов. - в`ыкатать1) ( выравнивать катанием) кача́ти и вика́чувати, ви́качати2) (вываливать в чём-л.) вика́чувати, ви́качати, вива́лювати, ви́валяти, ука́чувати, укача́ти, ува́лювати, уваля́тиII несов.; сов. - в`ыкатить(катя, выдвигать) вико́чувати, ви́котити и мног. повико́чувати -
8 выхолащивать
выхолостить викладати, виложити, чистити, вичистити, легчати (легчити), вилегчити; завертати, завернути; (только о птице) каплунити, скаплунити; (только о борове) викнурювати, (о лошади) валяти; (о баране) валашити, звалашити. Выхолощенный - кладений, виложений, чищений, злегчений, скаплунений, звалашений, валашний, валяний.* * *несов.; сов. - в`ыхолоститьвихоло́щувати, ви́холостити; ( кастрировать) вичища́ти, ви́чистити, несов. валаша́ти -
9 завалять
1) (о вален. товаре: заделать валяньем) заваляти, завалити, що;2) (затаскать, загрязнить валяя) заваляти, уваляти, укачати що в що; см. Запачкать. Завалянный - заваля[е]ний; заваляний, уваляний, укачаний.* * *(в чём) заваля́ти (у чому); ( вывалять) ви́валяти, уваля́ти (у що) -
10 извалять
ви́валяти -
11 пачкать
1) (марать) паскудити, каляти, валяти, бруднити, брудити, мазати, мастити що чим, (лицо) мурзати, (грязью) багнити, багнітувати, (чем.-л. жидким) ляпати, таляпати, (чем-л. жирным) ялозити, смальцювати, (мукою) борошнити. Срв. Марать, Грязнить, Гадить. Не хочу и рук -кать - і рук не хочу паскудити. (Переносно: чернить) паскудити, каляти, поганити, славити. [Слави своєї не каляйте. Невже-б я захтів себе поганити, крадучи чужі гроші?];2) (делать как ни попало) паскудити, базграти, поганити, капарити, партачити партолити.* * *1) ( грязнить) брудни́ти, забру́днювати, ма́зати, масти́ти; каля́ти, уробля́ти, уболо́чувати; ( одежду) валя́ти; (в чём-л. жидком) ба́брати; ( лицо) заму́рзувати; ( гадить) паску́дити2) (позорить, порочить) брудни́ти, пога́нити; каля́ти, паску́дити3) (делать неумело, грязно) парта́чити, парто́лити, капа́рити; паску́дити; (плохо рисовать, писать) ма́зати, мазю́кати, ля́пати, ба́зграти -
12 переваливать
перевалить1) что куда - перекидати, перекидати и поперекидати що куди, перетягати, поперетягати що куди. -лить землю, сено - перекидати землю, сіно. -лить брёвна, лес - перекидати, поперетягати бервення, деревню, колоддя. -вать, -лить что-л. через что - перевалювати (перевалити), перевертати (перевернути), (о мног.) поперевалювати, поперевертати що через що;2) через что - переходити, перейти, переступати, переступити, перекидатися, перекинутися, перехоплюватися, перехопитися через що, (плывя) перепливати, перепливти через що, минати, минути що. -лить через горный хребет - перейти, перекинутися, перехопитися, через гірський кряж. Лодка -лила на другой берег - човен переплив на той бік. Ему уже за семьдесят -лило - йому вже за сімдесять перейшло (переступило, перескочило). [Віку його дійсне ніхто таки й не знав: може йому й за сотню цілу перескочило (Кониськ.)]. -лило за полночь - звернуло з півночи. Переваленный - перекиданий.* * *I несов.; сов. - перевал`ить1) перева́лювати, перевали́ти; ( перебрасывать) перекида́ти, переки́нути; ( переворачивать) переверта́ти, переверну́ти2) (несов.: о походке) перева́люватися; колива́ти [з ноги́ на но́гу]3) ( перегружать) перева́лювати, перевали́ти, переванта́жувати, переванта́жити4) (переходить, миновать) перева́лювати, перевали́ти, перехо́дити, перейти́II несов.; сов. - перевал`ять1) (несов.: повалить) переваля́ти, повали́ти2) (несов.: в снегу, в грязи) переваля́ти, ви́валяти3) (шерсть, войлок) спец. перева́лювати, перевали́ти -
