Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

каждый

  • 1 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 2 Еже

    каждый при словах выражающих понятие о времени) що. [Що-дня, що-день, щоденний, що-року].

    Русско-украинский словарь > Еже

  • 3 кажинный

    см. Каждый. -нный раз - що-разу.
    * * *
    диал. см. каждый

    Русско-украинский словарь > кажинный

  • 4 вечер

    1) вечір (р. вечора), вечорина. Время под вечер - підвечір, підвечірок (р. -рка). Под вечер, к вечеру - над вечір, перед вечір, надвечори, напідвечір, проти вечора. Дело было к вечеру - було над вечір. Поздний вечер - пізні ляги. Каждый вечер - що-вечора, щовечір. В тот вечер - того вечора. Однажды вечером - одного вечора. Добрый вечер! - добривечір! Близиться, приблизиться к вечеру - вечоріти, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. См. Вечереть;
    2) (вечернее собрание) вечір. Относящийся к вечеру - вечоровий. Вечерова програма].
    * * *
    ве́чір, -чора

    ка́ждый \вечер — щове́чора, щове́чір, ко́жного ве́чора

    под \вечер — надве́чір, під ве́чір; надвечори́

    Русско-украинский словарь > вечер

  • 5 всякий

    всяк
    1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;
    2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].
    * * *
    мест.
    уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́жен, -жна, -жне; ( всяческий) всіля́кий

    Русско-украинский словарь > всякий

  • 6 выдаивать

    выдоить видоювати, видоїти, здоїти; (многих) повидоювати. Выдаивать отдельно каждый сосок - цяпати, вицяпати, відциркувати, відциркати, вицеркати (гал.). Выдоенный - видоєний, здоєний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдоить
    видо́ювати, ви́доїти

    Русско-украинский словарь > выдаивать

  • 7 год

    1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;
    2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.
    * * *
    рік, род. п. року

    го́ды — мн. роки́, -ків и ро́ки, -ків, літа́, род. п. літ

    Русско-украинский словарь > год

  • 8 день

    день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.
    * * *
    день, род. п. дня; (преим. в знач. "денёк") дни́на

    Русско-украинский словарь > день

  • 9 ежечасно

    1) (каждый час) що-години;
    2) (постоянно) щочасно, повсякчас, час на час, що- раз.
    * * *
    нареч.
    1) щогоди́ни, щогоди́нно
    2) повсякча́с, повсякча́сно, щогоди́ни, щогоди́нно

    Русско-украинский словарь > ежечасно

  • 10 колонна

    1) колона, (гал.) колюмна, (столп) стовп (-па), (зап.) слуп (-па). [Хто храми для богів, багатіям чертоги будує з мармуру, в горорізьбу фронтон ясний оздоблює, чи в лініях колон задовольняє смак вибагливий і строгий (М. Рильс.). Ввели його і при колоні у порога там поставили (Л. Укр.). Ґанок на штучно різблених стовпах (Р. Край). От палац… буду спати до раненька у сего слупа (Федьк.)]. Витая -на - кручена колона. -на с ложками - жолобчаста колона. -на коринфского ордена - колона коринт(ій)ського ордену. Фронтон с восемью -нами - фронтон на (у) вісім колон;
    2) (памятник) колона; стовп (-па). [Вандомська колона];
    3) (военн.) колона, (стар.) батова (-ви). -на по три - колона трійками. Каждый отряд о трёх -нах - кожний загін (відділ) на три колони (батови). Обозная -на - обозна валка. -на арестантов - колона арештантів;
    4) (столбец кирпича, карточек) стіс (р. стосу), (ум.) стосик, стовпчик, (пров.) табунчик. [І табунчик книжок перед їм (Звин.)];
    5) (столбец шрифта) стовпець (-пця), стовпчик, (оттиск из гранки) шпальта. Книга в две -ны - книжка на дві шпальти.
    * * *
    коло́на

