-
61 pitch
1. n1) смола; вар; пек; дьоготь2) бітум3) кидок4) подача (бейсбол тощо)5) оберемок, повна лопата (чогось)6) партія товару, викинутого на ринок7) мор. кільова качка8) висота (тону)9) рівень, ступінь; інтенсивність10) постійне місце (вуличного торговця)11) поле, майданчик12) схил, нахил; похилість13) кут нахилу14) геол. падіння15) тех. модуль; крок16) амер. жарти, приповідки; базікання17) похвала; вихваляння18) амер., розм. намір, мета, завдання2. v1) смолити2) споруджувати, ставити (намет)3) розташовуватися (десь); бути розташованим4) кидати, шпурляти; спорт. подавати, посилати (м'яч)5) виставляти на продаж6) амер. продавати, торгувати7) падати; ударитися8) мор. відчувати кільову качку9) надавати певного забарвлення; підносити; подавати певним чином10) муз. давати певний тон11) установити на певному рівні; гідно оцінити12) мати нахил, знижуватися14) розповідати байки15) амер. хвастати; перебільшувати16) розм. подрімати17) карт. оголошувати козир18) мостити брущаткою20) тех. зачіпляти (про зубці)21) театр. вирушити на гастроліpitch in — розм. енергійно братися (за справу)
pitch into — розм. накидатися, нападати
pitch on — лаяти, картати
pitch upon — вибрати, зупинитися на (чомусь)
to pitch a yarn (a fork) — базікати, теревенити
to pitch a woo — залицятися; пестити; обнімати
* * *I nсмола; вар; дьоготь; пек; бітумII v III n1) кидок; подача, кидок (гольф, крикет, бейсбол); предмет, який кидається, подається ( м'яч); місце удару м'яча об землю; = pitchout2) кількість кинутого за один раз, оберемок, повна лопата3) партія товару, викинутого на ринок4) мop. кільова хитавиця5) висота (тону, звуку)to go off pitch — фальшивити; ( стандартна) частота камертона
6) рівень; ступінь; сила; інтенсивність; напруга7) верх; вершина; висотаthe pitch of perfection — сама довершеність; висота, з якої яструб кидається на свою жертву
8) постійне місце (вуличного торговця, жебрака, продавця газет); звичайне місце виступу (вуличного оратора, артиста); = pitchman9) cпopт. частина крикетного поля між лініями тих, які подають, того, хто відбиває, та боулера; поле, майданчик10) схил, спад, нахил; пологість, похилість; кут нахилу11) cпeц. тангажpitch angle — кут тангажа; пітч-кут
12) коротка, дуже крута ділянка сходження ( альпінізм)13) гeoл. падіння ( пласта)14) тex. крок (заклепочного шва, гвинтової різі); модуль, пітч15) cл. жарти, примовки ( вуличного торговця); базікання; похвала; промова на захист ( чого-небудь); вихваляння; рекламування; розхвалювання ( товару продавцем); рекламне оголошення, реклама (по радіо, телебаченню)16) cл. довід; пропозиція17) план дій; лінія; підхід18) cл. намір, мета, завдання19) привал; стоянка; табір; бівуак; вибір місця для табору, стоянки, привалу20) cл. стан справ; розклад21) карточна гра; оголошення козиря ( карти)22) залицянняIV v1) вривати, вкопувати, вбивати в землю; споруджувати, встановлювати; ставити ( крикетні ворітця); влаштовуватися ( табором); бути розташованим; ставити; приставляти; сісти, розташуватися; влаштуватися; оселитися; осісти де-небудь2) кидати, шпурляти; підкидати; cпopт. кидати, подавати, посилати м'яч (гольф, крикет, бейсбол); закручувати, гнати м'яч ( гольф); подавати м'яч гравцеві з биткою ( бейсбол); грати за або замість того, хто подає ( бейсбол)3) виставляти на продаж; cл. продавати ( що-небудь), торгувати ( чим-небудь); продавати з лотка ( на вулиці)4) мop. зазнавати кільової хитавиці5) падати; ударятися; зариватися; занурюватися; ( upon) вибрати, зупинитися на кому-небудь, чому-небудь; ( upon) випадково натрапити на кого-небудь, що-небудь; ( into) накидатися, нападати на кого-небудь6) ( into) накинутися, енергійно взятися за що-небудь7) задавати тон, настроювати на який-небудь лад; надавати певного забарвлення; подавати певним чином; мyз. мати, задавати або надавати певної висоти, тону; настроювати; давати основний тон8) встановлювати на певному рівні, намічати; оцінювати9) мати нахил; ( різко) знижуватися10) нацьковувати, протиставляти ( кого-небудь кому-небудь)11) cл. розповідати байки, перебільшувати, прибріхувати; хвастатися, "прибріхувати"12) здрімнути, подрімати13) кapт. оголошувати козир14) ходити з козиря15) мостити брущаткою, брукувати; обтісувати ( камінь); споруджувати кам'яну основу; облицьовувати ( каменем)16) тex. зачіпляти ( про зубці); з'єднувати17) миcт.; cпeц. відправитися на гастролі або в поїздку18) cл. влаштувати вечірку19) cл. розхвалювати, нав'язувати що-небудь20) cл. залицятися -
62 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
63 title
I n1) заголовок, назваfull [short] title — повна [скорочене]назва
the title of a book [of a film] — назва книги [фільму]
as the title indicates /suggests/… — як показує назва ( книги).; ім'я
to go /to be known/ by /under/ the title of... — бути відомим під ім'ям...
