Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ұлан

  • 1 лан

    I
    ( поле) диал. лан, -у
    II

    Русско-украинский словарь > лан

  • 2 нива

    (в прямом и перен. знач.) нива, (только в прям. знач., соб.) нив'я (-в'я), (побольше, только в прям. знач.) лан (-ну), (отдельная полоса, редко) ланина, (поле, участок) поле, (вспаханная пашня) рілля (-ллі). [Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою (Шевч.). Он латані ниви, наче плахти, - навкруги розляглись (Л. Укр.). Гей, дзвін гуде - іздалеку, думки пряде - над нивами (П. Тичина). На літературній ниві (М. Зеров). Далекий гай, що важкою смугою синів на тлі жовтого нив'я (Корол.). Ходім на лан жито жати (Шевч.). Рідний лан (Філян.). Ідуть вони темним лісом, буйними ланами (Рудан.). Туман, туман по ланині (Лукаш.). Оце - моє поле, а це - його (Брацл.). На полі українського письменства (Коцюб.). Став чоловік над чорною ріллею, як небо, гордий, сильний, як земля (П. Филип.)]. Красная -ва (перен.) - Червона Нива.
    * * *
    1) ни́ва; ( побольше) лан, -у; ( поле) по́ле; ( пашня) рілля́

    \нива вы — мн. ни́ви, род. п. нив, собир. ни́в'я; лани́, -нів; поля́, -лів

    2) перен. ни́ва, по́ле

    Русско-украинский словарь > нива

  • 3 ланиты

    поэз.
    що́ки, род. п. щік; лані́ти, -ні́т

    лани́та — ед. щока́; лані́та

    Русско-украинский словарь > ланиты

  • 4 поле

    1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;
    2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;
    3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;
    4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);
    5) (площадь зрения) поле зору;
    6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);
    7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];
    8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];
    9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].
    * * *
    2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле
    3) ( фон) по́ле, тло
    4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

    поля́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в

    5)

    поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів

    6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і
    7) юр., ист. по́ле

    Русско-украинский словарь > поле

  • 5 белый

    білий; белой масти - білий на масть, біляк, білан, білаш, білашко. -ый как мел - крейдяний. -ый как бумага - паперовий, папірний. Делаться белым как полотно - полотніти.
    * * *
    1) прил. бі́лий
    2) (в знач. сущ.: белогвардеец) бі́лий, -ого, біля́к, -а
    3)

    бе́лые — (мн. в знач. сущ. о шахматах, шашках) бі́лі, -их

    Русско-украинский словарь > белый

  • 6 жнея

    1) (машина) жатка, саможатка, жачка. [Цілий лан жита сьогодні жат[ч]кою зжали];
    2) см. Жница.
    * * *
    диал.
    1) см. жница
    2) см. жатка

    Русско-украинский словарь > жнея

  • 7 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 8 ланитный

    щоковий, ланитний.
    * * *
    лані́тний

    Русско-украинский словарь > ланитный

  • 9 накопление

    призбирування, назбирування, збирання, збір (р. збору), нагромаджування, збивання (до купи), скупчування, накупчування, оконч. призбирання, назбирання, зібрання, нагромадження, скупчення, накупчення, (нагромождение) накопичування, оконч. накопичення, (наживание, приобретение) наживання, набування, придбавання, надбавання, оконч. нажиття, набуття (-ття), придбання, надбання чого. [Нагромаджування серед громадянства критично-мислящих осіб (Короленко)]. -ние воды на пашне - збір (збирання) води на лану, напливання (наплив) води на лан. -ние капитала - нагромаджування, нагромадження, скупчування, скупчення, призбирування, призбирання, акумуляція капіталу. [Перетворення надвартости в капітал зветься акумуляцією (нагромадженням) капіталу (Екон. Наука). Скупчення капіталу, попереду розпорошеного, зветься централізацією капіталу (Азб. Ком.)]. -ние мокроты - збір (накупчування, накупчення) фля[е]гми (мокротиння). -ние нерассмотренных дел - накупчення (накопичення, навала) нерозглянутих справ. -ние пластов, геол. - скупчування (скупчення) верств.
    * * *
    1) нагрома́дження, накопи́чення, нагрома́джування, накопи́чування; набуття, набува́ння; ску́пчення, ску́пчування; збира́ння, назби́рування, призби́рування, призбира́ння; склада́ння, скла́дення, відклада́ння, відкла́дення
    2)

