Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

яло

  • 21 мямля

    м'яло, м'ялуватий (-того), -вата (-тої), (рохля) вайло, дзямдзя, мондзя, базалій (-лія), -лійка, базала, макуха, папуша, лемеха, лемішка, (копотун) маруда, мниха, моня, (разиня) роззява, ґава. [Це не парубок, а якесь м'яло (Грінч.). Не дитина, а маруда (Липовеч.)].
    * * *
    м., ж.
    м'я́ло (с.), мару́да, мару́дник (м.), мару́дниця (ж.)

    Русско-украинский словарь > мямля

  • 22 надувать

    надуть
    1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;
    2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];
    3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -
    1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;
    2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;
    3) прлг. - см. отдельно.
    * * *
    несов.; сов. - над`уть
    1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати

    \надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́

    \надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)

    \надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки

    2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш

    Русско-украинский словарь > надувать

  • 23 намазывать

    намазать
    1) намазувати, намазати, намащувати и намащати, мастити, намастити що чим, чого и що, (жиром, особ. свиным ещё) насмальцьовувати, насмальцювати наяложувати, ялозити, наялозити, (бараньим ещё) налоювати, налоїти, (дёгтем, ваксой и т. п. ещё) наш[с]маровувати, ш[с]марувати, наш[с]марувати; (сильно) квацювати, наквацювати що чим; (о мног.) понамазувати, понамащувати, понасмальцьовувати, понаяложувати, поналоювати, понаш[с]маровувати. [Намазала хліб маслом (Київщ.). Намазала масла на хліб (Київщ.). Понамазував підошви смолою (Чуб. II). Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидше загоїться (Канівщ.). Ой ти, Гандзю чорнобрива, чим ти брови намастила? (Пісня). Наялозив смальцем губи (Київщ.). Наквацював чоботи, аж дьоготь тече (Сл. Гр.)];
    2) (плохо написать, нарисовать) намазувати, намазати, мазюкати, намазюкати; (особ. о плохом письме красками) ляпати, наляпати; (особ. о безграмотном письме) базграти, набазграти (що); срв. Намарывать 2;
    3) (загрязнять) мазати, намазати, ялозити, наялозити (що). Намазанный -
    1) намазаний, намащений, насмальцьований, наяложений, налоєний, наш[с]марований, наквацьований, понамазуваний и т. п.;
    2) намазаний, намазюканий, наляпаний, набазграний;
    3) намазаний, наяложений. -ться -
    1) намазуватися, намазатися, понамазуватися, бути намазуваним, намазаним, понамазуваним и т. п. -ться белилами, румянами - намазуватися, мазатися, намазатися, намальовуватися, малюватися, намалюватися, (слегка) підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понамазуватися, понамальовуватися, попідмазуватися білилом (біллю), рум'янами (красилом). [Вони все своє життя мастяться товстим шаром гриму (Ніков.). Вона гарна тільки як намалюється (М. Грінч.)];
    2) (вдоволь, сов.) намазатися, намаститися, наш[с]маруватися и т. п.; срв. Мазать.
    * * *
    несов.; сов. - нам`азать
    1) нама́зувати, -зую, -зуєш, нама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. понама́зувати, нама́щувати, -щую, -щуєш, намасти́ти, -мащу́, -ма́стиш и мног. понама́щувати, сов. помасти́ти; нашмаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, нашмарува́ти, -ру́ю, -ру́єш; ( жиром) наяло́жувати, -жую, -жуєш, наяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш
    2) (пачкать, грязнить) нама́зувати, нама́зати, наяло́жувати, наяло́зити, брудни́ти, набрудни́ти
    3) (плохо, небрежно писать, рисовать) ма́зати, нама́зати, сов. наля́пати; прен. мазю́кати, намазю́кати

    Русско-украинский словарь > намазывать

  • 24 опахало

    1) (веер для навев. прохлады) віяло, вахляр. [Кольоровими вахлярами її ніжненькі щоки холодили (Куліш)];
    2) (от мух) обмахало.
    * * *
    опаха́ло; ( веер) ві́яло, диал. вахля́р, -а

