Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(воду)

  • 1 садиться на воду

    сіда́ти на во́ду, сі́сти на во́ду

    Русско-украинский политехнический словарь > садиться на воду

  • 2 садиться на воду

    сіда́ти на во́ду, сі́сти на во́ду

    Русско-украинский политехнический словарь > садиться на воду

  • 3 сідати на воду

    сади́ться на во́ду

    Українсько-російський політехнічний словник > сідати на воду

  • 4 сісти на воду

    сади́ться на во́ду

    Українсько-російський політехнічний словник > сісти на воду

  • 5 water

    1. n
    1) вода

    cold (hot) water — холодна (гаряча) вода

    fresh (sweet) water — прісна вода

    2) часто pl води; водна стихія; море, океан

    across (over) the water — за морем, за океаном; за море, за океан

    3) pl поет. хвилі
    4) pl мінеральні води; лікувальна вода

    to drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)

    5) pl паводок, повінь
    6) рівень води
    7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок
    8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози

    to pass (to make) water — мочитися

    10) перен. надзвичайний; чистісінький
    11) жив. акварель
    12) муаровий візерунок (малюнок) (на тканині)

    in deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі

    to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє

    to make a hole in the water — розм. утопитися

    to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися

    water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені

    water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)

    2. adj
    1) водний, водяний; морський; річковий

    water area — водний район, акваторія

    water exchange — фізл. водний обмін

    water obstacle — військ. водний рубіж

    water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу

    water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)
    3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний

    water removal — водовідвід; обезводнювання

    4) водопровідний; що стосується водопостачання

    W. Board — управління водопостачання

    water aerodrome — ав. гідроаеродром

    water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)

    W. Bearer — астр. Водолій

    water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій

    water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка

    water column — водорозбірна колонка; водомірне скло

    water cycle — спорт. водяний велосипед

    water drip — гірн. капіж

    water funk — розм. людина, що боїться купатися

    water gang — канава, рів

    water gap — амер. ущелина; міжгір'я

    water hardening — мет. гартування у воді

    water hemlock — бот. цикута, віха

    water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник

    water mould — бот. водяна пліснява

    water opal — мін. безбарвний опал

    water polo — спорт. водне поло; ватерполо

    water resistance — водостійкість; вологонепроникність

    water shoot — бот. водяний пагін

    water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна

    3. v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати
    2) напувати (тварин); водити на водопій
    3) пити; ходити на водопій
    4) поливати (дерева тощо)
    5) зрошувати; обводнювати
    6) розводити (водою) (тж перен.)
    7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати
    8) забезпечувати водою
    9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)
    10) виділяти воду (вологу) (про організм); потіти; сльозитися
    11) текст. муарувати
    12) фін. номінально збільшувати капітал
    * * *
    I n

    fresh /sweet/ water — прісна вода

    water funk — людина, що боїться купатися

    by water — водним шляхом, пароплавом, морем

    under water — під водою; затоплений

    water of condensation — cпeц. конденсаційна вода

    water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода

    to draw (in) water — мop. дати тіч; зачерпнути води бортом

    2) pl води; водний простір; море, oкeaн

    territorial waters — юp. територіальні води

    on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи

    at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі

    3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода
    4) pl повінь; розлив, паводок

    high water — повна вода, приплив; паводок

    low water — низька, мала вода; відлив

    6) водойма; озеро, ріка, ставок
    7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

    water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія

    of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий

    scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник

    9) жив. акварель
    10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

    to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"

    to hold water — див. hold

    to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів

    to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати

    water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)

    the waters of forgetfulness — води забуття, Лета

    II a
    1) водний; морський; річний

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел

    water spirits — мiф. духи води

    water erosion — водна ерозія; розмив

    water face — водне дзеркало; поверхня води

    water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді

    water obstacle — вiйcьк. водний кордон

    water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін

    water box — бак для води; поливний бак

    water conduit bridge — стр. акведук

    3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний
    III v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

    to water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]

    2) ( water down) розбавляти ( водою)

    this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати

    3) поїти, водити на водопій

    to water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду

    4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)
    6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти
    7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)
    8) тeкcт. муаріювати