this does not qualify for the title of poetry — це не може називатися поезією; = title page; книга; назва; видання
titles so far published include... — серед вже опублікованих книг...
2) титул, званняthe title of a duke [of a professor] — титул герцога [звання професора]
to have a title — бути титулованою персоною; мати титул або звання
to deprive smb or a title — позбавити кого-н. звання
to address smb by his correct title — правильно титулувати кого-н.; cпopт. звання чемпіона
title fight — фінальна зустріч, бій за звання чемпіона ( бокс)
3) правоto have a title to smth — мати право на що-н.
to have no title to do so — не мати ( ніякого) права поступати таким чином; підстава
he has a title to a place among the greatest poets — є всі підстави вважати його одним з видатних поетів
he has no title to your gratitude — він ( нічим) не заслужил вашої подяки, він не повинен розраховувати на вашу подяку; можливість
4) кiнo надпис ( у кінофільмі), титрtitle cartoon — намальований напис, мальований титр
to insert the titles — титрувати, забезпечувати титрами ( фільм)
5) юp. правове підгрунття; правовий титул ( legal title); inchoate title первинне правове підгрунття6) юp. право власностіto give smb title — надавати кому-н. право власності
slander of title — зловмисне, свідомо необгрунтоване ославлення права особи на яке-н. майно
finders are keepers unless title is proven — той, хто знайшов річ, стає її власником, якщо ніхто інший не доведе права власності на неї; = title deed
title to land — документ, що встановлює право землеволодіння
7) ступінь чистоти золота, проба золотаII a1) однойменнийIIIthe name of this book of poems is "Crossroads". the title poem is the first poem in the volume — ця збірка віршів називається "Перехрестя"; відкриває збірку однойменний вірш
1) υl. давати заголовок, озаглавлювати; називати, величати; титулувати2) привласнювати титул, звання3) кiнo забезпечувати титрами -
64 voice
I n.1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси7)військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божийII v.1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати4) поет, наділяти голосом5) муз. настроювати ( орган) -
65 любить
-бливать1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.* * *(кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти -
66 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
-
67 I cannot be your friend and your flatterer, too
я не можу бути твоїм другом і твоїм підлесником водночас ≅ не той друг, хто медом маже, а хто правду кажеvar: if he's your flatterer, he can't be your friendя не можу бути твоїм другом і твоїм підлесником водночасEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > I cannot be your friend and your flatterer, too
-
68 бол-
(болий ВН, СБ, болуй П, СМ)1. бути, стати, статися, існувати, жити, перебувати, діставатися, належати ВН-СМ, зрідка Б, М; бизим бабалар стэмедлер, шоб урум сколя болғай наші батьки не хотіли, щоб була урумська школа НМ; болдуң эчки ти став козою Б; ишлемеэ т'ерек, шоп сениң ашавың болғай треба працювати, щоб у тебе було що їсти Б; йа ағач борона болмаса а якщо немає дерев'яно ї борони П; сав болған оса якби він був здоровий СМ; ахшам болуй настає вечір СМ; не болду саңа? що з тобою сталося? СМ; харт болғанчах йох бол краще не жити, ніж бути старим СБЧ; не болду хоранда биле? що сталося з родиною? НМ; шараб ичкен соң болий коп дэлиси від пиття вина багато хто дуріє ВН; иштэ алай ишлеп тэ болдулар алар отак вони й жили, працюючи СБ; таматама кӧль болуй калюжа утворюється по краплі П; болмады не вдалося СБ; мендэн бир ший болалмаз від мене нічого не можна сподіватися СБ; саңа не болду? що з тобою сталося? У; болғанчез поки не став ВН; болаҗах майбутній, можливий, здійсненний О; болаҗах бала боғундан бельли дитину, якою вона буде, видно по гімну СБА; ай йавунлу болаҗах місяць буде дощовим СМ; ао тэшик болғаны (тэшик болған кӧпчеги) патлады розірвалось те колесо, в якому була дірка СМ; т'ет, болмаса,— йол доғуру іди, коли не так,— дорога пряма СБЧ; т'им халғайсыңыз, халий маңа, у болий маңа хто з вас залишиться, той лишиться мені, дістанеться мені ВН; бала болса, шох болсун, болмаса — йох болсун краще дитина бешкетлива, але здорова, ніж спокійна, але хвора, букв. якщо буде дитина, хай буде жвавою, а ні — то нехай не буде зовсім СБФ.2. могти ВН-СМ; болий можна СБ, досить НБЄ; болмай тийме кишид'е су ичт'ендэ не можна чіпати людину, коли вона п'є воду СМ; болмай йӱрмеге ходити неможливо ВН; ӧлӱ билен тиригэ табутха йатмаға болмай не можна живому лягти до труни разом із мертвим СБЧ; болмай? не можна? СБ; о да болалмады а він не зміг П; болғаны хадар ӧсей росте скільки можна НМ; пор. бо-, о-, ол-. -
