-
101 навещать
навестить кого навідувати, навідати, відвідувати, відвідати, (реже) завідувати, завідати, перевідувати, перевідати, (проведывать) провідувати, провідати кого, (редко) навіщати, навістити, навітати кого, завітати до кого; срв. Посещать 1 и Проведывать 2. [З того часу вона перестала виходити до гостей, що її навідували (Ор. Лев.). Вона частенько присилала мені записки, просячи відвідати її (Л. Укр.). Як на ту пеню, і стара Чайчиха не завідає нас (М. Вовч.). Це-ж була твоя воля перевідати царя, свого приятеля (Леонт.). Умовлялися, щоб по черзі хто-небудь провідував мене (Кониськ.). Пан сотник! Бач! Гаразд що завітав (Грінч.). Страшна, нечувана досі пошесть навістила наш край (Франко)]. -щайте нас почаще - навідуйте (відвідуйте) нас частіше, заходьте до нас частіше. Навещённый - навіданий, відвіданий, завіданий, перевіданий, провіданий. -ться - навідуватися, відвідуватися, завідуватися, перевідуватися, провідуватися, бути навідуваним, навіданим, відвідуваним, відвіданим и т. п. -ются ли больные? - чи навідує (відвідує и т. п.) хто хворих?* * *несов.; сов. - навест`ить(кого-что) відві́дувати, -дую, -дуєш, відві́дати (кого-що), наві́дуватися, -дуюся, -дуєшся, наві́датися (до кого-чого), наві́дувати, наві́дати, прові́дувати, прові́дати (кого-що); диал. переві́дувати, переві́дати (кого-що) -
102 нападение
напад (-ду) на кого, на що. [Ввесь підібрався, як перед нападом (Коцюб.)]. Внезапное, непредвиденное -ние - наглий, непередбачений (несподіваний) напад. При первом, при каждом -нии - першого, кожного нападу; за першим, за кожним нападом. [Частіш почали кримці та ногайці набігати; кожного нападу брали селян у неволю тисячами (Куліш). За першим нападом ворога було побито (Київщ.)]. Быть в безопасности от -ния - бути вбезпеченим (безпечним, забезпеченим) від нападу, проти нападу. Возобновлять, возобновить -ние - поновляти, поновити напад. Выдерживать, выдержать -ние - витримувати, витримати напад. [Не витримали турецькі галери козацького нападу (Загірня)]. Отражать, отразить -ние - відбивати, відбити напад кого, чий, давати, дати відсіч кому. [Відбито напад геть (Грінч.). Давали таки добру одсіч харцизякам (Куліш)]. Производить, произвести -ние - чинити, учинити напад, бити, ударяти, ударити на кого, на що; (быстрые -ния на кого) швидко наскакувати, наскочити на кого, (образно) крутити веремія. [Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є (Ант.-Драг.). Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія (Куліш). Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене (Канівщ.)].* * *на́пад, -уцентр \нападение ния — спорт. центр на́паду
-
103 нарушать
I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.* * *несов.; сов. - нар`ушитьпору́шувати, -шую, -шуєш, пору́шити; (слово, клятву) лама́ти, злама́ти, сов. поламати; ( тишину) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, сов. замути́ти, -мучу́, -му́тиш\нарушать ша́ть грани́цу — пору́шувати кордо́н
\нарушать ша́ть зако́н — пору́шувати, пору́шити (переступа́ти, переступи́ти) зако́н
\нарушать ша́ть обеща́ние — пору́шувати (лама́ти) обіця́нку
-
104 наущать
наустить наущати, наустити, (чаще) намовляти, намовити, підмовляти, підмовити, призводити, призвести кого, давати, дати при(з)від (-воду) кому на що, до чого и що (з)робити, направляти, направити кого на що и що (з)робити, (о мног.) понаущати, понамовляти, попідмовляти, попризводити, понаправляти. [Наустив його і поміг йому (Основа 1862). Намовляють дитину красти в матери (Проскурівщ.). Не вона, а вони мене на це призвели (Звин.). До лукавства призводите (Крим.). Ти повинен виказати товаришів, бо напевне тебе хтось призводив (вкрасти кожуха) (Звин.). Не той злодій, хто руками бере, а той, хто призвід дає (Звин.). Направив його вкрасти (Канівщ.)]. Наущённый - наущений, намовлений, підмовлений, призведений, направлений, понаущуваний, пона[попід]мовлюваний, понаправляний. -ться - наущатися, намовлятися, бути наущуваним, наущеним, намовлюваним, намовленим, понаущуваним, понамовлюваним и т. п.* * *несов.; сов. - науст`итьнамовля́ти, намо́вити, -влю, -виш и мног. понамовля́ти, підмовля́ти, підмо́вити и мног. попідмовля́ти; науща́ти, наусти́ти, -ущу, -устиш -
105 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
106 помощь
поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.* * *допомо́га, по́міч, -мочі; запомо́га, підмо́га, підпомо́га; помо́га; диал. посо́бана \помощь! — ( караул) ряту́йте!