    English-Ukrainian dictionary > water

  • 6 нырять

    ныривать, нырнуть
    1) (в воду, в воде, под воду и перен.) поринати и (реже) впоринати, поринути, пірнати, впірнати, впірнути, (диал. пуринати, пурнути), ну[и]ряти, ну[и]рнути в що, під що, куди и де, ну[и]рка дати, нурка піти, (погружаться) заринати, заринути и (диал.) зарнути, занурятися, зануритися в що, (юркнуть) гулькнути в що; (в воздухе: об аэроплане) ну[и]ряти, ну[и]рнути, ну[и]рка дати. [В хвилі човен порина (Шевч.). Поринав і виринав, мов шукаючи щось у воді (Л. Укр.). Бляшаний пароходик вислизнув з рук і поплив по помості, поринаючи носом, немов на хвилях (Коцюб.). Любо місяцю з зорями в воду поринати (Куліш). На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали (Греб.). Од страху жаба впоринає (Рудан.). Замовкла русалочка, в воду поринула (Шевч.). Одежу зриває, у воду пірнає (Грінч.). Жаба пірнала, виринала (Н.-Лев.). Сани пірнають у вибоях (Коцюб.). Виходив з контори, пірнав у гущу осінньої ночи (Коцюб.). Як пішла за мене, то так як під воду пірнула (Стефаник). Риби і птиці пірнули і винесли хлопця (з дна морського) (Дніпр. Ч.). Диви, як дівки впірнають у воду! (Звин.). Впірнув Сатанаїл у у самую безодню (Рудан.). Буду плавать, пуринати (Метл.). Зірочки пурнули у синю безодню неба (Мирний). То пурне, то вирне (Мирний). Нирнула в Березину да й утекла (Борзенщ.). На лататті бувають великі бурульки; ми за їми заринаємо (Звин.). Зарину аж до дна (Звин.). Так і гулькнув у воду (Сл. Гр.)];
    2) (в нору, подполье и т. п.) ниряти, нирнути, (обычно: юркнуть) гулькнути; (шмыгнуть) шмигнути в що, куди;
    3) подо что - пірнати, пірнути, (шмыгнуть) шмигнути під що. [Ганна пірнула під ковдру, пронизливо скрикнувши (Черкас.)];
    4) -рять по дому - скрізь лазити (мотатися, шалатися, шибатися, шваргатися) по хаті.
    * * *
    несов.; сов. - нырн`уть
    1) порина́ти, пори́нути, пірна́ти, пірну́ти, упірна́ти, упірну́ти, ниряти, нирну́ти
    2) (перен.: быстро проникать куда-л.) пірна́ти, пірну́ти, упірна́ти, упірну́ти, порина́ти, пори́нути, ниря́ти, нирну́ти; ( шмыгать) шмига́ти, шмигну́ти и усилит. шмигону́ти

    Русско-украинский словарь > нырять

  • 7 water

    I n

    fresh /sweet/ water — прісна вода

    water funk — людина, що боїться купатися

    by water — водним шляхом, пароплавом, морем

    under water — під водою; затоплений

    water of condensation — cпeц. конденсаційна вода

    water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода

    to draw (in) water — мop. дати тіч; зачерпнути води бортом

    2) pl води; водний простір; море, oкeaн

    territorial waters — юp. територіальні води

    on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи

    at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі

    3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода
    4) pl повінь; розлив, паводок

    high water — повна вода, приплив; паводок

    low water — низька, мала вода; відлив

    6) водойма; озеро, ріка, ставок
    7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

    water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія

    of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий

    scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник

    9) жив. акварель
    10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

    to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"

    to hold water — див. hold

    to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів

    to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати

    water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)

    the waters of forgetfulness — води забуття, Лета

    II a
    1) водний; морський; річний

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел

    water spirits — мiф. духи води

    water erosion — водна ерозія; розмив

    water face — водне дзеркало; поверхня води

    water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді

    water obstacle — вiйcьк. водний кордон

    water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін

    water box — бак для води; поливний бак

    water conduit bridge — стр. акведук

    3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний
    III v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

    to water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]

