бедность

убозтво, убогість, бідність, нестатки, недостатки, біднота, мізерія, злидні. Впасть в бедность - дійти до вбозтва. Б. одолела - злидні обсіли. Довести до -ти -зубожити, збіднити, звести з хазяйства. Доведенный до -сти - зубожений.

* * *

1) см. Бедность;

2) (бедняки) біднота, бідота, голь, голота, харпаки, злидні, харпацтво.

* * *

1) бідно́та и біднота́, біда́цтво; зли́дні, -нів; голо́та, сірома́шня, сірома́шшя, сіро́ма

2) см. бедность

1) (чрезмерность) надмірність (-ности), надмір (-ру), крайність (-ности). [Не спокушається душа його нічим, і в крайність не впада він розумом твердим (Самійл.)], Бросаться, из одной -сти в другую - кидатися з однієї крайности до другої, з одного краю до другого. [З одного краю кидались ентузіясти правди до другого (Куліш)]. Вдаваться в -сти - перебирати міру, переходити (через) міру. -сти сходятся - крайності збігаються. У него во всём -сти - в нього все над міру;

2) (необходимость, настоятельность) конечність, скрута, скрут (-ту), пильність, пильна (пекуча) потреба, крайність, притуга. [До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже (Канівщ.). Крайність вимагала (Куліш)]. -сть довела его до этого поступка - він з конечности вдався до цього вчинку. Быть в -сти - бути в скруті. До -сти - см. Крайне;

3) нестатки, (крайнє) убозство, убожество, злидні; см. Нужда, Бедность. Жить в -сти - жити в убожестві, в злиднях;

4) защищаться до последней -сти - оборонятися аж до самого краю, до останньої спромоги. Решиться на последнюю -сть - зважитися на останній засіб (крок).

* * *

1) кра́йність, -ності

2) ( тяжёлое положение) скру́та; скрут, -у; (нужда, бедность, нищета) зли́дні, -нів

1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);

2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];

3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;

4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].

* * *

1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

впасть

1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];

2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;

3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];

4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.

* * *

несов.; сов. - впасть

1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися

2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)

3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися

1) голизна, голість (-лости), (стар.) нагота. [Свята голизна, та й годі (Коцюб.). Наготи старої нічим одягти (Шевч.)]. Невеянный хлеб - не голод, посконная рубаха не -та - полов'яний хліб не голод, пачосна сорочка не нагота (Номис);

2) убозтво, бідність, нестатки (-ків), злидні (-нів); срв. Бедность;

3) біднота, голота, харпацтво; срв. Беднота 2.

* * *

непокритий, невкритий, неокритий, ненакритий, (крышей) безверхий. [Тяжко матір покидати у безверхій хаті (Шевч.)]. -тая головушка - непокрита (нескрита) головонька (дівчина). -тая бедность - голе злидарство, злидні злиденні, (соб.) бідна голота. С -той головой - простоволосий, непокритий. [Голе, босе й простоволосе (Номис). Венера без спідниці, боса, в халатику, простоволоса (Котл.). Ледве не збивши з ніг непокритої на цей раз, біловолосої Адолят-Хон (Ле)]. Ходить с -той головой (о женщине) - ходити простоволосою (незапнутою, без очіпка), (насм.) волоссям (головою) світити. [«А дружину бачив?» - «Бачив: вибачайте, волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка!» (Н.- Лев.)].

* * *

1) (материальная, физическая, моральная) неспроможність, неспромога; (долговая) невиплатність (-ности). Злостная -ность - зловмисна невиплатність;

2) (бедность) неспроможність, незаможність, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків). [Неспроможність гіркая! (М. Вовч.)]. По -ти - через неспроможність, через незаможність, через нестатки;

3) (неосновательность) неслушність, нестійність, (неудачность) невлучність (-ности).

* * *

1) незамо́жність, -ності, нестате́чність

2) неспромо́жність

3) неспромо́жність; непереко́нливість, -вості, неслу́шність; бездоказо́вість, бездо́відність и бездові́дність; необґрунто́ваність, безгрунто́вність; безпідста́вність

1) (действие) - см. Нищенствование;

2) (состояние) старецтво, жебрацтво, прохацтво, (бедность) бідняцтво, (пренебр.) злидняцтво, злидарство, харпацтво; см. ещё Нищета. [Щоб він не вибився ніколи із жебрацтва (Франко). Символи прохацтва та чернецтва Будди (Н.-Лев.). Що мені з тобою бідність та харпацтво? (Крим.)];

3) (занятие) старцювання (-ная), жебрацтво, жебри (-рів), (редко) нищунство. [Я нищуном при церкві був; покинув і я своє нищунство, та на Січ (Куліш)]. Заработать -ством что - застарцювати, вижебрати, нажебрати що.