    Русско-украинский словарь > опахало

  • 25 повеять

    сов.
    1) ( начать дуть) begin to blow; ( подуть слегка) blow softly

    пове́яло прохла́дой — there came a breath of cool air, the air grew fresher

    2) безл. (тв.; вызвать какие-л чувства) breathe (of); переводится тж. выражением one could sense (d)

    от него́ пове́яло отчуждённостью — one could sense some estrangement in him

    Новый большой русско-английский словарь > повеять

  • 26 повеять

    св vi
    1) начать дуть to (begin to) blow

    пове́ял све́жий ветеро́к — there came a fresh breeze

    2) ощущаться to be felt, to be in the air

    пове́яло весно́й — spring was in the air

    от его́ ре́чи пове́яло свобо́дой — his speech was like a breath of fresh air

    Русско-английский учебный словарь > повеять

  • 27 таять

    несов.; сов. раста́ять
    1) становиться жидким о снеге, льде táuen (s); о снеге, масле, воске и др. тж. schmélzen das schmilzt, schmolz, ist geschmólzen; об еде zergéhen zergíng, ist zergángen, zerláufen das zerläuft, zerlíef, ist zerláufen

    Снег та́ет на со́лнце. — Der Schnee taut [schmilzt] in der Sónne.

    Ко́е-где́ снег уже́ раста́ял. — Stéllenweise ist der Schnee schon getáut [geschmólzen].

    Ешь скоре́е, а то твоё моро́женое раста́ет. — Iss schnéller, sonst zergéht [zerläuft] dein Eis.

    Ма́сло в тепле́ раста́яло. — Die Bútter ist in der Wärme zergángen [zerláufen, geschmólzen].

    2) безличн. та́ет es taut es táute, es hat getáut

    Сего́дня та́ет. — Héute taut es.

    Днём та́яло. — Am Táge hat es getáut.

    Русско-немецкий учебный словарь > таять

  • 28 веять

    1. v/i wehen; flattern; schweben; (unpers. + Т) in der Luft liegen;
    2. <про­> v/t Agr. worfeln, schwingen
    * * *
    ве́ять
    1. v/i wehen; flattern; schweben; (unpers. + Т) in der Luft liegen;
    2. < про-> v/t AGR worfeln, schwingen
    * * *
    ве́| ять
    <-ю, -ешь> нсв, пове́ять св
    нпрх wehen
    ве́тер ве́ет der Wind weht
    от него́ ве́яло хо́лодом перен er strahlte Kälte aus
    * * *
    v
    1) gener. bieseln, wehen (о ветре), fegen (зерно), zuwehen (в сторону кого-л., чего-л.), fächeln, fächern (зерно), stoben (зерно)
    2) navy. killen
    3) agric. härten (зерно), schwingen, aufworfeln, worfeln
    4) pompous. anwehen

    Универсальный русско-немецкий словарь > веять

  • 29 веер

    матем., физ.
    ві́яло, вахля́р, -ра́

    Русско-украинский политехнический словарь > веер

  • 30 веер

    матем., физ.
    ві́яло, вахля́р, -ра́

    Русско-украинский политехнический словарь > веер

  • 31 обвевать

    несов.; сов. - обве́ять, в соч.

    ве́тер обвева́л ему́ лицо́ — rüzgar yüzünü yalayıp geçiyordu

    нас обве́яло ветерко́м — püfür püfür esen rüzgar bizi serinletti

    Русско-турецкий словарь > обвевать

  • 32 оттаивать

    несов.; сов. - отта́ять

    лёд отта́ял — buz çözüldü

    мя́со отта́яло — etin buzu çözüldü

    2) ( размораживать) buzunu çözdürmek

    Русско-турецкий словарь > оттаивать

  • 33 повеять

    сов.