    2) ( water down) розбавляти ( водою)

    this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати

    3) поїти, водити на водопій

    to water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду

    4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)
    6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти
    7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)
    8) тeкcт. муаріювати

    English-Ukrainian dictionary > water

  • 8 кануть

    1) (исчезнуть) канути, пірнути в що. [А він канув, провалився; його вже забули, чи був коли (Шевч.). Старшая менчу турнула, менчая в воду канула (Пісня. Звин.). Бідна моя голівонька! всі надії мої канули (Г. Барв.). І поховались (зірочки) у синьому небі, мов у море канули (Квітка). Згинув (замір), пірнув у безодні інших думок (Леонт.)]. -нуть в воду, в вечность - піти у воду, у вічність (у віки). -нуть в Лету (забвения) - пірнути в Лету забуття, піти у непам'ять. [Пішло в непам'ять козацьке завзяття разом з козацькою славою (Куліш)]. Как в воду -нул - як у воду пішов (упав, канув, пірнув) хто, що; як вода змила кого, що. [Об Василеві ні чутки, ні вісточки: як у воду впав (Квітка)]. Ещё год -нул в вечность - ще рік пішов (канув) у вічність;
    2) (капнуть) капнути, крапнути; см. Капать.
    * * *
    ка́нути; ( исчезнуть) зни́кнути

    Русско-украинский словарь > кануть

  • 9 су

    1. вода; су дэрмени водяний млин СЛ; су ич- пити воду СМ; су йолчу шукач води Г; сулар калсын хай зійде вода М; су стий хоче води СМ; су чек- діставати воду СК; су чине у воду СМ; суға бар- СБ, СМ, суйа вар- Г іти по воду; су ол- промокнути Г; айазма суйу свята, свячена вода СК; кӧтэрий атай о суйу вихлюпує ту воду Г; ахкан су протічна вода ВН; йағ суйу сколотини Г, К; салхым / салхын су СБЧ / П прохолодна вода; татлы су добра вода СЛ; ташхан су билен т'етсин нехай пропаде разом з паводком СБЧ; чӱрген су протухла вода ВН; суға алып т'етий, сусуз хайтый т'етирий повівши по воду, приведе без води СБФ.
    2. річка СБ, СЛ, К; су т'енары берег річки СБ; суға артын тайаған — судан ӧзӱн айаған уперся задом у річку, а сам боїться води СБА.

    Урумско-украинский словарь > су

  • 10 лить

    ливать
    1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;
    2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;
    3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];
    4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].
    * * *
    1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти
    2) мет. лити, вилива́ти

    Русско-украинский словарь > лить

  • 11 помутить

    помутити, поколотити, покаламутити що; (замутить, возмутить) замутити, змутити, сколотити, скаламутити, перекаламутити що, побаламутити кого, що. -тить воду - помутити, поколотити, покаламутити (деякий час або всю) воду; замутити, змутити, сколотити, скаламутити воду. [Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду (Пісня)]. -тить разум - замутити, (безл.) замотати розум. [Шайтан замутив тоді мій розум (Коцюб.)]. -тить мысли - скаламутити мислі. [Дрімота скаламутила йому мислі (Неч.-Лев.)]. -тить народ - побаламутити народ. Помучённый - сколочений, поколочений, скаламучений, покаламучений и т. д. [Сколочена, скаламучена вода].
    * * *
    1) помути́ти; ( жидкость) скаламу́тити, покаламу́тити, сколоти́ти и посколо́чувати; ( воду) збаламу́тити
    2) ( поссорить) посвари́ти

    Русско-украинский словарь > помутить

  • 12 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 13 bail

    1. n
    1) юр. застава, порука

    on (upon) bail — на поруки

    to accept (to allow, to let, to take, to hold) bail for the prisoner — випустити арештованого на поруки (під заставу)

    2) поручитель

    to give (to offer, to find) bail — знайти собі поручителя

    to go (to stand, to be, to become) bail for smb. — поручитися за когось

    3) тимчасове звільнення арештованого під заставу (на поруки)

    straw bail — амер. ненадійна порука

    4) відро, ківш, черпак
    5) дужка (чайника, відра тощо); дуга; скоба; петля
    6) pl іст. зовнішня огорожа фортеці (з колод і кілків)
    7) перегородка між стійлами в стайні

