Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

чия+төнәтмәсе

  • 1 приличие

    звичай, звичайність, пристойність, ґречність (-ности) призвоїтість (-тости), прилика. [Своїх діток доглядала, звичаю навчала (Шевч.). Яка бо ти неввічлива, прилики нема в тебе: пан старий стоїть, а ти, молоденька, і не підведешся (Кониськ.)]. Соблюдать -чия - додержувати(ся) звичаю, звичайности, мати звичай. Знать правила -чия - знати звичай. -чие требует чтобы - звичайність вимагає, велить щоб… Как -чие требует - см. Как приличествует (Приличествовать). Смеяться над -чиями, нарушать -чия - зневажати звичай. Для -чия, из -чия - для годиться, ради годиться, для звичаю, для призвоїтости, для прилики. [Люди гомоніли тільки для «прилики», щоб не мовчати (Кониськ.)]. Делать что для -чия - робити що для годиться.
    * * *
    присто́йність, -ності; ( установленные правила поведения) зви́чай, -чаю

    для (ра́ди, из) прили́чия — для зви́чаю, для звича́йності; для годи́ться, про лю́дське́ о́ко

    Русско-украинский словарь > приличие

  • 2 отличие

    1) см. Отличение. Для -чия правды от лжи - щоб правду від брехні відрізнити;
    2) (различие) відміна, різниця, відзнака від чого, від кого. Мелкие -чия в языке - дрібні відміни в мові;
    3) (в знач. превосходства, награда) відзнака. [Мову книжню вважали письменники за свою одзнаку від людей темних (Єфр.)]. Служебные -чия - службові відзнаки. Знак -чия - відзнака. Служить с -чием - служити з відзнакою. Его за -чие произвели в полковники - за заслуги його наставлено на полковника.
    * * *
    1) ( различие) відмі́на, відмі́нність, -ності, відзна́ка; ( разница) різни́ця
    2) (заслуга, отмечаемая наградой) відзна́ка; ( заслуги) заслу́ги, -слу́г

    Русско-украинский словарь > отличие

  • 3 наличие

    см. Наличность 1. В виду -чия кого - зважаючи (з огляду, з оглядом) на присутність кого. В виду -чия чего - зважаючи на наявність чого; зважаючи на те, що є(сть) що. При -чии, в случае -чия чего - якщо (коли) є (буде) що; в разі, коли є (буде) що; за наявности чого. [(Штучне) добування води за наявности морів та океанів (В. Підмог.)]. При -чии свободных мест, должностей - якщо, (будуть) вільні місця, вільні посади.
    * * *
    ная́вність, -ності; ( присутствие) прису́тність

    быть (оказаться) в \наличие чии — бу́ти (буду, будеш), бу́ти в ная́вності (наявним; присутнім); ви́явитися прису́тнім

    все в \наличие чии — усі є, усі в ная́вності (наявні); ( присутствуют) усі́ прису́тні

    Русско-украинский словарь > наличие

  • 4 ничей

    нічий (ж. нічия, ср. нічиє, р. нічийого, нічиєї, мн. нічиї, нічиїх). [Знай: або твоя, або нічия (Грінч.)]. Ни в чьём, ни на чьи и т. п. - ні в чийому (в чиїм), ні на чиї и т. п.
    * * *
    мест.
    нічи́й, -чия́, -чиє́

    Русско-украинский словарь > ничей

  • 5 различие

    1) різни́ця; ( отличие) відмі́нність, -ності, відмі́на; ( несходство) неодна́ковість, -вості

    \различие чие в хара́ктерах — різни́ця в хара́ктерах

    национа́льные \различие чия — націона́льні відмі́нності

    2) ( действие) розрі́знення

    без \различие чия — без різни́ці

    зна́ки \различие чия — см. знак

    Русско-украинский словарь > различие

  • 6 чей-либо

    мест.; тж. ч`ей-нибудь
    чий-не́будь (ж. чия-не́будь, с. чиє-не́будь), будь-чи́й (ж. будь-чия́, с. будь-чиє́), аби́чий (ж. аби́чия, с. аби́чиє)

