-
1 соглашение
1) ( действие) пого́дження, (неоконч.) пого́джування\соглашение ние мне́ний — пого́дження (пого́джування) думо́к (по́глядів)
войти́ в \соглашение ние с кем — домо́витися (договори́тися) з ким
прийти́ к \соглашение нию, дости́чь \соглашение ния — дійти́ зго́ди, прийти́ до зго́ди, порозумі́тися
3) ( договор) угодазаключи́ть \соглашение ние — укла́сти уго́ду
-
2 соглашение
матем.уго́да -
3 соглашение
матем.уго́да -
4 входить
войти увіходити, входити, увійти, вхожати (несов.), вступати, вступити. -ить с трудом - вдибати, сов. вдибати. -ить протискиваясь - всуватися, всунутися, протовплюватися, протовпитися. -ить малозаметно - просмикатися, просмикнутися. Войти в воду - вбрести (сов.). -ить в землю - вгрузати, вгрузнути. -ить судном в реку - спадати, спасти. -ить во вкус чего - набиратися, набратися смаку до чого. -ить в силу (о человеке) - вбиватися (вбитися) в силу, в потугу; (о законе) набирати (набрати) сили, ставати правосильним. Войти в обычай - повестися (сов.). -ить в товарищество, заплатив вступительный взнос, пай - вкупатися, вкупитися. -ить во что (вмешиваться) - вмикуватися, втручатися до чого. [Батько тепер до господарства не вмикуєтьея, син сам усім порядкує]; срв. Вникать. -ить в соглашение - вступати в згоду, порозуміватися. Войти в милость к кому - підійти під ласку кому, здобутися ласки в кого. -ить с представлением - звертатися з поданням. -ить в пререкания - заходити (вдаватися) в суперечки. -ить в долги - запозичуватися (сов. -зичитися), напозичатися.* * *несов.; сов. - войт`и1) вхо́дити и увіхо́дити, увійти́ и мног. повхо́дити и поввіхо́дити; ( заходить) захо́дити, зайти́ и мног. позахо́дити; ( вступать) вступа́ти, вступи́ти2) (обращаться с просьбой, предложением) зверта́тися, зверну́тися -
5 договор
договір (р. -вору), а оттенки: (условие) умова, (соглашение) умовини, угода, (контракт) ряд, рядна (р. -ної), рядні, пакта (р. -тів), контракт, трактат. [Показав-би, що з Богданом були договори не для того (Рудан.) Виконано всі умови того договору. Переяслівська умова 1654 р. Наняли землю на три роки і підписали умову. Свої умовини ламають. Із греками - зовсім не варварську рядну вони написали (Куліш). Вимушені в ляхів пакта (Куліш). Скажи, чи в нас у шлюбному контракті стоїть, щоб я твоїх не знала тайн? (Куліш)]. Заключать договор - складати умову (договір). Нарушить, расторгнуть договор - зламати (зірвати, скасувати) умову (договір), відкинутися від умови, від договору.* * *до́говір, -вору и догові́р, -во́ру, уго́да; ( уговор) умо́вазаключа́ть \договор — уклада́ти (склада́ти) до́гові́р (уго́ду)
-
6 заговор
1) змова, змовини (-вин). Составлять (составить) -вор - учиняти (учинити) змову (змовини), змовлятися (змовитися) на кого и проти кого;2) (заклинание) замова, замовини, нашепт (-ту); (действие) замовляння, відмовляння, шептання. [Він проти того скарбу знає замову (Квітка). Знає замовини. Не хотів він брати відьомського нашепту (Г. Барв.)].* * *I( тайное соглашение) змо́ваII этногр.\заговор р молча́ния — перен. змо́ва мовча́ння
замовля́ння, замо́ва, примо́ва -
7 конвенция
конвенція, договір (-вору), умова; (соглашение) угода; срвн. Договор. Литературная -ция - літературна конвенція (угода).* * *дипл.конве́нція -
8 консенсус
юр.консе́нсус, -у; ( соглашение) зго́да, порозумі́ння, пого́дженість, -ності, узго́дженість; ( в компании) односта́йність, зла́года -
