Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

частувати

  • 1 გამასპინძლება

    частувати

    Грузинсько-український словник > გამასპინძლება

  • 2 beværte

    частувати

    Dansk-ukrainsk ordbog > beværte

  • 3 Потче[и]вать

    попотче[и]вать кого, чем (угощать) частувати, почастувати, шанувати, пошанувати, пришанувати, трактувати, потрактувати, приймати, прийняти, гостити, пригостити; (напитками) частувати, почастувати кого, чим; срв. Угощать; (упрашивать) припрошувати и припрохувати, припросити кого. [Медом, вином козаченька будуть частувати]. -ться - частуватися, почастуватися чим, призволятися до чого, прийматися; срв. Угощаться. [Сидять пани рядами, частуються медами (Чуб.). Але-ж, кохані гості, призволяйтесь! Ось тут вино (Л. Укр.). Їжте-бо, призволяйтесь до борщу (Грінч.). Приймайтеся сами, шановні гості (Л. Укр.)].

    Русско-украинский словарь > Потче[и]вать

  • 4 ply

    1. n
    1) згин, складка
    2) виток (вірьовки тощо); петля; стренга
    3) шар, тонкий пласт
    4) нахил, схильність, потяг
    2. v
    1) займатися (чимсь)
    2) старанно працювати
    3) частувати, наполегливо пригощати
    4) умовляти; схиляти (до чогось); наполягати (на чомусь)
    5) курсувати; снувати (ся), сновигати
    6) стояти, чекаючи пасажира
    7) мор. лавірувати
    * * *
    I [plai] n
    1) згин, складка; петля, виток ( мотузки); пасмо ( троса); нитка ( пряжі)
    2) ( тонкий) шар
    3) схильність; здібність; жилка
    4) дiaл. стан ( хороший)
    II [plai] v III [plai] v
    1) займатися ( якою-небудь діяльністю); (старанно, ретельно) працювати ( чим-небудь); постійно робити що-небудь
    2) частувати, посилено пригощати; набридати, докучати
    3) умовляти; схиляти ( до чого-небудь); наполягати ( на чому-небудь)
    4) ходити, курсувати; снувати, сновигати; пoeт. направлятися
    5) стояти в очікуванні наймача, пасажира ( про таксі)
    6) мop. лавірувати

    English-Ukrainian dictionary > ply

  • 5 treat

    1. n
    1) частування, пригощання

    to stand treat — пригощати, частувати; платити за частування

    2) задоволення, насолода
    3) шк. пікнік, екскурсія
    4) розм. черговість плати за пригощання
    2. v
    1) поводитися, ставитися

    to treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь

    to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось

    2) розглядати; трактувати
    3) лікувати
    4) обробляти, піддавати дії (чогось)
    5) протруювати (насіння)
    6) пригощати, частувати (чимсь — to)
    7) оплачувати витрати
    8) запрошувати (кудись — to)
    9) давати задоволення, тішити
    10) вести переговори; вступати уділові стосунки (з кимсь — with)
    11) гірн. збагачувати (руду тощо)
    * * *
    I [triːt] n
    1) задоволення, насолода

    give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!

    they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення

    these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія

    a cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини

    the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання

    Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину

    to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати

    hes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще

    II [triːt] v
    1) звертатися, обходитися

    to treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]

    to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити

    to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи

    to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..

    he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани

    2) відноситися, розглядати

    to treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]

    please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними

    3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)

    he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо

    this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)

    a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати

    food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована

    5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотою

    to treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами

    to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.

    to treat smth with glue — проклеювати що-н. c-г. протравлювати ( насіння)

    6) (to) пригощати

    to treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]

    after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою

    he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати

    to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм

    whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати

    to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення

    7) вступати у ділові відносини; весті переговори

    it's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм

    8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)