    Русско-украинский словарь > чей-либо

  • 7 корова

    корова, ум. корівка; специальнее: (первый раз отелившаяся) первістка, (телящаяся через год) перелітка, (доящаяся не на все дойки) мимка, (во время течки) гониця; (в детск. языке) маня, муня, миня, биня. -ва яловая, стельная, дойная, молочная - корова ялова (ялівка), тільна, дійна, молочна. Бодливой -ве бог рог не даёт - коли-б свині роги, поколола- б усіх; якби жабі хвіст, усе-б поле витолочила (Приказки). Как -ва языком слизнула (следа не осталось) - як корова язиком злизала; як віл лизнув; як лизень (лиз) злизав (Приказки). Пристало, как седло к -ве - пристало (підходить), як корові кульбака, як свині наритники (Приказки). Чья бы -ва мычала, а наша б молчала - чия б гарчала, чия-б мовчала. Балованная -ва всё стадо балует - дай волю одному, всі на голову сядуть. Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri - морська корова.
    * * *
    коро́ва

    Русско-украинский словарь > корова

  • 8 красноречивость

    Красноречие красномовність, красномовство, промовистість, проречність, проречистість, добромовність, (выразительность) вимовність (-ности). [Гордий своїм розумом та красномовністю (Н.-Лев.). Тепер ти покажи свою проречність (Куліш). Я втрачаю дар слова і всю вимовність слова вкладаю в очі, у вираз обличчя (Коцюб.)]. Приёмы -чия - способи красномовства. Искусство -чия - уміння говорити красномовно (красно, промовисто, проречисто).
    * * *
    красномо́вність, -ності; проре́чистість, -тості; промо́вистість

    Русско-украинский словарь > красноречивость

  • 9 кривда

    Кривь (неправда, несправедливость) кривда, неправда. [Чия правда, чия кривда (Шевч.). На сеймі промовляв король за нас, натякав на наші кривди (Франко). Уже тепер правда сидить у темниці, а тая неправда з панами в світлиці (Дума). Краще гірка правда, ніж солодка кривда (Приказка)].
    * * *
    фольк.
    кри́вда

    Русско-украинский словарь > кривда

  • 10 ничья

    1) мест. - см. Ничей;
    2) сщ. - нічия (р. нічиєї). В -чью - в нічию, в порожнє, на нічий виграш, з нічиїм наслідком. [Матч команд радторгслужбовців Київ-Харків з нічиїм наслідком: 3 - 3 = 0 (Глобус)]. Игра в -чью - гра в нічию (з нічиїм наслідком, в порожнє) (розыгрыш) розигри (-рів), (диал.) розигр (-ру). [Ці сутички завжди кінчались в нічию (В. Підмог.). «А хто виграв?» - «Ніхто: розигр» (Звин.)]. Сыграть в -чью - заграти в нічию (в порожнє).
    * * *
    в знач. сущ. спорт.
    нічия́, -чиє́ї

    Русско-украинский словарь > ничья

  • 11 подобие

    1) (образ, изображение) подоба, подобизна, подобина кого, чого; (обманчивое) облуда, натяма кого, чого, чия. [Утратити зовсім подобу людську (Л. Укр.). Деяка подоба щастя (Єфр.). Подоба істини за правду стала вам (Самійл.). Він зліпив з неї подобизну. Не Іван, а натяма Йванова, так схуд (Козел.)]. Одно только -бие (обманчивое) чего-л. - сама (одна) облуда (натяма) кого, чого, чия. По образу и по -бию божию - в образ божий і подобу (Бібл.). И -бия нет подлинника - і подоби нема першотвору. На -бие кого-л., чего-л. - на взір, взором, на кшталт, кшталтом, на шталт, шталтом, на штиб, на штем кого, чого; срв. Манер. [Вона спорудила собі щось на взір вівтаря (Л. Укр.). Ходили голі на кшталт циган (Котл.)];
    2) подобонство, схожість (-жости); см. Сходство.
    * * *
    1) подо́ба, подоби́зна; ( сходство) схо́жість, -жості, поді́бність, -ності
    2) мат. поді́бність

    перспекти́вное \подобие — перспекти́вна поді́бність

    Русско-украинский словарь > подобие

  • 12 приверженец

    -ница прихильник, (реже) прихилець (-льця), прихильниця чия, кого, чого, адепт, адептка, (сторонник чей) прибічник чий, кого, прибічниця чия. [Були у його прихильники, були й супротивники в письменстві (Єфр.). Прихильник зоологічного націоналізму (О. Пчілка). Адепти символістичної школи в поезії].
    * * *
    прихи́льник; преим. неодобр. прибі́чник