69 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
70 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
-
71 track
1. n1) слідto be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати
to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)
to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад
2) військ. траса3) зал. коліяsingle (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця
4) відбиток, ознака, слід5) слід, по якому йде собака6) курс, шлях7) ав. маршрут польоту (на карті)8) життєвий шлях, спосіб життяto go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок
9) польова дорога; стежкаthe beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина
11) хід, перебіг; розвиток12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)13) зал. ширина колії14) фонограма; звукова доріжка15) тех. гусениця (трактора, танка)16) тех. напрямний пристрій17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек18) спорт. легка атлетикаtrack border — спорт. бровка бігової доріжки
track centres — авт. ширина ходу
track change — спорт. зміна доріжок
track gauge — ширина колії; колійний шаблон
in one's tracks — на місці; негайно, відразу
to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти
to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху
2. v1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)2) іти по слідах3) залишати сліди; наслідити, набруднити4) прокладати шлях; намічати курс5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)6) котитися по колії (про колеса)7) мати певну відстань між колесами8) прокладати колію; укладати рейки9) тягти мотузком10) буксируватиtrack down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця
* * *I [trʒk] n1) слідbear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]
the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]
to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами
to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.
to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду
he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику
to be on the track of — переслідувати; напасти на слід
to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]
to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід
to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)
in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно
to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти
to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)
2) залишок; ознака, слідto cover up smb 's tracks — покривати кого-н.
3) курс, шляхthe track of a bullet — траєкторія кулі; курс
a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)
4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єраoff the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]
to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]
on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху
to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях
to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога
to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)
he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи
5) ( путівець) дорога; стежина, стежкаrough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина
the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка
marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка
motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня
double track — дві лижні [ср. тж. 6]
sound track — звукова доріжка; доріжка
reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка
6) з.- д. колія, рейковий шляхsingle [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]
to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]
to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]
wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг
he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій
to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок
to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)
8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам9) cпopт. легка атлетикаtrack fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики
10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця11) cпeц. направляючий пристрій12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)13) перфорація ( на стрічці)••off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]
what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому
to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]
off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом
across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства
to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі
to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.
