-
21 полнеть
пополнеть повнішати, поповнішати, ситшати, поситшати, ситішати, поситішати, гладшати, погладшати, набиратися, набратися тіла, дебелішати, подебелішати.* * *повні́ти; ( становиться полнее) повні́шати; випо́внюватися, виповня́тися; ( тучнеть) гла́дшати -
22 поплотнеть
(погустеть) погустішати, потугшати, потужавіти, (потолстеть) погладшати, подебелішати, погрубшати.* * *1) пощільні́шати2) пощільні́шати, погусті́ти, погусті́шати; потверді́шати; зроби́тися (ста́ти) дебе́лим; зроби́тися дебе́лішим3) зроби́тися дебе́лим; зроби́тися дебе́лішим, зроби́тися креме́зним (кремезни́м), поповні́ти, поповні́шати; погла́дшати -
23 посветлеть
посвітліти, поясніти, (ещё более) посвітлішати, пояснішати, прояснішати, (на дворе) вияснитися, задніти, обвидніти, освінути, (о цвете) пояснішати, (о волосах) порусявіти, побілявіти. [Небо поясніло. Як обвидніло трохи надворі, зараз зібралися люди (Кв.)]. Посветлевший - посвітлілий.* * *посвітлі́ти, посвітлі́шати, поясні́ти, поясні́шати; ( рассвести) повидні́ти, повидні́шати; ( проясниться) ви́яснитися -
24 Ласковее
1) (ср. ст. от прлг. Ласковый), ласкавіший, лагідніший, прихильніший, привітніший, приязніший. Становиться, стать -вее - ласкавішати, поласкавішати, лагіднішати, полагіднішати, прихильнішати, поприхильнішати, лагідніти, по[з]лагідніти, подобрішати;2) (ср. ст. от нрч. Ласково) ласкавіше, лагідніше, прихильніше, привітніше, приязніше. -
25 мрачнеть
1) хмарніти, хмурніти, темніти, (ещё более) хмарнішати, хмурнішати, темнішати. [Місяць заходить, темнішає ніч (Київщ.)];2) хмурніти, (ещё более) хмурнішати. [Обличчя йому все дужче хмурніло (М. Грінч.)]. См. ещё Омрачаться.* * *хмурні́ти, хмарні́ти, хмурні́шати, хмарні́шати -
26 ослабевать
ослабеть, ослабнуть1) (терять напряжение) слабнути, ослабнути, послабнути, слабшати и слабішати, послабшати. Струна -ла - струна ослабла. Память -вает - пам'ять слабне. Дисциплина -вает - дисципліна слабшає;2) (обессилевать физически) слабнути, ослабати, ослаб(ну)ти, знесилюватися, знесилитися, виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти, знемагатися, знемогтися, знеможитися, знеможіти, знемощіти, охлявати, о[за]хлясти; охля(ну)ти, замлівати, замліти, знебуватися, знебутися, (постепенно) підупадати, підупасти, (о многих) поослабати, послаб(ну)ти, познесилюватися, позанепадати и т. д. -бел от голода - охляв не ївши (з голоду). Срв. Обессилевать, Изнемогать. Мороз -вает - мороз пускає, перестає. Мороз -бел - мороз пересівся, перепався, звільжив. Дождь -вает - дощ ущухає. -беть здоровьем - занепадати, занепасти на здоров'я; на здоров'ї. -беть силами - підупасти на силах. -беть умом - на голову впасти. -беть ногами - підупасти (впасти) на ноги, з ніг спасти. -беть зрением - на очі впасти. Зрение -бело - притупились очі, ослабли очі. Он -вает - підупадає (занепадає) на силі, спадає з сили.* * *несов.; сов. - ослаб`еть1) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати; ( физически) підупада́ти [на си́лах, на си́лі], підупа́сти [на си́лах, на си́лі]; (несов.: отощать) охля́нути, охля́ти, похля́нути, захля́нути, захля́ти, позахлява́ти; (несов.: к старости) підтопта́тися2) ( становиться слабее по степени проявления) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати, ослабля́тися и осла́блюватися, осла́битися, послабля́тися и посла́блюватися, посла́битися -
27 помутнеть
помутніти, покаламутніти, скаламутніти (срв. Помутиться); (сделаться ещё более мутным) помутнішати, покаламутнішати.* * *помутні́ти; ( стать более мутным) помутні́шати; ( о жидкости) покаламутні́ти, скаламутні́ти, ( стать более мутным) покаламутні́шати; ( потускнеть) потьмяні́ти, ( стать более тусклым) потьмяні́шати -
28 прояснять
I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].* * *несов.; сов. - проясн`ить1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти -
29 hang
