Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

тяжко

  • 81 лихо

    I. сщ.
    1) (зло) лихо (-ха), лихе (-хого), зло (р. зла). [З письменних все лихо встає (Номис)]. Не поминать -хом кого - не згадувати лихом, лихим словом кого;
    2) (беда) лихо, біда. [Не шукай лиха, - само тебе знайде (Чуб. I). І грім біди не б'є (Приказка)]. -хо одноглазое - біда одноока. От -ха не уйдёшь - від лиха (від біди) не втечеш, лиха не спекаєшся.
    II. нрч.
    1) (бойко, разудало) хвацько, моторно, хватко, бадьорно, жваво, браво. [Хвацько вибігши на пагорок, трійка стала (Короленко). Усі хватко танцювали (Ор. Левиц.). «Ану, лишень, бадьорно!» - обзивається він до гнідого (Мирний)];
    2) (зло) люто, злісно; (плохо) зле, погано; (тяжело) важко, тяжко; (тошно, противно) нудно, гидко, огидно.
    * * *
    I сущ. диал., фольк.
    ли́хо

    не помина́ть ли́хом кого — не зга́дувати (не помина́ти) лихи́м сло́вом (ли́хом) кого́

    II нареч.
    ли́хо; зле; пога́но; тя́жко, ва́жко
    III нареч.
    хоро́бро, відва́жно; по-молодецькому, змолоде́цька, бадьори́сто; хва́цько; жва́во, мото́рно; бра́во; ба́ско

    Русско-украинский словарь > лихо

  • 82 любить

    -бливать
    1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];
    2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];
    3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;
    4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.
    * * *
    (кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти

    Русско-украинский словарь > любить

  • 83 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 84 морить

    1) (умерщвлять) морити, виморювати, вигубляти и вигублювати, вибавляти, (истреблять) нищити кого, що. [Чим ви мух морите (вигублюєте, вигубляєте, вибавляєте)? (М. Грінч.). Мороз нищить усяку нечисть (Київщ.)];
    2) (томить) морити, зморювати, виморювати, уморювати, мучити кого. [Холодом мене морить (Канівщ.). Мучили нас тяжко роботою (Богодух.)]. -рить голодом - морити голодом, уголоджувати кого. [Морять довгим голодом у темниці (Куліш). Себе уголоджує, да годує нечисті душі (Борзенщ.)];
    3) (тушить, запекать) тушкувати, парити що. -рить лук - тушкувати цибулю. -рить молоко - парити молоко. -ться -
    1) (стр. з.) моритися, виморюватися, вигублюватися, вибавлятися; моритися, зморюватися, уморюватися, уголоджуватися; тушкуватися, паритися, мліти; бути мореним, виморюваним и т. п. [Нехай каша мліє (Звин.)];
    2) (возвр. з.) моритися, мучитися. Не мало -лся над этим делом - попомучився коло цього діла (над цим ділом).
    * * *
    1) мори́ти; ( утомлять) томи́ти, сто́млювати

    сон мо́рит — сон мо́рить, хи́лить на сон; сон змага́є

    2) кул. тушкува́ти
    3) спец. мори́ти
    4) ( об угольях) диал. гаси́ти

    Русско-украинский словарь > морить

  • 85 мука

    I. мука, (скорбь душевная) гризота, згризота, (боль) біль (р. болю), (страдание) страждання; срв. Мучение. [Він терпів муку од свого кохання (Н.-Лев.). Одної тяжкої години, переживаючи велику душевну гризоту (Єфр.). Той сумний жаль, та пекуча згризота, що, не вгаваючи, шарпає його від молодих літ (М. Вовч.). Я думав: там щасливий край, там невідомі наші болі (Самійл.)]. Муки (пытка) - муки, тортури. [Я тебе прошу: не завдавай тортур моєму серцю (Л. Укр.)]. -ки ада - пекельні муки (тортури). -ки вечные - довічня мука. Предать -кам - віддати на муки. Подвергнуть -кам - взяти на муки.
    II. борошно, (особ. зап.) мука; (из предварит. ободранного зерна) шеретоване борошно; (мелево) мливо. [Де борошно, там і порошно (Номис). «Ото, тату, маєм воду», - каже циганчук, - «а якби нам іще сиру та муки до рук, - наварили-б вареників» (Рудан.). У нас і жмені млива немає (Кам'янеч.)]. Ржаная, пшеничная -ка - житнє, пшеничне борошно. Крупичатая -ка - питльоване борошно, питльованка, питель (-тлю), питлівка, крупчатка. [Коники пурхнули з санками в сніг, неначе в питльоване борошно (Н.-Лев.). На питель, на питель пшеничка ся меле (Гол. II)]. Пылить, напылить -кой - борошнити, наборошнити. [Хто це наборошнив на лаві? (Богодух.)]. Пачкаться, запачкаться в -ку - борошнитися, заборошнитися, уборошнитися, убратися в борошно.
    * * *
    I м`ука
    му́ка
    II мук`а
    бо́рошно, мука́