-
107 проходить
пройти1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.* * *I несов.; сов. - пройт`и1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гтиII см. прохаживать II -
108 Изволять
изволить бути ласкавим, зволяти, зволити; см. Соизволять. [Ох, вовче братіку, зволь-же нам хоч пісню заспівати (Рудч.). Нащо бог зволив серце дати (Чуб. V)]. Почему не -лите сесть? - чому не ласкаві сісти? Чего -лите? - що зволите сказати (наказати)? Що ваша ласка? Что -лите дать, поблагодарим - що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо. Барин -лил приказать - пан наказали (мн. ч.), дали наказ. Барыня -лит почивать - пані спочивають (мн. ч.). Вы -лите шутить - ви здорові шуткуєте (жартуєте). Как сами -лите знать - як сами, здорові, знаєте. Изволь - будь ласка, зволи. Извольте - будь ласка, зволіте, звольтеся. [Один подасть йому вмивальню срібну, а хто зливальницю, хто утиральник: «Зволіте, ваша честь, прохолодитись» (Куліш)]. -вольте получить - будь ласка візьміть, звольтеся взяти. Изволь, я согласен - гаразд, я згоджуюсь; хай буде так, я згоджуюсь. Не -вольте беспокоиться - прошу вас (будь ласка) - не турбуйтеся. -
109 беҗер-
вміти, успішно справлятися, виконувати, бути здібним до чого СБ, СМ, У, К; гӱзель йазма ға беҗерий він уміє гарно писати СБФ; беҗерип ишле- працювати вміло, з успіхом У; беҗерип т'ечин- жити вміючи У; иш беҗер- успішно робити діло Б; аш — хотарғанның, иш — беҗергенниң юшка належить тому, хто розливає, справа — тому, хто її успішно робить СБА. -
110 do
n ж. ім'я* * *I [duː] n; (pl dos, do's [duːz])1) обман, шахрайство, ошуканство2) розвага, веселощі; вечірка3) угода; участь, частка, доля4) aвcтpaл. талан, щастя, удача, успіхII v1 (did, done; 3-я oc.; oдн. теп. ч. does)1) робити, здійснювати дію; робитися, здійснюватися, відбуватися, діятися; чинити, робити, поводитися; займатися ( чим-небудь); працювати; обслуговувати2) здійснювати, виконувати; робити, проводити ( роботу); творити ( чудеса), робити; коїти, накоїти ( справ)3) ( часто з for) годитися, підходити, влаштовувати; бути достатнім, вистачити; (with, without) задовольнятися, обходитися4) обманювати, ошукувати; ( out of) обманом відбирати; виживати, підсиджувати5) приносити ( користь); заподіювати ( збиток), робити ( послугу); віддавати ( належне); оцінювати по заслугах; робити ( честь)6) займатися ( якою-небудь діяльністю); виконувати функції; виступати ( ким-небудь); брати на себе; намагатися бути або виглядати, виявляти завзяття в ( якій-небудь) ролі; вивчати ( яку-небудь дисципліну); писати ( статті); писати ( портрет); вирішувати, розв'язувати ( проблему)7) робити (вправу, фігуру); грати, виконувати ( роль або музичний твір)8) прибирати ( приміщення); мити ( посуд); давати лад ( волоссю), застібати ( ґудзик)10) оглядати ( визначні пам'ятки)11) проїжджати, проходити, покривати ( певну відстань)12) відбувати ( термін покарання)13) кoм. продавати, поставляти ( за певною ціною); погасити ( вексель); оплатити ( чек)14) to do /to be doing/ well, процвітати, досягати успіхів; поправлятися, видужувати; почуватися добре; успішно справлятися ( з чим-небудь); добре проявляти себе15) to do /to be doing/ badly = справи йдуть кепсько16) to do smb well добре приймати, пригощати, обслуговувати кого-небудь17) to do somehow by smb поводитися /опікуватися/ як-небудь з ким-небудь, ставитися як-небудь до кого-небудь18) to be /to have/ done ( with) кінчати, закінчувати, завершувати19) to have done ( with) smb покінчити, розрахуватися з ким-небудь; перемогти кого-небудь20) to do for smb; smth, часто p. p., губити; позбуватися ( конкурента); псувати, виводити з ладу21) to do for smb піклуватися, дбати про кого-небудь; доглядати кого-небудь; вести чиє-небудь господарство23) can /could/ do with smth не завадило б, не зашкодило б, хотілося б; cannot /could not/ do with smth не терпіти, не миритися, не переносити (кого-небудь, що-небудь)24) у сполученні з деякими іменниками позначає дії, названі іменником: to do a bust увірватися ( куди-небудь)25) викор. для посилення при дієслові: 1 do believe you! я вам дійсно вірю!26) викор. щоб уникнути повторення дієслова: who took that? - 1 did. хто взяв це? - Я ( взяв)III муз.до ( у сольмізації)IV [duː] скор. від ditto I 1 -
111 godfather
1. n1) хрещений батько2) той, що дає назву (кораблю тощо)2. v1) бути хрещеним батьком* * *I n1) хрещений ( батько); заступник, покровитель; наставник; cл. "хрещений батько", ватажок мафії, банди2) той, хто дає назву ( кораблю)II vбути хрещеним ( батьком); давати ім'я ( чому-небудь) -
112 letter
1. n1) літера; буква2) друк. шрифт3) шифр (заводу)4) лист; послання; депешаletter of recommendation, letter testimonial — рекомендаційний лист
5) грамота; документletter of advice — повідомлення; авізо
letters credential, letter(s) of credence — вірчі грамоти
6) точність; буквальністьfor letter — дослівно, точно
7) pl елементи (основи) читання; ази8) pl літопис, записи9) pl освіченість; ерудиція, ученістьman of letters — а) письменник; б) учений
L. of Administration — юр. судове повноваження на управління спадщиною
letters of recall — дипл. відкличні грамоти
2. v1) позначати літерами3) тех. штемпелювати; клеймити* * *I n1) буква2) пoлiгp. літера; шрифтwhite letters — латинський шрифт, антиква; прямий шрифт
3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)letter for letter — дослівно, точно
5) лист; послання; депешаgeneral letter — циркулярний лист, циркуляр
6) грамота, документletters citatory — юp. судовий виклик
letters credential, letter (s) of credence — дип. вірчі грамоти
letter of attorney — ( письмове) доручення
letter of indemnity /of guarantee/ — гарантійний лист
7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художняman of letters — літератор; ерудиція, ученість
8) pl елементи, основи читання; ази9) pl; icт. літопис, записиII v1) позначати буквами; надписувати креслення2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної командиIII nздавач; той, хто здає внайми або в оренду (приміщення, землю) -
113 like
1. n1) щось подібне (схоже, рівне, однакове)the likes of you — розм. такі, як ви
2) pl нахили, потяг2. adj1) схожий, подібнийit looks like snow — схоже на те, що піде сніг
it's just like you do that — це дуже схоже на вас; це саме те, чого від вас можна було чекати
2) однаковий, рівний3) розм. можливий, імовірнийthey are like to meet again — вони, мабуть, ще зустрінуться
3. advтак би мовити, неначеby way of argument like — так би мовити, як приклад
4. prepякhe swims like a duck — він плаває, як качка
5. conjніби, немов, якit was just like you said — було точно так, як ви говорили
something like — трохи схожий; чимось нагадує
there is no place like home — нема ніде краще, як вдома
like father like son — присл. яблуко від яблуні недалеко падає
like so — ось так, таким чином
like enough, as like as not — цілком імовірно
like anything (blazes, crazy, the devil, mad) — з усіх сил, щодуху
