-
21 втридешева
нареч.утриде́шева; (втрое дешевле) утро́є (у три рази́, утри́чі) деше́вше; ( очень дёшево) ду́же (надзвича́йно) де́шево -
22 втридорога
утридорога, в три рази дорожче.* * *нареч.утридо́рога; ( втрое дороже) утро́є (у три рази́, утри́чі) доро́жче; ( очень дорого) ду́же (надзвича́йно) до́рого -
23 добрый
1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.* * *до́брийбудь \добрый — будь ла́ска; будь ласка́в
всего́ до́брого — на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)
-
24 каждый
1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).* * *ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)\каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́
\каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні
-
25 корольковый
1) короликовий; срвн. Королёк 1, 2, 3 и 6. -вая икра - біла (блідорожева) ікра. -вые весы - пробірна вага;2) (кроличий) кро[і]лячий. -вый мех - кро[і]ляче х[ф]утро;3) (коралловый) коральовий. -вое ожерелье - коралі (-лів), добре (коральове) намисто.* * *орн.и пр. коро́ликовий -
26 куний
кунячий, куничий, куній, куновий. [Куняча шкурка, куняча шерсть (Новомоск. п.). Куній хвіст (Номис). Кунова шуба (Чуб.)]. -ний мех - куняче (куниче) х[ф]утро, куниці (- ниць), куни (р. кун). [Укривайся, зятю, укривайся кунами й соболями (Макс.)].* * *ку́нячий, куни́чий, куни́чний -
27 лапчатый
1) з лапами, лапатий. Гусь -тый (иронич.) - хитродум, хитромудрий, мудрий як гуска;2) (лапообразный) лапа(с)тий, лапчастий, (зап.) лабатий. [Світло осяяло ґанок, лапатий та листатий виноград (Н.-Лев.). Густе лапасте листя (Франко). Лапчасті заячі вушка (Еварн.)];3) з лап, з лапок (зроблений). -тый лисий мех - х[ф]утро з лисячих (з лисичих) лап.* * *ла́пчастий, лапа́тий, лапа́стийгусь \лапчатый — хи́трик, хитроду́м, хитрому́дрий
-
28 медвежий
1) ведмедячий, ведмежий. [Ведмедячий барліг (Грінч. I). Ведмежий суд (Греб.)]. -жья ветчина - ведмедяча (ведмежа) шинка. -жий жир (топлёный) - ведмедячий (ведмежий) лій (р. лою). -жье солнышко - ведмеже сонечко, місяць (-ця). -жья услуга - ведмежа послуга. Оказать -жью услугу - зробити ведмежу послугу, прислужитися як ведмідь. -жья шуба - ведмеже х[ф]утро, ведмеді (-дів), (тулуп) ведмежий кожух (-ха);2) бот. -жий виноград, -жьи ягоды (Arctostaphylos Uva ursi Spr.) - мучниця. -жьи когти (Acanthus mollis) - акант (-та и -ту). -жий корень - см. Корень 2. -жья лапа - а) (Heracleum Spondylium L.) борщівник (-ку), щербач (-чу);6) см. Машки. -жье ухо - см. Коровяк. -жье ушко (Primula Auricula L.) - первоцвіт (-ту) (садовий), аврикуля. -жий чеснок (Allium ursinum L.) - левурда.* * *ведмежий, ведме́дячий\медвежий у́гол — глухи́й за́куток (за́кутень)
-
29 мрачный
1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].* * *похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий -
30 мудрёный
1) (замысловатый) мудрий, мудерний, мудрований, мудрячий, хитрий, хитромудрий, мудрагельський, (морочливый) морокуватий, (затейливый) вигадливий, штукарний, (трудный) важкий, тяжкий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Мудерний він чолов'яга: ніяк його не розбереш, який він - чи добрий, чи лихий (М. Грінч.). Мова сієї поеми аж геть, мудрована (Куліш)]. -ное дело, -ная вещь - мудра (хитра) штука, мудрота, мудрація, мудрощі (-щів и -щей). [Налюшники плести - не мудра штука (Звин.). Рало - не дуже хитра штука: його будлі-який чоловік зробить (Звин.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика! (Гліб.)]. -ное это дело - мудра це справа. -ная работа - морокувата ((за)морочлива) робота. -ная задача - мудре завдання, мудра за(в)дача;2) хитрий, мудрий; см. Мудрый. Утро вечера -нее - ніч - порадниця-мати: порадить, що починати (що казати).* * *1) ( замысловатый) му́дрий, мудро́ваний; хи́трий; ( трудный для выполнения) важки́й, трудни́й2) ( странный) чудни́й; ( причудливый) химе́рнийу́тро ве́чера мудрене́е — посл. ра́нок пока́же, за́втра буде видні́ше
-
31 наставать
настать1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.* * *несов.; сов. - настатьнастава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить -
32 посвящать
посвятить1) посвячувати, посвятити що, (в духовный сан) висвячувати, висвятити кого. [Посвятили нову хату. Висвячувати на попа];2) присвячувати, присвятити кому, чому що. [Цьому завданню й присвятив Грінченко свою літературну діяльність (Єфр.)];3) (отдавать) призначати, призначити, покладати, покласти, віддавати, віддати, присвячувати, присвятити кому що. [Вона присвятила хорому ввесь свій час, всі свої сили (Коцюб.)]. Он -тил свою жизнь науке - він віддав своє життя науці. Он -тил своих детей на службу (отечеству) - він присвятив (віддав) своїх дітей на службу (батьківщині). Я -щаю утро делам - я призначаю ранок на справи (справам). -щать кому время - уділяти, уділити, призначати, призначити кому час. Я -щаю этому делу все свои силы - я покладаю на цю справу всі свої сили;4) (посвящать кого в тайну) утаємничувати, утаємничити кого в що, звірятися, звіритися кому з чим. Он -тил меня в свою тайну - він звірився мені з своєю таємницею. Посвящённый -1) посвячений, висвячений;2) присвячений. [Я читав його вірш, присвячений поетові];3) призначений, присвячений. [Вчорашній день був у мене спеціяльно призначений на цю роботу].* * *несов.; сов. - посвят`ить1) (кого во что - осведомлять о чём-л. тайном) посвяща́ти, посвяти́ти (кого в що), відкрива́ти, відкри́ти (кому що), ознайо́млювати, ознайо́мити (кого з чим)2) ( предназначать) присвя́чувати, присвяти́ти3) ( кого в кого - возводить в сан), церк. висвя́чувати, ви́святити (кого на кого), посвя́чувати, посвяти́ти (кого в кого) -
33 прекрасный
1) дуже червоний;2) прекрасний, (дуже) красний, прегарний, дуже гарний, прехороший, чудовий, пречудовий, пречудний, препишний, пишний, (красивый) вродливий, гожий, (полон.) слічний; срв. Превосходный, Отличный. [Ти, дівчино, ти прекрасна (Грінч. III). Прекрасна дорога веде на майдан (Франко). Юнак прекрасний (М. Вороний). Прекрасне життя (Єфр.). Красне сонце. Красний світ. Красний Київ. Красне слово. Красна теорія (Єфр.). Красні мрії (Л. Укр.). Не родися красним, а родися щасним. Красна мила. Прегарні ночі. Прегарна книжка. Рожі прехороші (Л. Укр.). Чудове оповідання. Чудова байка (сказка), чудова книжка. Пишне обличчя (Грінч.)]. -ный поступок - прекрасний, гарний вчинок. В одно -ное утро - одного прегарного ранку. В один -ный день - одної гарної (красної) днини. ное - прекрасне, прегарне (-ого). Идеал -ного - ідеал прекрасного (прегарного).* * *прекра́сний, прега́рний; прехоро́ший; ( превосходный) чудо́вий; ( красный) кра́сний; ( пригожий) го́жий -
34 пренатальный
мед.прената́льний, передполо́говий, утро́бний -
35 приятно
