хлеба

1) (плодов, овщей) шкурка, лушпайка, лушпина, лушпелина, (диал.) шалупайка, лущина, соб. лушпиння, лушпа, лушпайя (ср. р.), (только твёрдая: арбуза и пр.). шкаралупа, шкарлупа, скоринка; (на поверхности земли) шка[о]рупа. [З кавуна лушпина (Васильч.). По хаті шкаралуп (кавунових), як на баштані коло куреня (Свидн.). Земля взялася шкорупою (Сл. Гр.)]. Апельсинная, лимонная -ка - помаранчова, цитринова шкурка (лушпайка, скоринка). Покрываться, покрыться -кой (от тепла, преимущ. о почве) - шкарубнути, зашкарубнути, шкаруб[п]іти, зашкаруб[п]іти, зашкарупитися, братися, взятися шка[о]рупою. [Земля взялася шкорупою (Богодух)];

2) (хлеба) шку[о]рина, шку[о]ринка, скорина, скоринка, (диал.) оскірок (-рка). [Такий, мамо, хліб удавсь, - під шкуринку хоч сховайсь (Грін. III). Жувала скоринку хліба (Мирний). Два мішки сухарів насушила з оскірків (Борзен.)]. Верхняя -ка - (верхня) шку[о]ринка, скоринка. Нижняя -ка - спідка, спідушка, підспідок (-дка), підошва. -ка отстаёт, отстала у хлеба - хліб відсідається, відсівся. Отодрать, отдуть, выпороть кого на обе -ки - від[ви]шмагати (відчухрати, ви(ш)парити) кого на всі боки;

3) физиол., бот, техн. - корина, скорин(к)а; (плавающий слой) шкарубиння. -ка защитная - захисна шкарупа;

4) (ум. от Кора) кірка.

* * *

1) кі́рка; (плодов, овощей) шку́рка, шкі́рка, шкаралу́па, шкаралу́пина, шкаралу́ща, шкаралу́щина, шкаралю́ща; ( шелуха) лушпа́йка, лушпи́на, собир. лушпи́ння

2) (хлеба, пирога) скори́на, скори́нка, шкури́нка; диал. шкори́на, шкори́нка

1) (действие от гл. жать) жаття, жниво. [Від жаття рука болить]. Начало -вы - зажин, зажинки (р. -ків). Конец -вы - обжинки (р. -ків), дожинки, дожин; прил. дожиночний. [Дожиночні пісні]. Приступать к -ве - зажинати. Кончить -ву - обжатися, (о многих) пообжинатися. [Люди вже обжалися (пообжиналися), почавсь коповіз (Кон.)];

2) (время -вы) - жнива (р. жнив, провинц. жнивів), жниво. Во время жатвы - жнивами, під час жнив, за жнив. Время перед -вой - переднівок (р. -вка). [У переднівок (на переднівку) рідко хто має свій хліб (Коц.)];

3) (нива с зрелым хлебом; хлеб на корню или сжатый, жатвенный сбор) - жнива, жниво. [Поспіває жниво (Кул.). Жниво велике, а робітників мало, так благайте-ж господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво своє (Св. П.)].

* * *

1) (уборка хлебов; время уборки) жнива́ и жни́ва, род. п. жнив, жни́во, жаття́; жнивува́ння

2) ( спелые хлеба на корню) жни́во

3) (сжатые хлеба, урожай) ужи́нок, -нку, жни́во

(снопов) копа (р. мн. кіп), (половинная) полукіпок (-пка), (четвертная) (с)кладня, коп'як, копак, коп'ячок (-чка), п'ятнадцятка, (зап. ещё) кланя ум. кіпка, кіпонька, кіпочка; (сена) копиця, ум. копичка. [Жито жали, в копи клали (Шевч.). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.)]. Складывать в -пны - (снопы) складати, класти в копи; (сено) класти в копиці, копити, копичити. Собрать в -пны - скласти в копи, покопити. [Покосили, погребли, а покопити - ні (Мнж.)]. Ряд -пён хлеба в поле - стайка. Волосы -пной - чуб копицею.

* * *

1) ( снопов хлеба) копа́; диал. кла́ня

2) (сена, перен.) копи́ця

лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.

* * *

несов.; сов. - лиш`ить

скибка, скибочка, шматочок, кусочок (-чка). -тик хлеба - скибка, скибочка (ласк. скибонька), шматочок, лусточка, крумочка хліба. [У того чоловіка й скибочки (свого хліба) не було (Коцюб.)]. -тик арбуза, яблока, лимона - скибка (скибочка) кавуна, яблука, цитрини (лимони), кружалочка цитрини (лимони). [Порізала кавун на скибки (Звин.). Розріжеш яблуко і даси по скибочці (Г. Барв.)]. -тик сала, мяса - шматочок, кришеник (-ка) сала, м'яса, лустка м'яса. [Ось на тобі сальця кришеник (Грінч.)].

