шаги

велетенський, гігантський, [Велетенські товстенні ліяни (Крим.)].

* * *

задержать

1) (останавливать, удерживать) задержувати, задержати, затримувати, затримати, спиняти, спинити, зупиняти, зупинити кого, що, запиняти, запинити (напр. воду), перепиняти, перепинити, тамувати, затамовувати, затамувати що; гаяти, загаювати, загаяти, угаювати, угаяти кого, що, барити, забаряти, забарити, бавити, забавляти, забавити кого. [Не бав їх, нехай діло роблять]. Обстоятельства -жали меня в городе - обставини задержали (затримали) мене в місті. -вать дыхание - запиняти (затримувати, затамовувати) дух (віддих). -вать шаги, ход - притишувати (притишити) ходу, придержувати (придержати) ходу, притишитися. [Поїзд на мосту притишивсь]. -вать воду (течение воды) - запиняти (перепиняти, тамувати) воду, річку. Не -вайте меня, мне некогда - не гайте (не баріть, не бавте, не затримуйте) мене, мені ніколи. Он -жал меня до вечера (до темноты) - він догаяв мене до вечора (до смерку). -вать кого своею мешкотностью - воловодити, марудити кого;

2) (препятствовать чему) затримувати, затримати, гальмувати, загальмувати, тамувати, затамувати що, перечити чому. -вать духовное развитие, прогресс - затримувати, гальмувати, тамувати духовий розвій, поступ. - вать ход дела - (препятствуя) затримувати, гальмувати справу, (умышленно оттягивая) загаювати (угаювати) справу;

3) затримувати, затримати, заарештовувати, заарештувати, (о мног.) позатримувати, позаарештовувати кого, що; (наложить арест) причиняти, причинити що. [Самого пустили, а хліб причинили, бо не було квитка (Чигир.)]. Задерживающий - см. Задерживательный. Задержанный - задержаний, затриманий, запинений, затамований и т. д. -ный с поличным - затриманий з доведеною крадіжкою, з гарячим, (стар.) пійманий з доводом, з лицем.

* * *

несов.; сов. - задерж`ать

затихнуть затихати и тихнути, затихнути, стихати, стихнути, затишуватися, затишитися, стишуватися, стишитися, (о мног.) позатихати, постихати, поза[пос]тишуватися; (униматься) угавати (только с отриц. не), (диал.) убавлятися, убавитися; (прекращаться, переставать) ущухати, ущухнути, занишкнути, (притаиться) (образно) мовчати та дихати, (замолкнуть) замовкати, замовкнути. [Затихло все, тілько дівчата та соловейко не затих (Шевч.). І тихнуть Божії слова (Шевч.). В людських хатах все було позатихає, все посне (Н.-Лев.). То стала злая хуртовина (буря) по Чорному морю стихати (Макс.). Постихали співи й жарти (Гліб.). Затишивсь уже грім, не гримить (Конгр. п.). В горницях стишилось, як надворі після заверюхи (Н.-Лев.). Там внизу музика дика не вгаває на хвилину (Франко). Помалу занишкло шепотіння (Грінч.). Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). Вийшов Хмельницький до чорного війська, почав мирову читати; ущухла чернь прислухаючись (Куліш)]. Буря не -хает - буря не вгаває, не втишується. Ветер -тих - вітер ущух, (улёгся) заліг. [Вітерець заліг десь, тиша (М. Вовч.)]. Дождь -тих - дощ ущух. Шаги, звуки -хли - хода затихла (завмерла), звуки затихли (завмерли). Затихший - затихлий, ущухлий.

* * *

несов.; сов. - зат`ихнуть

-ница

1) копійчанин, -нка, копійчана душа, скнара (общ. р.); см. Скряга;

2) (монета) копій (-пія), два шаги;

3) (ценой в копейку) копійчаник.

* * *

копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.

* * *

1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;

2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.

* * *

1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий

2) (неглубокий) мілки́й

направить

1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;

2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];

3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;

4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;

5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];

6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;

7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];

8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -

1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];

2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];

3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;

4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];

5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;

6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;

7) стертий, постираний;

8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.

* * *

несов.; сов. - напр`авить

1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити

3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш

4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити

5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

п'ятеро (-рох, -ром, -рома и -рма), ум. п'ятірко. [П'ятеро людей. Хіба п'ятеро горобців не продають за два шаги? (Єванг.). П'ять корів, п'ятеро телят (Круш.). У старшого нема дітей, а в меншого ціла метка, аж п'ятірко (Г. Барв.)]. В -ром - уп'ятьох. Впятеро - уп'ятеро.

* * *

1) прич. розмі́рений

2) в знач. прил. розмі́рений, розмі́рний; ( равномерный) мі́рний, помі́рний

1) (склонный, привыкший торопиться) квапли́вий, поспі́шливий, поква́пливий, хапли́вий, поха́пливий; ( спешащий) поква́пний

2) (быстрый, поспешный) квапли́вий, сквапли́вий, поква́пний, поква́пливий, поспі́шний, спі́шний, поспі́шливий, сква́пний, хапли́вий, поха́пливий

и Замедлять замедлить (переходно) загаювати, загаяти, барити, забаряти, забарити, дляти, задляти, затримувати, затримати кого, що; срвн. Задерживать 1. [Ой нуте, робіть, себе не баріть (Чуб. III)]; (непереходно) баритися и забарятися, забаритися, загаюватися и гаятися, загаятися, бавитися, забавитися, длятися, задлятися. [Не забарився пояснити свою думку виразніше (Крим.). Не загайся на підмогу (Куліш). Чого ще він там дляється? (Грінч.). Ми не задляємося прийти (Грінч.). Ще не світає, але день не забавиться (Каменец. п.)]. -лять ход дела - затримувати хід справи, гаяти справу. [В суді гають мою справу]. Умышленно -лять что, совершение чего - навмисне длятися, баритися, гаятися з чим. [Слідчий навмисне дляється з справою, думає, що може тим часом щось нове виявиться (М. Грінч.)]. -лить шаги, ход - піти тихше, повільніше, задляти ходу, звільнити ходу, укоротити ходи (ходу), затишитися. [На мості поїзд затишивсь (Звин.). Христя трохи вкоротила ходи (Мирн.). Він звільнив ходу (Коцюб.)]. -лить движение машины - притишити рух машини. Река -лила течение - річка почала текти повільніше. Замедленный - за[при]гаяний, забарений; притишений. -ным темпом - при[за]тишеним, повільнішим темпом. -ный пульс - повільний пульс. -ная эволюция - забарена еволюція.