-
81 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
82 поднадзорный
піддоглядний, той, що під доглядом (у поліції). -ным прожил лет десять - з десяток років під доглядом був.* * *1) прил. підна́глядний; піддо́глядний2) в знач. сущ. підна́глядний, -ого; піддо́глядний -
83 подхватывать
подхватить підхоплювати, підхопити, (о мн.) попідхоплювати. [І вихор їх серед ночи підхопить (Куліш). Підхопила собі двацятилітнього молодця (Мирн.). Жива уява (воображение) підхоплювала кожне слово (Франко). «Весело!» - підхопив другий (Крим.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину підхопило решта (Коцюб.)]. -тить что-л. на лету - підхопити щось на ле[ьо]ту, у леті; (о слове) вихопити слово з рота кому, в кого. -тить кого-л. под руки - підхопити (вхопити) кого по-під руки. Подхваченный - підхоплений.* * *несов.; сов. - подхват`итьпідхо́плювати, підхопи́ти и попідхо́плювати; (несов.: движением снизу, мимоходом, течением реки) ухопи́ти -
84 подходить
подойти1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.* * *несов.; сов. - подойт`ипідхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити -
85 полный
полон1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].* * *1) по́вний, по́вен, -вна, -вне2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий -
86 пора
I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.* * *I п`орасм. порыII пор`адо сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі
до тех пор — до то́го ча́су, до́ти
до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)
на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше
на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́
о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об
э́ту — по́ру
в цей час, в цю — по́ру; по
поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́
с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна
с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су
с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́
с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як
с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р
2) в знач. сказ. час, пора́ -
87 порядок
порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.* * *1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд
для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться
наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад
приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що
приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)
в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися
э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно
2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́вапоря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в
3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
\порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня
по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)
4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́докв спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно
5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́дусоображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння
два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к
напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт
6) воен. поря́док7) биол. поря́док8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́ -
88 предание
1) (действие) віддання, здання; видання. -ние суду - віддання до суду. -ние себя воле божией - здання на волю божу;2) переказ (-зу), (редко) подання. [Народні перекази про минуле]. Изустное -ние - словесний переказ. По -нию - (путём предания) переказом; (сообразно с традициею) за переказом, згідно з переказом. [Словесні твори, що переказом ішли од старшого коліна до молодшого (Куліш)]. По -нию это случилось лет сто тому назад - як переказують, це сталося років (зо) сто тому. Знать по -нию - знати з переказу, переказом. [Всячину переказом знає (Г. Барв.)]. Отойти в область -ний - казкою стати (зробитися).* * *I( действие) відда́ння и віддання́, віддава́ння\предание земле́ — хова́ння, оконч. похова́ння
II\предание суду́ — відда́ння́ під суд (до су́ду)
-
89 преклонный
1) чему - схильний до чого; см. Склонный, Наклонный (к чему);2) (о возрасте) похилий. -ный возраст лета, годы - похилий вік, похилі (благі) літа. В -ных летах - у похилих літах, (на склоне лет) на схилі віку, на старости-літях, в старих віках.* * *похи́лий -