    Русско-украинский словарь > приверженец

  • 13 противоречие

    1) (прекословие) сперечання, перека, переча (-чі), суперека. [«Не спи», - рішучим тоном, таким, що не терпить сперечань, гука наглядач (Крим.)];
    2) (разноречие, несогласность) суперечність, супереч (-речи), (противоположность) супротивність, противенство, (расхождение) розбіжність (-ности). [Багато у його оповіданнів засновано на суперечності між тим, що есть, і тим, що здається (Єфр.). Трапилася супереч фактів (Правда). Думка чудна і стає в супереч з правдою (Кониськ.)]. Внутреннее -чие, -чие с самим собой - внутрішня суперечність, суперечність з самим собою. Классовые -чия - класові суперечності. -чие между религиею и наукой - противенство між релігією і наукою. -чие интересов пролетариата и буржуазии - противенство (суперечність, розбіжність) інтересів пролетаріяту і буржуазії. Исполненный, полный -чий - см. Противоречивый. В -чии с чем - всупереч чому, до чого. В -чии с истинным смыслом статьи - всупереч правдивому змістові артикулу. Быть, стоять -чии с чем - бути, стояти в противенстві до чого; срв. Противоречить чему.
    * * *
    1) супере́чність, -ності
    2)

    противоре́чия — мн. филос., полит. супере́чності, -тей

    3) ( прекословие) спереча́ння, супере́чка; ( возражение) запере́чення

    Русско-украинский словарь > противоречие

  • 14 чей

    мест.
    чий (ж. чия, с. чиє)

    че́й бы [то] ни́ был — чи́й би [там] не був, будь-чи́й

    чья взяла́ (возьмёт) — чия́ взяла́

    Русско-украинский словарь > чей

  • 15 закон суперечності

    зако́н противоре́чия

    Українсько-російський політехнічний словник > закон суперечності

  • 16 знак відмінності

    знак отли́чия знак

    Українсько-російський політехнічний словник > знак відмінності

  • 17 знак розрізнення

    знак разли́чия

    Українсько-російський політехнічний словник > знак розрізнення

  • 18 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 19 злополучие

    лихо, нещастя, недоля, безголов'я. -чия (мн.) - злигодні, злидні (-нів); срвн. Бедствие.
    * * *
    безголі́в'я, безголо́в'я, неща́стя; ( горькая судьба) лиха́ до́ля, недо́ля

    Русско-украинский словарь > злополучие

  • 20 издержка

    1) (действ.) витрачання; см. Издерживание;
    2) -ка, чаще во мн. Издержки - трата, витрата, видаток (-тку), п(р)отрата, мн. трати (р. трат), витрати, видатки (-тків), п(р)отрати, наклад (-ду), кошт (-ту), кошти (-тів). [Верну вам усенькі ваші трати до останнього шеляга (Крим.). Чия хата, того й витрата (Борзенщ.). Прибуток не вернув видатків (Київ). Без накладу зиску не буде (Номис). Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.)]. Взять -ки на себя - узяти витрати на себе; власним коштом зробити що. -ки путевые - витрати подорожні, кошти на подорож. -ки судебные - видатки (наклади, витрати) судові. -ки возложить на виновного - витрати накласти на винного (узяти з винного). -ки производственные - виробничі витрати. -ки производительные - витрати доцільні.
    * * *
    ви́трата

    \издержкаки — мн. ви́трати, -трат

    с ма́лыми \издержка ками — з невели́кими ви́тратами; невели́ким ко́штом

    Русско-украинский словарь > издержка

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧИЯ — Вишня (дерево и плод). Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • чия — 1. Гөлчәчәкләр семь. җимеш бирә торган агач яки куак 2. Шуның төшле, зур булмаган карасу кызгылт яки алсу кызыл җимеше. с. Шул җимештән әзерләнгән, ясалган чия төнәтмәсе. ЧИЯ КЫЗЫЛ – Карасу кызгылт, чия төсендәге. ЧИЯ КӨРӘН – Кызгылт көрән …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • вельви́чия — вельвичия, и …   Русское словесное ударение

  • гледи́чия — гледичия, и …   Русское словесное ударение

  • нічия — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Иде́и вели́чия — см. Вернике экспансивные идеи …   Медицинская энциклопедия

  • Ма́ния вели́чия — (megalomania) сочетание маниакального синдрома с бредом величия …   Медицинская энциклопедия

  • нічия — [н ічиейа/] йе/йі …   Орфоепічний словник української мови

  • чиялек — Чия куаклары, агачлары үсә торган бакча; чия үсә торган урын …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • чийсь — чия/сь, чиє/сь, займ. неознач. Невідомо кому належний, невідомо чий …   Український тлумачний словник

  • Пляжный волейбол на летних Олимпийских играх 2012 (мужчины) — Волейбол на летних Олимпийских играх 2012 Волейбол …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»