    ◊ to give leg bail — жарт. дременути, накивати п'ятами

    2. v
    1) брати на поруки; вносити заставу, поручатися
    2) звільняти з ув'язнення під заставу (на поруки)
    3) ставати поручителем
    4) надавати товари у кредит
    5) вичерпувати воду (з човна)
    6) відкачувати воду
    7) гірн. тартати (нафту)
    8) оточувати огорожею
    9) обмежувати, зв'язувати

    □ bail out — а) вистрибувати з парашутом; б) виручати з біди

    * * *
    I [beil] n; юр.
    застава; поручительство; поручитель; тимчасове звільнення арештованого під заставу або поручительство; порука
    II v
    1) юp. брати ( кого-небудь) на поруки; вносити заставу або давати поручительство ( за заарештованого); звільняти ув`язненого під заставу або поручительство; відпускати на поруки; ставати поручителем; ручатися ( за що-небудь)
    2) доставляти ( товари) у кредит
    III n
    відро, ківш, черпак
    IV v
    1) вичерпувати воду; відкачувати воду
    2) гipн. тартати ( нафту)
    V n
    1) дужка чайника, відра
    2) дуга; скоба, петля
    VI n
    1) pl; icт. зовнішня огорожа фортеці з кілків або колод
    2) icт. зовнішній двір феодального замка
    4) маленька поперечина, що лежить на трьох кілочках, захищає від удару м'яча гравця з лаптою ( крикет)
    VII v
    2) обмежувати, зв'язувати

    English-Ukrainian dictionary > bail

  • 14 dewater

    v
    1) відводити воду; викачувати (відкачувати) воду
    2) дренувати, осушувати (болото)
    3) збезводнювати
    * * *
    v; спец.
    1) відводити воду; викачувати, відкачувати воду
    2) дренувати, осушувати ( болото)

    English-Ukrainian dictionary > dewater

  • 15 dive

    1. n
    1) стрибок у воду (звич. униз головою); нирок; пірнання; поринання
    2) раптовий рух; стрибок; ривок, кидок
    3) мор. занурення (підводного човна)
    4) ав. пікірування
    5) амер. пивничка; кубло; дешевий ресторан; закусочна
    6) підземний тунель (для транспорту)
    2. v
    1) пірнати; поринати; стрибати (кидатися) у воду
    2) мор. занурюватися (про підводний човен)
    3) ав. пікірувати
    4) зникати, щезати
    5) кидатися (униз); шмигати
    6) поринати, заглиблюватися
    7) засовувати (запускати) руку (в кишеню)
    8) розм. лазити по кишенях
    9) плавати під водою
    * * *
    I n
    1) стрибок у воду (звич. головою); нирок
    2) раптовий рух; стрибок; ривок, кидок
    3) мop. занурення ( підводного човна)
    4) aв. пікірування (тж. vertical dive, nose dive)
    5) винний погріб; пивничка; кубло; дешевий ресторанчик, закусочна ( у підвальному приміщенні)
    II v
    1) стрибати у воду; пірнати
    2) кидатися, стрибати униз
    3) мop. поринати ( про підводний човен)
    4) aв. пікірувати
    5) зникати, щезати з очей; кинутися, шмигнути
    6) занурюватися, поринати, іти з головою ( у що-небудь); заглиблюватися
    7) засовувати, запускати руку; нишпорити по кишенях
    8) плавати під водою, пронирювати

    English-Ukrainian dictionary > dive

  • 16 diving

    1. n
    1) пірнання
    2) спорт. стрибки у воду
    3) мор. занурення (підводного човна)
    4) мор. водолазна справа
    5) ав. пікірування
    2. adj
    1) пірнаючий, що пірнає
    2) ав. пікіруючий
    * * *
    I n
    1) пірнання; стрибки у воду
    2) cпopт. стрибок у висоту; "нирок" ( у перекидному стилі)
    3) мop. занурення ( підводного човна)
    4) мop. водолазна справа
    5) aв. пікірування ( літака)
    II a
    1) пірнаючий; який стрибає у воду
    2) aв. пікіруючий