90 прекращаться
прекратиться припинятися, припинитися, переставати, перестати, перериватися, перерватися, (приостанавливаться) перепинятися, перепинитися, перейматися, перейнятися, (утихать) стихати, стихнути, ущухати, ущухнути, унишкнути(ся), (о мног.) поприпинятися, попереставати, поперериватися и т. д. [Рух не тільки не припинився, а ще дужчий став (Доман.). Позви за землі перестали (Єфр.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Кон.). Перервалися ваші лекції (Крим.). Дощі без перестану, вже пора-б їм і внишкнутися (Грінч.)]. Разговор -тился - розмова припинилася. Дождь -тился - дощ перестав (ущух, пере(й)нявся). Весь род його -тился - увесь (усенький) рід його перевівся. Война не -щалась в продолжение пяти лет - війна не припинялась (аж) п'ять років. -тилась возможность кому делать что - (описат.) увірвалось (вже) кому, увірвалася нитка (бас) кому робити що. [Вже Терешкові ввірвалась нитка верховодити (Кв.)]. Ни на миг не прекращающийся - невгавуч[щ]ий, невгавний, невсипущий. [Туга невсипуща].* * *несов.; сов. - прекрат`иться1) припиня́тися, припини́тися; диал. запиня́тися, запини́тися; ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися, несов. скінчи́тися; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; диал. (несов.: успокаиваться) угава́ти; (о ссоре, шуме) ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися; (о буре, дожде, пожаре) ущуха́ти, ущу́хнути2) ( закрываться) закрива́тися, закри́тися -
91 пропускной
пропускний, перепускний, про[пере]пускальний. -ной вид, билет - про[пере]пускна посвідка, -ний білет (квиток), (пропуск) пропуск, перепуск (-ка), перепустка; (см. Пропуск). -ная бумага: а) (промокательная) - пропускальний папір, промакальниця, вимочка, бібул(к)а; б) (фильтровальная) про[пере]пускний папір. -ной пункт - перепускний (перепускальний) пункт. -ная способность - перепускна спроможність. [Перепускна спроможність залізниць]. -ной камень - перепускний, цідильний (фільтровий) камінь.* * *пропускни́йпропускна́я бума́га — пропускни́й папі́р (-пе́ру)
-
92 прошествие
минулість (-лости), уплив (-ву). По -вии года - як минув (мине) рік, як вийшов (вийде) рік, за рік, по року, (гал.) по упливі року. По -вии этого времени - по тому часі. По -вии долгого времени - по довгому часі, після довгого часу. По -вии стольких лет - по стількох роках. По -вии срока - як (вийшов) вийде речінець.* * *по проше́ствии чего́ — коли́ (як) мине́; ( о прошлом) коли́ (як) мину́в
-
93 пятилетка
(о школе) п'ятирічка (-чки).* * *1) п'ятирі́чка, п'ятилі́тка2) ( в возрасте пяти лет) п'ятилі́ток, -тка -
94 равенство
рі́вність, -ності\равенство во лет — рі́вність ро́ків
\равенство во сил — рі́вність сил
\равенство во гра́ждан — рі́вність громадя́н
знак \равенство ва — мат. знак рі́вності
-
95 род
1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́ліяпатриарха́льный \род д — этногр. патріарха́льний рід
\род д людско́й (челове́ческий) — рід людськи́й, лю́ди, лю́дство
\род дом ру́сский — ро́дом (похо́дженням, з похо́дження) росія́нин
зна́тного \род да — зна́тного ро́ду (порі́ддя)
из \род да в \род д — з ро́ду в рід, з поколі́ння в (до) поколі́ння
пяти́ лет о́т \род ду — [ві́ком] п'яти́ ро́ків
на \род ду́ напи́сано — [так] суди́лося, на роду́ напи́сано
же́нский \род д — жінки́; жіно́цтво, жіно́та
без \род ду — и пле́мени без ро́ду і [без] пле́мені
ни \род ду, ни пле́мени — ні ро́ду, ні пло́ду (ні припло́ду); оди́н як па́лець
2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку\род д войск (ору́жия) — воен. рід ві́йськ (збро́ї)
в не́котором \род де — до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
своего́ \род да — таки́й со́бі; (своеобразный) своєрі́дний; (в известной степени) до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
в своём \род де — з пе́вного по́гляду
вся́кого \род да лю́ди — вся́кого ро́ду (вся́кого ґату́нку) лю́ди, вся́кі лю́ди
де́ло э́то тако́го \род да — ця спра́ва така́ (отака)
что-то в э́том \род де — щось поді́бне (таке́)
3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у\родд заня́тий — рід заня́ть
4) ( в научной классификации) рід\род д — и
вид расте́ния — бот. рід і вид росли́ни
\род д предме́тов — рід предме́тів
5) грам. рідсре́дний \род д — сере́дній рід
-
96 ряд
1) ря́д, -ув пе́рвом \ряд ду́ парте́ра — в пе́ршому ря́ді парте́ру
два \ряд да́ зубо́в — два ряди́ зубі́в
\ряд д ура́на — хим. ряд ура́ну