нар. приємно, любо, мило, утішно, солодко, приязно. [Глядиш на неї - і очам приємно (Франко). Любо й неньці (матери), як дитина в честі (Номис). Слова такі без краю мило почути з любих уст (Самійл.). Втішно було мені добре слово почути (М. Вовч.). Тоді так приязно молилось (Шевч.)]. Он -но говорит - він приємно говорить. Это -но -це приємно. Не всякую правду -но слышать - не всяку правду приємно (любо, мило) слухати. - но видеть, посмотреть - приємно (любо, мило, утішно) бачити, подивитися, поглядіти. [У людей діти - любо поглядіти (Номис). На тебе дивитися мило (Метл.)]. Как -но вспоминать - як приємно (любо, втішно, солодко) згадувати що, про що. С ним -но говорить - з ним приємно розмовляти. Так -но дремлется под утро - так солодко дрімається перед світом. Вдвоём нам было бы -нее итти - удвох нам охітніше було-б іти.* * *1) нареч. приє́мно; ми́ло2) в знач. сказ. приє́мно; ( любо) лю́бо, ми́ло, любе́нько -
36 сам-третей
1) утрьо́х (з ким-чим)2) утро́є -
37 утробистый
-
38 утробно
нареч.утро́бно -
39 Заранок
раннее утро) заранок (-нку), зарання (ср. р.), світанок (-нку).
Страницы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Утро на 5 — Утро на «Пять» Жанр информационно развлекательная передача … Википедия
УТРО — ср. ранок южн. начало, первая пора дня, от восхода солнца; все время дня, до полудня; все время до обеда, ·т.е. нередко до вечера. Приходи утром, по утру, новг. в утрях. Его утрами тошнит, по утрам. Утро вечера мудренее, подумаем завтра. Утро… … Толковый словарь Даля
УТРО — УТРО, утра (с утра, до утра), утру (к утру, по утру), мн. утра, утр (редк.), утрам, ср. 1. Начало дня, первые часы дня. Раннее утро. Ясное утро. «От утра до вечерней поры.» Некрасов. «До утра жизнь его готова, однообразна и пестра.» Пушкин. «К… … Толковый словарь Ушакова
утро — начало дня, первые часы после восхода солнца (1) Утру же бывъшу, съвѣтъ сътворишя вьси архиереи и старьци людьнии на Иисуса, яко убити и. Остр. ев., 163 об. 164 (1056 1057 гг.). И утру бывшу, потрясеся земля вся и пожре безчисленое множество… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
утро — в одно прекрасное утро, с утра до ночи.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. утро сущ., кол во синонимов: 7 • заранок … Словарь синонимов
утро — ароматное (Жадовская); блестящее (Станюкович); бледное (Коневской); бледно лиловое (Тыркова); брезжущее (Серафимович); голубое (Коринфский, Лермонтов); голубонебое (Диганова); живительное (Черниговец); звонкое (Сергеев Ценский); зеленовато серое… … Словарь эпитетов
утро — утро, род. утра и допустимо утра; мн. утра, род. утр, дат. утрам и утрам. В предложных и устойчивых сочетаниях: до утра (сидеть, работать, спать и т. п.), с утра (пойти куда либо, начать делать что либо), к утру, под утро (заснуть), пять часов… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
утро — ’утро (Быт.1:5 ,8,13,19,23,31) см. вечер … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
УТРО — УТРО, утра (с утра, до утра, от утра), утру (к утру), мн. утра, утр, утрам (по утрам), ср. 1. Часть суток, сменяющая ночь и переходящая в день, начало дня. На следующее у. С самого утра. Под у., к утру (перед рассветом). Утрами (по утрам). От… … Толковый словарь Ожегова
утро — утро, а и до утр а, с утр а, дат. утру и к утр у, мн. ч. утра, утр, дат. утрам и по утр ам, твор. п. утр ами … Русский орфографический словарь
утро — ’утро (Быт.1:5 ,8,13,19,23,31) см. вечер … Полный и подробный Библейский Словарь к русской канонической Библии
