шитьё

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

отрешить відлучати, відлучити, відділяти, відділити, відставляти, відставити кого від чого. -шить от должности кого-л. - усунути (скинути, зсадити) з уряду (з посади) кого. Отрешённый - відлучений, відділений, відставлений, усунений и т. д.

* * *

несов.; сов. - отреш`ить

1) (увольнять, отстранять) усува́ти, усу́нути, звільня́ти, звільни́ти

2) ( освобождать) звільня́ти, звільни́ти

пахивать

I. орати (орю, ореш, оре, орють), плужити, (ралом) ралити, (от средины к краям) орати в розгін, (с краёв к средине) орати в розор, (во второй, третий раз) двоїти, троїти, (осенью под яровое) орати на (під) зяб, зяблю, (весной, летом для пара, под озимые посевы) орати на (під) пар, паренати, паренити, (весной под яровое) орати на ярину, ярювати (Угор.). И мы -ли (перен.) - і ми в ділі були или і ми працювали. -ся - оратися, бути зораним.

II. Пахать, пахивать (дуть веять) - пашіти (пашу, пашеш, паше), дути (дму, дмеш), тягнути, подихати, дмухати, (жаром: пышать) пашіти (-шу, -шиш, -шить і паше). Из печи так и -шет жаром - з печи так і пашить. Из погреба -шет холодом - з льоху тягне (дме) холодом. Вешний ветерок -шет - весінній вітрець подихає, паше. Не паши на меня - не дми (не дмухай) на мене.

* * *

I. війнути, повіяти, дмухнути, (по)дихнути, запашіти. [З льоху (из погреба) війнуло холодом. З печи запашіло полум'я]. Я почувствова, как на меня -ло теплом - я почув, як на мене війнуло (дихнуло) теплом.

II. пахивать пахнути, дхнути, пахтіти (пахчу, -хтиш), душіти (душу, душиш, -шить) ним, (дурно) відгонити, дхнути, нести чим; см. Вонять. [Пахла трава запашніше (Грінч.). Пахне бузком. Дхне свіжою фарбою. Квітки пахтіли (Олесь). Душіло пахощами].

* * *

1) петелька, застіжка. Срв. Петля 3. [І скрізь, скрізь червоні стрічки, в петельках, на брилях і бриликах. Дошиваю сорочку - самі застіжки ще зосталися];

2) (форменная) петлиця; (шитая на воротнике и т. п.) гаптовання.

* * *

1) ( петля на борту) пете́лька

2) ( нашивка) петли́ця; (шитьё) гапто́вання

за[по]вершити, закінчити, кінчити, викінчити що. Срв. Завершить, Кончить. - шить дом (сделать кровлю), стог - вивершити хату, стіжок.

* * *

подшить

1) (иглой) підшивати, підшити, (о мн. или местами) попідшивати;

2) (гвоздями доски и т. д.) підбивати, підбити, підшивати, підшити що чим;

3) -шить кого - см. Поддеть, Осмеять. Подшитый - підшитий; підбитий.

* * *

1) (дело) вирішити (справу); (принять решение) покласти, урадити и -тися, прирадити (що робити); срв. Решить. [Молодь поклала оборонятись (Коцюб.). І поклав у першу неділю сватів заслати (М. Вовч.). Порадились, порадились і урадили послухати пана(Франко). А чи урадилися ви, хлопці, як-же саме зробити, щоб було вже добре? (Бердян.). В середу прирадили ми вінчатися (Кониськ.)]. -шить на чём - стати на чому. На том и -ли - на тому й стали. [Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде у найми (Коцюб.)];

2) (убить) рішити, (грубо) упорати кого. -шил сам с собою - рішив сам з собою. -шил своего врага - рішив (упорав) свого ворога.

* * *

1) ( решить) ви́рішити, поріши́ти; (обычно с неопр.) покла́сти; ( закончить) кінчи́ти, закінчи́ти и закі́нчити

2) (уничтожить; убить) ріши́ти; ( прикончить) поріши́ти

1) (кнутом, розгой и т. п.) пошмагати, похви[о]ськати, постьобати, поцвьохати;

2) (шитьё) поштапувати, постьобати (трохи, деякий час). Срв. Стегать.

* * *

поторсати, потермосити, посіпати, пошарпати кого; срв. Тормошить. -шить друг друга - пошарпатися (один з одним). [Один з одним пошарпалися, а не бились].

* * *

1) пото́рсати, потермо́сити, поша́рпати

2) (перен.: побеспокоить) посми́кати, поша́рпати

погасити, загасити, згасити, (о мн.) позагашувати, погасити; (всё, совсем) вигасити що. [Погасив (загасив) світло (огонь). Погасив (позагашував) свічки. Позагашував у грубах. Погасили пожежу]. -шить ссору, восстание - угамувати сварку, повстання. Потушенный - погашений, з(а)гашений.

* * *

присушить

1) присушувати, присушити, (немного) підсушувати, підсушити. -шить всё - посушити все;

2) причаровувати, причарувати. Присушенный -

1) присушений; посушений;

2) причарований. -ться - присушуватися, присушитися, бути присушеним.

* * *

несов.; сов. - присуш`ить

1) прису́шувати, присуши́ти; ( подсушивать) підсу́шувати, підсуши́ти

2) ( привораживать) диал., фольк. причаро́вувати, причарува́ти

1) прошив, прошивання, прошиття. Шить в -вку - шити в прошив;

2) прошивка; срв. Прошва.

* * *

1) ( действие) прошиття́ (неоконч.) прошива́ння

2) ( прошва) про́шивка, про́шва

3) техн. проши́вка

портн.; несов.; сов. - расклёшить

несов.; сов. - расш`ить

1) розшива́ти, розши́ти, -ши́ю, -ши́єш и мног. порозшива́ти

2) ( украшать узорным шитьём) розшива́ти, розши́ти и мног. порозшива́ти; (мережкой) мере́жати, розмере́жати, мере́жити, розмере́жити; (преим. золотом, серебром, шёлком) гаптува́ти, -ту́ю, -ту́єш и вигапто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, ви́гаптувати, -тую, -туєш

3) строит. розшива́ти, розши́ти

1) ( действие) розшиття́, розши́ва, (неоконч.) розшива́ння; розшиття́, розши́ва, (неоконч.) розшива́ння; мере́жання, мереження; гаптува́ння, вигапто́вування; розшиття́, розши́ва, (неоконч.) розшива́ння

2) (узорное шитьё) розшиття́, розши́ва; (преим. золотом, серебром, шёлком) гаптува́ння

1) зшива́ти, зши́ти (зши́ю, зши́єш) и мног. позшива́ти, сто́чувати, -чую, -чуєш, сточи́ти, -чу́, -чиш и мног. посто́чувати

2) ( изготовлять шитьём) ши́ти, поши́ти, сов. зши́ти