усякі

вертітися, крутитися, обертатися. кружити(ся), снуватися, дзиґати(ся); (увиваться) звиватися. [Вертиться, як муха в окропі. Крутився серед людей. Звиваються коло покупців, як ті в'юни (Неч.-Лев.). Що ти тут дзиґаєшся - геть відсіля, годі тобі дзиґати]. Разговор вертелся - розмова в'язалася (біля чогось), крутилася, точилася. В. как веретено - веретенитися. В. в голове - снувати(ся), роїтися в голові. [Усякі думки снувалися в голові (Грінч.)]. Вертится на уме - на умі мотається, на думці крутиться. Вертится мысль - гадка роїться (Кримськ.).

* * *

чего) по-за чим. [Град випав по-за нашим полем. Інтелігентність «по-за часом і просторонню» (Крим.). По-за письменством не маємо джерела, щоб спізнати істоту нашого народу (Єфр.)]. Вне пределов - по-за межами. Вне всякого сомнения - по-за всякими сумнівами, по-над усякі сумніви. Вне сравнения - по-над (усяке) порівняння, без порівняння. Вне себя - нестямно, у нестямі, у нестямці, не тямлячи себе. Быть вне себя (от радости и т. д.) - нетямитися (сов. нестямитися) (від [з] радощів). Находящийся вне себя - нестямний, несамовитий (в исступлении).

* * *

предл. с род. п.

пожаданий, жаданий. [Жаданий час настав]. -но - ласо, пожадливо, хтиво. [На торбу з грішми дивиться усяк так весело та ласо так (Гліб.)].

* * *

всяк

1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;

2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].

* * *

дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].

* * *

коштовний, дорогоцінний, великоцінний, многоцінний. -ный камень - самоцвіт (р. -ту); соб. самоцвітне каміння. [Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)].

* * *

1) кошто́вний, дорогоці́нний

2) перен. дорогоці́нний; ( дорогой) дороги́й, найдоро́жчий

забросать чем

I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.

II. Забрасывать, забросить -

1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];

2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];

3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -

1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;

2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).

* * *

1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати

3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

задаться

1) бути за(в)даним, загаданим. [Роботу йому вже загадано]. -ваться вопросом - вдаватися в питання, (задумываться) загадуватися над питанням. -даться целью - завзятися, заповзятися (метою), поставити собі мету. [Здавалося, що небо землю втопить завзялось (Грінч.)]. Средина стены -лась - стіна посередині запалася;

2) безл. - щастити, пощастити; (случаться) траплятися, трапитися, бувати. Всяко -даётся - усяк(о) буває (трапляється).

* * *

1) (чем) ста́вити собі́, поста́вити собі́ (що); (сов.: целью) заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся, завзя́тися (зроби́ти що)

2) (выдаваться, случаться) видава́тися, -дає́ться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паде

3) (получаться, удаваться) удава́тися, уда́тися (уда́сться)

4) страд. несов. задава́тися; зага́дуватися; улашто́вуватися, -то́вується; справля́тися; завдава́тися

мудрований, вимудруваний, мудрий, хитрий, хитромудрий, штучний, штудерний, вигадливий, (переносно) вузлуватий, карлючкуватий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Рало не дуже хитра штука - його будлі який чоловік зробить (Звиног.). Мова сієї поеми аж геть мудрована (Куліш). Усякі штучнії їства (Шевч.). Німець вузлуватий (Шевч.). Слухачі не розуміли манірної, карлючкуватої мови (Грінч.)].

* * *

Запрета заборона, заказ (-зу), зарік (-року), (диал.) спрет (-ту). [Мохамедова заборона пити вино (Крим.). Усякі репресії та цензурні заборони (Єфр.). Вийшов заказ, щоб не рубали лісу (Прил. п.). Якби спрет вийшов ліси рубати (Лип. п.). Та зарік я положу твердий на всі ваші здобутки (Франко)]. Накладывать, наложить -прет на имущество - накладати, накласти заборону на добро (майно). Наложение -та на имущество - накладання заборони на майно. Этот -прет уничтожен (отменён) - цю заборону скасовано. Священник под -том - священик під забороною.

* * *

1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];

2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];

3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).

* * *

сщ. майстерня, майстрівня, робітня. [Фабрики та майстерні усякі (Доман.). Усі майстрі в майстрівні (Кониськ.). Швачки в її робітні гнуться над шитвом (Л. Укр.)]. Портняжная, столярская и т. п. -кая - кравецька (кравцівська), столярна (столярська) и т. п. майстерня (робітня) или просто (чаще) кравечня (швальня), столярня и т. п. -кая художника - ми(с)тцева (художникова) майстерня (робітня), малярня, ательє (нескл.).