II [trʒk] vto jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
1) стежити, простежувати; висліджуватиthey tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду
the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати
to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна
to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)
new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)
wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)
3) прокладати шлях; намічати курс4) aмep. пройти, покрити (відстань)5) котитися по колії ( про колес)6) прокладати колію, укладати рейки7) ходити; бродити (track about, track around, track up)III [trʒk] v; мор.2) буксирувати -
72 trail
1. n1) слід, відбиток2) слід (людини, тварини)3) стежкаblazed trail — амер. проторована доріжка; уторований шлях
to blaze the trail — а) прокладати шлях у лісі, роблячи зарубки
6) іти новими шляхами; бути новатором (піонером)4) переслідування, полювання по сліду5) бот. сланкий пагін6) військ. хобот лафета7) військ. положення з гвинтівкою наперевіс; амер. положення з гвинтівкою «в руці»8) ав. лінійне відставання бомбиtrail blazer — а) новатор, піонер; б) той, хто прокладає шлях (стежку) (в лісі)
2. v1) іти по сліду, вистежувати2) прокладати шлях, протоптувати стежку4) наносити (бруд у хату)5) плентатися, іти позаду, відставати6) іти безладно7) звисати8) стелитися (про рослини)9) розм. заманювати; обманюватиto trail one's coat — триматися зухвало; лізти в бійку
* * *I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
73 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
74 наезжать
наездитьI. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];3) наїжджений, виїжджений;4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.II. Наезжать, наехать -1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.* * *I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить1) наї́жджувати, наї́здити2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здитиII несов.; сов. - на`ехатьнаїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити -
75 причинять
причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?* * *несов.; сов. - причин`ить(что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що) -
76 еліта
ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.В. Лісовий -
77 alive
adj pred1) живий, у живихto be alive — бути (залишитися) живим
no man alive — ніхто, жодна людина у світі
any man alive — кожна (жива) людина, будь-хто, хто-небудь, хтось
to come alive again — ожити, відродитися
2) існуючий, діючий; що залишається чиннимto keep alive — підтримувати, не давати згаснути
3) жвавий, бадьорий; енергійнийare you alive to what is going on? — ви відчуваєте, що відбувається?
6) гірн. продуктивний7) діючий, на ходу (про підприємство)8) ел. (що перебуває) під напругоюalive and kicking — живий і здоровий; сповнений життя
look alive! — жвавіше!, хутчіше!, мерщій!
man alive! — жвавіше!, хай йому дідько!
* * *aзвич. predic1) живий, в живих2) існуючий, діючий; живий; який залишається в силіto keep alive — підтримувати, зберігати
3) живий, бадьорий; енергійний4) ( with) багатий ( на що-небудь), повний ( чого-небудь); наповнений, переповнений ( чим-небудь)5) (to) який усвідомлює, жваво сприймає, гостро відчуває6) театр. живий, справжній7) гipн. продуктивний8) діючий, на ходу ( про підприємство)9) eл. ( який знаходиться) під напругою; включений ( про мікрофон) -
78 many
1. nбагато, велика кількість (тж a good many, a great many, the many)2. adj (comp more; sup most)багато, багато хто; багато які; численніmany times, many a time — багато разів
to be one too many for smb. — розм. бути сильнішим за когось
* * *I [`meni] nвелика кількість, безліч, багато хто, багато що; багато; ( the many) більшість, маси, народII ['meni] a(more; most)1) багато хто, багато що, численні; багатоas many again — ще стільки ж; удвічі більше
as many as — ( стільки), скільки
a good /great/ many times — багато разів
3) як компонент складних слів ( many-); в укр. мові відповідає компоненту багато-, різно-; many-coloured багатобарвний; різнобарвний -
79 charge
1. n1) навантаження, завантаження2) заряд3) піклування, турбота; догляд; зберігання4) підопічний; вихованець5) церк. паства6) розм. арештант, в'язень7) обов'язки; відповідальність; керівництвоwho is in charge here? — розм. хто тут головний?