* * *

обеспечить кого чем или в чём забезпечувати, забезпечати, безпечити, (сов.) забезпечити кого чим, кому що, у[о]безпечувати, у[о]безпечати, (сов.) у[о]безпечити кого чим, кому що, за[у]певнювати, за[у]певняти, за[у]певнити кому що, кого в чому, застерегати, застерегти кому що, захищати, захистити що, обмислити (снабдить) кого чим. Срв. Гарантировать. Обеспечить себя куском хлеба - прийти до хліба. Обеспечить материально (дать кусок хлеба) - забезпечити матеріяльно, настановити на хліб. Обеспечивающий - забезпечальний; той, що забезпечує, запевняє. Обеспеченный - забезпечений, у[о]безпечений, за[у]певнений; (прил.: состоятельный) - см. Состоятельный. Мне это обеспечено - мені це запевнено. Обеспечиваемый - забезпечуваний, обезпечуваний.

* * *

несов.; сов. - обесп`ечить

1) забезпе́чувати, забезпе́чити, убезпе́чувати, убезпе́чити; ( снабжать) постача́ти, поста́чити

2) (ограждать, предохранять) забезпе́чувати, забезпе́чити, убезпе́чувати, убезпе́чити

и Отрезать отрезать

1) (что-л. совсем) відрізувати и відрізати, відрізати, відтинати, відтяти що від чого, (часть чего-л., укоротить) урізувати и урізати, урізати, утинати, утяти, (откроить, отхватить) відкраювати, відкраяти, украювати, украяти, відбатовувати, відбатувати, (отстричь) відчикрижувати, відчикрижити, учикрижувати, учикрижити, (о многих) повідрізувати и повідрізати, поврізувати и поврізати, повідтинати и т. д. -зать руку, ногу, палец - відрізати, відтяти руку, ногу, палець (и пальця), пучку. [Так і відбатував стругом пучку]. -зать руки и ноги - повідрізати, повідтинати и пообрізати, пообтинати руки і ноги кому. [Урізав вовкові хвоста. Крил не втинай сизокрилій голубці, хай вона вільно літа (Л. Укр.). Я вкраяв-би свого живого серця (Куліш). Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть (Франко)]. -зать ветку - відтяти и відітнути гіл(ь)ку. Семь раз примерь, а раз -режь - десять разів мір, а раз утни. Как ножом -зало - як різцем відрізало. -зать полотна на рубаху - відрізати, відкраяти полотна на сорочку, відрізати, відкраяти сорочку. -зать хлеба, кусок хлеба - урізати (украяти, укроїти) хліба, відрізати (відкраяти, відкроїти, відбатувати) шматок (кусень) хліба. [Мало не півхліба відбатував. Повідбатовували по шматку хліба];

2) (резко ответить кому) відрізати, відрубати, відтяти кому. Отрезанный - відрізаний, відтятий, відкраяний и т. д. -ный ломоть к хлебу не пристаёт - відрізаної скиби до хліба не притулиш.

* * *

см. отрезать

мазанка (кусок хлеба с маслом), бутерброд.

* * *

возіння, воження. -ка снопов с пола и время этой возки - возовиця (также о сене), коповіз (р. -возу, м. р.) коповозиця.

* * *

1) головешка;

2) (сорн. трава Lolium temulentum) кукіль (р. -колю);

3) (грибок- вредитель хлеба) зона, зана, сажа, сажка, головня, засніт. Пораженный -нёй (о хлебн. раст.) - снітистий. Покрываться, покрыться -нёй - снітитися, заснічуватися, заснітитися;

4) (змея) гадюка.

* * *

1) голове́шка, головня́, недогарок, -рка; диал. ґалаґа́н

2) ( болезнь злаковых) зона́, са́жка; диал. за́сніт, -у

3) орн. см. турпан

1) (место, где молотят) тік (р. току), гарман;

2) (крытое здание) клуня, стодола.

* * *

1) ( помещение для сжатого хлеба) тік, род. п. то́ку, клу́ня, стодо́ла, гарма́н, -а; диал. гу́мно

2) ( площадка для молотьбы) тік, род. п. то́ку; ( для молотьбы катком и лошадьми) гарма́н, -а

жнитва, ж. жнива. Производить уборку хлеба во время жнитва - жнивувати. См. Жатва.