6. v1) подобатися, любитиdo as you like — робіть, як вам завгодно; робіть, як знаєте
2) віддавати перевагу; вибирати3) підходити; узгоджуватися* * *I [laik] nчия-небудь подоба; така ж людина; що-небудь подібне або схожеII [laik] a1) подібний, схожий2) рівний, однаковийIII [laik] advрідко імовірно; начебто; так би мовитиIV [laik] prep1) так; як хто-небудь; як що-небудь2) to look like smth виглядати, мати вигляд як… бути схожимV [laik]cj1) як2) начебто, немов; якVI [laik] n; pl VII [laik] v2) надавати перевагу; вибирати; підходити, поєднуватися, узгоджуватися3) хотіти, бажати4) подобатися -
114 scale
1. n1) чаша (шалька) терезівto turn the scale — схилити чашу терезів; виявитися вирішальним фактором
2) платформа вагівниці3) рідк. терези4) pl ваги, терези (тж a pair of scales)6) масштаб (карти тощо), мірило7) розмір; розмах; охоплення8) шкала, градуювання (приладу)9) градація, такса10) муз. гамаto learn one's scales — розучувати гами; починати вчитися музики
12) рівень, ступінь (розвитку); становище; місцеto sink in the social scale — опускатися (втрачати значення) в суспільному становищі
13) драбина, щаблі драбини14) масштабна лінійка15) мат. система числення (тж scale of notation)17) лушпиння, плівка, лусочка18) накип; осад, осадок19) тех. окалина20) камінь на зубах21) тонка металева платівка22) pl щічки, накладки (на держаку складаного ножа)23) хім. неочищений парафін24) ент. попелиця, червець, щитівка25) pl перен. поволокаClerk of the Scales — службовець, що зважує жокеїв перед і після перегонів
victory was long in the scale — тривалий час важко було сказати, хто переміг
2. v1) важити, мати вагу2) зважувати (ся)3) очищати, чистити4) лущити (горох тощо)5) зскрібати, зчищати6) знімати окалину7) прочищати гармату (пострілом)8) облуплюватися, злущуватися9) утворювати накип (окалину, осадок)11) розм. розкидати, поширювати12) підніматися, вилазити, видиратися, залізати13) зображувати у певному масштабі14) визначати (обчислювати) за масштабом15) зводити до одного масштабу (до спільних масштабів)16) мати спільний масштаб; бути порівнянним (сумірним)17) градуювати; робити поділки* * *I [skeil] n1) чаш(к)а ваг; платформа ваг2) pl ваги ( a pair of scales)3) пoeт. ( the Scales) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)II [skeil] v1) важити, мати вагу2) зважувати; зважуватисяIII [skeil] n1) лусочка; луска2) лушпайка, плівка3) накип; осад; тex. окалина6) pl щічки, накладки ( на рукоятці складаного ножа)8) xiм. неочищений парафін9) eнт. червець, щитівка, попелицяIV [skeil] v2) зскрібати, зчищати (накип, наріст, зубний камінь); знімати окалину; прочищати гармату ( пострілом)3) обколупуватися, лущитися ( scale off)4) покривати накипом; утворювати осад; утворювати окалину5) дiaл. розкидати, поширювати, розповсюджуватиV [skeil] n1) масштаб (карти, креслення)2) розмір, охват; розмах3) шкала, градуювання ( вимірювального інструмента); градація; такса4) мyз. гама; гама кольорів5) рівень, ступінь ( розвитку); положення, місце; icт. сходи7) мaт. система числення ( scale of notation)VI [skeil] v1) зображувати в масштабі; обчислити за масштабом; зводити до одного масштабу3) градуювати, наносити поділки4) обчислювати розмах, охоплення ( чим-небудь); регулювати обсяг ( чого-небудь)5) підніматися ( по драбині); перелазити (через огорожу, стіну) -
115 second
1. n1) секунда (міра часу); 60 seconds make one minute у хвилині 60 секунд2) секунда (міра кута)3) мить; моментwait a second!, half a second! — зачекайте (одну) секунду
