шати

(п)охмарніти, (п)охмурніти; (сделаться ещё более мрачным) похмарнішати, похмурнішати.

* * *

1) посвіжіти, (ещё более) посвіжішати. [Після літнього відпочинку вона дуже посвіжіла];

2) похолодати, (ещё более) похолоднішати. [Після дощу похолодало].

* * *

примесить

I. (о тесте) примішувати, примісити, домішувати, домісити чого. Примешанный - примішаний, домішаний.

II. Примешивать, примешать -

1) чего, к чему, во что - примішувати, примішати, домішувати, домішати, умішувати, умішати чого (що) до чого, в що. -шать отрубей к соломе для корма скота - обмішати солому ґрисом;

2) кого, что к чему (припутать) - приплутувати, приплутати кого, що до чого, уплутувати, уплутати, ув'язувати, ув'язати кого, що в що, пришивати, пришити кого до чого. Примешанный -

1) при[до]мішаний;

2) приплутаний до чого, уплутаний у що. -ться -

1) к чему - примішуватися, домішуватися, бути при[до]мішаним до чого. [До обурення проти ворога домішується ще почування туги (Єфр.)]. К вину для крепости -ется спирт - щоб вино було міцніше, до його домішують спирту;

2) во что - встрявати, встря(ну)ти в що, втручатися, втрутитися до чого и у що, вплутуватися, вплутатися, мішатися, вмішатися у що; см. Вмешиваться 2.

* * *

1) (смешивая, присоединять) домі́шувати, доміша́ти, примі́шувати, приміша́ти

2) (перен.: впутывать) приплу́тувати, приплу́тати

несов.; сов. - уплотн`иться

1) ущі́льнюватися, ущільни́тися; ( плотнеть) щільні́ти, пощільні́ти; ( больше прежнего) щільні́шати, пощільні́шати

2) ( затвердевать) тверді́ти, затверді́ти, тве́рднути, затве́рднути, тужа́віти, затужа́віти и стужа́віти

3) ( сгущаться) згуща́тися и згу́щуватися, згусти́тися, згусті́ти, погусті́ти; ( больше прежнего) густі́шати, погусті́шати

вмесить

I. вмішувати, вмісити. [Вмісила в тісто борошна]. Вмешиваться (вмесиваться), вмеситься - вмішуватися, вміситися. [Борошно вмішується в тісто].

II. Вмешивать, вмешать -

1) (примешивать) вмішувати, вмішати що у що, примішувати, примішати що до чого, домішувати, домішати до чого. [Умішати води у вино];

2) (впутывать кого) вплутувати, вплутати кого у що (до чого), втягати, втягти, втручати, втрутити кого у що, притикати, приткнути кого до чого. [Утягти (уплутати) в клопітну справу. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив (Грін.)].

дорога шовкова тканина з розводами, атлас, тафта, дорогий одяг із такої тканини, коштовні шати Г, К, СК; чыхарды дыба урбаларыны да кийди фухаре урубасы він зняв із себе дорогі шати й одягся в одіж бідняка Г; тэнинин ӱзериндэн ве тырашдан (=тышардан) дыбалар кийер иди він одягався в розкішну білизну й дорогий верхній одяг — одягав на спід і зверху дорогий одяг К; аллыгӱльлӱ дыбаларын д'иймишлер вони одягали розкішні пурпурові квітчасті шати СК; малымдан, җанымдан д'ечтим дэ д'ельдим, бойумҗас дыбалери бычтым да д'ельдим, тӱрлӱ-тӱрлӱ дағлар ачтым (=аштым) да д'ельдим я покинув усе, що мав, і всіх, хто в мене був, роздер дорогі шати, пошиті по моїй фігурі, подолав різні гори й дістався сюди СЛ; бойумҗаз дыбалары д'ечтим / бичтим дэ д'ельдим, алтайлых йолуму бир гӱндэ д'ельдим, мевлам ханет верди — учтум да д'ельдим я відмовився від розкішних шат, пошитих по моїй фігурі, за один день подолав шестимісячний шлях сюди, бог дав мені крила — і я прилетів СК.

1. n

1) жир; сало

2) повнота, гладкість; огрядність

3) краща частина (чогось)

4) театр. виграшна роль; виграшне місце ролі

5) амер., друк. вигідний друк

6) тех. мастило, мазь; тавот

2. adj

1) жирний, масний, сальний

2) товстий, гладкий

3) пухкий, дебелий

4) відгодований, угодований

5) родючий; тучний, ситий (про землю)

6) урожайний

7) багатий, розкішний

8) розм. вигідний; прибутковий

9) тупий, тупоумний

3. v

1) відгодовувати (на заріз)

2) жиріти, гладшати, товстішати

* * *

1) жир, сало

2) повнота, огрядність; ( іноді Fat) товстун ( часто як прізвисько); товстуха

3) icт.; aмep. краща частина ( чого-небудь)

4) cпeц. театр. виграшна роль; виграшне місце ролі; пoлiгp. вигідна робота; aмep.; пoлiгp. вигідний друк

5) тex. мастило, мазь, тавот

6) cл. гроші; aмep. політ. кошти на проведення кампанії

1) жирний, сальний; маслянистий; жировий

2) товстий, гладкий, огрядний; пухкий, товстий

3) відгодований, угодований

4) родючий, тучний ( про землю); урожайний

5) рясний; багатий; щедрий

6) вигідний, прибутковий

7) тупий, дурний

8) пoлiгp. жирний ( про шрифт)

9) cл. нікудишній; незначний

1) відгодовувати (на забій; fat up)

2) жиріти, товстішати, гладшати, набирати вагу

сов. повесить

1) вішати, повісити, чіпляти, почепити; (о многих) повішати, почіпляти. [Вішають людей. Намиста, рушники чіпляють];

2) см. Весить 1.

* * *

оглупеть, поглупеть дурніти, дурнішати, подурнішати, безглуздіти, обезглуздіти, збезглуздіти.

* * *

густішати, гускнути; (плотнеть) тужавіти, (сов.) притужавіти, стужавіти. [Грязюка тужавіє, бо мороз. Нехай глина притужавіє (стужавіє), тоді й ліпитимем].

* * *

-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.

* * *

раздобреть гладшати, сов. розгладнути, сит(і)шати, товстішати, товщати.

* * *

1) ( становиться добрым) добрі́ти; ( делаться добрее) добрі́шати

2) ( полнеть) гла́дшати, гла́днути, товсті́ти

-ся, замесить, -ся

I. (о тесте, месиве) замішувати, -ся, замісити, -ся. [Круте тісто замісилося]. -сить неумело, небрежно - заколоцкати. Замешенный - замішений.

II. Замешивать, -ся, замешать, -ся -

1) (смешивать вместе) замішувати, -ся, замішати, -ся. [Борошенця туди усипать і замішать (Рудч.). У нас однії ложечки не стало: мабуть з вашими замішалася (Проскур. п.). Замішався, як ополоник межи ложками (Номис)];

2) (приводить, приходить в беспорядок) змішувати, -ся, змішати, -ся, замішати, -ся, сколочувати, -ся, сколотити, -ся;

3) (впутывать, -ся) уплутувати, -ся, уплутати, -ся в що, (фамил.) пришивати, -ся, пришити, -ся до чого, (неперех.) встряг[в]ати, встря(г)нути в що, втручатися, втрутитися в що, до чого. [І його нащось уплутали в ту справу (пришили до тієї справи). Чого він туди встряв? Не треба було до тієї справи втручатися]. Замешанный - замішаний; уплутаний в що, пришитий до чого.

* * *

1) ( впутывать) заплу́тувати, заплу́тати, уплу́тувати, уплу́тати

2) (сов.: начать мешать) поча́ти міша́ти; ( разбалтывая) поча́ти розмі́шувати; ( о жидкости) поча́ти колоти́ти

становиться более злым) зліти, (ещё более) злішати, лютішати. [Не молодіє, не старіє, а тільки де-далі зліє (Шевч.)].

* * *

гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).

* * *

1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний

2) (блестящий, эффектный) краси́вий

покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.

* * *

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

(о морозе) братися, дужчати, крепити, (о ветре) дужчати, розбиратися, міцнішати; срвн. Крепнуть. [Брався мороз (Грінч.). Мороз крепить, шпарить (Кониськ.). А вітер усе розбирається, - коли-б хоч стріх не покуйовдив (Харківщ.)].

* * *

1) дрібніти, дрібнішати;

2) (о реке) міліти, мілішати.

* * *

1) мілі́ти; ( становиться более мелким) мілі́шати

2) перен. см. мельчать 2)

збідніти, забідніти, збіднитися, збіднішати, побіднішати, зубожіти, завбожіти, зубожитися, занепасти, зматчіти, позлидніти, схудобніти, скапцаніти; (оскудеть чем) звестися, вивестися з чого. Совершенно -неть - звестися (перевестися) ні на що (на злидні), випустіти, зійти на пси, зійти на злидні, на біду. Несколько -неть - прибідніти, підупасти. Люди -нели скотом, лошадьми - люди звелися (вивелися) з худоби, з коней. Некогда богатое, хозяйство -нело - колись-то багате господарство зматчіло (занепало, збідніло).

* * *