9 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
10 мирение
миріння, (соглашение) погоджування, єднання кого, чого з ким, з чим.* * *мирі́ння -
11 мириться
миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не -рюсь я с этим решением - не погоджуюся (не мирюся) я з цією постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком.* * *мири́тися -
12 мировой
сщ.I. мировий (-вого), (судья) мировий суддя (-дді), (посредник) мировий посередник, (фамил.) мировик (-ка). [У мирового (судьи) купча не має ніякої сили? (Мирний)].II. Мировой, прлг. (отI. Мир) - мировий. -вая запись - мировий запис (-су), мирова (-вої), лист про мирову. -вое прошение - мирове прохання, мирова. -вая сделка - см. Мировая. Заключить -вую сделку - скласти, зробити, підписати мирову (-ву угоду). -вое соглашение - мирова (полюбовна, любовна) згода. -вой посредник, судья - см. I. Мировой. II.. Мировой, прлг. (всемирный) - світовий, всесвітній, всьогосвітній, цілосвітній. [Бути великим, світовим талантом (Крим.). Письменство національне і світове (Ніков.). Всесвітні простори (Франко). Горе всесвітнє (Вороний). Всьогосвітній розум (Куліш)]. -вая история - всесвітня історія. -вая скорбь - світова скорбота, світова туга. -вое событие - світова подія, подія всесвітньої ваги.* * *I1) світови́й; ( всемирный) всесві́тніймирова́я скорбь — лит. ист. світова́ скорбо́та
2) ( замечательный) чудо́вий, сла́вний, знамени́тийII1) (прил.: примирительный) мирови́й2) в знач. сущ. мирови́й, -о́го\мировой судья — мирови́й суддя́
-
13 негоция
(сделка) оборудка, злада, (условие) умова, (соглашение) угода; (дело) справа.* * *него́ція -
14 помолвка
1) змовини, заручини. [Пішов-би на заручини, так не кликали];2) (соглашение) змова, умова, угода, поєднання;3) помовка, примовка;4) поголоска; см. Поговорка 1 - 2.* * *1) зару́чини, -чин, змо́вини, -вин; сва́тання2) см. молва -
15 предварительный
1) попередній; (заблаговременный) заздалегідний; (упредительный) запобіжний. -ное условие - попередня умова. -ное соглашение - попередня згода. -ное обсуждение, рассмотрение - попереднє обміркування, попередній розгляд. -ное следствие, тюремное заключение - попереднє слідство, ув'язнення. -ное исполнение - попереднє виконання. -ная цензура - попередня цензура. -ная подготовка - попереднє, заздалегідне підготування. -ное оповещение - заздалегідне оповіщення, -ная мера - попередній, запобіжний захід (-ходу);2) попередній, підготовчий. -ные работы - попередня (підготовча) робота.* * *попере́дній; ( заблаговременный) заздалегі́дний -
16 примирение
кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.* * *1) ( действие) прими́рення; зами́рення; мирі́ння -
17 согласие
1) зго́да; (лад, миролюбие) зла́года, лад, -у, ла́года, диал. зла́да; ( единодушие) односта́йність, -ності; (соглашение, взаимная договорённость) порозумі́нняв знак \согласие сия — см. знак 1)
в слу́чае ва́шего \согласие сия — у ра́зі ва́шої зго́ди, якщо́ ви бу́дете зго́дні, якщо́ ва́ша зго́да
в \согласие сии с чем — згі́дно з чим
жить в \согласие сии с кем — см. жить 1)
изъявля́ть, изъяви́ть \согласие сие — дава́ти, да́ти зго́ду, пого́джуватися, пого́дитися
молча́ние — -знак
\согласие сия — мовча́ння - знак зго́ди
по о́бщему сию — за спі́льною (зага́льною) зго́дою
прийти́ к \согласие сию — дійти́ зго́ди, прийти́ до зго́ди
с ва́шего \согласие сия — за ва́шою зго́дою