* * *

1) ( состояние) старе́цтво, жебра́цтво; ( действие) старцюва́ння, жебрува́ння, же́брання

2) ( нищета) зли́дні, -нів

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.

* * *

несов.; сов. - одол`еть

1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти

2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти

3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

1) порок, опорок (-ку), гріх (-ха). Бедность не -рок - бідність не опорок. Он коснеет в -ке - він мерзіє в гріхах;

2) (недостаток) вада, ґанджа (-джу), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), хиба, догана, пригана, (гал.) сказа. [А що мені за догана, що я руда та погана (Чуб.)]. Лошадь без -ка - кінь без вади, без хиби і без вади, без догани. Бичевать -ки и недостатки - картати вади й хиби. [Ювенал вогнем обурення картав вади своїх сучасників (Єфр.)]. Иметь -рок - мати ґандж, ґандж[ч]увати на що. [Кінь як сокіл і ґанчу не має (Рудан.). Ґанчує на ногу кобила (Канів.)].

* * *

1) ( изъян) ва́да, ґандж, -у (м.) и -і (ж.); ( недостаток) хи́ба; ( дефект) дефе́кт, -у

2) ( разврат) розпу́ста

претерпеть терпіти, витерплювати, витерпіти, перетерплювати, перетерпіти, відтерплювати, відтерпіти що, (испытывать) зазнавати, зазнати чого, (отбывать) перебувати, перебути, відбувати, відбути що. -вать бедность нужду, голод - терпіти бідність, нестатки, голод. -вать, -петь нечеловеческую муку, наказание, пытку - терпіти, відтерпіти, витерплювати, витерпіти, відбувати, відбути нелюдську муку, кару, катування (мордування). [Вже й на цім світі одтерплю муку (Звин.). Хай царству усьому в науку він витерпить такую муку, щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх (Греб.). Жити і знать, що вона люту витерплює муку (Грінч.)]. Он -пел все бедствия, ниспосланные ему судьбой - він перетерпів (перебув) усі лиха (злигодні), що послала йому доля. Много горя -пели мы - багато лиха, горя зазнали (набралися) ми; срв. Испытать. Цена этих товаров -вает частые колебания - ціна на цей крам зазнає частих хитаннів. -вать изменения - зазнавати змін, переходити, перебувати, відбувати зміни (переміни), переиначуватися. [Як росла людськість, які переміни переходила (Єфр.)]. -петь крушение - см. Потерпеть. Претерпевший - терпенний. [Терпен - спасен]. Претерпенный - витерплений, перетерплений, відтерплений, відбутий, перебутий, зазнаний. -ться - витерплюватися, бути витерпленим, перетерплюватися, бути перетерпленим, відтерплюватися, бути відтерпленим и т. д.

* * *

несов.; сов. - претерп`еть

1) ( переносить) перете́рплювати, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти (що); (изведывать, испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого)

2) ( изменения) зазнава́ти, зазна́ти (чого)

1) ( уродство) калі́цтво

2) ( бедность) убо́зтво, убо́гість, -гості, бі́дність, -ності; убо́зтво; ( нищета) злиде́нність, нужде́нність, мізе́рія; ( ничтожность) нікче́мність

3) ( о человеке) убо́зтво; (ничтожество прен.) нікче́ма, нікче́мник

1) ( имущество) майно́, редко має́тність, -ності; диал. худо́ба; ( скарб) скарб, -у

2) ( скот) худо́ба

1) худина́, худорба́

2) диал. см. худо I

3) (бедность, нищета) диал. бі́дність, -ності, зли́дні, -нів

4) ( болезнь) диал. хворо́ба

кого оголювати и оголяти кого, здіймати (сильнее здирати) одежу з кого, (обирать) обдирати, дерти кого; срв. Обнажать. Бедность -тит - убозство (бідність) роздягає, злидні останню сорочку здіймають. -ться - оголюватися, оголятися, голіти; срв. Наготеть 1.