* * *

1) стерня́

2) см. жатва 1), 3)

1) заготівля; см. Заготовление. -ка хлеба - заготівля хліба. Хлебная -ка - хлібна заготівля;

2) (у сапожн.) заготовина, готовик; заготовлене (-ного). [Маю на чоботи готовики].

* * *

1) заготі́вля, (неоконч. д.) заготовля́ння, загото́влювання, загото́влення

2) мет., сапожн. загото́ва, заготі́вка, загото́ванка, загото́вання

Закваса (для заквашенья теста) (квасне) тісто (это - комок кислого ржаного теста, оставляемый в квашне для дальнейшего заквашивания), дріжджі (-джів) (преим. для пшеничн. теста), розкришка, (для варенца и простокваши) завданка. [Пшеничці паляниці ліпше завдавати не тістом, а дріжджами (М. Грінч.). Розкришка - це розмочені сухарі з хліба, спеченого з хмелем (Лубенщ.). Оце сметани трошки на завданку буде, як молоко на кисляк становитиму (Київщ.)]. -ка вообще как фермент для брожения - закваска; (переносно) закваска, заправа. [У них уже давно в сім'ї погана закваска завелася (Еварн.)]. С буржуазной -кой - з буржуазною закваскою, заправою.

* * *

1) ( действие) заква́шування, заква́шення

2) заква́ска; ( для хлеба) ро́зчина, запа́ра, запа́рка, диал. цід, -у

1) зерно (собир.); (одно) зернин(к)а; зерно; (семячко) насінина, (только хлебное) пашнина, (ореха) зерно, ядро, (пшеничное) пшеничина, (ржаное) житина, (маковое: мачина) мачина, (просяное) просина и т. д. [Ми просто йшли, - у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. Отборное -но - добірне, чільне зерно или просто чоло. [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Сл. Гр.)]. Пустое, легковесное -но (чаще о конопле, просе) - пусте зерно, пужинувате зерно, пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Сл. Ум.)]. Зеленоватое -но - свидувате, свидове зерно. Осыпавшееся -но - падалиця. Щуплое -но - заміркувате зерно. Проросшее -но - накільчене зерно. Хлеба ни -на - хліба ні зернин(к)и, ні зерна;

2) (зерновой хлеб) збіжжя, пашня, пашниця. -но для помола - меливо, мливо;

3) (жемчуга) перла (-ли, ж. р.), перлина, (собир.) перло.

* * *

иссякнуть (высыхать) висихати, вис(о)хнути и висохти, (исчерпываться) вичерпуватися, вичерпатися, (выходить) виходити, вийти, виводитися, переводитися, ви[пере]вестися, не ставати, не стати чого, (пропадать) зникати, зникнути, (редко) зсякати, зсякнути, (неокон.) посякати. [Джерело висхло (Звин.). Не вичерпається і не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Зсякла вода (Н.-Лев.). Стала вода посякати (Св. П.)]. Воды в засуху -кают - вода в посуху висихає. Богатства мои -кли - моє добро (багатство) зійшло, статки-маєтки мої сплили, зійшли. Молоко -кло (в сосцах) - молока не стало. Весь запас хлеба -сяк - увесь запас хліба вичерпався, (обиходно) геть увесь хліб вийшов. У старика силы -кают - у старого сили не стає, сила виснажується. Иссякаемый - висиханий; вичерпуваний. Иссяклый, Иссякший, Иссякнувший - висхлий; вичерпаний.

* * *

несов.; сов. - исс`якнуть

1) ( высыхать) висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти, -хну, -хнеш и мног. повисиха́ти

2) ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися; ( приходить к концу) схо́дити, -дить и зіхо́дити, зійти́, -йде, не става́ти (не стає́), не ста́ти (не ста́не); ( выходить) вихо́дити, ви́йти

истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -

1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;

2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).

* * *

несов.; сов. - истр`атить

и Коровай

1) (цельный хлеб) хліб (-ба), хлібина, бухан (-на) (зап. бохан), буханець (-нця), (зап. боханець), буханка. -вай хлеба - хліб (хлібина), бухан хліба;

2) (свадебный хлеб) коровай (-ваю). [Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі (Шевч.)]. Делать (загибать) -вай - коровай бгати. На чужой -вай рта не разевай - на чужий коровай очей не поривай (Приказка).

* * *

1) хліб, хліби́на, буха́н, -а, бухане́ць, -нця́, буха́нка

2) ( свадебный хлеб) этногр. корова́й