4) помічник, нижчий за рангомsecond in command — військ. заступник командира
5) (the second) друге число6) друга людина, другий чоловік (що робить щось)you are the second to ask me that — ви другий (чоловік), хто запитує мене про це
7) той, що одержав другий приз (другу нагороду, другу премію)9) pl товари другого ґатунку10) pl борошно грубого помелу11) другий клас (транспорту)12) секундант (на дуелі, в боксі)13) муз. втора, другий голос; альт14) альпініст, що йде другим у зв'язці2. adj1) другий (числом)second papers — амер., розм. друга стадія приймання у громадянство США; посвідчення про прийом у громадянство США
2) другий (за часом), наступний3) другий, інший, додатковийsecond cause — інша (побічна) причина
second speed — авт. друга швидкість
4) повторнийto say smth. a second time — говорити щось удруге
second birth — друге народження; відродження; рел. духовне відродження; загробне життя
5) другорядний, нижчої якості6) ще один, подібний7) додатковий, запаснийsecond team — спорт. запасна (друга) команда
8) допоміжний9) підпорядкований10) нижчий за рангомsecond person — грам. друга особа
second conjugation — грам. друга дієвідміна
second cousin — троюрідний брат; троюрідна сестра
Henry the S. — Генріх Другий
second line — військ. тилова позиція; тилова смуга
second name — амер. прізвище, друге ім'я
second of exchange — фін. другий примірник переказного векселя
3. adv1) по-друге2) другим номером; у другій групіto come in (to finish) second — прийти другим, зайняти друге місце (у змаганнях)
4. v1) підтримувати; допомагати2) виступати на підтримку (пропозиції тощо)3) бути секундантом (на дуелі, змаганнях)4) військ. тимчасово відряджати5) завдати ще одного удару6) муз. співати партію другого голосу* * *I n1) ( the second) друге ( число); другий, друга людина2) помічник3) другий приз5) другий клас ( транспорту)6) pl товар другого ґатунку; другосортна продукція; борошно грубого помелу7) друга порція ( їжі); друге, друга страва8) aвт. друга передача9) альпініст, що йде другим ( у зв'язці)10) мyз. секунда ( інтервал); втора11) унів. ступінь бакалавра другого класу ( у Великій Британії)II n3) мить, моментIII a3) інший, другий; ще один, подібний4) додатковий; запасний5) який поступається ( у чому-небудь); другосортний; допоміжнийIV advsecond master — завуч; помічник учителя ( у школі)
по-друге; другим номером; у другій групі; другимV v1) підтримувати; допомагати2) бути секундантом на дуелі або в боксіVI v; військ.тимчасово відряджати, відкомандировувати -
116 shower
Inтой, хто показує; експонентII1. n1) злива2) значне випадання (снігу тощо)3) фіз. злива космічного проміння, потік електронів4) душ5) безліч6) амер., розм. прийом гостей для підношення подарунків (нареченій)2. vit is showering — дош ллє як з відра, сильна злива
3) засипати, закидати (чимсь)4) поливати, зрошувати; бризкати5) прийняти душ* * *I n1) злива; рясне випадання (снігу, граду)shower of meteors, meteor shower — acтp. метеорний потік; фiз. злива космічних променів, космічна злива
2) душ ( shower bath)shower stall — cл. душова кабіна
3) велика кількість, маса4) = shower partyII v1) обсипати, закидати, закидати ( shower up)3) поливати, зрошувати; бризкати4) прийняти душIII n2) експонент -
117 thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
118 third
1. n1) третина; третя частина2) (the third) третє число3) третій (про людину)you are the third to ask me about it — ви вже третій, хто мене запитує про це