    English-Ukrainian dictionary > treat

  • 6 wine

    1. n
    1) вино; виноградне вино

    Adam's wine — жарт. вода

    green (new) wine — молоде вино

    thin wine — погане вино, кислятина

    to take wine with smb. — обмінятися тостами з кимсь; випити за чиєсь здоров'я

    2) наливка
    3) сп'яніння

    in wine — п'яний, захмелілий

    4) (скор. від wine-glass) келих
    5) темно-червоний колір, бордо
    6) розм. студентська гулянка

    good wine needs no ivy bush — добрий товар сам себе хвалить; добрий товар не потребує реклами

    to put new wine into old bottles — бібл. вливати молоде вино у старі міхи; утискувати новий зміст у стару форму

    2. v розм.
    1) випивати, бенкетувати
    2) поїти, частувати вином

    wine and dine smb. — частувати (пригощати) когось на славу

    * * *
    I [ˌwain] n
    1) ( виноградне) вино

    green /new/ wine — молоде вино

    thin wine — погане вино, "кислятина"

    to take wine with smb — випити за чиє-н. здоров'я; цокнутися з ким-н.; наливка

    3) що-н. підбадьорююче або п'янке
    4) темно-червоний колір, бордо
    5) унів. жapг. пиятика
    ••

    to put new wine into old bottles — бібл. вливати молоде /нове/ вино в старі міхи; втискувати новий зміст в стару форму

    good wine needs no ivy bush — = гарни е товар не потребує реклами

    to look on the wine when it is red — бібл. дививтися на вино, коли воно червоніє; пиячити

    II [ˌwain] v
    1) випивати, бражничати
    2) поіти, пригощати вином

    to dine and wine smb — пригостити кого-н. на славу

    English-Ukrainian dictionary > wine

  • 7 dine

    v
    1) обідати
    2) частувати обідом; запрошувати на обід; давати обід
    3) розміщувати, уміщувати (про кількість тих, що обідають)

    to dine with Duke Humphrey — жарт. залишитися без обіду

    * * *
    v
    2) пригощати обідом; запрошувати до обіду; давати обід
    3) уміщати (кількість тих, хто обідає)

    English-Ukrainian dictionary > dine

  • 8 dinner

    1. n
    обід

    to have (to take) dinner — обідати, пообідати

    to ask smb. to dinner — запросити когось на обід

    dinnerpail — амер. судки

    2. v
    1) обідати
    2) частувати обідом; годувати обідом
    * * *
    I n II v
    2) пригощати обідом; годувати обідом

    English-Ukrainian dictionary > dinner

  • 9 feast

    1. n
    1) бенкет, учта; святкування, свято

    to make (a) feast — влаштовувати бенкет, бенкетувати

    to make a feast of smth. — ласувати чимсь; наїдатися досхочу

    2) насолода
    3) релігійне свято

    a feast for the gods — чудова їжа, їжа богів

    the feast of Lucullus — лукуллів бенкет, розкішне частування

    2. v
    1) бенкетувати, веселитися
    2) пригощати, частувати; приймати (гостей); ушановувати
    3) тішитися, зазнавати насолоди
    4) тішити, милувати (зір)
    5) правити службу божу у святковий день; святкувати (Різдво тощо)
    * * *
    I [fiːst] n
    1) бенкет; свято; банкет
    3) ( релігійне) свято
    II [fiːst] v
    1) бенкетувати, святкувати
    2) пригощати; приймати, вшановувати
    3) насолоджуватися; тішити (око, слух)
    4) здійснювати богослужіння у свята; святкувати ( Різдво)

    English-Ukrainian dictionary > feast

  • 10 help

    1. n
    1) допомога

    to be of little help — давати мало користі; мало допомагати

    can I be of any help to you? — чи можу я допомогти вам чимсь?, чи можу я бути вам корисним?

