Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

усякі

  • 1 всяко

    усяк; усяляк
    * * *
    нареч. разг. усяк, усяляк, па-рознаму

    Русско-белорусский словарь > всяко

  • 2 всячески

    усяк; усяляк
    * * *
    нареч. усяляк

    Русско-белорусский словарь > всячески

  • 3 по-всякому

    усяк; усяляк
    * * *
    нареч. па-ўсякаму, усяк, усяляк

    Русско-белорусский словарь > по-всякому

  • 4 всяк

    * * *
    уст. см. всякий

    Русско-белорусский словарь > всяк

  • 5 всякий

    абы-хто; кожны; розны; усякі; усялякі
    * * *
    мест. усякі
    (всяческий, разный) усялякі

    Русско-белорусский словарь > всякий

  • 6 неприкрашенный

    в неприкрашенном виде — у непадфарбаваным (непрыаздобленым) выглядзе (у выглядзе без усякіх прыкрас)

    Русско-белорусский словарь > неприкрашенный

  • 7 вертеться

    вертітися, крутитися, обертатися. кружити(ся), снуватися, дзиґати(ся); (увиваться) звиватися. [Вертиться, як муха в окропі. Крутився серед людей. Звиваються коло покупців, як ті в'юни (Неч.-Лев.). Що ти тут дзиґаєшся - геть відсіля, годі тобі дзиґати]. Разговор вертелся - розмова в'язалася (біля чогось), крутилася, точилася. В. как веретено - веретенитися. В. в голове - снувати(ся), роїтися в голові. [Усякі думки снувалися в голові (Грінч.)]. Вертится на уме - на умі мотається, на думці крутиться. Вертится мысль - гадка роїться (Кримськ.).
    * * *
    вертітися, крути́тися; ( вращаться) оберта́тися

    Русско-украинский словарь > вертеться

  • 8 вне

    чего) по-за чим. [Град випав по-за нашим полем. Інтелігентність «по-за часом і просторонню» (Крим.). По-за письменством не маємо джерела, щоб спізнати істоту нашого народу (Єфр.)]. Вне пределов - по-за межами. Вне всякого сомнения - по-за всякими сумнівами, по-над усякі сумніви. Вне сравнения - по-над (усяке) порівняння, без порівняння. Вне себя - нестямно, у нестямі, у нестямці, не тямлячи себе. Быть вне себя (от радости и т. д.) - нетямитися (сов. нестямитися) (від [з] радощів). Находящийся вне себя - нестямний, несамовитий (в исступлении).
    * * *
    предл. с род. п.
    по́за (ким-чим); (без чего-л.) без (чого)

    вне вре́мени — и

    простра́нства — по́за ча́сом і простором

    Русско-украинский словарь > вне

  • 9 вожделенный

    пожаданий, жаданий. [Жаданий час настав]. -но - ласо, пожадливо, хтиво. [На торбу з грішми дивиться усяк так весело та ласо так (Гліб.)].
    * * *
    жада́ний; пожада́ний

    Русско-украинский словарь > вожделенный

  • 10 всякий

    всяк
    1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;
    2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].
    * * *
    мест.
    уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́жен, -жна, -жне; ( всяческий) всіля́кий

    Русско-украинский словарь > всякий

  • 11 дорогой

    дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].
    * * *
    I дор`огой
    нареч.
    доро́гою, по доро́зі, у доро́зі
    II дорог`ой
    дороги́й; ( ценный) кошто́вний; (милый, любимый) лю́бий

    \дорогой друг! — лю́бий (дороги́й) дру́же!

    дорого́й цено́й — перен. дорого́ю ціно́ю

    Русско-украинский словарь > дорогой

  • 12 драгоценный

    коштовний, дорогоцінний, великоцінний, многоцінний. -ный камень - самоцвіт (р. -ту); соб. самоцвітне каміння. [Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)].
    * * *
    1) кошто́вний, дорогоці́нний
    2) перен. дорогоці́нний; ( дорогой) дороги́й, найдоро́жчий

    Русско-украинский словарь > драгоценный

  • 13 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 14 задаваться

    задаться
    1) бути за(в)даним, загаданим. [Роботу йому вже загадано]. -ваться вопросом - вдаватися в питання, (задумываться) загадуватися над питанням. -даться целью - завзятися, заповзятися (метою), поставити собі мету. [Здавалося, що небо землю втопить завзялось (Грінч.)]. Средина стены -лась - стіна посередині запалася;
    2) безл. - щастити, пощастити; (случаться) траплятися, трапитися, бувати. Всяко -даётся - усяк(о) буває (трапляється).
    * * *
    I несов.; сов. - зад`аться
    1) (чем) ста́вити собі́, поста́вити собі́ (що); (сов.: целью) заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся, завзя́тися (зроби́ти що)

    \задаваться ться це́лью — ста́вити, поста́вити собі́ мету́ (за мету́, мето́ю)

    2) (выдаваться, случаться) видава́тися, -дає́ться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паде
    3) (получаться, удаваться) удава́тися, уда́тися (уда́сться)
    4) страд. несов. задава́тися; зага́дуватися; улашто́вуватися, -то́вується; справля́тися; завдава́тися
    II
    ( зазнаваться) задава́тися, -даю́ся, -дає́шся

    Русско-украинский словарь > задаваться

  • 15 замысловатый

    мудрований, вимудруваний, мудрий, хитрий, хитромудрий, штучний, штудерний, вигадливий, (переносно) вузлуватий, карлючкуватий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Рало не дуже хитра штука - його будлі який чоловік зробить (Звиног.). Мова сієї поеми аж геть мудрована (Куліш). Усякі штучнії їства (Шевч.). Німець вузлуватий (Шевч.). Слухачі не розуміли манірної, карлючкуватої мови (Грінч.)].
    * * *
    му́дрий, хи́трий; мудро́ваний, метикува́тий; ( хитроумный) хитрому́дрий; ( затейливый) вига́дливий

    Русско-украинский словарь > замысловатый

  • 16 запрет

    Запрета заборона, заказ (-зу), зарік (-року), (диал.) спрет (-ту). [Мохамедова заборона пити вино (Крим.). Усякі репресії та цензурні заборони (Єфр.). Вийшов заказ, щоб не рубали лісу (Прил. п.). Якби спрет вийшов ліси рубати (Лип. п.). Та зарік я положу твердий на всі ваші здобутки (Франко)]. Накладывать, наложить -прет на имущество - накладати, накласти заборону на добро (майно). Наложение -та на имущество - накладання заборони на майно. Этот -прет уничтожен (отменён) - цю заборону скасовано. Священник под -том - священик під забороною.
    * * *
    заборо́на; зака́з, -у

    находи́ться (быть) под \запрет том — бу́ти під заборо́ною (заборо́неним)

    Русско-украинский словарь > запрет

  • 17 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 18 мастерская

    сщ. майстерня, майстрівня, робітня. [Фабрики та майстерні усякі (Доман.). Усі майстрі в майстрівні (Кониськ.). Швачки в її робітні гнуться над шитвом (Л. Укр.)]. Портняжная, столярская и т. п. -кая - кравецька (кравцівська), столярна (столярська) и т. п. майстерня (робітня) или просто (чаще) кравечня (швальня), столярня и т. п. -кая художника - ми(с)тцева (художникова) майстерня (робітня), малярня, ательє (нескл.).
    * * *
    сущ.
    майсте́рня, робі́тня; ( по пошиву одежды) ательє́ (нескл., с.); ( художественная) сту́дія

    Русско-украинский словарь > мастерская

  • 19 неподкупный

    непідкупний, незакупний, непідплатний, непродажний; некористливий. [Там усяк говорить правду непідкупними устами (Самійл.). З мене людина непродажна, всякому скажу правду в вічі (Звин.)].
    * * *
    непідку́пний

    Русско-украинский словарь > неподкупный

  • 20 обеспечение

    (действие, предмет, слово) забезпечення, убезпечення, забезпека, запевнення, застереження; (залог) зарука, застава, убезпека. Срв. Гарантия. Давать всевозможные -ния - давати усякі-можливі забезпечення, запевнення. Представить что-л. в -ние - покласти (дати) що-небудь у (на) забезпечення.
    * * *
    1) ( действие) забезпе́чення, убезпе́чення, забезпе́чування, убезпе́чування; забезпе́ка
    2) (материальные ценности, деньги; гарантия) забезпе́чення

    Русско-украинский словарь > обеспечение

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • усяк — усяка/ння, усяка/ти, уся/кий, уся/кнути, уся/ко, усякча/с, уся/чина див. всяк, всякання, всякати, всякий і т. д …   Український тлумачний словник

  • усяк — 1 займенник розм. усяк 2 прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • Belarusian grammar — The norms of the modern Belarusian grammar were adopted in 1959. Belarusian Grammar is mostly synthetic and partly analytic. Belarusian orthography is constructed on the phonetic principle ( you write down what you hear ) and is mainly based on… …   Wikipedia

  • ДБАТЬ — что, курск., вор., зап., малорос. заботиться, стараться, радеть о хозяйстве; копить, собирать, готовить, гонодобить, припасать, запасать. Хто дбаеть, той маеть. Хто мало маеть, мало дбаеть, смол. Усяк дбаеть, себя знаеть, вор. Толковый словарь… …   Толковый словарь Даля

  • ЗЮКАТЬ — с кем о чем, зап., калуж. беседовать. болтать, говорить, разговаривать; курск. беседовать невслух, про себя, шептаться. | Клюкать, тянуть: пить вино, упиваться. Усяк день зюкает! Назюкался, назюлился. | пск., твер. зюкать или зюканить, зюкнуть… …   Толковый словарь Даля

  • Idioma bielorruso — Bielorruso Беларуская / Biełaruskaja Hablado en  Bielorrusia  Polonia y otros 14 países …   Wikipedia Español

  • Скрипка (фамилия) — Скрипка  фамилия украинского происхождения. Иное написание фамилии: Скрипко, Скрыпко, Скрыпка, Скрыбка, Скрибка. Содержание 1 История 2 Переселение из первоначального места проживания …   Википедия

  • вшейки — прысл. усякім чынам …   Старабеларускі лексікон

  • жадный — Iзайм. 1. ніхто; 2. ніводзін, ніводны; 3. ніякі; ˜ жаднымъ обычаемъ (способомъ), жадною мерою ніякім чынам, ні ў якім разе, ні ў якім выпадку, ні за што; 4. які небудзь; любы, усякі, усялякі IIпрым. 1. сасмаглы, прагнучы, які адчувае смагу; 2.… …   Старабеларускі лексікон

  • илекротъ — (илекроть) прысл. колькі разоў; усякі раз, як; як толькі …   Старабеларускі лексікон

  • илекроть — илекротъ (илекроть) прысл. колькі разоў; усякі раз, як; як толькі …   Старабеларускі лексікон

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»