4) третій учасник гри5) трійка (оцінка)6) муз. терція7) pl товар третього сорту; товар низької якості8) третій клас (транспорту)9) pl юр. третина майна померлого чоловіка, що переходить дружині10) астр. шістдесята частка секунди11) фін. третій зразок переказного векселя (тж third of exchange)2. adj1) третій (числом)third floor — четвертий (амер. третій) поверх
third legs — зоол. третя пара ніг (комахи)
third rail — зал. третя (контактна) рейка
third speed — авт. третя швидкість
2) що становить третю частину; що дорівнює третій частині3) третій (черговий)4) третьосортний, низької якості3. numthird party — юр. третя сторона
third person — третя особа; юр. третя сторона, свідок
third degree — амер. допит третього ступеня; допит з тортурами
third echelon maintenance — військ. ремонт матеріальної частини похідними майстернями
4. advтретім5. v1) ділити на три частини2) бути третім* * *I n5) третя частина; одна третя, третина7) aмep. третя швидкістьsilent third — aвт. третя безшумна швидкість
8) мyз. терціяmajor [minor] third — більша [мал терція]
9) pl товар третього сорту, низької якості10) звичн. pl; юp. третина майна, що переходить до дружини померлого чоловіка12) eк. третій зразок перекладного векселя (тж.- of exchange)II a1) третій ( по рахунку)third floor — четвертий поверх; aмep. третій поверх
third legs — зooл. третя пара ніг ( комахи)
third rail — ж-бyд. третя /контактна/ рейка
third speed /gear/ — третя швидкість
to shift into third gear — перейти на третю швидкість, включити третю швидкість; що становить одну третю частину
2) третій (з тих, що йдуть один за одним)third form — третій клас ( у школі)
3) третьосортний, низької якостіarticles of third quality — товари третього сорту; третій
third degree — третій ступінь ( чогось) [див.; тж. О]
4) третій (за величиною, значенню)5) гpaм. третійthird person — третя особа [див.; тж. a]
third conjugation — третя дієвідміна б. третій; сторонній, що не є особисто учасником ( конфлікту)
third person — юp. третя сторона, свідок [див.; тж. 5]
third degree — aмep. допит із пристрастю; допит третього ступеня (примусового заходу, що застосовуються органами правопорядку з метою домогтися зізнання обвинувачуваного) [див.; тж. 3,;]
III advthe third house — aмep. "третя палата", кулуари /лобі/ конгресу
третім класом, у купе або каюті третього класуIV vto travel third — їздити /подорожувати/ третім класом
2) бути третім3) виступати третім на користь (законопроекту, пропозиції); підтримувати -
119 ticket
1. n1) квитокentrance ticket, ticket of admittance — вхідний квиток
2) ярлик, етикеткаprice ticket — етикетка з ціною; цінник
3) квитанція; номерок; талон4) посвідка; картка; білет5) військ. свідоцтво про звільнення з арміїto get one's ticket — а) бути демобілізованим; б) одержати відставку
6) візитна картка7) оголошення (про здачу внайми)8) амер. повістка в суд (за порушення правил вуличного руху)9) амер. список кандидатів на виборахto be ahead (behind) one's ticket — одержати найбільшу (найменшу) кількість голосів за списком своєї партії
10) розм. принципи (програма) політичної партії11) ордер, заявка12) план; перспектива13) записка14) попередня реєстрація біржових операційticket scalper (skinner) — амер., розм. спекулянт театральними квитками
ticket window — амер. каса (транспортного сполучення)
that's the ticket — а) правильно; б) це саме те, що потрібно
what's the ticket? — ну, які ваші плани?
2. v1) прикріпляти ярлик; наклеювати етикетку2) амер. забезпечувати квитками; видавати квитки* * *I [tikit] n1) квитокrailroad [tram] ticket — залізничний [трамвайний]квиток
concert [excursion, theatre] ticket — квиток на концерт [на екскурсію, у театр]
ticket of admittance, entrance ticket — вхідний квиток
book of tickets — абонементна книжка /книжечка/; season ticket сезонний квиток, сезонка
ticket to the exhibition [to the races] — квиток на виставку [на перегони]
to order /to reserve/ a ticket — замовляти квиток
to work out one's ticket — відпрацьовувати свій проїзд на пароплаві [порівн. тж. О]
2) ярликprice ticket — етикетка із ціною, цінник
3) квитанція; номерок; талон, білетикleft-luggage ticket — квитанція на багаж /у камеру схову/
this is a ticket to a good job — образн. це мандат на одержання гарної роботи; вiйcьк. свідчення про звільнення з армії
4) оголошення ( про здачу внайми)5) повідомлення про штраф за порушення правил дорожнього руху (тж. traffic ticket)to get /to collect/ a ticket — нарватися на штраф
6) aмep. список кандидатів на виборахto vote a ticket — голосувати за ( той або інший) список
to vote the straight ticket — голосувати за весь список /за список у цілому/
to vote a split ticket, to split a ticket — голосувати за блок ( політичних) партій
to be ahead [behind]one's tickets — одержати найбільше [найменше]кількість голосів за списком своєї партії
to carry a ticket — провести своїх кандидатів; принципи, програма політичної партії
the Tory [the democratic] ticket — передвиборна програма консерваторів [демократичної партії]
7) ордер, заявка8) план; перспективаto write one's own ticket — планувати своє життя, складати плани на майбутнє
9) записка10) eк. попередня реєстрація біржових операцій••the ticket — те, що потрібно; ось це сааме те
that's the ticket — правильно; саме те, що потрібно
the proper ticket — вірно, правильно
II ['tikit] vto work one's ticket — вiйcьк. домагатися звільнення верб армії; симулювати, ловчити [порівн. тж. 1]
1) звичн. p. p. постачати етикетки, прикріплювати ярликgoods ticketed with their prices — товари із цінниками; навішувати, наклеювати ярлики
2) aмep. постачати квитки; видавати квитки -
120 toss
In1) кидання; метання; підкидання; відкидання2) задирання голови3) поштовх; струс4) падіння (з коня)5) підкидання монети6) метушня, сум'яттяtoss bombing — ав. бомбометання під час виходу з піке
to take a toss — а) звалитися, упасти; б) бути скинутим з коня
IIv (past і p.p. tossed, tost)1) кидати, метати2) скидати (вершника)3) закидати, задирати (голову)4) підкидати5) піднімати на роги (про бугая)6) відкидати, шпурляти; кидати угору і вниз (із сторони в сторону)7) стривожено кидатися (уві сні тощо; тж to toss about)8) перен. ставити в різні життєві ситуації9) носитися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно)10) майоріти11) турбувати, хвилювати13) ав. ковзати на хвіст6) зробити похапцемtoss up — а) підкидати; б) кидати жереб; в) нашвидку приготувати їжу
to toss a coin — а) грати в орлянку; б) вирішувати суперечку підкиданням монети (жеребкуванням)
* * *I a1) метання, кидання, підкидання; кидокa toss or a ball — кидання м'яча
the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка
2) підкидання ( голови)to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою
3) толчок, струс; падіння ( з коня)4) = toss-up I5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудженняthe town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик
toss and catch — aмep. ризикована гра
to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня
to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі
II vnot to give a toss about smth — плювати на що-н.
(tossed [-t], tost)1) кидати; метатиto toss a ball — кидати м'яч
to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати
to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати
to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик
2) підкидатиto toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі
to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його
she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні
waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб
to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]
to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)
to toss and lose — кинути жереб, програти
I'll toss you for it — = орел або решка?
he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)
4) підкидати, підіймати ( голову)5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями
to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації
6) рухатися швидко або нетерплячеto toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися
branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти
trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)
to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні
7) робити поспішно, нашвидкуto toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)
8) турбувати, хвилювати9) cпopт. подавати ( м'яч)10) гipн. промивати ( руду)11) aв. ковзати на хвіст••to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]
См. также в других словарях:
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
Ukrainian grammar — The Ukrainian language possesses an extremely rich grammatical structure inherited from Indo European:*Nouns have grammatical gender, number, and are declined for 7 cases; *Adjectives agree with the noun in case, number, and gender; *Verbs have 2 … Wikipedia
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник
під — I по/ду, ч. 1) Низинне місце; западина. 2) Нижня горизонтальна поверхня, площина якого небудь приміщення, ями, печі і т. ін. || мет. Дно в доменній печі. 3) Місце, майданчик для стіжка. 4) діал. Горище. II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн.… … Український тлумачний словник
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник
щастя — я, с. 1) Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто небудь. || Зовнішній вияв цього відчуття. || Радість від спілкування з ким небудь близьким, коханим тощо. || Про того, хто дає… … Український тлумачний словник
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия