тупик

1) глухи́й кут (-а); ( об улице) глуха́ (сліпа́) ву́лиця

2) ж.-д. тупи́к, -а

3) (перен.: безвыходное положение) безви́хідь, -ході, глухи́й кут

тупик

тупик; безвихідь

1. n

1) мертва точка; тупик; безвихідне становище; застій

2) повне припинення дій

3) затор, «пробка»

4) урізний замок

2. v

1) зайти в тупик

2) завести в тупик (когось)

* * *

1) мертва точка; глухий кут, тупик; безвихідь; застій; обч. критична, тупикова ситуація ( при мультипрограмній роботі); повне припинення дій

2) = dead lock

I n безвихідне становище, тупик, мертва точка

- protracted stalemate in the negotiations затяжний застій в переговорах

- to achieve stalemate зайти в тупик, виявитись у безвихідному становищі

II v поставити у безвихідне становище, загнати в тупик

- negotiations have been stalemated переговори зайшли в тупик

1. n

1) штора; маркіза; жалюзі; віконниця

2) pl наочники, шори

3) привід, відмовка; обдурювання; окозамилювання

4) розм. запій

5) тупик

6) тех. заглушка

7) опт. діафрагма, бленда

8) військ. димова завіса; маска

9) військ. снаряд, що не вибухнув

2. adj

1) сліпий, незрячий

2) призначений для сліпих

3) що не бачить (не помічає, не звертає уваги)

4) що діє наосліп

5) безглуздий, нерозсудливий; необачний, необережний

6) невидимий, прихований

7) гірн. що не має виходу на поверхню (про ствол тощо)

8) неясний, невиразний, нечітко надрукований, нерозбірливий

9) глухий (про стіну тощо); що не має проходу (виходу)

10) буд. фальшивий (про вікно, двері)

11) матовий (про фарбу)

12) розм. п'яний (тж blind drunk)

13) без квітів і плодів

14) ав. за приладами, сліпий

2. v

1) осліплювати, сліпити; позбавляти зору

2) засліплювати

3) затемнювати; затьмарювати

4) приховувати; обманювати

5) мчати з великою швидкістю

6) фот. діафрагмувати

7) військ. бліндажувати

* * *

1) штора, маркіза; жалюзі (тж. Venetian blind); ставня

2) ( the blind) викор. з дiєcл. у мн. сліпі

3) pl наочники, шори

4) привід, відмовка; обман

5) пиятика

6) = blind alley

7) миcл. засідка

8) cпeц. заглушка

9) фoтo шторка; oпт. діафрагма, бленда

10) вiйcьк. димова завіса; димовий екран

11) вiйcьк. снаряд, що не розірвався

1) сліпий, незрячий; призначений для сліпих

2) (to) який не бачить, не помічає, не звертає уваги

3) який діє наосліп; безглуздий, безрозсудний

4) невидимий, потайний; гipн. який не має виходу на поверхню

5) неясний, нерозбірливий, сліпо надрукований

6) глухий ( про стіну); який закінчується тупиком, який не має проходу

7) бyд. фальшивий (про вікно, двері)

8) матовий ( про фарбу)

9) п'яний (тж. blind drunk)

10) без квітів, плодів

11) aв. сліпий, за приладами

12)

1) засліплювати, позбавляти зору; сліпити очі, засліплювати

2) засліплювати, вражати

3) затемнювати; затьмарювати

4) приховувати, обманювати

5) фoтo діафрагмувати

1. n

1) тупик; перен. безвихідне становище

2) тех. сліпий кінець

3) гірн. глухий вибій

2. adj

1) тупиковий; безвихідний; безперспективний

2) тех. сліпий; заглушений

* * *

1) глухий кут, тупик; тупик, безвихідь

2) тex. сліпий або глухий отвір; гipн. глухий вибій (тж. dead-end face)

1) який зайшов у глухий кут; безвихідний, безперспективний

2) безпритульний

3) тex. сліпий, тупиковий; заглушений

1. n

1) шах. пат

2) мертва точка; безвихідне становище; тупик

2. v

1) шах. робити пат

2) поставити в безвихідне становище, загнати в тупик

* * *

1) шax. пат

2) мертва точка, безвихідне положення, глухий кут

1) шax. робити пат

2) поставити в безвихідне положення, загнати в глухий кут

n (pl culs-de-sac) фр.

1) тупик; глухий провулок

2) військ. мішок

3) безвихідне становище, безвихідь

* * *

1) тупик, глухий кут, глуха ( сліпа) вулиця; вiйcьк. мішок

2) глухий кут, безвихідь

3) aнaт. сліпий мішок, замкнутий простір

1. n

1) мисл. мертва стійка

2) тупик

3) рішучість

2. adj розм.