* * *

майсте́рня, робі́тня; ( по пошиву одежды) ательє́ (нескл., с.); ( художественная) сту́дія

непідкупний, незакупний, непідплатний, непродажний; некористливий. [Там усяк говорить правду непідкупними устами (Самійл.). З мене людина непродажна, всякому скажу правду в вічі (Звин.)].

* * *

(действие, предмет, слово) забезпечення, убезпечення, забезпека, запевнення, застереження; (залог) зарука, застава, убезпека. Срв. Гарантия. Давать всевозможные -ния - давати усякі-можливі забезпечення, запевнення. Представить что-л. в -ние - покласти (дати) що-небудь у (на) забезпечення.

* * *

1) ( действие) забезпе́чення, убезпе́чення, забезпе́чування, убезпе́чування; забезпе́ка

2) (материальные ценности, деньги; гарантия) забезпе́чення

подвергнуться чему підпадати, підпасти під що підлягати, підлягти чому, зазнавати, зазнати чого. [Підпадав під усякі переслідування. Маєтності вилученого від церкви підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.). Обшліхтовування…. зазнає індивідуальний твір, з уст до уст переходячи (Єфр.)]. -ся опасности - наражатися на небезпеку. -ся наказанию - здобуватися, здобутися кари; підпадати, підпасти під кару. -ся чьему гневу - підпасти під чий гнів, зазнати чийого гніву. -ся изменениям - зазнавати, зазнати змін. -ся штрафу - підпадати, підпасти пені. -ся ответственности - підпадати, підпасти під відповідальність. -ся порицанию - зазнавати, зазнати догани. -ся влиянию - підпадати, підпасти під вплив. -ся участи тяжкой (скорбной) - зійти на тяжку (на скорботну) путь. Он -ется насмешкам - його беруть на глум, на глузи. Эта страна часто -ется наводнениям - цю країну часто заливає водою. -ся нападению - зазнавати, зазнати нападу. Подверженный - підпалий, підданий чому. Быть -ным чему - см. Подвергаться, подвергнуться. Он -жен припадкам головной боли - у його (його и йому) часами болить голова. Он -жен вспышкам гнева - його часто гнів нападає. Я -жен (часто -гаюсь) простуде - я легко застуджуюся (перестуджуюся).

* * *

несов.; сов. - подв`ергнуться

1) ( чему) підляга́ти, підлягти́ (чому); ( подпадать) підпада́ти, підпа́сти (під що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого); (опасности, риску) наража́тися, нарази́тися (на що)

2) ( подчиняться) кори́тися, підкори́тися

показаться

1) показуватися (только в неоконч.). В музеях -ваются всякие редкости - по музеях показуються усякі дива;

2) (являться, появляться) показуватися, показатися, з'являтися, з'явитися, проявлятися, проявитися, виявлятися, виявитися, (о мн.) повиявлятися. Вдали -лась гора - здалеку показалася гора. Солнце -залось на небе - сонце з'явилось на небі. -заться краем - виткнутися. [Сонце виткнулось із-за хмари]. -заться быстро, неожиданно - вигулькнути. -заться неясно вдали - забреніти, зама(н)ячіти, замріти, забовваніти. -заться из-за чего - висунутися, виткнутися з-за чого. На глазах -лись сльзы - на очах з'явились сльози; очі взялися сльозами (водою); на очах забреніли сльози; очі понялися сльозою. У него -лись усы - у його висипались (вийшли) уси, (образно) під носом засіялось. [Під носом засіялось, а на розум ще й не орано]. -зался молодой картофель - проявилась молода картопля. Он на глаза не -вается - на очі не дається (не навертається); у вічі не дається. -заться в-явь (воочию) - на явку датися. [Чорт на явку дався]. Хоть на люди не -вайся - хоч на люди не з'являйся, не потикайся. Хоть из избы не - вайся - хоч з хати не витикайся. И на глаза мне не -вайся - і на очі мені не навертайся (не потикайся). Ко мне и не -вайся - до мене і не потикайся;

3) (представляться) привиджуватися, привидітися, повидітися, примарюватися, примаритися, замаритися, верзтися, поверзтися, приуздріватися, приуздрітися, (о мн.) попривиджуватися. Так ему со сна -залось - так йому зо сну повиділось. Меж деревьями что-то -залось - поміж деревами щось замарило (М. Вовч.). -залось мне - поверзлось мені. Мне -залось (во сне), и я проснулся - мені приуздрілось (примарилось), я й прокинувся;

4) (кем) здаватися, здатися за кого, за що, видаватися, видатися за кого, за що, яким, чим. [В такі хвилини і лютий ворог міг за брата здатись (Л. Укр.). Роман видавсь мені недоладнім]. -заться долгим, продолжительным - видатися довгим, стягнутися, стягтися. [Їхали одну верству, а вона мені так стяглася, що думав і не доїду]. Мне -залось, что… - мені здалось, видалось, побачилось, звидилось, ніби… -заться (ошибочно) - удатися кому. [Я того не казав, це тобі так удалось, ти не розчув (Звин.)];

5) сподобатися, уподобатися. Ему это не -залось - йому це не вподобалось (сподобалось).

* * *

несов.; сов. - показ`аться

1) пока́зуватися, показа́тися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися; (являться куда-нибудь, к кому-нибудь) потика́тися, поткну́тися

2) (несов.: представиться воображению) зда́тися, ви́датися; (безл.: померещиться) приви́дітися, пови́дітися, уздрі́тися; поверзти́ся; (безл.: послышаться) причу́тися, учу́тися

3) (несов.: понравиться) сподо́батися, уподо́батися

1) (кому) належність, приналежність (-ности) кому; (к чему) належність, приналежність до чого. [Належність до партії. Національна приналежність. Приналежність особи до того чи иншого (соціяльного) стану (Доман.)]. По -жности - куди (кому) належить(ся). [Віддати куди належить(ся)];

2) власність (-ности); см. Собственность, Достояние. Эта земля составляет -ность города - ця земля є власність міста;

3) (свойство) властивість (-вости) кого, чого. Тепло есть -ность огня - тепло є властивість вогню;

4) (снасти, орудия, прибор) прилад (-ду), пристрій (-рою), приряд (-ду), знадіб (- добу), причандалля (-лля), (хозяйственная) надібок (-бка). -сти - приладдя, причандали (- лів), причандалля, справилля, знадіб'я, знадоби, надоби (-бів), приряддя, (обычно для ремесла) справа, припас (-су), майстерія, примусія, (хозяйственные) знадібок, надібок (- бку). [Знадіб до шиття (Л. Укр.). Уся шевська справа (майстерія). Гукни, щоб писар узяв каламар і всю свою справу. Пристрої ковальські люди рознесли (Кон.). Зараз цього не полагодю, бо припасу не маю: ні пилки, ні сокири (Звин.). Фотографічні причандали. Увесь надібок до печи вже маю, нічого не позичаю. Швацьке приладдя (приряддя). Усякі приряди малярські (Л. Укр.)]. Письменные -сти - приладдя до письма (до писання), писемне приладдя. Канцелярские -сти - канцелярське приладдя. Чайные -сти - приладдя (приряд, знадіб'я) до чаю. -сти куренья - курецьке знадіб'я. Типографские -сти - друкарська справа. Дорожные -сти - дорожня справа. Дом со всеми -тями - будинок з усім до його належитим;

5) (атрибут власти, достоинства) клейнод (-да), приналежність (-ности). [Булава - клейнод гетьманський или приналежність влади гетьманської]. -сти власти - клейноди (- дів). [Возьміть мої отаманські клейноди (Шевч.)].

* * *

1) (кому-чему, к чему) нале́жність, -ності, принале́жність (кому-чому, до чого)

2) ( о предмете) річ, род. п. ре́чі; ( для работы) прила́ддя; диал. зна́діб, -доба; ( припас) припа́с, -у

3) (неотъемлемое свойство, признак) [невід'є́мна] озна́ка

4) (собственность, достояние) вла́сність, -ності, надба́ння, набу́ток, -тку

припросить припрохувати, припрохати, припрошувати и припрошати, припросити кого. [Господиня дуже щиро припрохувала їсти (Грінч.). Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує (Рудч.). Поставили їм сметани, їсти припрошають (Рудан.). Ой ми-б закусили, якби нас припросили (Грінч. III)].

* * *

прізвище, прізвисько, (гуц.) порекло; (насмешливое) прикладка, докладка. [Хороше прізвище для панни - «злюка» (Куліш). Скажу всім, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали (Чуб.)]. Давать, дать -ще - прізвище (прізвисько, ймення) прикладати, приложити и прикласти кому, прикладку прикладати, прикласти, докладку докладати, докласти кому, (реже) на кого; (образно) пришпилити квітку кому. [І не дурно таке ймення приложили йому люде (Кониськ.). Вона мене злодійкою узива і усякі докладки доклада (Квітка). На їх будуть прізвища прикладати (Милорад.)].

* * *

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́