I1. n1) вигляд; манера2) розм. загальний зміст, значення3) схил, спад, нахил4) схильність5) пауза, перерва; зупинка6) те, що висить (звисає)7) спорт. висto get the hang of smb. — зрозуміти (розкусити) когось
2. v1) вішати, страчувати2) повіситисяIIv (past і p.p. hung)1) вішати; підвішувати; розвішувати2) висіти, звисати3) нависати; висіти над4) загрожувати5) розм. мотатися, теліпатися6) ширяти, висіти в повітрі7) виставляти картини (на виставці тощо)8) прикріпляти; навішувати; ставити (на пружини)9) прив'язувати, підвішувати10) лежати, сидіти (про одяг)I don't like the way her coat hangs — мені не подобається, як сидить її пальто
11) круто спускатися (про схил)12) тех. застрявати (про деталь)13) мет. зависати (про шихту в домні)hang about — а) оточувати; б) вештатися, тинятися; байдикувати; в) нависати, загрожувати
hang back — а) не мати бажання; б) не наважуватися; в) відставати, задкувати
hang down — звисати; спускатися
hang off — а) відпустити, випустити
6) баритисяhang on — а) спертися на; учепитися за; б) залежати від; в) залишатися вірним (чомусь — to); г) не відпускати, не відходити (від когось — to)
hang out — а) висовувати; б) висовуватися; в) вивішувати; г) жити, мешкати; where do you hang out? — де ти живеш?; д) постійно бувати десь
hang over — а) нависати; б) загрожувати; в) ширяти над; г) бути незакінченим
hang together — триматися гурту, підтримувати один одного
hang up — а) підвісити, повісити; б) відкладати в довгий ящик; в) розм. покласти телефонну трубку
hang upon — а) спертися, обіпертися; б) бути зв'язаним (з чимсь); залежати (від чогось)
* * *I n1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування2) загальний зміст, значення; суть3) схил, спад, нахил4) схильність, нахил5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення6) дiaл. те, що звисає, висить7) cпopт. висII v(hung, hanged [d])1) вішати, підвішувати; розвішувати2) висіти3) виставляти картини (у музеї, на виставці)4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати8) ширяти, висіти в повітрі9) бовтатися; теліпатися10) лежати, сидіти ( про плаття)12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)14) (on, upon) обпертися15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати17) (on) приклеювати ( прізвисько)18) cл. ударити19) (about, around) тинятися; валандатися20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні21) мop. утримувати на місці ( судно)22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів) -
30 lighten
v1) освітлювати, давати світло2) світитися; світлішати; яснішати; вияснюватися3) спалахувати, сяяти4) полегшувати; робити легшим; давати полегшення5) відчувати полегшення6) ставати легшим7) зменшувати (навантаження)8) пом'якшувати (покарання)9) підносити настрій, пожвавлювати10) ставати веселішим* * *I [`laitn] v1) освітлювати, давати світло; світитися, світлішати2) спалахувати, блискатиII [`laitn] a1) полегшувати, робити більш легким; cпeц. полегшувати, зменшувати (вагу, навантаження); ставати більш легким2) полегшувати, приносити полегшення; відчувати полегшення; веселішати3) знижувати, зменшувати; пом'якшувати -
31 добрый
1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.* * *до́брийбудь \добрый — будь ла́ска; будь ласка́в
всего́ до́брого — на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)
-
32 крепнуть
1) (становиться крепче, сильнее) міцні(ша)ти, зміцнятися, дужчати, дужати, в силу вбиватися, набирати(ся) сили, зростати на силах, кріпшати, кріпнути, потужніти, підживати, дебелішати. [Горпина стає сміліша, голос міцніє (Франко). Словесна творчість міцнішає й дужчає (Єфр.). Збирається сила, росте, зміцняється (Коцюб.). Згуки дужчали, виростали, потужніли (Корол.). Життя дома заспокоїло хлопця і він видимо дебелішав (Яворн.). Саме тоді починав у силу вбиватись революційний рух (Єфр.)]; (о морозе, ветре) дужчати, кріпшати, (о спиртных напитках) міцні(ша)ти, кріпшати;2) (после болезни) дужчати, здоровіти, здоровшати, сили набиратися; у силу вбиватися, остербувати, оклигувати;3) (делаться тверже) тужавіти, тугшати, тверднути, твердішати. [Масло твердне (тужавіє) на морозі (Київщ.). Грязь від морозу тугшає (Сл. Гр.)].* * *міцні́ти, міцні́шати, става́ти сильні́шим, крі́пшати, крі́пнути; (становиться сильнее, выздоравливать) ду́жчати, става́ти ду́жчим; ( после болезни) здорові́ти, здоро́вшати, здорові́шати; ( укрепляться) змі́цнюватися, зміцня́тися -