13 уваливать
I несов.; сов. - увал`ить1) ( сваливать) прост. зва́лювати, звали́ти и позва́лювати2) (заваливать чем-л.) зава́лювати, завали́ти и позава́лювати, нава́лювати, навали́ти3) ( отклонять) мор. відверта́ти, відверну́ти, відхиля́ти, відхили́ти4) ( проваливать) забира́тися, забра́тисяII несов.; сов. - увал`ять1) ( обрабатывать валянием) зва́лювати, зваля́ти, ува́лювати, уваля́ти; ( тесто) вика́чувати, ви́качати2) ( пачкать) прост. вива́лювати, ви́валяти, ува́лювати, уваля́ти, вика́чувати, ви́качати -
14 Замарывать
замарать1) замазувати, замазати чим, умазувати, умазати в що, замащувати, замастити чим, умащувати, умастити в що, забруднювати и -бруджувати, за[по]бруд(н)ити чим, убирати, убрати в що, (о мног.) позабруднювати, позамазувати що чий, повбирати у що; (грязью, глиной, помётом и т. п.) каляти, закаляти, покаляти, замащувати, замастити чим, умазувати, умазати, убирати, убрати, упаскуджувати, упаскудити у що; (детск.: замарать испражнениями) за[об]какувати, за[об]какати, уробляти, уробити; (грязью) забагнювати, забагнити, (о мног.) позабагнювати; (чем-л. сыпучим, грязным) валяти, заваляти чим, поваляти, виваляти у що, (только об одежде) зашурувати; (подол одежды, чем-л. жидким) задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати или задрипуватися, задрипатися, забрьохуватися, забрьохатися; (засалить) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що. [Забруднив одежу. Щоб я не замазала свого білого пера (Борз. п.). Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт (Н.-Лев.). Ой, вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Васильч.). Він свиту впаскудив у глину (Звин.). Носили пісок і в кошиках і на ношах, кидали руками й лопатами, зашурували одежу (Л. Укр.)];2) (зачёркивать написанное) за[ви]креслювати, закреслити, викреслити, за[ви]мазувати, замазати, вимазати що; (чёрным чернилом или карандашом) зачорнити щось (сов.);3) (бесславить) каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати, заплямити кого; срвн. Запачкать. -ть свою честь - каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати и т. д., споганити свою честь (срвн. Запятнать), (фамил.) підмочити свою честь, славу. [Хто не хоче скаляти золотої слави, той гайда з нами за пороги (Куліш)]. Замаранный - замазаний, замащений, забруднений, забруджений, закаляний, покаляний чим, умазаний, умащений, упаскуджений у що; за[об]каканий, уроблений; забагнений; заваляний чим, поваляний, виваляний у що; зашурований; задрипаний, забрьоханий; за[ви]креслений, замазаний, вимазаний; закаляний, скаляний, заплямований. -
15 Изваливать
извалять (пачкать) валяти, поваляти, заваляти, виваляти. [Упала і хвартушок поваляла (Львів). Де то свитину так виваляв? (Харківщ.)]. -
16 Ка[о]стить
паскудити; а ещё:1) (бранить) чесати, чистити кого;2) (испражняться) валяти, уроблятися. -
17 Намарывать