тригонометри́ческий \ряд д — мат. тригонометри́чний ря́д
2) ( строй в одну линию) ряд, ла́ва; ( шеренга) шере́нга, ше́рег, -у и шере́г, шере́гастать в пять \ряд до́в — ста́ти в п'ять ряді́в; в пе́рвых
\ряд да́х — у пе́рших ряда́х (ла́вах)
3)\ряд ды — (мн.: совокупность лиц, объединённых какой-л. организацией, общими идеями) ла́ви, род. п. лав, ряди́, род. п. ряді́в
4) (совокупность чего-л. следующего одно за другим; вереница; некоторое количество чего-л.) ряд, ни́зка; ( шеренга) шере́нга, шерег, шере́гадли́нный \ряд д дней (лет) — до́вгий ряд днів (років), бага́то (чима́ло) [до́вгих] днів (ро́кі́в)
\ряд д поколе́ний — ряд поколі́нь, бага́то (чима́ло; несколько: кі́лька) поколі́нь
\ряд де слу́чаев — у ряді ви́падків
по \ряд ду причи́н — з ря́ду причи́н
в \ряд де городо́в — у кілько́х (у багатьо́х) міста́х
\ряд д собы́тий — ни́зка поді́й
дли́нный \ряд д автомаши́н — до́вгий ряд (шерег) автомаши́н, до́вга ни́зка автомаши́н
5) (ларьки, прилавки) ряд\ряд ды́ — (мн.: рынок, торговое здание) ряди́
кра́сные \ряд ды́ — мануфакту́рні ряди́ (крамни́ці); (строения диал.) перія́
6) с.-х. рядо́к, -дка́, ря́д; ( полоса покоса) ру́чка; (вал скошенной травы, хлебов) вал, -у, вало́к, -лка́7) см. пробор8) ( очередь) ряд9) (договор; уговор) ист., рядв \ряд ду́ кого́-чего́ — серед ко́го-чо́го
из \ряд да вон [выходя́щий] — незвича́йний, надзвича́йний, неаби́який; ( небывалый) нечу́ваний, небува́лий
-
97 семилетка
1) ( школа) семирі́чка, семилі́тка2) ( период в семь лет) семирі́чка, семилі́тка3) ( ребёнок) семилі́тка -
98 склон
1) ( скат) схил, -у, спад, -у, схи́лок, -лку\склон н горы́ — схил гори́; узгі́р'я, узбі́ччя гори́
\склон н не́ба — небосхи́л, -у, небокра́й, -кра́ю
2) ( наклон головы) на́хил, -у\склонна \склон не зимы́ (ле́та) — наприкінці́ (напри́кінці) зими́ (весни́)
на \склон не лет (жи́зни, дней) — см. жизнь
-
99 смолоду
-
100 солидный
1) солі́дний; (крепкий) міцни́й; (прочный, устойчивый) тривки́й2) (важный, серьёзный) пова́жний, солі́дний; ( представительный) показни́й3) (значительный, большой) чима́ли́й; солі́дний, значни́й4) ( о возрасте) лі́тній, немолоди́й, пова́жного (солі́дного) ві́кучелове́к \солидный ых лет — лі́тня (немолода́) люди́на, люди́на пова́жного (солі́дного) ві́ку
См. также в других словарях:
летѣти — Лететь летѣти (3) 1. Нестись по воздуху: Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлы каленыя. 17. Млъвитъ Гзакъ Кончакови: „Аже соколъ къ гнѣзду летитъ, соколича рострѣляевѣ своими злачеными стрѣлами“. Рече Кончакъ ко Гзѣ: „Аже соколъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Лет — (осет. Лет) бывшее село на севере Дзауского района Южной Осетии. Лет король лангобардов. Лет, Йорген датский поэт и режиссёр. Помпоний Лет итальянский гуманист … Википедия
Лет Помпоний — (лат. Laetus Pomponius) (1428 1497), итальянский гуманист. В 1465 основал в Риме кружок гуманистов так называемую Римскую академию, где изучалась античная философия, критиковались средневековая схоластика, католическая церковь. * * * ЛЕТ… … Энциклопедический словарь
Лет Ит Би (альбом) — Лет Ит Би Коммунизм Дата выпуска май 1989 Записан 9 10 мая 1989 Жанр Концептуальный рок, индастриал, нойз, панк Лейбл ГрОб рекордс Хронология … Википедия
Лет ит райд — (англ. Let it Ride) вариация покера для казино, где игрок играет против заведения. В отличие от других игр, где игрок часто доставляет ставки в процессе игры, здесь игрок может снять две из трёх ставок. Права на игру принадлежат… … Википедия
Лет (король лангобардов) — Лет Lethu король лангобардов первая половина середина V века … Википедия
лет — парение, полет, планирование Словарь русских синонимов. лёт см. полёт Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
летёха — ЛЕТЁХА, и, ЛЕТЁШНИК, а, м. Лейтенант. Из арм … Словарь русского арго
летёшник — ЛЕТЁХА, и, ЛЕТЁШНИК, а, м. Лейтенант. Из арм … Словарь русского арго
ЛЕТ ПОМПОНИЙ — (лат. Laetus Pomponius) (1428 97) итальянский гуманист. В 1465 основал в Риме кружок гуманистов т. н. Римскую академию, где изучалась античная философия, критиковались средневековая схоластика, католическая церковь … Большой Энциклопедический словарь
Лет — (Let n(á)rodni podnik) авиастроительная фирма Чехословакии. Образована в 1948. В 50 х гг. выпускала по лицензии учебно тренировочный самолёт Як 11 (под обозначением С 11), самолёты «Аэро» 45 и 145. В дальнейшем разработала и строила самолёт… … Энциклопедия техники