Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вращаться

  • 1 вращаться

    оберта́тися

    Русско-украинский политехнический словарь > вращаться

  • 2 вращаться

    оберта́тися

    Русско-украинский политехнический словарь > вращаться

  • 3 вращаться

    1) ( вокруг оси) оберта́тися; ( вертеться) верті́тися, крути́тися
    2) (бывать в каком-л. обществе) оберта́тися (серед кого), бува́ти (серед кого)

    Русско-украинский словарь > вращаться

  • 4 вращать

    -ся повертати, -ся, обертати, -ся, крутити, -ся, кружляти, кружити. [Земля кружить навколо сонця]. Вращаться в чем - обертатися в чому. [Попередники Карпенка- Карого оберталися переважно в інтимній родинній атмосфері (Єфр.)]. Вращаться среди кого - обертатися серед кого, крутитися серед кого, поміж ким, водитися з ким, бувати в кого.
    * * *
    оберта́ти; ( вертеть) верті́ти, крути́ти

    \вращать глаза́ми (белка́ми) — пово́дити очи́ма

    Русско-украинский словарь > вращать

  • 5 вращать

    матем., техн., физ.
    оберта́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вращать

  • 6 вращать

    матем., техн., физ.
    оберта́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вращать

  • 7 вертеться

    вертітися, крутитися, обертатися. кружити(ся), снуватися, дзиґати(ся); (увиваться) звиватися. [Вертиться, як муха в окропі. Крутився серед людей. Звиваються коло покупців, як ті в'юни (Неч.-Лев.). Що ти тут дзиґаєшся - геть відсіля, годі тобі дзиґати]. Разговор вертелся - розмова в'язалася (біля чогось), крутилася, точилася. В. как веретено - веретенитися. В. в голове - снувати(ся), роїтися в голові. [Усякі думки снувалися в голові (Грінч.)]. Вертится на уме - на умі мотається, на думці крутиться. Вертится мысль - гадка роїться (Кримськ.).
    * * *
    вертітися, крути́тися; ( вращаться) оберта́тися

    Русско-украинский словарь > вертеться

  • 8 ворочаться

    ворочатися, перевертатися, повертатися. [Наче млин ворочалася всеньку ніч].
    * * *
    1) ( перевёртываться) переверта́тися, перекида́тися; ( вертеться) верті́тися, крути́тися; ( шевелиться) воруши́тися; воро́чатися
    2) ( вращаться) оберта́тися, крути́тися, верті́тися

    Русско-украинский словарь > ворочаться

  • 9 кружиться

    крутитися, кружи[і]ти, кружляти; (о воде в водовороте) вирувати, нуртувати. [Крутиться, вертиться, не знає, де діться (Номис). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться (Пісня). Був неспокійний, кружив по хаті (М. Вовч.). Вода б'ється об колеса, колеса кружляють (Рудан.)]. -ться вокруг кого, чего - кружляти, крутитися навколо кого, чого, (увиваться) увихатися; (о птицах, пчёлах) витися, кружляти, круженяти. [Ластівки вились над ставком (Коцюб.). Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли (М. Вовч.)]. -ться в танце - кружляти, крутитися, звиватися в танку. [Малеча танцювала, дрібно кружляючи (Л. Укр.)]. У веселих таночках звиватись (Л. Укр.)]. -ться в вихре танца - вихритися в танку. -ться вихрем - вихоритися, вихритися. [Думки як завірюха крутились, вихорились (Мирний). Все вихрилося (Грінч.)]. Голова -тся у кого - голова туманіє, морочиться, обертом іде, кружка йде, вернеться кому; (фамил.) світ макітриться (вернеться) кому. [Туманіла обом од тих слів голова (Грінч.). Чогось мені головонька морочиться (Пісня). Голова мені кружка йде (М. Грінч.). Аж світ мені макітриться з того всього. Лежить наша Тетяна вернеться їй світ (Г. Барв.)]. Кружась - крутячись, кружляючи, кружачи, крутька. [Посеред кола замайоріла Дарчина голова, кружачи в парі то з парубоцькою шапкою, то з дівоцькою хусткою (Л. Укр.). Удвох носяться наздибочки і крутька по-панськи (Г. Барв.)]. Кружащийся - см. отдельно.
    * * *
    1) (вращаться, вертеться) крути́тися, кружи́тися

    голова́ кружи́тся — ( о головокружении) голова́ па́морочиться, у голові́ па́морочиться (макі́триться); голова́ хо́дить хо́дором; перен. голова́ (у голові́) па́морочиться

    2) ( на лету описывая круги) крути́тися, кружля́ти, кружи́ти, кружитися
    3) см. кружить 3)

    Русско-украинский словарь > кружиться

  • 10 крутиться

    1) (скручиваться) крутитися, скручуватися, витися, сукатися;
    2) крутитися, вертітися. [Крутиться, як муха в окропі (Номис). Вертиться, наче в'юн в ополонці (Номис)];
    3) (обвиваться вокруг чего) крутитися, обкручуватися, витися круг чого;
    4) (о ветре, вихре) крутитися, вихорити(ся), (о мятели) крутити, хурделити, (о воде водоворота) крутитися, вирувати, нуртувати. [Плачучи, крутиться вітер круг хат (Грінч.)];
    5) (таскаться) тягатися, волочитися;
    6) см. Коловращаться.
    * * *
    1) крути́тися; ( вращаться) оберта́тися
    2) (перен.: постоянно находиться где-л., подле кого-л.) крути́тися; топта́тися; (суетиться, хлопотать) товкти́ся
    3) страд. крути́тися; сука́тися (сука́ється и су́читься), сучи́тися; скру́чуватися; звива́тися

    Русско-украинский словарь > крутиться

  • 11 находиться

    нахаживаться, найтись
    I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.
    I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);
    2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];
    3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);
    4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).
    II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`ись
    1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

    какой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!

    2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

    не нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти

    3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

    \находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном

    Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану

    4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути
    5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується
    II сов.
    находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися

    Русско-украинский словарь > находиться

  • 12 обращаться

    обратиться
    1) см. Оборачиваться, оборотиться. -щаться, -титься в бегство - кидатися, кинутися, пускатися, пуститися навтіки, навтікача, (насм.) п'яти показати, п'ятами накивати. -щаться вспять - повертати, -ся, повернути, -ся назусп'ять, назуспіт. См. Вспять. Кровь -ется в жилах - кров кружляє (циркулює) по (в) жилах;
    2) (вокруг чего) - см. Оборачиваться 2;
    3) к кому, чему - звертатися, звернутися до кого, вдаватися, вдатися, податися до кого, ударятися, ударитися до кого, кидатися, кинутися до кого, привертатися, привернутися до кого, до чого. [Звертається до різних установ. Жінки вдавались одна до однієї словами (Грінч.). Вона вдарилась до знахарки. Сила людей привернулось до українства]. -ся к кому по делу - вдатися до кого з справою, у справі. -ся с речью (словами) к кому - звертатися, звернутися (з) словом (словами) до кого, вдаватися, вдатися словами до кого, озиватися, озватися до кого;
    4) во что - см. Оборачиваться 4, а также - повертатися, повернутися на кого, на що. [Невже затишне займище на озері повернеться на комору крадених речей?], братися, взятися чим. -титься в кого - обернутися, повернутися (несов. обертатися, повертатися), (о мног.) пообертатися на (у) кого или ким. -титься, -щаться в пламя - взятися (братися) полум'ям. -титься в пар - узятися (несов. братися) парою; (в воду) взятися (понятися) водою. [Сніг понявся (взявся) водою. Сіль узялася водою]; (в дым) здимніти; (в прах) спорохнавіти; (в камень) скам'яніти, брусом побратися, взятися. [Од його лікарства усе в животі брусом побралось (Г. Барв.)]. -ся во что (худшее) - зіходити, зійти на кого, на що, переводитися, перевестися на що. [I ми колись були добрі, а ось-же довелось зійти на ледащо (М. Вовч.). Як почав пити горілку, то й перевівся на ка-зна-що]. -ся в ничтожество - звестися ні на що. См. ещё Превращаться;
    5) с кем - поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися, заходити, поступувати з ким, трактувати кого. Не уметь -ться в обществе - не знати звичаю доброго, не вміти поводитися серед людей.
    * * *
    несов.; сов. - обрат`иться
    1) (поворачиваться в каком-л. направлении) поверта́тися, поверну́тися, оберта́тися, оберну́тися; ( устремляться) зверта́тися, зверну́тися
    2) (приниматься за что-л., направлять свою деятельность на что-л.) зверта́тися, зверну́тися; бра́тися, узя́тися
    3) (адресоваться к кому-л. со словами, просьбой) зверта́тися, звернутися; ( прибегать) удава́тися, уда́тися; ударя́тися, уда́ритися; диал. оберта́тися, оберну́тися
    4) (превращаться, переходить из одного состояния в другое) перетво́рюватися, перетвори́тися и поперетво́рюватися, оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися; (о живых существах фольк.) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися, перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися; ( переходить в новую веру) наверта́тися, наверну́тися, прийма́ти, прийня́ти
    5) (несов.: вращаться) оберта́тися
    6) (несов.: находиться в обращении) эк. оберта́тися; ( иметь хождение) бути в о́бігу, ма́ти о́біг
    7) (несов.: вести себя) пово́дитися, обхо́дитися; ( относиться) ста́витися
    8) (несов.: пользоваться чём-л., применять что-л.) пово́дитися; (с орудием, инструментом) ору́дувати
    9) строит. (несов.) поверта́тися, оберта́тися; направля́тися, спрямо́вуватися; зверта́тися, спрямо́вуватися; перево́дитися; наверта́тися; оберта́тися; перетво́рюватися, оберта́тися, перево́дитися; поверта́тися; переверта́тися, перекида́тися; поверта́тися, ужива́тися

    Русско-украинский словарь > обращаться

См. также в других словарях:

  • ВРАЩАТЬСЯ — ВРАЩАТЬСЯ, вращаюсь, вращаешься, несовер. (книжн.). 1. Вертеться, обращаться вокруг своей оси, двигаться вокруг чего нибудь. Земля вращается вокруг солнца. 2. перен., где. Проводить свою жизнь, бывать постоянно. Вращаться в хорошем обществе.… …   Толковый словарь Ушакова

  • вращаться — См. вертеться …   Словарь синонимов

  • ВРАЩАТЬСЯ — ВРАЩАТЬСЯ, аюсь, аешься; несовер. 1. То же, что вертеться (в 1 знач.). Земля вращается вокруг своей оси. 2. Постоянно, часто бывать в какой н. среде или в обществе каких н. людей. В. в учёных кругах. В. среди молодёжи. | сущ. вращение, я, ср. |… …   Толковый словарь Ожегова

  • вращаться — • вращаться, крутиться, вертеться, кружиться, кружить Стр. 0153 Стр. 0154 Стр. 0155 Стр. 0156 Стр. 0157 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • вращаться — вертеться — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы вертеться EN revolve …   Справочник технического переводчика

  • вращаться вхолостую (об электрической машине) — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN to run free …   Справочник технического переводчика

  • вращаться по инерции (о роторе двигателя) — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN to run down …   Справочник технического переводчика

  • вращаться по кругу — двигаться по спирали — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы двигаться по спирали EN gyrate …   Справочник технического переводчика

  • вращаться по часовой стрелке — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN to rotate clockwise …   Справочник технического переводчика

  • вращаться против часовой стрелки — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN to rotate counterclockwise …   Справочник технического переводчика

  • Вращаться — I несов. неперех. 1. Обращаться вокруг своей оси, двигаться вокруг чего либо. 2. страд. к гл. вращать II несов. неперех. Часто бывать, находиться в каком либо обществе, окружении. III несов. неперех. 1. Постоянно возвращаться к одной и той же… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»