    English-Ukrainian dictionary > diving

  • 17 launch

    1. n
    1) спуск на воду (судна)
    2) стапель
    3) баркас, катер
    4) моторний човен
    2. v
    1) запускати (супутник, ракету)
    3) спускати на воду (судно)
    4) починати, пускати в хід
    5) починати діяти
    6) кидати з силою; метати
    7) пускатися, вдаватися (у щось)

    to launch into an argument — вдаватися до суперечки, розводитися

    8) випускати (снаряд)
    * * *
    I n
    1) спуск ( судна) на воду
    3) peaкт., кocм. пуск, запуск (ракети, супутника)
    II v
    1) спускати ( судно) на воду
    2) починати, започатковувати, пускати в хід; починати ( діяти)
    3) вiйcьк., peaкт., кocм. випускати ( снаряд); запускати (ракету, супутник); катапультувати
    4) кидати ( з силою), шпурляти, метати
    5) ( into) із запалом пускатися ( у що-небудь), кидатися
    III n
    баркас, катер; моторний човен

    English-Ukrainian dictionary > launch

  • 18 shoal

    1. n
    1) табун, косяк (риби)
    2) безліч; сила-силенна; натовп
    3) мілина; мілководдя
    4) банка, піщана мілина
    5) pl перен. прихована небезпека; труднощі
    2. adj
    мілкий, мілководний
    3. v
    1) збиратися в косяки (про рибу)
    2) спадати (про воду); мілішати
    3) спустити (воду)
    4) мор. зайти в мілководдя
    5) мисл. вигнати на мілину (видру)
    * * *
    I n
    1) зграя, косяк ( риби)
    2) маса, велика кількість; натовп
    II v III n
    1) мілке місце, мілководдя; мілина
    2) ( піщана) обмілина, банка; pl прихована небезпека, труднощі
    IV a
    мілкий, мілководний
    V v
    1) убувати ( про воду); міліти
    3) мop. зайти в мілководдя

    English-Ukrainian dictionary > shoal

  • 19 souse

    1. n
    1) стрибок (у воду); занурення

    to give a souse — занурити (у воду); примусити пірнути (у воду)

    2) розм. миття
    3) розм. важкий удар; ляпас
    4) амер., розм. сальтисон
    5) солонина
    6) розсіл; соління
    7) розм. п'яниця, пияка
    8) падання униз
    9) ав. пікірування
    2. adv розм.
    1) раптом; з ходу; з нальоту; прямо
    2) важко, грузько (упасти тощо)
    3. v
    1) сильно ударити; бити
    2) важко падати; гепнути
    3) різко падати униз; кидатися з льоту, упасти каменем (про птаха)
    4) ав. пікірувати
    5) солити; маринувати
    6) маринуватися; засолюватися
    7) витримувати (у розчині)
    8) мокнути (у розчині)
    9) розм. напиватися п'яним; надудлитися
    * * *
    I [saus] n
    1) стрибок ( у воду); занурення
    2) випивка, пиятика, п`янка; п`яниця
    3) розсіл; солонина; сальтисон
    II [saus] v
    1) занурювати; поринати, занурюватися
    2) мочити, поливати ( водою); мокнути; заливати ( souse up)
    3) лити, бризкати
    4) cл. напитися, набратися, нализатися
    5) солити; маринувати; маринуватися; засолюватися; витримувати ( у розчині); мокнути ( у розчині)
    III [saus] v
    1) icт. важко падати; прямувати вниз; кидатися з нальоту, упасти каменем ( про птаха)
    2) aв. пікірувати

    English-Ukrainian dictionary > souse

  • 20 swell

    I
    1. n
    1) підвищення, височина; пагорб, пагорок
    2) підпухлість, здуття, набряк
    3) опух, пухлина
    4) хвилювання (на воді), брижі
    5) хвиля; вал
    6) наростання й послаблення (звуку)
    7) розм. франт, чепурун; світська людина
    8) важна персона, велике цабе
    9) розм. майстер (у якійсь справі); молодець
    10) наростання, збільшення
    11) педаль органа
    12) розбухання (деревини); випинання
    2. adj
    1) елегантний; шикарний; франтівський
    2) відмінний; чудовий

    swell mob (mobsmen) — розм. шикарно одягнені шахраї (аферисти)