\согласие сие с мне́нием — зго́да (згі́дність) з ду́мкою (з поглядом)
2) ( гармония) гармоні́йність, гармоні́чність; (звуков) суголо́сся, суголо́сність -
18 уговор
1) ( действие) умовля́ння2) ( соглашение) умо́ва, уго́да; угово́р, -у; ( договорённость) домо́вленість, -ності
См. также в других словарях:
СОГЛАШЕНИЕ — СОГЛАШЕНИЕ, соглашения, ср. 1. только ед. Действие по гл. согласить в 1 знач. соглашать (книжн.). Соглашение мнений. Соглашение противоречий. 2. только ед. Действие по гл. согласиться во 2 знач. соглашаться (книжн.). Войти в соглашение с кем… … Толковый словарь Ушакова
соглашение — См. договор, сделка, согласие, соединение войти в соглашение... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. соглашение договор, сделка, пакт, конвенция, договоренность, контракт;… … Словарь синонимов
Соглашение — (arrangement) 1. Способ, позволяющий должнику договориться с кредиторами (частным образом или через суд) о погашении долгов частями без объявления его банкротом. Как правило, соглашение с кредиторами достигается в результате разработки… … Словарь бизнес-терминов
СОГЛАШЕНИЕ — (arrangement) 1. Способ, позволяющий должнику договориться с кредиторами (частным образом или через суд) о погашении долгов частями без объявления его банкротом. Как правило, соглашение с кредиторами достигается в результате разработки… … Финансовый словарь
Соглашение Хэ — Соглашение Хэ Умэдзу (кит. 何梅协定; яп. 梅津・何応欽協定) тайный договор между Японской империей и Китайской республикой, заключённый 10 июня 1935 года, незадолго до начала Второй японо китайской войны. История Вслед за захватом Маньчжурии и… … Википедия
СОГЛАШЕНИЕ — правовой акт, регулирующий социально трудовые отношения и устанавливающий общие принципы регулирования связанных с ними экономических отношений, заключаемый между полномочными представителями работников и работодателей на федеральном,… … Российская энциклопедия по охране труда
соглашение — СОГЛАШЕНИЕ, договоренность, разг. сговор, разг. уговор СОГЛАСОВАННЫЙ, слаженный, согласный, стройный, разг. ладный СОГЛАСОВЫВАТЬ/СОГЛАСОВАТЬ, координировать/скоординировать, сообразо вывать/сообразовать, увязывать/увязать … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
СОГЛАШЕНИЕ — 1) в праве широко используется как синоним понятий договор, контракт, международный договор, конвенция; 2) по Закону РФ О коллективных договорах и соглашениях от 11 марта 1992 г. правовой акт, регулирующий социально трудовые отношения между… … Юридический словарь
СОГЛАШЕНИЕ — СОГЛАШЕНИЕ, я, ср. 1. Взаимное согласие (во 2 знач.), договорённость. Прийти к соглашению. Тайное с. 2. Договор, устанавливающий какие н. условия, взаимоотношения, права и обязанности сторон. Заключить с. Трудовое с. (договор между трудящимся и… … Толковый словарь Ожегова
СОГЛАШЕНИЕ — договор между двумя или несколькими лицами, оформленный в виде официального документа, или неофициальная договоренность по поводу взаимодействия, общих действий, платежей, кредитов, поставок, купли продажи товаров и по другим вопросам. Райзберг Б … Экономический словарь
СОГЛАШЕНИЕ — 1) в праве синоним понятий «договор», «контракт», «международный договор», «конвенция» и т.п.; договоренность в письменной форме, содержащаяся в документе или нескольких документах, а также договоренность в устной форме; 2) правовой акт,… … Юридическая энциклопедия
