Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

шаноўны

  • 1 шано

    шано
    Г.
    уклон, раскат; скользкое раскатанное место на зимней дороге

    Ик шаноэш тирнӓ тӹрӹнялт кеш, дӓ Рита лым вӹкӹ лӓктӹн вазы. А. Канюшков. На одном раскате наши сани наклонились, и Рита вылетела в снег.

    Тьомисолам лӓкмӹкӹ, корны яжо ли, шано уке. В. Патраш. После того как выехали из Тьомисолы, дорога улучшилась, раскатов не было.

    Марийско-русский словарь > шано

  • 2 многоуважаемый

    шаноўны; шматпаважаны
    * * *

    Русско-белорусский словарь > многоуважаемый

  • 3 чтимый

    шано́ваний, поважа́ний; ( достойный) вели́чний

    Русско-украинский словарь > чтимый

  • 4 почтенный

    паважаны; пашанотны; шаноўны
    * * *
    1) (внушающий почтение, заслуживающий почтения) паважаны

    подойди, почтенный! фам. — падыдзі, шаноўны!

    2) перен. разг. (большой) паважны

    Русско-белорусский словарь > почтенный

  • 5 почтенный

    поважний, шановний, почесний, почтивий, (солидный) статечний, гі[о]дний, достойний. [Він чоловік почесний (Черк.). За литовського панування наставляли наші предки на митрополії, єпископства і архімандрії статечних людей громадською вподобою (Куліш). Товаришу наш годний та славний (Федьк.)]. -ный человек, гость - поважний, шановний, почесний, статечний чоловік, гість. -ный возраст, лета - поважний, почесний вік. -ная седина - почесна сивина. Почтеннейший! - добродію!
    * * *
    1) ( заслуживающий почтения) пова́жний; ( внушающий почтение) поче́сний, пошти́вий
    2) ( уважаемый) шано́вний
    3) (перен.: значительный) чима́лий и чимали́й, неаби́який; ( солидный) солі́дний
    4) (в знач. сущ.: в обращении - зват. форма) шано́вний громадя́нине; фам. чолові́че до́брий, го́лубе, добро́дію

    Русско-украинский словарь > почтенный

  • 6 уважаемый

    1) прич. яко́го поважа́ють (шану́ють), поважа́ний, шано́ваний
    2) в знач. прил. шано́вний

    Русско-украинский словарь > уважаемый

  • 7 честь

    I сущ.
    1) честь, -ті

    была́ бы \честь предло́жена (прило́жена) — було́ б ска́зано

    быть (служи́ть) к че́сти чьей — роби́ти честь кому́

    всё обошло́сь честь че́стью — все ви́йшло (обійшло́ся) гара́зд

    в честь кого́-чего́ (уст. кому́-чему́) — на честь кого́-чого́

    вы́йти с честью из чего́ — ( найти выход) ви́йти з че́стю з чо́го

    име́ть \честь — с неопр. ма́ти честь (за честь)

    по́ле че́сти — торж. по́ле че́сті

    по (на) чести — (в знач. нареч.: по совести) че́сно, по-че́сному; ( по-хорошему) по-до́брому, по-хоро́шому

    по че́сти [сказа́ть, говоря́] — (в знач. вводн. сл.: откровенно) пра́вду сказа́ти (ка́жучи), по пра́вді сказа́ти (ка́жучи)

    принадлежи́т \честь [откры́тия, созда́ния] кому́ — нале́жить честь [відкриття́, ство́рення] кому́

    проси́ть честью — добро́м проси́ти

    суд че́сти — суд че́сті

    счита́ть (поста́вить) за \честь что — вважа́ти че́стю (за честь) що

    с честью [сде́лать что] — ( очень хорошо) з че́стю [зроби́ти що]

    честь че́стью, честь по че́сти — як слід; ( как положено) як годи́ться

    че́стью [сде́лать что] — (добром, по-хорошему) добро́м (по-до́брому, по-хоро́шому) [зроби́ти що]; ( как подобает) як слід (як годи́ться; достойно: гі́дно) [зроби́ти що]

    2) (почёт, уважение) честь, поша́на, ша́на, шано́ба

    быть [не] в че́сти — бу́ти [не] в поша́ні (в ша́ні, в шано́бі)

    из че́сти — ( из уважения) зара́ди че́сті; ( бескорыстно) безкори́сливо

    отда́ть честь — воен., перен. відда́ти честь; ( оказать должное уважение) скла́сти честь

    II см. почитать III III
    (глаг.: читать) диал. чита́ти

    Русско-украинский словарь > честь

  • 8 глубокоуважаемый

    вельмішаноўны; высокапаважаны; глыбокапаважаны
    * * *
    глыбокапаважаны, глыбокашаноўны, шаноўны

    Русско-белорусский словарь > глубокоуважаемый

  • 9 любезный

    ветлівы; ласкавы
    * * *
    1) ласкавы, мілы, ветлівы, прыязны

    любезный приём — ласкавы (ветлівы, прыязны) прыём

    2) (в обращении) прил. дарагі, ласкавы
    3) (в обращении) сущ. уст. фам. шаноўны, -нага муж.

    послушай, любезный! — паслухай, шаноўны!

    4) (возлюбленный) сущ. любы, -бага муж.
    каханы, -нага муж.

    Русско-белорусский словарь > любезный

  • 10 уважаемый

    паважаны; пашанотны; шанаваны; шаноўны
    * * *

    Русско-белорусский словарь > уважаемый

  • 11 честной

    уст.
    1) церк. святы
    2) (установленный религией, обычаем) пачэсны

    мать честная! — а мамачкі!, а ліханька!