    пове́ял ве́тер — hafif bir rüzgar esmeye başladı

    от реки́ пове́яло прохла́дой — nehirden bir serinlik geldi

    Русско-турецкий словарь > повеять

  • 34 таять

    erimek; çözülmek
    * * *
    1) erimek; çözülmek

    моро́женое та́яло — dondurma eriyordu

    лёд стал та́ять — buz çözülmeye / erimeye başladı

    2) безл.

    та́ет — karlar çözülüyor

    3) перен. erimek

    де́ньги та́яли на глаза́х — paralar göz göre göre eriyordu

    4) перен. (худеть, чахнуть) erimek

    Русско-турецкий словарь > таять

  • 35 натаять

    сов.
    1) вин. п., род. п. (воды́ - из снега, льда) obtener derritiendo (nieve, hielo)
    2) безл. ( растаять) derretirse (непр.)

    ната́яло мно́го льду — se derritió mucho hielo

    * * *
    v
    gener. (âîäú - èç ññåãà, ëüäà) obtener derritiendo (nieve, hielo), (ðàñáààáü) derretirse

    Diccionario universal ruso-español > натаять

  • 36 повеять

    сов.
    1) ( подуть) soplar vi ( ligeramente)
    2) обыкн. безл., твор. п. empezar a sentirse

    пове́яло прохла́дой — empezó a sentirse fresco

    * * *
    v
    gener. soplar (о ветре), îáú÷ñî empezar a sentirse ***

    Diccionario universal ruso-español > повеять

  • 37 оттаивать

    несов. - отта́ивать, сов. - отта́ять
    1) disgelare vi (e); scongelarsi

    земля отта́яла — la terra si è scongelata

    замороженные продукты отта́яли — gli alimenti si sono scongelati

    сердце отта́яло перен. — il cuore si placo

    3) ( стать менее замкнутым) aprirsi, intenerirsi
    * * *
    v
    gener. disgelare, sdiacciare, sgelare, sghiacciare, digelare, dighiacciare, dimoiare (о замёрзшей земле), disgelarsi, disghiacciarsi, sgelarsi

    Universale dizionario russo-italiano > оттаивать

  • 38 отложить

    канор гузоштан, як сӯ мондан, ялоҳида (ҷудо карда, гирифта) мондан

    Русско-таджикский словарь > отложить

  • 39 повеять

    пове́яло прохла́дой — on sent un souffle de fraîcheur

    Dictionnaire russe-français universel > повеять

  • 40 повеять

    пове́яло прохла́дой — on sent un souffle de fraîcheur

    Diccionario universal ruso-español > повеять

Страницы

См. также в других словарях:

  • яло — мир, свет, земной шар; яло до̄лани на всём свете …   Нанайско-русский словарь

  • ялоқ — [يلاق] т. гуфт. зарфи кӯҳна ё кафида, ки дар он ба саг хӯрок медиҳанд …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • МИКРО-ЯЛО, урочище — Так раньше назывался участок побережья Черного моря, находящийся между устьем оврага Шайтан Дере и урочищем Мегало Яло. В переводе с греческого означает: микро малый; яло берег. Известны и другие его названия: Малый Пляж и Серебряный Пляж …   Топонимический словарь Севастополя

  • віяло — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • МЕГАЛО-ЯЛО, урочище — Это старое греческое название участка побережья, находящегося в трех км. к юго востоку от входа в Балаклавскую бухту, называемого в настоящее время Золотой Пляж. Словосочетание М. Я. в переводе означает большой берег …   Топонимический словарь Севастополя

  • віяло — а, с. 1) Виготовлений з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки. 2) у знач. присл. ві/ялом. У вигляді півкола …   Український тлумачний словник

  • в'яло — рідко. Присл. до в ялий 2) …   Український тлумачний словник

  • зів'яло — перен. Присл. до зів ялий 3) …   Український тлумачний словник

  • м'яло — а, с. 1) Те саме, що макогін. 2) перен., зневажл. Млява, нерішуча людина …   Український тлумачний словник

  • одіяло — а, с. Те саме, що ковдра …   Український тлумачний словник

  • п'яло — п яли/ло, а, с., діал. Вилки (див. вилка I 1)), на яких розвішують шкури і т. ін …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»