    пя́тая \колонна — полит. п'я́та коло́на

    Русско-украинский словарь > колонна

  • 11 любой

    1) (нравящийся) котрий до вподоби, уподі[о]бніший, мил(ьн)іший. [Кавунів багато, вибирайте котрий до вподоби (Полт.)]. Берите -бой - беріть уподобніший, (перен.) що на вас дивиться. Из двух дорог, выбирайте -бую - з двох шляхів вибирайте, котрий до вподоби. Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бое - сплачуйте борг чи йдіть до в'язниці: вибирайте що миліше;
    2) (первый попавшийся) перший-ліпший, котрий- будь, будь-який, усякий, кожний, кожнісінький. [Жити не сила, ладен повіситися на першій- ліпшій осиці! (Крим.). Перший-ліпший школяр дасть на це відповідь (Крим.)]. -бой ребёнок вам укажет - будь-яка дитина вам покаже. Мне и -бой нелюб - мені всі не до вподоби. -бая вещь 15 коп. - геть усяка (кожна) річ по злоту;
    3) см. Любимый 2.
    * * *
    1) прил. будь-яки́й, будь-котри́й, пе́рший-лі́пший, род. п. пе́ршого-ліпшого; ( всякий) уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́жен

    в любо́е вре́мя — у будь-яки́й (в уся́кий, в уся́к) час, повсякча́с, повсякча́сно

    2) в знач. сущ. кожний, -ого, ко́жен, -жного, будь-хто́, род. п. будь-кого́, пе́рший-лі́пший

    Русско-украинский словарь > любой

  • 12 месяц

    1) (луна) місяць (-ця), ум. місячок (-чка), місяченько. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.). Ой, місяцю-місяченьку, світи нам доріженьку (Пісня)]. Молодой, новый -сяц - молодик, новик, новак (-ка), новий місяць. Полный -сяц - повний місяць, місяць у повні, повня (-ні), уповень (-вня). -сяц на ущербе - щербатий місяць. Медовый -сяц - медовий місяць;
    2) (часть года) місяць. [Я місяці і дні лічу журбою (Куліш)]. Военный, гражданский, морской -сяц - військовий, громадянський місяць (30 день), морський місяць (29 день). Звёздный (сидерический), драконоический, тропический -сяц - зоряний, драконоїчний, тропічний місяць. Лунный (синодический), солнечный -сяц - місяцевий (квадровий, молодиковий, синодичний), сонячний місяць. [У мусулман місяць не сонячний, а квадровий, молодиковий (Крим.)]. В -це январе - в (місяці) січні, місяця січня. В прошлом -це - того или минулого місяця, в тому или в минулому місяці. [Зустрів тебе того місяця на залізниці (Крим.)]. В будущем, в следующем -це - наступного місяця, в наступному місяці. Каждый -сяц (ежемесячно) - що-місяця, кожного місяця, кожний (кожен) місяць. Раз в -сяц - раз на місяць. Он получает сто рублей в -сяц - він одержує (здобуває) сто карбованців на місяць или місячно. За -сяц вперёд - (за) місяць наперед. Больше -ца - більш(е) як місяць, понад місяць.
    * * *
    I
    ( часть года) мі́сяць, -ця
    II
    ( луна) мі́сяць, -ця

    молодо́й \месяц — молоди́к, -а, молоди́й (нови́й) мі́сяць

    Русско-украинский словарь > месяц

  • 13 одеваться

    одеться (з)одягатися, (з)одягтися, вдягатися, вдягтися, убиратися, убратися, прибиратися, прибратися, строїтися, вистроїтися. пристроїтися, рядитися, урядитися, (о многих) по(з)одягатися, повдягатися, повбиратися, поприбиратися, попристроюватися. Он встал и -вается - він уже встав і одягається (вбирається). -вайся скорее и идём - одягайся (убирайся) швидше та й ходім. Оденься в новое платье - уберися в нове убрання. Оденься потеплее - вдягнися тепліше, укутайся гарненько. Одеться в праздничное платье - убратися (прибратися, урядитися) в святну одежу (в святне убрання). Каждый -вается насколько может лучше - кожен прибирається (строїться) як-найкраще. Оделась как куколка - прибралася (вистроїлась) як лялечка. Она так бедна, что ей не во что одеться - вона така, бідна, що нічим грудини прикрити. -ваться в лохмотья - ходити в латаній одежі, в дранці. Он хорошо -вается - він хороше (гарно) ходить. Она со вкусом -вается - вона знає смак одягтися (прибратися), вона хороше прибирається. Лечь в постель и одеться одеялом - лягти в ліжко і обгорнутися ліжником (вкутатися в ліжник). Деревья оделись цветами (зеленью) - дерева вбралися (вкрилися, вкуталися) цвітом (листом). Небо оделось тучами - небо вкрилося (вкуталося) хмарами.
    * * *
    несов.; сов. - од`еться
    1) одяга́тися, одягти́ся (одягну́ся, одя́гнешся) и одягну́тися и поодяга́тися, удяга́тися, удягти́ся и удягну́тися и повдяга́тися, убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и повбира́тися; зодяга́тися, зодягти́ся и зодягну́тися
    2) укрива́тися, укри́тися (укри́юся, укри́єшся) и повкрива́тися; заку́туватися, заку́татися и позаку́туватися

    Русско-украинский словарь > одеваться

  • 14 особенный

    1) особливий, осі[о]бний, відмінний, опрічний; спеціяльний. Каждый цветок имеет свой -ный запах - кожна квітка має свій особливий (осібний, відмінний) пах. -ные причины - особливі причини. -ное внимание нужно обратить… - особливу увагу треба звернути… С -ным удовольствием - з особливою втіхою (радістю). Это требует -ных познаний - це потребує спеціяльного (осібного) знання. Это какой-то -ный человек - це якась відмінна (опрічна) (від инших) людина;
    2) см. Особый.
    * * *
    1) особли́вий; диал. особі́тний; ( необычный) незвича́йний; опрі́чний
    2) см. особый 2)

    Русско-украинский словарь > особенный

  • 15 отдельно

    нар. окремо и окроме, опріч(е), опроче, опрічно (від кого, від чого и кого, чого), нарізно, різно, порізно, осі[о]бно и осі[о]бне, особе від кого, від чого; (в стороне от других) відрубно, відсторонь и відстор, на відшибі, на відріз(н)і, на відлуці від кого, від чого. Каждое -но написанное слово - кожне окроме (окремо) написане слово. Они жили не вместе, а -но - вони жили не вкупі, а нарізно (різно, окроме, осібно). Дать каждому -но (порознь) - дати кожному порізно. Выслушать -но обоих - вислухати нарізно обох. Говорить -но о каждом - говорити окремо (окроме, осібно) про кожного. Каждый -но - кожен зосібна (зокрема); срв. В отдельности. Стоять -но от села - стояти відсторонь (на відшибі, окроме) від села. Жить -но (отделившись от родных) - жити на відріз(н)і, на відлуці.
    * * *
    нареч.
    окре́мо, окре́мішньо, відру́бно; ( порознь) на́різно; ( особняком) осі́бно, осо́бо; ( в частности) зокре́ма и зокрема́

    Русско-украинский словарь > отдельно

  • 16 пост

    I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).
    II. Пост -
    1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;
    2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.
    * * *
    I
    пост, -а

    на посту́ — на посту́

    II церк.
    піст, род. п. по́сту

    Русско-украинский словарь > пост

  • 17 почти

    сливе и сливи(нь), майже, (гал.) май, праве, так як, (чуть не) мало не, трохи не, як не, мало що не, замалим не, (без малого) безмаль (не), без трошки. [Павла вона сливе й не бачила (М. Вовч.). Дивився на неї майже несвідомо (Кониськ.). Стали ми оба май у посліді (Федьк.). Сам як не в слід за ними пішов (Свидн.). Матери своєї я так як і не зазнала, бо мені було півгода, як вони померли (Звин.). Ну це так як і готова хата, тільки побілити треба (Звин.). Вже-ж Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. -чти ничего - сливе (майже) нічого. -чти никогда - сливе (майже) ніколи. -чти нигде - майже ніде, мало де. -чти все - майже все, мало не все. [Гроші мало не всі розтринькав (Куліш). Мало не всю ніч не спав (Липовеч.). Мало не всі чули (Липовеч.)]. -чти совсем, вовсе - майже зовсім (цілком), мало не зовсім, мало не цілком. [Пісні та думи про козаків та гайдамаків позникали з народньої пам'яти мало не цілком (Грінч.)]. Он -чти разорён - він мало (замалим) не зруйнований, він майже зруйнований. -чти всегда в этом ошибаются - сливе завсіди (сливе раз-у-раз) в цьому помиляються. -чти каждый день - сливе (майже) що-дня, мало не що-дня. -чти везде - майже всюди (скрізь), мало не всюди, мало не скрізь. -чти двадцать - безмаль не двацять.
    * * *
    нареч.
    ма́йже; сливе́, сливе́нь; ( чуть ли не) ма́ло не, тро́хи не, ма́ло-ма́ло не, за мали́м не

    Русско-украинский словарь > почти

  • 18 редкий

    1) рідки́й; (являющийся раритетом, стный) рі́дкісний, рарите́тний; ( нечастый) неча́стий, (о посеве, лесе, волосах) о́брідний

    \редкийая кни́га — рі́дкісна (рідка́, рарите́тна) кни́жка (кни́га)

    \редкийая тка́нь — рідка́ ткани́на

    \редкий ие зу́бы — рідкі́ зу́би

    \редкий ие о́зими — о́брідна (рідка́) озимина́

    \редкий ий во́здух — розрі́джене пові́тря

    2) (исключительный, выдающийся) винятко́вий

    \редкий ий дура́к — винятко́вий (заплі́шений) ду́рень

    челове́к \редкий ой доброты́ — винятко́во до́бра люди́на, люди́на винятко́вої доброти́

    3) (далеко не всякий, далеко не каждый) ма́ло яки́й, рі́дко яки́й
    4) в знач. сущ. мало хто (род. п. кого́), рі́дко хто

    Русско-украинский словарь > редкий

  • 19 собака

    соба́ка (м., ж.); ( пёс) пес, род. п. пса

    вот где \собака ка зары́та — от (ось) у чім суть

    ка́ждая (вся́кая, люба́я) \собака ка — (каждый, все) ко́жний (вся́кий) соба́ка

    как \собака ка — як соба́ка

    как \собака к [нере́заных] — як соба́к

    ни одна́ \собака ка — (никто) ні оди́н (жо́ден) соба́ка

    [как] \собака ка на се́не — перен. [як] соба́ка на сі́ні; погов. і сам не гам, і лю́дям не дам

    \собака ку съесть в чём (на чём) — з'ї́сти зу́би на чо́му

    с \собака ка́ми не сы́щешь кого́ — зі сві́чкою не зна́йдеш кого́

    Русско-украинский словарь > собака

  • 20 час

    1) ( единица времени) годи́на

    в два часа́ дня, во второ́м часу́ дня — о дру́гій годи́ні дня

    кото́рый час? — ко́тра годи́на?

    по часа́м — ( точно соблюдая время) у призна́чений (у ви́значений) час; ( с каждым часом) щогоди́ни

    не по дням, а по часа́м расти́ — см. день

    с ча́су на час — (беспрестанно, каждый час) щогоди́ни; (в ближайшее время, вот-вот) з годи́ни на годи́ну; час в час годи́на в годи́ну

    час о́т часу — з ко́жною годи́ною; (постепенно: всё) щора́зу, щора́з

    час о́т часу не — ле́гче деда́лі то ва́жче (то гі́рше)

    2) (время, пора) час, -у, пора́, годи́на

    часы́ — (мн.: время, предназначенное для чего-л.) годи́ни, -ди́н, час

    в вече́рний час — уве́чері, вечі́рньої пори́, у вечі́рній час, у вечі́рню годи́ну; в

    до́брый час! — ( пожелание благополучия) час до́брий!, в до́брий час!

    в свой час — ( своевременно) своєча́сно, у сві́й час

    вся́кий час — ( постоянно) повсякча́с, повсякча́сно

    [в] тот же час — см. тотчас

    до э́того (до сего́) часа — до́сі, до цьо́го ча́су

    не в до́брый час у — лиху́ годи́ну, лихо́ї годи́ни

    после́дний (сме́ртный) час — ( кончина) оста́ння (сме́ртна) годи́на (ласк. годи́нонька), оста́нній (смертний) час

    тем часом — тим ча́сом

    се́й же час — см. сейчас

    час распла́ты — час розпла́ти

    часы́ о́тдыха — годи́ни (час) відпочи́нку

    счастли́вые часо́в не наблюда́ют — погов. щасли́ві на годи́ни не зважа́ють

    3)

    часы́ — (мн.: пребывание на карауле) воен. вартува́ння

    смени́ться с часо́в — зміни́тися з вартува́ння

    стоя́ть на часа́х — стоя́ти на ва́рті (на ча́тах, на ча́ті)

    4) церк. час, -а

    часы́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > час

См. также в других словарях:

  • КАЖДЫЙ — КАЖДЫЙ, каждая, каждое (мн. употр. только при словах, имеющих форму мн., а значение ед. числа, а также при сочетаниях колич. числ. с сущ.). 1. Всякий в данном количественном ряду, любой из себе подобных, признаваемых равноценными, и тот, и другой …   Толковый словарь Ушакова

  • каждый — Отдельный, и тот и другой. По рублю на брата, по гривеннику с головы, с нос.. Ср. . См. круг, отдельный в каждую минуту, все и каждый, дрожать над каждой копейкой... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… …   Словарь синонимов

  • КАЖДЫЙ — КАЖДЫЙ, всякий, все без изъятия; и тот, и другой, и третий. Кажеден нареч., курск. ежедень. Каждоденный, каждодневный, ежеденный, ежедневный; всегдашний, обиходный. Также говорят: каждомесячный, каждогодний или каждолетний. Дети каждолетки,… …   Толковый словарь Даля

  • КАЖДЫЙ — всякий. Сиб. Любой человек, кто попало. ФСС, 90. Из каждых. Пренебр. То же, что каждый всякий. ФСС, 90 …   Большой словарь русских поговорок

  • КАЖДЫЙ — КАЖДЫЙ, ая, ое (мн. употр.: 1) при сочетаниях количественных числительных с существительными; 2) при существительных, не имеющих ед.), определит. Всякий, любой из себе подобных. Каждые пять дней. Каждые сутки. К. третийотличник. На к. день (для… …   Толковый словарь Ожегова

  • каждый —   , ого, м., в знач. сущ.   ** Каждый обществу, общество каждому.   Один из популярных коммунистических лозунгов.   ◘ Каждый обществу, общество каждому! таков наш незыблемый принцип. М лы XXII съезда КПСС, 75.   ** Каждый (один) за всех, все за… …   Толковый словарь языка Совдепии

  • каждый — I местоим. прил.; ая, ое см. тж. каждый, каждая мн. употр. только при сл., имеющих форму мн. со зн. ед., а также при сочет. колич. числ. с сущ. Один из ряда подобных, взятый подряд, без выбора, без пропусков; всякий, любой. Ка/ждый раз. К ые пять …   Словарь многих выражений

  • каждый — ▲ одинаковый ↑ с, остальной, в отношении, некоторый каждый одинаковый с всеми остальными в каком л. отношении; относящийся ко всем элементам в отдельности (# из них. # хочет). всякий. | в числе всех остальных [других]. как и все . ▼ любой см. все …   Идеографический словарь русского языка

  • каждый — Видоизменение общеслав. къжьдо (род. п. когожьдо, дат. п. комужьдо и т. д.), как полагают, сложения къ (см. кто) и жьде, родственного ждать. В таком случае къжьдо буквально «тот, которого ждут, кто угоден, кого желают» (см. любой). Къжьдо >… …   Этимологический словарь русского языка

  • каждый дурак — все равно кто, кому только не лень, кто угодно, каждый встречный, все кому не лень, кто хочешь, кто бы то ни был, первый встречный, кто подвернется, хоть кто, безразлично кто, кому не лень, кто попало, каждый кому только не лень, все кому только… …   Словарь синонимов

  • Каждый за себя, а Бог против всех — Jeder für sich und Gott gegen alle Жанр …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»