    2) помічник
    3) амер. робітник, працівник (на фермі); слуга, прислуга; наймит; хатня робітниця
    4) збірн. працівники, службовці
    5) засіб, порятунок
    2. v
    1) допомагати, подавати допомогу

    to help smb. with one's advice — допомогти комусь порадою

    2) сприяти
    3) обслуговувати (за столом), подавати (страви)
    4) частувати, пригощати (чимсь — to)
    5) пригощатися
    6) полегшувати (біль тощо)

    I can't help it — я нічого не можу вдіяти; це не моя вина

    it can't be helped — розм. нічого не вдієш

    □ help forward — сприяти; просувати

    □ help in — допомогти зайти, увійти у, до

    □ help into — допомогти надіти, подати

    □ help out — допомогти вийти із скрутного становища, виручити

    □ help over — допомогти у скрутному становищі, виручити

    □ help up — допомогти встати; підтримати когось

    * * *
    I [help] n
    3) працівник ( на фермі); слуга; прислуга, домашня робітниця

    mother's help — бонна; працівники, службовці

    4) засіб, порятунок
    5) див. helping I
    6) підказка, діалогова документація
    II [help] v
    1) допомагати, надавати допомогу
    4) полегшувати (біль, страждання)

    help yourself! — пригощайтеся, будь ласка!

    6) вибирати, брати
    7) вкрасти, поцупити
    8) to help smb into smth допомогти кому-небудь увійти куди-небудь; вийти звідки-небудь
    9) than one can help не більше, ніж потрібно

    English-Ukrainian dictionary > help

  • 11 sup

    1. n
    маленький ковток
    2. v
    1) вечеряти (чимсь — on, off)
    2) частувати вечерею
    3) сьорбати маленькими ковтками
    4) їсти рідку їжу з ложечки; сьорбати
    5) скуштувати, звідати, зазнати
    6) випивати одним духом

    he that sups with the devil needs a long spoon — присл. зв'язався з чортом — нарікай на себе

    * * *
    I [sep] n II [sep] v
    3) відсьорбувати невеликими ковтками; їсти рідку їжу з ложечки, присьорбувати
    4) скуштувати, сьорбнути (нaпp., горя)

    English-Ukrainian dictionary > sup

  • 12 regale

    1. n
    1) бенкет, частування
    2) вишукана страва, делікатес
    3) sing до regalia
    2. v
    1) бенкетувати; пригощатися
    2) частувати, пригощати
    3) милувати, тішити (зір, слух)

    English-Ukrainian dictionary > regale

  • 13 ply

    I [plai] n
    1) згин, складка; петля, виток ( мотузки); пасмо ( троса); нитка ( пряжі)
    2) ( тонкий) шар
    3) схильність; здібність; жилка
    4) дiaл. стан ( хороший)
    II [plai] v III [plai] v
    1) займатися ( якою-небудь діяльністю); (старанно, ретельно) працювати ( чим-небудь); постійно робити що-небудь
    2) частувати, посилено пригощати; набридати, докучати
    3) умовляти; схиляти ( до чого-небудь); наполягати ( на чому-небудь)
    4) ходити, курсувати; снувати, сновигати; пoeт. направлятися
    5) стояти в очікуванні наймача, пасажира ( про таксі)
    6) мop. лавірувати

    English-Ukrainian dictionary > ply

  • 14 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 15 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 16 подносить

    поднести
    1) (вверх) підносити, піднести, підіймати, підняти. См. Поднимать, Возносить. [Таке важке, що не піднесу (не підійму). Явдоха піднесла хустку до очей і зідхнула (Кониськ.)];
    2) (неся приближать к чему-л.) підносити, піднести кого, що до кого, до чого. [Піднесли дитину до матери. Піднеси до світу, тут не видно];
    3) (приносить) підносити, (редко підношувати, доношати = поднашивать), піднести, надносити, наднести. [Йому піднесено корону, і як піднесли, він одіпхнув її (Куліш)];
    4) (нести некот. время, помогая кому-л.) надносити, наднести що кому. -нести подарок, в подарок кому что - піднести подарунок кому, у подарунок кому що. -носить, -нести кому бумаги для подписи, ходатайство - підносити, піднести кому папери на підпис, прохання. -нести кукиш - піднести дулю кому. -носить кирпич, известь - підносити цеглу, вапно (вапну);
    4) -сить кому (угощать) - підносити, піднести кому, частувати, почастувати кого чим. Срв. Угощать, Потчевать. [Варенухи по кухлику їй піднесли (Котл.). Підніс йому чаю (Квітка)]. Чужим добром -сить ведром (погов.) - добре чужими пирогами свого батька поминати. Поднесённый - піднесений.
    * * *
    несов.; сов. - поднест`и
    підно́сити, піднести́ и попідно́сити; ( кому что - угощать) частува́ти, почастува́ти (кого чим)