    Русско-белорусский словарь > честной

  • 12 вмешиваться

    вмешаться
    1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];
    2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.
    * * *
    I несов.; сов. - вмеш`аться
    1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися
    2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти
    3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватися
    II
    умі́шуватися

    Русско-украинский словарь > вмешиваться

  • 13 домешивать

    домесить
    I. домішувати, домісити, вимісювати, вимісити що. Домешенный - домішений, вимішений.
    II. Домешивать, домешать - домішувати, домішати чого в що (тісто). [Чогось домішано в борошно, тому й хліб не вдавсь].
    * * *
    I несов.; сов. - домес`ить
    домі́шувати, доміси́ти
    II несов.; сов. - домеш`ать
    домі́шувати, доміша́ти

    Русско-украинский словарь > домешивать

  • 14 заслушивать

    заслушать вислухувати и вислухати, вислухати. [Вислухали протокол минулого засідання]. Дело это было -шано в суде вчера - цю справу суд розглянув учора. Заслушанный - вислуханий.
    * * *
    несов.; сов. - засл`ушать
    заслу́хувати, -слу́хую, -слу́хуєш и заслухо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, заслу́хати

    Русско-украинский словарь > заслушивать

  • 15 навешать

    1) навішати, начі[е]пляти, (о мног. или во мн. местах) понавішувати, поначі[е ]плювати, поначі[е]пляти чого на що, куди. [Скрізь по селах шибениці, навішано трупу (Шевч.). А там стоїть опудало з соломи, начепляно на йому ганчірок (Крим.)];
    2) см. Навешивать 2 (сов. Навешать). Навешанный -
    1) навішаний, начі[е]пляний, понавішуваний, поначі[е]плюваний;
    2) см. под Навешивать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > навешать

  • 16 наиболее

    нрч.
    1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];
    2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.
    * * *
    нареч.
    1) найбі́льше, найбі́льш
    2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")

    \наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший

    \наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше

    \наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений

    \наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений

    \наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний

    \наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)

    Русско-украинский словарь > наиболее

  • 17 почесть

    I. шана, пошана, шаноба, повага, величання (-ня), честь, почесть (-сти). -сти - гонори (-рів, мн.), почесті. Дорога к -стям и должностям - дорога до гонорів та урядів. Тщета человеческих -стей - марність людської шаноби. Оказывать, -зать, воздавать, -дать -сти - віддавати, віддати, давати, дати хвалу, честь-хвалу, повагу, шанобу, шану кому, величати, звеличати кого. [І панові нашому честь-хвалу даймо (Чуб.). Ханові віддавали царську повагу (Леонт.)].
    II. см. Почитать.
    * * *
    I п`очесть
    по́честь, -ті; (уважение, почёт) пова́га, поша́на, ша́на, шано́ба, пошанува́ння
    II поч`есть III поч`есть
    нареч. диал.
    ма́йже; ( чуть ли не) ма́ло не, тро́хи не

    Русско-украинский словарь > почесть

  • 18 почёт

    шаноба, шанота, шана, пошанівок (-вку), повага, честь, почестка, гонор (-ру), (в нар. песнях) величчя (-чя). [Хороброму у нас хвала і слава, розумному шаноба і повага (Куліш). Матимеш достатки, родину чесну, шанобу од усіх (М. Вовч.). Тут усім однака шана (Франко). Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема (Основа). Дивись як Семен пішов у почестку (Гр.)]. Всякому -чёт по за-слугам (по роду) - усякому шаноба, шана по заслузі (по роду). Быть в -те - бути, пробувати у шанобі, у шаноті, в шані, в пошанівку, в гонорі, (образно) сидіти на високих стільцях. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Вона була там в такій шаноті (Берд.)]. Оказывать -чёт - віддавати шану, повагу кому, величати кого, (в нар. песне) величчя робити, зробити (наряджати, нарядити) кому. С -чётом - чесно, почесно, з шаною, з шанобою. [Та се вже річ річчю, що поховаємо його чесно (Куліш).]. Срв. Честь, Почесть, Почтение.
    * * *
    поша́на, ша́на, шано́ба, пошанува́ння; ( уважение) пова́га

    Русско-украинский словарь > почёт

  • 19 почитаемый

    шанований, поважаний, величний. [Ми в попа величні (Метл.). Роде мій величний, вечеряй ти з нами (Федьк.)].
    * * *
    прич.
    шано́ваний; пова́жаний и поважа́ний

    Русско-украинский словарь > почитаемый

  • 20 почитатель

    шановник, шанувальник, величник, пошановник, (редко) чтитель.
    * * *
    шанува́льник, шанува́тель, -ля, шано́вник

    Русско-украинский словарь > почитатель

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Шано Ж. —         (Chanot) Жорж (25 III 1801, Миркур по новым данным, 10 I 1873, Курсель, близ Парижа) франц. мастер смычковых инструментов. Учился у отца Жозефа Ш. В 1818 переехал в Париж, где первое время делал скрипки и скрипки гитары по модели своего… …   Музыкальная энциклопедия

  • ШАНО — (Chanot), Франсуа, род. 1787 в Мирекуре, сын инструментального мастера, морской инженер; представил на рассмотрение парижской академии скрипку своей работы, по конструкции приближавшуюся к более древним и несовершенным формам (без боковых вырезов …   Музыкальный словарь Римана

  • змішано — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко …   Орфографічний словник української мови

  • змішано — рідко. Присл. до змішаний II …   Український тлумачний словник

  • шаноба — [шано/ба] бие, д. і м. б і …   Орфоепічний словник української мови

  • шанований — [шано/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • шановний — [шано/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • шаноба — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • шанований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • шановний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • шановник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»