    \накопление ния — (мн.: то, что накоплено) нагрома́дження

    Русско-украинский словарь > накопление

  • 10 накопляться

    накопиться призбируватися, призбиратися, назбируватися, назбиратися, набиратися, набратися, нагромаджуватися, нагромадитися, нагуртовуватися, нагуртуватися, скупчуватися, скупчитися, накупчуватися, накупчитися, (нагромождаться) накопичуватися, накопичитися, (о мног.) попризбируватися и т. п.; бути призбируваним, призбираним, попризбируваним и т. п.; (наживаться) наживатися, набуватися, придбаватися, надбаватися, бути придбаваним, придбаним, нажитим и т. п. [Знання призбирувалися віками (Загірня). Грошик до грошика, - призбиралося дещо (Франко). Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої української інтелігенції (Крим.). Листування потроху скупчувалось йому на столі, але на це згромадження він дивився поблажливо (В. Підмог.)]. Вода -ется на пашне - вода збирається на лану, вода напливає на лан. Капитал -ется, -пился - капітал нагромаджується (скупчується, призбирується), нагромадився (скупчився, призбирався). [Великі капітали скупчилися в їх руках (Київ)]. -пилось много неотложных дел, долгов - набралося (назбиралося, нагуртувалося, накопичилося, зависло) багато невідкладних справ, боргів. [Я й платив, щоб подать не зависала (Сл. Гр.)]. Много на совести -пилось - багато на совісті (на душі) нагрузло.
    * * *

    Русско-украинский словарь > накопляться

  • 11 отделывать

    отделать
    1) зробити, відробити, поробити що. [Я вже своє відробив];
    2) обробляти, обробити, виробляти, виробити, викінчувати, викінчити що; (начисто) опоряджати, опорядити, улаштовувати, улаштувати, (украшать) чепурити, вичепурити, хорошити, вихорошити що. Дом уже достроен, но ещё не -лан - будинок уже добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано). Поэма готова, но ещё не совсем -лана - поема готова, але ще не зовсім оброблена. -вать картину - викінчувати картину. -вать украшениями что-л. - оздобляти, оздобити, (мелкими украшениями, особенно одежду) цяцькувати, вицяцьковувати, вицяцькувати, поцяцькувати що, (инкрустациями) цвяхувати, вицвяхувати, поцвяхувати що;
    3) (отчитать, пробрать) шпетити, вишпетити, відчистити, зганити кого. Ну и -лали же вы его - ну й вишпетили-ж ви його;
    4) (затаскать, испортить) знехтувати, знівечити, зіпсувати, попсувати що. Отделанный - оброблений, вироблений, викінчений, опоряджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отд`елать
    1) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( квартиру) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( устраивать) обла́днувати, обладна́ти; (завершать изготовление чего-л.) викі́нчувати, ви́кінчити, роби́ти, зроби́ти
    2) (украшать чем-л.) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити
    3) (портить что-л.) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити
    4) ( отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; вичи́тувати, ви́читати; ( колотить) лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, відлупи́ти и налупи́ти, чухра́ти, відчухра́ти, дуба́сити, віддуба́сити, несов. дубцюва́ти

    Русско-украинский словарь > отделывать

  • 12 охватывать

    охватить
    1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);
    2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;
    3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.
    * * *
    несов.; сов. - охват`ить
    2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти
    3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти
    4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти
    5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти
    6) воен. охо́плювати, охопи́ти