33 мельчать
дрібніти, дрібнішати, маліти, малитися; (перен.: вырождаться) переводитися, зводитися, нікчемніти, мізерніти; срв. Измельчать. [Дрібніють люди на землі (Шевч.). Ті велетні загинули і з того часу рід людський почав дрібнішати (Барвін.). Нікчемніли в гріхах і розкошах (Куліш)].* * *1) дрібні́ти; ( становиться мельче) дрібні́шати2) (перен.: утрачивать значительность) дрібні́ти; ( становиться ничтожным) нікче́мніти3) ( становиться менее глубоким) мілі́шати, мілі́ти -
34 милеть
миліти, (больше прежнего) милішати; (хорошеть) кращати, вродливішати, гарнішати.* * *милі́шати -
35 мудреть
мудріти, мудритися, розумніти, (ещё более) мудрішати, розумнішати. [А тим часом від дня до дня Соломон мудрився, і бог-знає, де він того розуму учився (Рудан.)].* * *мудріти, мудрі́шати; ( умнеть) розумні́ти, розумні́шати -
36 мутнеть
каламутніти, мутніти, темніти, (ещё более) каламутнішати, мутнішати, темнішати; срв. Помутнеть.* * *( о жидкости) каламутні́ти; ( становиться более мутным) каламутні́шати -
37 оживляться
оживиться оживати, ожити, відживати, віджити, жвавіти, пожвавіти, ожвавитися. Глаза -вились - очі заграли.* * *несов.; сов. - ожив`иться1) ( возвращаться к жизни) оживля́тися и ожи́влюватися, оживи́тися, відживля́тися, відживи́тися2) ( становиться оживлённее) пожва́влюватися, пожва́витися, жваві́шати, пожваві́шати, оживля́тися, оживи́тися; живі́шати, поживі́шати3) строит. (несов.) оживля́тися, ожи́влюватися, відживля́тися; оживля́тися, підживля́тися; пожва́влюватися, оживля́тися; оживля́тися, відно́влюватися, відновля́тися -
38 перевешать
всех или многих) перевішати, вивішати, повішати (усіх або багатьох). -шать всё бельё - повішати всю білизну (все плаття). Перевешанный - вивішаний, перевішаний, повішаний.* * *см. перевешивать II -
39 поголубеть
(сделаться более голубым) поблакитнішати, поголубішати; (сделаться голубым) поблакитніти, поголубіти.* * *поголубі́ти, поблаки́тніти; ( стать более голубым) поголубі́шати, поблакитні́шати -
40 погустеть
погустішати, погущати, (несколько) пригускнути, (о листве, деревьях) поряснішати, (сделаться плотнее) потугшати, потужавіти, (несколько) притужавіти. Сироп - тел - суроп погустішав, пригуск. Срв. Густеть.* * *погусті́ти; ( стать более густым) погусті́шати; (о листве, плодах) порясні́ти, порясні́шати
См. также в других словарях:
Шати — одна из величин измерения массы. 7,5 г см. Меры массы В. Д. Гладкий Древний Мир Том 2 (Источник: «Древнеегипетский словарь справочник».) … Энциклопедия мифологии
шати — шата, шати одяг, шаття, коштовний одяг … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шати́ровать(ся) — шатировать(ся), шатирую, шатируешь, шатирует(ся) … Русское словесное ударение
шати́рованный — шатированный, ан, ана, ано, аны … Русское словесное ударение
Шати — Древнеегипетская = 7,5 г … Словарь мер
шати — шат, мн. (рідко одн. ша/та, и, ж.), поет., ритор. 1) Багате, розкішне святкове вбрання. || Одяг взагалі чи одяг певного призначення. 2) Те, що прикрашає, огортає собою когось, щось (про листя, сніг і т. ін.). 3) церк. Те саме, що риза 1). 4) церк … Український тлумачний словник
шати — див. оклад … Словник церковно-обрядової термінології
шати — I мн. (про траву, квіти, сніг усе, що, покриваючи собою, прикрашає природу), у[в]бір, у[в]брання II ▶ див. одяг, риза 1), ризи … Словник синонімів української мови
шати — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
шати літургійні — див. одяг богослужбовий … Словник церковно-обрядової термінології
шати церковні — див. одяг богослужбовий … Словник церковно-обрядової термінології