намарать1) намазувати, намазати, намащувати, намастити; (загрязнять) умазувати, умазати що в що, забруднювати, забруднити, забруджувати, забрудити, каляти, закаляти що чим; (сыпучим, грязным) валяти, заваляти; (грязью) забагнювати, забагнити; (жирным) наяложувати, наялозити, насмальцьовувати, насмальцювати; (о лице ещё) на[за]мурзувати, на[за]мурзати; (о мног.) понамазувати, понамащувати, повмазувати, позабруднювати, позабруджувати, позабагнювати, понаяложувати, понасмальцьовувати, пона[поза]мурзувати що чим. [Намазав пику сажею (Сл. Ум.). Умазав свиту в крейду (Звин.)];2) (плохую картину, стихи и т. п.) намазувати, намазати, ляпати, наляпати, базграти, набазграти, (о плохо написанном ещё) риґувати, нариґувати, шкрябати, нашкрябати, дряпати, надряпати, (о мног.) понамазувати що;3) (гадить) каляти, накаляти, напаскуджувати, напаскудити, (эвфем.) робити, наробити, (о мног.) понапаскуджувати. [Кури напаскудили в сінях (Канівщ.). Корова наробила перед порогом (Звин.)]. Намаранный -1) намазаний, намащений, умазаний, забруднений, забруджений, закаляний, забагнений, наяложений, насмальцьований, на[за]мурзаний, понамазуваний и т. п.;2) намазаний, наляпаний, набазграний, нариґований, нашкрябаний, надряпаний, понамазуваний;3) накаляний, напаскуджений, нароблений, понапаскуджуваний. -ться -1) намазуватися, намазатися, понамазуватися чим, умазуватися, умазатися, повмазуватися в що, убиратися, убратися в що, намащуватися, намаститися, понамащуватися чим; бути намазуваним, намазаним, понамазуваним и т. п. [Не спирайсь на стіну, бо ти й так у крейду вбравсь (Звин.)];2) (вдоволь, сов.) намазатися, намаститися, набруднитися, набрудитися, накалятися; (сыпучим, грязным) навалятися; (грязью) набагнитися; (жирным) наялозитися, насмальцюватися; (жидким) наляпатися; (о лице ещё) намурзатися; (скверня, бесславя) накалятися, напаскудитися, напоганитися, намерзенитися; (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) намазатися, наляпатися, набазгратися, (только о каллигр.) нариґуватися; (вычёркивая написанное) начеркатися.
См. также в других словарях:
валяти — я/ю, я/єш, недок. 1) перех. Те саме, що валити I 1). 2) перех.Забруднювати. 3) перех. Розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати (з вовни, шерсті, пуху тварин і т. ін.). 4) неперех., наказ. сп. валя/й (валя/йте), розм. Має знач. спонукання до дії. 5)… … Український тлумачний словник
валяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
валяти — лям, ляш, лят, ляме, ляте, ляют, Пр. [1.] Забруднити, покритись п ятнами або брудом. [2.] Збивати вовну у фільц … Словник лемківскої говірки
валяти ся — лям ся, Пр. Лежати в бруді, поневірятися … Словник лемківскої говірки
валяти — (зваль) скидати (скинь) (зваль сьіна з поду; вітер наваляв грушок) … Лемківський Словничок
валяти сукно — Пр. Збивати сукно … Словник лемківскої говірки
валити — I 1) (примушувати падати), валяти, звалювати, звалити, перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, турляти 2) (позбавляти можливости триматися на ногах, змушувати лягати про втому, хворобу, сон тощо), валяти, звалювати, звалити II 1)… … Словник синонімів української мови
валяний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до валяти 3). 2) у знач. прикм.Виготовлений способом валяння … Український тлумачний словник
валяння — я, с. Дія за знач. валяти 3). Валяння сукна … Український тлумачний словник
зваляти — я/ю, я/єш, перех. Док. до валяти 2), 3) … Український тлумачний словник
перевалювати — I юю, юєш, недок., перевали/ти, валю/, ва/лиш, док. 1) перех. Переміщувати, перекладати, звалюючи (при перевантаженні і т. ін.). 2) через що, перех. Переміщувати, перекидати через що небудь на інший бік чогось. 3) перех. і через що. Переходити,… … Український тлумачний словник
