-
1 уступити
= уступати -
2 уступити
Iвступи́тьII1) уступи́ть2) ( отдаляться) отступи́ть; отойти́; ( о крови) отхлы́нуть3) ( о состоянии) пройти́ (от чего)III см. уступати II -
3 уступити
ustupytyдієсл. -
4 уступити
вступа́ть -
5 уступати
= уступити1) ( поступатися) to yield, to give in; ( піддаватися) to submit; ( віддавати) to give up, to resign; ( територію) to cedeуступати дорогу — to let smb. pass; to make way for smb.
уступати місце — to give place, to give way to
уступити першість — to give the pas, to yield the pas
2) ( у ціні) to bate, to abate, to take off -
6 yield
I n потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр- aggregate yield сукупна потужність (ядерної зброї); сумарна потужність вибуху- nuclear yield потужність ядерної зброї/ вибуху- planned aggregate yield планована сумарна потужність (ядерної зброї)- total yield сумарна потужність (ядерної зброї)- yields of explosion потужність вибухуII v1. виробляти давати (плоди, урожай, доходи)2. поступатися, погоджуватися3. відходити, здавати (позицію тощо), здаватися4. передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну- to yield consent дати (вимушену) згоду- to yield to demands погодитися з вимогами- to yield the floor передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну; закінчити виступ- to yield to force підкоритися силі; відступити перед силою- to yield no result виявитися безрезультатним- to yield to persuasion піддатися умовлянням- to yield a point in a debate визнати правоту противника в якомусь питанні- to yield to press піддатися тиску- to yield priority to smth. уступити першочерговість чомусь, погодитися, щоб щось розглядалося в першу чергу- to yield a ready consent охоче/ залюбки/ відразу ж погодитися- to yield in favour of/ to smbd. відмовлятися на користь когось; уступити свою чергу виступати- to yield submission підкоритися -
7 palm
1. n1) пальма; пальмова гілка2) перен. перемога, тріумфto bear (to carry of) the palm — здобути пальму першості; здобути перемогу
to yield the palm — уступити пальму першості; визнати себе переможеним
3) гілка верби (у вербну неділю)P. Sunday — церк. вербна неділя
4) долоня5) жменя (як міра)6) лапа (якоря)7) клапан (намета)8) лопать (весла)9) широка частина рога оленяto grease (to oil, to tickle) smb.'s palm — дати хабар комусь; «підмазати» когось
to have an itching palm — бути хабарником; бути корисливим (жадібним)
to hold smb. in the palm of one's hand — тримати когось у руках
2. v1) ховати в руці (карти тощо)2) гладити долонею3) підкуповувати* * *I = Palmyra II n1) бoт. пальма2) пальмова гілка ( символ перемоги); перемога4) вiйcьк. зображення пальмової гілки (замість другого ордена тієї ж назви)III n1) долоня; жменя ( як міра)3) клапан (намету, тенту)6) мeд. пластинка, бляшкаIV v1) ховати в руці ( карти)3) підкуповувати; давати хабарі4) сплавити, всучити -
8 way
1. n1) шлях; дорогаway signal — шляховий (колійний) знак
get out of my way! — не заважайте мені!, геть з дороги!
by the way — на шляху; в дорозі
out of the way — не по дорозі, осторонь
to lead the way — показувати дорогу, іти попереду; подавати приклад
to go (to take) one's own way — перен. іти своїм шляхом, діяти незалежно (самостійно)
there lies your way — ірон. з богом, Парасю; скатеркою дорога
2) бік, сторона; напрям, напрямокthis way, please — пройдіть, будь ласка, сюди
to look the other way — дивитися в інший бік; удавати, що не впізнаєш
3) (амер., розм., тж pl) віддаль, відстаньall the way from A to Z — амер. від (самого) початку до (самого) кінця; перен. повністю, до самісінького кінця
4) рух уперед; хідunder way — мор. на ходу (тж перен.)
to get under way — відпливати, відходити; виїхати, вирушити; здійснювати; пускати в хід
to lose way — знижувати швидкість; відставати
to have way on — рухатися уперед (про автомобіль, корабель)
5) метод, засіб, спосіб; спосіб діїI will find (make) a way to do this — я знайду спосіб (як) зробити це
in one way or another — тим чи іншим способом, так чи інакше
6) звичай, звичка; особливість, характерна риса7) спосіб (життя)8) розм. галузь, сфера; заняття9) відношення, аспект10) стан, становищеin the family way — у цікавому стані, вагітна
11) pl тех. полозки, стапелі (на верфі)by the way — до речі, між іншим; попутно
by way of joking — жартома; щоб пожартувати
out of the way — незвичайний, неабиякий
the other way round (амер. around) — навпаки
the ways of God pen. — шляхи Господні
the W. of the Cross pen. — хресний шлях
to make way for — уступити місце (дорогу); розступитися
to put oneself out of the way — старатися щосили (що є духу), зробити все можливе
2. adv амер.далеко; на деякій відстаніway up in Canada — на півночі, в Канаді
3. intтпру!* * *I [wei] n1) шлях; дорога; маршрутwhich is the way in [out]? — де вхід [вихід]?; a way down [up] спуск [підйом]
2) напрям3) відстань4) рух вперед; хідunder way — мop. на ходу
preparations are under way — йдуть /ведуться/ приготування
to get under way — мop. відпливати, відходити; рушати в дорогу, виїхати; розпочати; пускати в дію
to gather way — набирати ходу /швидкості/; to make way просуватися вперед
to have way on — рухатися вперед (про судно, автомобіль)
5) спосіб дії; метод, спосібthis is the way to do it — це треба робити тільки так /саме таким чином/; манера поведінки
6) особливість, характерна рисаhe is not built that way — він людина не такого складу; устрій, звичай, звичка
the American way of life — американський спосіб життя; загальноприйняті норми поведінки
7) ставлення, аспект8) положення, станthings are in a bad way — погані справи; розмах, масштаби діяльності
9) область, сфера; заняття10) категорія, рід11) можливість, шлях, засібto find a way of doing smth — знайти можливість що-н. зробити
12) мop. стапель13) тex. направляюча (станк;)14) юp. право проходу, проїздуII [wei] aпроміжний (на шляху куди-н.); розташований на шляхуIII [wei] adv; сл.1) далеко; на значній відстані, віддаленийway behind [ahead] — далеко позаду [попереду]
2) повністю, до кінця3) поблизу -
9 yield
1. n1) урожай, плоди2) виробіток; вихід (продукції); видобуток3) дебіт (води)4) улов (риби)5) гірн. осідання (покрівлі)6) текучість (матеріалу)7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід8) кількість вироблюваної продукції9) амер. сума зібраного податку з вирахуванням витрат на його збір10) військ. потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр11) тех. корисна робота2. v1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи)2) перен. віддавати (належне)3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися4) поступатися; погоджуватисяto yield the pas — спорт. відмовитися від переваги
5) передати слово іншому промовцю; уступити трибуну6) дати згоду (дозвіл)7) піддаватися; не витримувати8) пружинити; прогинатися; осідати9) розтягуватися (про тканину тощо)10) відплачувати, віддячуватиto yield up the ghost — віддати богу душу, померти
* * *I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
10 relinquish
v1) залишати, облишати, кидатиto relinquish a territory — уступити (залишити) зайняту територію
to relinquish a position — військ. залишити позицію
3) юр. відмовлятися (від права)4) розтискати, розтулювати -
11 заходить
захаживать, зайти1) (к кому, куда) заходити, заходжати (= захаживать), зайти, доходити, доходжати, уступати, уступити, (навещать) вітати и завітувати, завітати, (часто) вчащати до кого, куди. [Я частенько туди дохожаю (Крим.). На повороті я вступлю до склепу (Берд.). Доходили молодиці навідати (М. Вовч.)]. -дить на короткое время - забігати, забігти до кого, до чого. -ти по дороге к кому - зайти по дорозі, завернути до кого. -ти неприятелю в тыл - зайти в тил ворогові;2) (за что скрываться) заходити, зайти, заступати, заступити за що, (о солнце) заходити, зайти, сідати, сісти, спочивати (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочити; лягати, лягти. [За горою сонечко сідає (Шевч.)]. Солнце уже -шло - сонце вже спочиває или спочило;3) (как далеко) сягати, сягнути. [Бажання їхні далеко сягають];4) (о болезнях, вещах) заходити, зайти, (по)трапляти, потрапити. [Ця річ потрапила до нас із Азії (Крим.)];5) -йти (из чужого края забресть) - заблукати. [Заблукав до нас із чужого краю];6) (начать ходить) почати ходити, заходити. Он -дил взад и вперёд - він почав ходити сюди й туди;7) (расшевелиться) розходитися;8) (о речи, разговоре) заходити, зайти, заводитися, завестися про що, (коснуться) торкнутися чого. [Мова зайшла (завелася) про щось. Розмова торкнулася наших відносин (Крим.)]. Зашедший - що зайшов; (прил.) зайшлий, захожий, зайдений, примандрований.* * *I( начать ходить) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (о волнах, тучах) розходи́тися, -хо́диться; ( начать слоняться) затиня́тисяII несов.; сов. - зайт`изахо́дити, зайти́, -йду́, -йдеш; (часто ходить куда-л., к кому-л.) унаджуватися, -джуюся, -джуєшся, уна́дитися, -джуся, -дишся; (забираться куда-л.) забива́тися, забитися, -б'ю́ся, -б'є́шся; ( за что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( возникать - о разговоре) здійма́тися, здійня́тися (здійметься), зніма́тися, зня́тися (зні́меться) -
12 оставлять
оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.* * *несов.; сов. - ост`авитьзалиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, лиша́ти, лиши́ти и полиша́ти и полиши́ти, облиша́ти, обли́шити, зоставля́ти, зоста́вити, оставля́ти, оста́вити; ( бросать) ки́дати, ки́нути и поки́дати; ( покидать) покида́ти, поки́нути; (несов.: отказаться от кого-чего, бросить кого-что) відцура́тися, відсахну́тися -
13 принимать
принять1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.* * *несов.; сов. - прин`ять1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти2) ( брать) бра́ти, взя́ти\принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)
3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \приниматьме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів
-
14 ustąpić
-
15 odstąpić
1. відступити, відійти;2. відступитися, покинути; зректися;3. уступити; 4.спустити -
16 ustąpić
1. поступитися; уступити;2. відступитися -
17 be inferior (to)
v. ustųpati (+ dat.) · уступати (+ дат.) vi., ustųpiti (+ dat.) · уступити (+ дат.) vp. -
18 cede
v. odstųpati · одступати vi., ustųpati · уступати vi., odstųpiti · одступити vp., ustųpiti · уступити vp. -
19 give up
v. odrěkati sę · одрекати се vi., ustųpati · уступати vi., nehati · нехати vi., odrěkti sę · одректи се vp., ustųpiti · уступити vp. -
20 submit
v. podavati · подавати vi., poddavati sę · поддавати се vi., ustųpati · уступати vi., podati · подати vp., poddati sę · поддати се vp., ustųpiti · уступити vp.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
уступити — I див. уступати I. II див. вступати I … Український тлумачний словник
уступити — див. уступати … Словник синонімів української мови
уступити — 1 дієслово доконаного виду поступитися; знизити ціну уступити 2 дієслово доконаного виду стати в середину чогось … Орфографічний словник української мови
уступати — вступати, уступити, вступити 1) (про військо, військові частини ідучи, їдучи), у[в]ходити, у[в]війти 2) (зі сл. у розмову , бесіду й под.), у[в]ключатися, у[в]ключитися, приєднуватися, приєднатися, у[в]стрявати, у[в]стрянути, у[в]стряти 3) (у… … Словник синонімів української мови
дати — дам, даш, даст, даме, дате, дадут, Пр. Дати, вручити, подарувати, пожертвувати. Дати на палюнку (дати на горілку); Дати слово (приректися); Дати на штоси (пожертвувати на щось); Дайме на то (припустимо); Дати руку (подати руку); … Словник лемківскої говірки
дати ся — Пр. уступити, піддатися … Словник лемківскої говірки