    Русско-украинский словарь > мука

  • 86 навоз

    1) (действие) - см. Навозка;
    2) (привоз) навіз, довіз, привіз (-возу). [Тяжко з харчами: довозу нема (Київ)];
    2) (отбросы) гній (р. гною), гної (-їв), (удобрение) угноєння, (з)добриво, підгній (-ною). [Хіба наш народ має бути лиш підгноєм для инших народів? (Франко)];
    3) гній; см. Кал.
    * * *
    гній, род. п. гно́ю

    Русско-украинский словарь > навоз

  • 87 надсадно

    нрч. надсадно, (по)над силу, не під силу, не по силі, (трудно) важко, тяжко.
    * * *
    нареч.
    надса́дно; над (по́над) си́лу

    Русско-украинский словарь > надсадно

  • 88 налегать

    налечь
    1) (наваливаться, надавливать на что) налягати, налягти (пр. вр. наліг, - лягла, -лягло, -лягли), натискати и натискувати, натиснути, наважувати, наважити на що, прилягати, прилягти що, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати, понаважувати на що. [Не налягай грудьми на стіл (Київщ.). Сад ззаду так і наліг на той домик (Тесл.). Наліг (натиснув) з усієї сили на підойму (рычаг) (М. Грінч.). А як наважу, двері виважу (Пісня). Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Київщ.). Ой, да сирая земля ручки й ніжки прилягла (Чуб. V)];
    2) (теснить, напирать на кого - в прям. и перен. знач.) налягати, налягти, натискати и натискувати, натиснути, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати на кого; (только в перен. знач.: наседать) наполягати, наполягти, напосідати(ся), напосісти(ся), насідати, насісти на кого. [Не налягайте (не натискуйте) так на мене, - ще задушите! (Київ). Почали (варяги) дуже на людей налягати (Куліш). Пани тяжко поналягали на селян (Куліш). Наполягли сини, щоб поділити їх (Канівщ.). Мировий натискає, щоб школа була (Сл. Гр.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргородщ.). Напосівся на мене так, що вже й не сила терпіти (Сл. Ум.)]. Неприятель сильно -гает - ворог дуже насідає (натискає);
    3) (напрягая все силы) наполягати, наполягти на що, напружуватися, напружитися, натужуватися, натужитися, намагатися, намогтися. [Напружтеся, хлопці, - ану разом! (Київ)]. Он -гает на свою работу - він наполягає на свою працю, він щиро працює;
    4) (нависать: о тучах, тумане, буре и перен.) налягати, налягти на що, над чим, наполягати, наполягти на що, (только в прям. знач.) прилягати, прилягти (що), (только в перен. знач.) на(по)сідати, на(по)сісти на кого, на що. [Туман наліг на широке поле (Боров.). Чорні хмари налягли над дворищем (Мирний). В кімнатах наполягла на все тиша (Васильч.). Наполягає було на мене якась нудьга (М. Вовч.). Туман прилягає (Чуб. V). Туга-печаль напосіла (Глібів). На тебе й нудьга з похмілля насідає (Основа 1862)];
    5) (геол.: лежать поверх чего) лежати, лягти поверх чого, (по)над чим, налягати, налягти на що. Налегающий - що (хто) налягає (наполягає и т. п.); прлг. наляжний. -щий пласт, геол. - наляжна верства. Налёгший - що (хто) наліг (наполіг и т. п.); наля[е]глий, наполя[е]глий; напосілий.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ечь
    наляга́ти, налягти́, -ляжу, -ляжеш и мног. поналяга́ти; (о тумане, мгле) приляга́ти, прилягти́; (перен.: усиленно заниматься чем-л.) наполяга́ти, наполягти; (перен.: наседать на кого-л.) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > налегать

  • 89 намозоливать

    намозолить намозолювати, намозолити, (ногу, руку и перен.) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, (о мног.) понамозолювати, понамулювати що. [Нащо-ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти? (Грінч. III)]. -лил себе ногу - намозолив (намуля[и]в) собі ногу. -лить глаза - намуля[и]ти очі. [Ми аж очі намуляли один одному (Крим.)]. Намозоленный - намозолений, намуля[е]ний, понамозолюваний, понамулюваний. -ться - намозолюватися, намозолитися, понамозолюватися; бути намозолюваним, намозоленим, понамозолюваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - намоз`олить
    намозо́лювати, -люю, -люєш, намозо́лити; (преим. ноги, перен.) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. понаму́лювати

    \намозоливать лить глаза́ кому — перен. намозо́лити (наму́ляти, наму́лити) о́чі кому́

    Русско-украинский словарь > намозоливать

  • 90 насущный

    1) насущний, (обыдённый) щоденний, (житейский) життьовий, житейський; (необходимый) (до)конче потрібний, найпотрібніший; (настоятельный) (до)конечний, кончий, пекучий; (неотложный) невідкладний. Хлеб -ный - хліб щоденний (насущний), (эллипт.) насущний (-ного), (сщ.) насущник (-ка). [Хліб наш щоденний дай нам сьогодні (Куліш). Як то тяжко той насущний люди добувають! (Шевч.). Він кривавицею добува той насущник (Сим.)]. -ная потребность - насущна (пекуча, (до)конечна, конча) потреба. [Письменство зробилося тепер заступником і речником насущних потреб народа (Рада)]. Забота о -ном - турбота про хліб щоденний (насущний), турбота про щоденні (насущні) потреби. У них и -ного нет - вони й найпотрібнішого (насущного) не мають;
    2) см. Настоящий 1.
    * * *
    насу́щний; насу́шний; ( настоятельный) нага́льний; (крайне необходимый, непременный) коне́чний, доконе́чний, пеку́чий

    \насущныйая необходи́мость — насу́щна (нага́льна, пекуча, коне́чна, доконе́чна) потре́ба

    \насущныйый вопро́с — пеку́че (насущне) пита́ння

    \насущныйый хлеб — насу́щний хліб; насу́щник

    Русско-украинский словарь > насущный

  • 91 натиск

    1) (действие) см. Натискивание, Натискание и Натиснутие; (давление) натиск, тиск (-ку), (не только нагнёт) нагніт (-ніту), (напор) навал (-лу) и навала (-ли), (стремительный) імпет (-ту); (только о толпе) натовп (-пу), (диал.) налога. [Міцний натиск бурі (Л. Укр.). Під натиском ворожої сили (Доман.). Перший нагніт тяжкої реакції (Рада). Що дужчою стає навала пролетаріяту, то суцільнішає зграя капіталістів (Азб. Ком.). Перший імпет лядський зупинити (Куліш). Радзивил побив козаків одним натовпом і потяг до Київа (Куліш). Там налога така, що трохи пана не звалили, - так налягли (Черкащ.)]. Буря и -тиск (Sturm und Drang) - буря і натиск.
    * * *
    1) на́тиск, -у; (нажим, воздействие) тиск, -у
    2) тип. на́тиск, -у

    Русско-украинский словарь > натиск

  • 92 невежественный

    1) (свойственный невежде, относящ. к невежеству) неуцький, невігласний и (реже) невіголосий, (редко) невіжий, неукий. -ная самонадеянность - неуцька (невігласна, невіголоса) самовпевненість;
    2) -ный и Невежествен(ен) (необразованный) - неосвічений, невігласний (реже) невіголосий, невіжий, неедукований (вульг. неодукований), (тёмный) темний, (простой) простий. [Україна темна й неосвічена (Р. Край). Волхвам невіголосим тяжко було своєї слави збутися (Куліш). Крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш)].
    * * *
    (необразованный, несведущий) неосві́чений; (отсталый, некультурный) те́мний; ( свойственный невеждам) не́уцький; неодуко́ваний