сповнений рішучості

* * *

1) миcл. мертва стойка

2) глухий кут, тупик

3) рішучість

1. n

1) док

2) судноремонтний завод; верф

3) амер. пристань, пірс

4) pl басейн для стоянки торговельних суден

5) зал. тупик

6) навантажувальна платформа

7) театр. простір під підлогою сцени

8) юр. лава підсудних

9) бот. щавель

10) ріпиця (хвоста тварини)

11) обрубаний хвіст

2. v

1) ставити в док (судно); входити в док (про судно)

2) обладнувати доками

3) стикувати (космічні кораблі)

4) підрізати, обрубувати (хвіст)

5) коротко стригти (волосся)

6) скорочувати, зменшувати, урізувати

* * *

1) док

2) судноремонтний завод (тж. naval docks); верф

3) aмep. пристань, пірс, причал (тж. loading dock); unloading dock дебаркадер

4) зaл. тупик

5) вантажна платформа

6) миcт. простір під підлогою сцени

1) вводити ( судно) в док; входити в док ( про судно)

2) обладнати доками

3) кocм. здійснювати стикування; стикуватися

1) ріпиця ( хвоста тварини)

2) підрублений хвіст

3) нахвісник ( у збруї)

1) підрізати ( хвіст); робити куцим; ( коротко) стригти ( волосся)

2) скорочувати; урізувати ( зарплату); cпeц. робити відрахування із зарплати; утримувати частину платні; позбавляти; юp. скасовувати

n фр.

1) тупик

2) безвихідне становище

3) гірн. глуха виробка

* * *

1) глухий кут, тупик

2) безвихідне становище, глухий кут

3) гipн. глуха виробка

тупик

* * *

1. n

1) місце

2) місто, містечко, населений пункт

3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні

4) звичне (відведене) місце

5) сидіння, місце (за столом тощо)

6) місце в книзі, сторінка; уривок

7) простір

8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик

9) маєток

10) приміщення, дім; місце спеціального призначення

11) домівка, житло

12) заміський будинок

13) посада, службове місце

14) висока державна посада, посада державного міністра

15) членство, участь (у спортивній команді)

16) обов'язок

17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні

18) гірн. вибій, виробка

19) розряд

2. v

1) ставити, класти; установлювати, розташовувати

2) улаштовувати (на посаду)

3) вміщувати, віддавати (кудись)

4) укладати, робити замовлення

5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)

6) продавати (товари, акції)

1) покладати (надіі); довірятися комусь

8) визначати місце (дату); співвідносити

9) вважати

10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)

11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)

* * *

1) місце

2) звичайне, звичне, відведене місце

3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація

4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик

5) маєток; садиба

6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення

8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок

9) положення, статус

10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)

11) гipн. вибій, виробка

12) мaт. розряд

13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)

2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)

3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси

4) продавати товари, акції

5) (in, on) покладати ( надії)

6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)

7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні

8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

1. n

1) шпора

2) вершина; відріг (гори)

3) відросток (на крилі, лапі); півняча шпора

4) стимул, спонука

5) гострий наконечник, шип, зуб

6) металевий наконечник

7) бот. шпорка

8) підкіс; контрфорс

9) геол. відгалуження (жили)

10) зал. тупик; під'їзна лінія (тж spur track)

11) ріжки (хвороба рослин)

2. v

1) пришпорювати

2) бити шпорами (про півня)

3) спонукати, підбурювати

4) припасовувати шпори

5) надівати шпори

6) мчати щодуху; поспішати

7) підпирати, ставити підпірку

* * *

1) шпора; пришпорювання, підганяння

2) pl; icт. шпори як символ лицарського достоїнства; визнання, нагорода; слава; ( добре) ім'я

3) стимул, спонукання

4) відросток (на крилі або лапі птахів; spur shoot); півняча шпора

5) гострий наконечник, шип, зуб (на альпіністському ціпку, взутті)

6) металевий наконечник, що надягається на шпору бійцівського півня

7) бoт. шпорка

8) відріг ( гори)

9) бyд.

10) підкіс, контрфорс; буна

11) гeoл. відгалуження ( жили)

12) зaл. тупик, гілка ( spur track)

13) ріжки ( хвороба рослин)

1) пришпорювати

2) бити шпорами ( про птаха)

3) спонукувати, підбурювати ( часто spur on)

4) прилаштовувати шпори, оснащувати шпорами; надягати шпори

5) мчати щодуху, поспішати ( spur on)

6) ставити підпірку, підпирати

1) глухий кут, тупик; тупик, безвихідь

2) тex. сліпий або глухий отвір; гipн. глухий вибій (тж. dead-end face)

1) який зайшов у глухий кут; безвихідний, безперспективний

2) безпритульний

3) тex. сліпий, тупиковий; заглушений

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

n бездіяльність, застій, тупик

- to be at a standstill стояти на мертвій точці

- to come to a standstill заходити в тупик

1) алея

2) вузька вулиця, провулок

3) вузький прохід між будинками

4) прохід між рядами місць (у церкві)

5) кегельбан

6) спорт. коридор (на тенісному майданчику)

7) друк. пропуск кількох рядків

8) (тж ally) крем'ях (для дитячої гри)

* * *

1) алея; доріжка (у саду, парку)

2) вузька вулиця, провулок; вузький прохід між будинками

3) кегельбан

4) cпopт. коридор ( на тенісному майданчику); прохід між супротивниками

5) прохід між рядами ( у театрі)

6) пoлiгp. пропуск декількох рядків

1) бентежити; дивувати; спантеличувати; збивати з пантелику

2) ставити в тупик; заплутувати

* * *