8) наказ; доручення; вимога9) церк. пастирське послання10) обвинувачення11) ціна, плата (за послуги)12) pl витрати13) податок; збір14) боргове зобов'язання15) військ. атака, напад16) заст. важливість, значення17) тех. шихта18) пальна суміш2. v1) навантажувати, завантажувати2) обтяжувати3) насичувати; наповнювати; просочувати4) доручати; покладати відповідальність5) наказувати, вимагати; пропонувати6) юр. обвинувачувати, висувати обвинувачення7) призначати, вимагати плату, правити8) військ. атакувати, нападати9) газувати (воду)10) записувати видачу книги12) заряджати (зброю, акумулятор)* * *I n1) навантаження, завантаженняcharge of surety — cпeц. допустиме навантаження
2) заряд4) приємне хвилювання, збудження; насолода, задоволення5) запис про видачу книг(и), абонементний запис6) гepaльд. фігура7) тex. шихта8) метал. колоша9) тex. горюча суміш10) гipн. заряд шпуру11) турбота, піклування, догляд; нагляд; зберіганняto take smb in charge — заарештувати кого-небудь, узяти під варту
12) підопічний; опікувана особа; цepк. паства; ув'язнений, арештант13) обов'язки; відповідальність; керівництвоto be in charge (of) — завідувати, бути за старшого, відповідати, бути відповідальним
14) припис; наказ; доручення; вимога15) юp. напучування присяжних засідателів головою суду16) цepк. пастирське послання єпископа17) обвинуваченняto bring /to proffer/ a charge against smb — пред'являти кому-небудь обвинувачення
18) ціна, плата ( часто за послуги)free of charge — безкоштовно; по charge for admission вхід безкоштовний
19) pl витрати21) податок; збір; нарахування22) боргове зобов'язання, іпотека; обтяження ( нерухомості); дебет23) вiйcьк. атака; сигнал атаки25) наступ, напад, атака ( у футболі)II v1) завантажувати; насичувати; наповнювати; просочувати, пронизувати2) заряджати (зброю, акумулятор)3) доручати, довіряти; зобов'язувати4) наказувати; вимагати; пропонувати ( підлеглому)5) юp. обвинувачувати6) ставити за провину; покладати відповідальність ( за помилку); приписувати ( провину)7) призначати, правити ціну, плату; стягувати8) записувати в борг; eк.; тж. дебетувати9) нападати, атакувати, накидатися11) записувати видачу книг(и), робити абонементний запис12) наводити, націлювати ( зброю)13) гepaльд. зображувати на щиті -
80 float
1. n1) поплавець; буй2) пліт, пором3) поплавець гідролітака4) пробка, буйок5) плавальний пояс, надувна подушка6) міхур (у риби)7) низька платформа на колесах8) лопать (гребного колеса)9) тж pl театр. рампа10) геол. нанос11) с.г. волокуша, шлейф12) буд. кельма13) візon the float — на воді, на плаву
2. v1) плавати, триматися на поверхні2) пливти, носитися, нестися (по воді, у повітрі, за течією)3) затопляти, заливати, наводняти4) спускати (на воду)5) знімати з мілини6) сплавляти (ліс)7) випускати (цінні папери)9) розпускати (чутки)10) амер. виявляти нестійкість; вносити часті зміни11) тех. працювати вхолосту12) тех. бути у рівновазі13) неміцно кріпитиfloat out — змити водою (нечистоти); спустити на воду (корабель)
* * *I [fleut] n1) плавуча маса ( криги)2) пробка, поплавок; буйок; поплавець гідролітака3) буй4) пліт, пором5) лопать7) плавальний пояс; надувна подушка для тих, хто навчаються плавати8) віз; низька платформа на колесах, яку використовують на карнавалах для реклами; електрокар9) часто pl театр. рампа10) = floater VI11) бyд. кельня, гладилка, тертка12) гeoл. нанос13) c-г. волокуша, шлейф14) eк. змінний курс ( валюти)15) aмep. прохолодний напій з морозивом16) aмep.; жapг. вільна година, вікно в розкладіII v1) плавати, триматися на поверхні ( води або іншої рідини)2) плисти, нестися (по течії, по повітрю)3) затопляти, наводняти8) aмep. виявляти нестійкість ( у поглядах); вносити часті зміни ( в обстановку)9) тex. працювати вхолосту10) тex. бути в рівновазі12) гipн. флотувати13) eк. вільно коливатися, плавати ( про курси валют); вводити вільно плаваючий, змінний курс валют14) aмep. прост. відчувати насолоду, бути у піднесеному настрої; відчувати ейфорію ( від наркотику)
См. также в других словарях:
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
Ukrainian grammar — The Ukrainian language possesses an extremely rich grammatical structure inherited from Indo European:*Nouns have grammatical gender, number, and are declined for 7 cases; *Adjectives agree with the noun in case, number, and gender; *Verbs have 2 … Wikipedia
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник
під — I по/ду, ч. 1) Низинне місце; западина. 2) Нижня горизонтальна поверхня, площина якого небудь приміщення, ями, печі і т. ін. || мет. Дно в доменній печі. 3) Місце, майданчик для стіжка. 4) діал. Горище. II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн.… … Український тлумачний словник
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник
щастя — я, с. 1) Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто небудь. || Зовнішній вияв цього відчуття. || Радість від спілкування з ким небудь близьким, коханим тощо. || Про того, хто дає… … Український тлумачний словник
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия