Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

прикончить

  • 1 прикончить

    см. Приканчивать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > прикончить

  • 2 приканчивать

    прикончить
    1) что (работу, дела) - кінчати и кінчити, скінчити (кінчити), прикінчати, прикінчити (працю, справи), робити, зробити кінець чому, (о мн.) покінчати (всі справи); см. Кончать, Оканчивать. [Цензори аж тепер здужають зробити кінець українській справі (Єфр.)];
    2) кого (добить, умертвить) - кінчати, кінчити, докінчати, докінчити, (только сов.) упорати, рішити кого. [А ввечері мій Ярема покинув Оксану: ляхів кінча (Шевч.). А Виговський Пушкарівців докінчав, без ощадку рубав (Куліш). Як піймаю, дак я його там і рішу (Борз.)].
    * * *
    несов.; сов. - прик`ончить
    1) ( что - кончать) кінча́ти, кінчи́ти (що), несов. скінчи́ти (що), покінчи́ти (що, з чим)
    2) ( добивать) добива́ти, доби́ти; прикі́нчувати, прикінчи́ти; (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти

    Русско-украинский словарь > приканчивать

  • 3 порешить

    1) (дело) вирішити (справу); (принять решение) покласти, урадити и -тися, прирадити (що робити); срв. Решить. [Молодь поклала оборонятись (Коцюб.). І поклав у першу неділю сватів заслати (М. Вовч.). Порадились, порадились і урадили послухати пана(Франко). А чи урадилися ви, хлопці, як-же саме зробити, щоб було вже добре? (Бердян.). В середу прирадили ми вінчатися (Кониськ.)]. -шить на чём - стати на чому. На том и -ли - на тому й стали. [Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде у найми (Коцюб.)];
    2) (убить) рішити, (грубо) упорати кого. -шил сам с собою - рішив сам з собою. -шил своего врага - рішив (упорав) свого ворога.
    * * *
    1) ( решить) ви́рішити, поріши́ти; (обычно с неопр.) покла́сти; ( закончить) кінчи́ти, закінчи́ти и закі́нчити
    2) (уничтожить; убить) ріши́ти; ( прикончить) поріши́ти

    Русско-украинский словарь > порешить

  • 4 решать

    несов.; сов. - реш`ить
    1) вирі́шувати, -шую, -шуєш и виріша́ти, ви́рішити, поріша́ти, поріши́ти; ( выносить решение) ухва́лювати, -люю, -люєш, ухвали́ти (ухвалю́, ухва́лиш), (сов.: обычно с неопр.) покла́сти, -кладу́, -кладе́ш; ( постановлять) постановля́ти, постанови́ти, -новлю́, -но́виш, сов. приректи́, -речу́, -рече́ш; ( рассуживать) розсу́джувати, -джую, -джуєш, розсуди́ти, -суджу́, -су́диш; ( приходить к выводу) зва́жувати, -жую, -жуєш, зва́жити; ріша́ти, ріши́ти, (принимать решение с неопр.) ріша́тися, ріши́тися; (сов.: посоветовавшись) ура́дити, -джу, -диш, ура́дитися, зра́дитися, ура́яти, уложи́ти (уложу́, уло́жиш) собі́

    \решать шено́ — и

    подпи́сано — ухва́лено й підпи́сано

    \решать ши́л оста́ться — ви́рішив залши́тися (лиши́тися)

    \решать ши́ть судьбу́ — (у́часть) ви́рішити до́лю

    суд \решать ши́л приостанови́ть де́ло — су́д ухвали́в (ви́рішив, постанови́в) припини́ти спра́ву

    2) ( находить ответ) розв'я́зувати, -зую, -зуєш, розв'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш; (разрешать, выполнять, осуществлять) вирі́шувати и виріша́ти, ви́рішити; ріша́ти, ріши́ти

    \решать ши́ть зага́дку — розв'яза́ти за́гадку

    3) (лишать чего-л.; убивать) ріша́ти, ріши́ти; (сов.: прикончить) поріши́ти

    \решать ши́ть жи́зни — ріши́ти життя́, поріши́ти

    Русско-украинский словарь > решать

  • 5 Припрядать

    припрясть
    1) припрядати, припрясти, допрядати, допрясти, підпрядати, підпрясти (пряжі);
    2) (прикончить прядением) попрясти (все). Припряденный -
    1) припрядений, допрядений, підпрядений;
    2) попрядений. -ться -
    1) припрядатися, припрястися, бути припряденим, допрядатися, допрястися, бути допряденим, підпрядатися, підпрястися, бути підпряденим;
    2) попрястися.

    Русско-украинский словарь > Припрядать

См. также в других словарях:

  • прикончить — См …   Словарь синонимов

  • Прикончить — кого (иноск.) добить, убить. Ср. Увѣдавши же Святополкъ, яко еще дышитъ (кн. Борисъ), посла два варяга прикончить его. Лѣтоп …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ПРИКОНЧИТЬ — ПРИКОНЧИТЬ, прикончу, прикончишь, совер. (к приканчивать) (разг.). 1. что. Довести, израсходовать до конца, прекратить, ликвидировать (прост.). Всю миску щей прикончили. Прикончим эти разговоры. 2. перен., кого что. Умертвить, добить окончательно …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРИКОНЧИТЬ — ПРИКОНЧИТЬ, чу, чишь; ченный; совер. 1. что. Израсходовать до конца (прост.). Все запасы прикончили. 2. кого (что). Умертвить, добить (разг.). П. зверя. | несовер. приканчивать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… …   Толковый словарь Ожегова

  • прикончить — ПРИКОНЧИТЬ, чу, чишь; сов., что. Допить (обычно о бутылке, ящике бутылок). Пузырь (бутылку) прикончили …   Словарь русского арго

  • прикончить — кого (иноск.) добить, убить Ср. Уведавши же Святополк, яко еще дышит (кн. Борис), посла два варяга прикончить его. Летоп …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Прикончить — сов. перех. разг. см. приканчивать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • прикончить — прикончить, прикончу, прикончим, прикончишь, прикончите, прикончит, прикончат, приконча, прикончил, прикончила, прикончило, прикончили, прикончи, прикончите, прикончивший, прикончившая, прикончившее, прикончившие, прикончившего, прикончившей,… …   Формы слов

  • прикончить — прик ончить, чу, чит …   Русский орфографический словарь

  • прикончить — (II), прико/нчу, чишь, чат …   Орфографический словарь русского языка

  • прикончить — чу, чишь; св. Разг. 1. что. Израсходовать всё до конца (съев, употребив и т.п.). П. варенье. П. всю колбасу. П. в два счёта. П. банку, бутылку (съесть или допить содержимое). 2. кого. Умертвить, добить. П. зверя. П. ножом. П. пленных. ◁… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»