    Русско-украинский словарь > подносить

  • 17 поколачивать

    1) (кого) бити иноді, часом, (опис.) частувати стусанами. [Він свою жінку таки б'є часом];
    2) (чем, во что, почему) вистукувати, вибивати чим в що, об що. [Лікар, вистукуючи по грудях, уважно прислухався. Співав і калатайкою вибивав у бубон].
    * * *
    1) ( бить) би́ти [і́ноді, ча́сом, тро́хи]
    2) ( выколачивать) вибива́ти [ча́сом, від ча́су до ча́су]
    3) ( постукивать) посту́кувати

    Русско-украинский словарь > поколачивать

  • 18 прикармливать

    прикормить
    1) принаджувати, принадити, знаджувати, знадити (їжею, годівлею) кого. [Злодії собак принаджують (їжею)];
    2) (грудного ребёнка чем-либо, кроме молока матери) підгодовувати, підгодувати;
    3) (потчевать, угощать нужных людей) частувати, почастувати, (могорычем) підмог(о)ричувати, підмог(о)ричити кого. Прикормленный - принаджений (годівлею, їжею); підгодований; почастований, підмогоричений. -ться -
    1) принаджуватися (годівлею), бути принадженим;
    2) підгодовуватися, бути підгодованим;
    3) частуватися, бути почастованим, підмог(о)ричуватися, бути підмог(о)риченим.
    * * *
    несов.; сов. - прикорм`ить
    1) підгодо́вувати, підгодува́ти и попідгодо́вувати, пригодо́вувати, пригодува́ти; (рыб, животных) прико́рмлювати, прикорми́ти
    2) (перен.: приманивать) прина́джувати, прина́дити; ( подкупать) підкупо́вувати и підкупа́ти и підкупля́ти, підкупи́ти; ( угощением) частува́ти, почастува́ти, підмогори́чувати, підмогори́чити

    Русско-украинский словарь > прикармливать

  • 19 Запотчи[е]вать

    1) почати шанувати, трактувати, (напитком) частувати кого;
    2) (слишком употчивать кого-л.) вшанувати, утрактувати, (напитком) вчастувати, вконтентувати кого аж надто гостинно, до-не(с)хочу, по саме горло.

    Русско-украинский словарь > Запотчи[е]вать

  • 20 Испотчи[е]вать

    что вичастувати що. [Почнеш частувати, так і вичастуєш горілки більше, ніж заплатив-би за день (Кон.)].

    Русско-украинский словарь > Испотчи[е]вать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • частувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. 2) чим. Пригощати кого небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. || перен., розм. Розважати чим небудь когось або… …   Український тлумачний словник

  • частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… …   Словник синонімів української мови

  • частувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • частувати — пригощати, ставити могорич …   Лемківський Словничок

  • ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… …   Український тлумачний словник

  • відбувати — а/ю, а/єш, недок., відбу/ти, бу/ду, бу/деш; мин. ч. відбу/в, була/, було/; мн. відбули/; док. 1) перех. Виконувати протягом певного строку яку небудь роботу, повинність, обов язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого… …   Український тлумачний словник

  • вітати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Звертатися до кого небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість. || Оплесками або словами виявляти приязнь, прихильне ставлення до когось. 2) перех., кого з чим. Висловлювати комусь… …   Український тлумачний словник

  • гостинний — а, е. Який любить приймати і частувати гостей. || Який виявляє гостинність. || перен. Про речі та предмети, пов язані з прийманням гостей …   Український тлумачний словник

  • негостинний — а, е. Який не любить приймати і частувати гостей. || Позбавлений привітності. || Непідходящий для прийому гостей …   Український тлумачний словник

  • почастувати — у/ю, у/єш, перех., кого чим. Док. до частувати …   Український тлумачний словник

  • поштувати — ую, уєш, недок., перех., розм., заст. 1) Шанобливо пригощати, частувати. || перен. Сподіваючись справити приємність кому небудь, знайомити з чимсь. 2) перен. Бити, катувати …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»