    Русско-украинский словарь > невежественный

  • 93 невыразимо

    нрч. невимовно, невисловно, (не только несказанно) несказанно, невиповідно. [Невимовно любо бачити вас (Грінч.). Я невимовно зраділа (Кониськ.). Несказанно тяжко слухати, як плаче оттакий чоловік (Сим.)].
    * * *
    нареч.
    невимо́вно, неска́занно

    Русско-украинский словарь > невыразимо

  • 94 некуда

    нрч. нема(є) куди, нікуди, (иногда) нема(є) де, ніде, (диал.) нігде; (никаким путём) нема(є) куди, нікуди, (иногда) нікудою. [Тяжко, важко в світі жити сироті без роду: нема куди прихилиться, хоч з гори та в воду (Шевч.). Прокинулись ляшки-панки - нікуди втікати! (Шевч.). Наставляй ширше, а то, бач, нікуди сипать (Номис). Далі нікуди іти (М. Рильськ.). Йому ніде дітись (Сл. Гр.). Нігде Домасі дітись (Квітка). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою (Рудч.)]. Мне -да итти - мені нікуди (мені нема куди, я не маю куди) йти. -да было - не було куди, нікуди було. По самое -да - по саме нікуди, по саму зав'язку.
    * * *
    нареч.
    ні́куди, нема́є (нема́) куди́

    торопи́ться (спешить) \некуда да — поспіша́ти ні́куди (нема́є куди́, нема́ куди́)

    Русско-украинский словарь > некуда

  • 95 необходимый

    1) конечний, доконечний, (нужный) потрібний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. потрібен), (непременный) невід[од]мінний, (неизбежный) неминучий, (в филос. яз.) необхідний. [Конечна (неодмінна) умова успіху - витривалість (Київ). Мені самому ця книжка потрібна (Харк.). Робочий час, потрібний для піддержання існування самого робітника, Маркс зве потрібним робочим часом (Екон. Наука). Неминучі наслідки (Харк.). Те саме казав і Куліш, доводячи морально-необхідну потребу (Грінч.). Це була неминуча річ у найкращому із світів, необхідний його інгредієнт (Кандід)]. Крайне -мый - конче (доконче, неминуче, невідмінно, тяжко) потрібний. Самый -мый - найконечніший, найпотрібніший, як-найконечніший, як-найпотрібніший. -мое зло - неминуче лихо. -мая оборона - конечна оборона, потрібний захист (-ту). Ваше присутствие -мо - ваша присутність конечна (невідмінна). Кислород -дим для человека - кисень конче потрібний (потрібен) людині. Не только нужный, но даже -мый расход - не тільки потрібна, а навіть конечна витрата. Я считаю -мым - а вважаю за потрібне (за конечне, за конче потрібне);
    2) необходимий, неминуч[щ]ий, необійденний. [Як підуть дощі, так грязь буде необходима (Борзенщ.)]. Мель эта -ма - ця мілина неминуча (необійденна), цієї мілини ніяк не минути (не можна минути).
    * * *
    необхі́дний; ( очень нужный) [ко́нче, доко́нче, доконе́чне, доконе́чно] потрі́бний, доконе́чний; ( неизбежный) немину́чий; ( непременный) неодмі́нний

    Русско-украинский словарь > необходимый

  • 96 непокрытый

    непокритий, невкритий, неокритий, ненакритий, (крышей) безверхий. [Тяжко матір покидати у безверхій хаті (Шевч.)]. -тая головушка - непокрита (нескрита) головонька (дівчина). -тая бедность - голе злидарство, злидні злиденні, (соб.) бідна голота. С -той головой - простоволосий, непокритий. [Голе, босе й простоволосе (Номис). Венера без спідниці, боса, в халатику, простоволоса (Котл.). Ледве не збивши з ніг непокритої на цей раз, біловолосої Адолят-Хон (Ле)]. Ходить с -той головой (о женщине) - ходити простоволосою (незапнутою, без очіпка), (насм.) волоссям (головою) світити. [«А дружину бачив?» - «Бачив: вибачайте, волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка!» (Н.- Лев.)].
    * * *
    непокри́тий; ( некрытый) некри́тий; ( о здании) безве́рхий

    с \непокрытый ой голово́й — з непокри́тою голово́ю, непокри́тий; ( простоволосый) простоволо́сий