    II
    v (past swelled; p.p. swollen)
    1) надиматися, надуватися; набухати, набрякати; опухати
    2) надувати, надимати; роздувати; утворювати пухлину
    3) здійматися, підноситися, утворювати височину
    4) підніматися (про воду)
    5) піднімати (воду)
    6) збільшуватися, зростати, посилюватися
    7) збільшувати, посилювати
    8) бути сповненим почуттів

    to swell with indignation — переповнюватися гнівом; ледь стримувати гнів

    9) сповнювати почуттями
    10) бундючитися, чванитися
    11) поет. переповнювати
    12) наростати (про звук)
    13) то посилюватися, то стихати (про звук)

    to swell the chorus — приєднати свій голос; приєднатися до думки інших

    * * *
    I [swel] n
    1) підвищення, опуклість, височина; пагорб; пагорок
    2) припухлість; здуття; пухлина
    3) тк.; sing брижі, хвилювання; хвиля; вал; мop. накат вітрових хвиль
    4) наростання е ослаблення ( звуку); мyз. знак, що означає наростання, ослаблення звуку; крещендо - димінуендо
    5) франт; світська людина
    6) поважна особа, велика цяця
    8) зростання, збільшення
    9) мyз. педаль органа
    10) гeoл. включення порід
    II [swel] a
    2) cл. відмінний, чудовий
    III [swel] v
    (swelled [-d]; swollen)
    1) надуватися, роздуватися; набухати, розбухати; опухати (swell out, swell up); надувати, роздувати; утворювати припухлість, пухлину (swell out, swell up)
    2) підніматися, здійматися; утворювати височину, підвищення
    3) підніматися ( про воду); піднімати ( воду)
    4) збільшуватися, наростати, підсилюватися; збільшувати, підсилювати (swell out, swell up)
    5) бути переповненим почуттями; переповняти почуттями
    6) величатися; заноситися
    8) то підсилюватися, то згасати ( про звук)

    English-Ukrainian dictionary > swell

Страницы

См. также в других словарях:

  • Воду толочь — (въ ступѣ) непроизводительный, пустой трудъ. Ср. Если бъ захотѣли вполнѣ раздавить, уничтожить человѣка, наказать его самымъ ужаснымъ наказаніемъ, то стоило бы только придать работѣ характеръ совершенной, полнѣйшей безполезности и безсмыслицы.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Воду толочь - вода и будет. — Воду варить вода и будет. Воду толочь вода и будет. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • воду возить можно — хоть поросят об лоб бей, здоровый, об дорогу не убьешь, сильный, пахать можно, здоров как бык, не ущипнешь, что ему делается, здоровяк, поросят можно об лоб бить Словарь русских синонимов. воду возить можно прил., кол во синонимов: 10 • здоров,… …   Словарь синонимов

  • Воду влить в стакан вина — Воду влить въ стаканъ вина разбавить его (иноск.) усмириться, успокоиться, одуматься. Ср. Смирились вы, моей весны Высокопарныя мечтанья, И въ поэтическій бокалъ Воды я много подмѣшалъ. А. С. Пушкинъ. Отрывки изъ путешествія Онѣгина. (Въ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Воду толчешь? - Толку. - А пыль идет? - Нет. - Толки еще. — Воду толчешь? Толку. А пыль идет? Нет. Толки еще. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Воду жалеть - и каши не сварить. — Воду жалеть и каши не сварить. См. ТОРОВАТОСТЬ СКУПОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • воду в ступе толокший — прил., кол во синонимов: 35 • балаболивший (39) • балабонивший (37) • бобы разводивший …   Словарь синонимов

  • воду толочь — См …   Словарь синонимов

  • воду толочь — (в ступе) непроизводительный, пустой труд Ср. Если б захотели вполне раздавить, уничтожить человека, наказать его самым ужасным наказанием, то стоило бы только придать работе характер совершенной, полнейшей бесполезности и бессмыслицы. Если б… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Воду толочь. — Камни ворочать. Землю копать. Воду толочь. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ В решете воду носить. Воду толочь. Строить водотолчу. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Воду варить - вода и будет. — см. Воду толочь вода и будет …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»