    Русско-украинский словарь > охватывать

  • 13 покос

    I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;
    2) (время -са) косовиця;
    3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.
    II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).
    * * *
    с.-х.
    1) (косьба, время косьбы) косови́ця; ( сенокос) сінокі́с, -ко́су
    2) (место косьбы, луг) сіножа́ть и сіно́жать, -ті, сіножа́тка, сіножа́ття; ( поле) по́ле, лан, -у
    3) (скошенная полоса, ряд) покі́с, -ко́су, диал. перекі́с, -ко́су, полі́г, -ло́гу

    Русско-украинский словарь > покос

  • 14 пустовать

    пустувати, порожнювати, порожнем стояти, (о земле) ваканцювати, вакувати(ся), гуляти, галювати, облогувати. [Нехай двори і городи пустують (Куліш). Руїна ся пустує вже століття (Куліш). Хата цілу зиму порожнює (Гр.). Скрізь земля ваканцює (Житом.). Чого в тебе город галює, - хіба нема чого посадити? (Гр.). Оце поле вакується цього року (Звин.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)]. Пустующая земля - гуляща, ваканце[ьо]ва земля, ваканець (-нця), пустизна.
    * * *
    пустува́ти, порожнюва́ти, порожні́ти; диал. вакува́ти

    Русско-украинский словарь > пустовать

  • 15 Белошерстый

    білошерстий, білан, біляк.

    Русско-украинский словарь > Белошерстый

  • 16 Непашь

    неорана земля; цілина, цілик, переліг, обліг (-логу); (подсека) зруб, вируб (-бу). [Лежить облогом лан широкий твій (Франко)].

    Русско-украинский словарь > Непашь

См. также в других словарях:

  • Лан — многозначный термин. Топоним Лан  коммуна во Франции, департамент Ардеш Лан  коммуна во Франции, департамент Дром Лан  коммуна во Франции, департамент Эн Лан  город во Франции Лан  округ во Франции Лан  коммуна в… …   Википедия

  • Лан Ю — Lan Yu Жанр драма Режисс …   Википедия

  • Лан Ян — Лан Янши 婦郎楊 Рождение: 1871 год(1871) Смерть: 16 июля …   Википедия

  • ЛАН — латунь алюминиево никелевая ЛАН РЛАН Лазерная академия наук с 1995 образование и наука, РФ ЛАН Источник: http://www.medic 21vek.com/partn/partn3.htm ЛАН Латвийская академия наук латыш.: LZA, Latvijas zi …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ЛАН — муж., южн., вор., тул. поле, нива, пашня; большая засеянная полоса, около десятка десятин. Сеять ланами, однородный хлеб большими полями. II. ЛАН муж. или лань серебра, китайская монета, известная в нашей торговля: 40 50 копеек. Лана жен. или… …   Толковый словарь Даля

  • ЛАН — муж., южн., вор., тул. поле, нива, пашня; большая засеянная полоса, около десятка десятин. Сеять ланами, однородный хлеб большими полями. II. ЛАН муж. или лань серебра, китайская монета, известная в нашей торговля: 40 50 копеек. Лана жен. или… …   Толковый словарь Даля

  • Лан — (Lahn), река в Германии, правый приток Рейна. 245 км., площадь бассейна 5,9 тыс. км2. Протекает в Рейнских Сланцевых горах. Средний расход воды 57 м3/с. Судоходство. * * * ЛАН ЛАН (Lahn), река в Германии, правый приток Рейна. 245 км., площадь… …   Энциклопедический словарь

  • ЛАН — Китайская монета = 1 р. 86 к. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. лан китайская денежная и весовая единица, преимущественно серебра. Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК», 2007 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • лан — пашня, мера, поле, лян, таэль, надел Словарь русских синонимов. лан сущ., кол во синонимов: 8 • лян (5) • мера (250 …   Словарь синонимов

  • лан — 1 іменник чоловічого роду грошова і вагова одиниця лан 2 іменник чоловічого роду поле …   Орфографічний словник української мови

  • -лан- — суффикс Словообразовательная единица, образующая стилистически сниженный синоним имени существительного, от которого он образован (мужлан). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»