    Русско-украинский словарь > непокрытый

  • 97 неуживчивый

    немирний, несумирний, незлагідний, нелагідний, немирної (не(з)лагідної, невжитної, тяжкої, важкої) вдачі, невжитний, (непокладистый) непотульний, (спорщик) сперечливий, (сварливый) сварливий.
    * * *
    нела́гідний, незла́гідний, невжи́вчивий, невжи́точний; ( сварливый) сварли́вий, сварки́й; ( некомпанейский) нетовари́ський

    \неуживчивыйый челове́к — нела́гідна (незла́гідна, сварли́ва) люди́на

    \неуживчивыйый хара́ктер — нела́гідна (незла́гідна) вда́ча, нела́гідний (незла́гідний) хара́ктер

    Русско-украинский словарь > неуживчивый

  • 98 неучёный

    1) невчений, (необразованный) неосвічений. [Буду вчитися, бо невченому тяжко живеться (Епік)];
    2) (ненаучный) ненауковий.
    * * *
    невче́ний; ( необразованный) неосві́чений

    Русско-украинский словарь > неучёный

  • 99 опасно

    небезпечно, непевно, боязно, варівк[н]о (гал.). [Тут небезпечно нам]. Он -но заболел - він тяжко зах(в)орів (занедужав).
    * * *
    1) нареч. небезпе́чно; непе́вно
    2) в знач. сказ. небезпе́чно, небезпе́чна річ; диал. варівко́

    Русско-украинский словарь > опасно

  • 100 опечаливать

    опечалить засмучувати, засмучати, засмутити (о мног.) позасмучувати, посмутити), зажурювати, зажурити (о мног. позажурювати, пожурити), печалити, с[за]печалити кого чим. [Не засмучуй мене тяжко (Куліш). Зажурив усіх цією новиною]. Опечаленный - засмучений, зажурений, засумований.
    * * *
    несов.; сов. - опеч`алить
    засму́чувати, засмути́ти и позасму́чувати и посмути́ти, жури́ти, зажури́ти, опеча́лювати, опеча́лити; печа́лити, запеча́лити

    Русско-украинский словарь > опечаливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • тяжко — (1) 1. Безл. Трудно, затруднительно, нелегко: Рекъ Боянъ и ходы на Святъславля пѣснотворца стараго времени Ярославля, Ольгова коганя хоти: «Тяжко ти головы кромѣ плечю; зло ти тѣлу кромѣ головы», Рускои земли безъ Игоря. 44. 1150: Дружина же… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • тяжко — тяжело, трудно, нелегко, несладко, горько, горестно, бедственно; жизнь не мила, худо, сурово, надсадно, бедне, хоть головой бейся, хоть в петлю полезай, свет не мил, хоть головой об стену, жизни не рад, хоть в гроб ложись, на свет не глядел бы,… …   Словарь синонимов

  • тяжко — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • тяжко — 1 • невыносимо тяжко 2 • тяжко больной • тяжко оскорбить …   Словарь русской идиоматики

  • Тяжко на свете жить. Тяжел крест, да надо несть. — Тяжко на свете жить. Тяжел крест, да надо несть. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Тяжко — предик. разг. 1. Об ощущении тяжести от чрезмерного физического труда; тяжело II 1. (обычно с большей выразительностью). 2. перен. Об ощущении тяжести от напряжения душевных сил; тяжело II 2. (обычно с большей выразительностью). Толковый словарь… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • тяжко — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  нареч. безжалостно, жестоко; с трудом, слабо, худо.   … …   Словарь церковнославянского языка

  • тяжко — легко безбедно просто радостно …   Словарь антонимов

  • Тяжко — с трудом, худо, жестко, безжалостно …   Краткий церковнославянский словарь

  • тяжко — Syn: тяжело, трудно, нелегко (ослаб.), несладко (обр.), горько (обр., усил.), горестно (усил.), бедственно (усил.) Ant: легко, просто …   Тезаурус русской деловой лексики

  • тяжко — 1) Присл. до тяжкий 1 10); вищ. ст. тя/жче. || розм. Дуже, надзвичайно. 2) у знач. присудк. сл., кому і без додатка. || Про наявність знегод, труднощів, страждань. || Про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю і т. ін. || Про дуже… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»