тоска

1) туга

2) (скука) нудьга́, нудо́та, нудь, -ді; зану́да; диал. нуд, -у, нуда́, нуди́, -ді́в

гладывать гло[и]дати, жвакувати, жвакати. Тоска гложет сердце - нудьга гризе серце, бере за серце.

* * *

1) гри́зти; жвакува́ти; ( глотать) ковта́ти

2) перен. гри́зти, гніти́ти

журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.

* * *

1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння

2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) тиснути, муляти, (зап.) мулити. [Чобіт муляє, зап. мулить];

2) гнітити, пригнічувати, гнобити, тіснити, утискати, давити, згнічувати. Гнетущий - гнітючий.

* * *

1) гніти́ти, пригні́чувати, ти́снути; ( выжимать) вича́влювати

2) ( угнетать) гноби́ти, пригно́блювати, гніти́ти, пригні́чувати; ( притеснять) ути́скувати, утиска́ти

1) прич. яки́й (що) гні́тить

2) (в знач. прил.: тягостный, удручающий) гнітю́чий, пригні́чуючий, пригно́блюючий

I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);

2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!

II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.

* * *

журба, туга, журбота, гризота, сухота; срвн. Грусть, Печаль. [Журба мене сушить, журба мене в'ялить (Пісня). Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю (М. Вовч.). Кому свято, а мені тільки сухота (Васильч.)]. Разогнать -ну чью - розважити кого, чию тугу, (разговором) розговорити кого.

* * *

1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;

2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].

* * *

(грусть) смуток (-тку), сум (-ку), журба; (досада) досада. В -лу кому - на злість (на прикрість) кому.

* * *

1) (тоска, печаль) ту́га, сму́ток, -тку, журба́; ( досада) доса́да

2) ( о навязчивом человеке) сльота́ (разг.), зола

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

невідбутний, невідбутній, неперебутний, неперебутній, непозбутний, непозбутній, невиводний, (неутешимый) непогамовний. [Смерть невідбутна (Кролевеч.). Йому оця недуга мабуть неперебутна (Кролевеч.). Непозбутне горе (Куліш). Невиводне горе жіноче (Корол.). Лихо непогамовне (М. Вовч.)].

* * *

ностальгія, туга за батьківщиною: срв. Тоска по родине.

* * *

овладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати над ким, посідати, посісти кого, що, обсідати, обсісти, налягати, налягти на кого, переймати, переняти кого, заполоняти, заполонити кого, що, заволодіти ким, чим. [Опанувала Зінька одна думка не давала йому спокою (Грінч.). Дітей посідало почуття жаху та цікавости]. -деть производством - опанувати виробництво. -вать, -деть собой - опановувати, опанувати себе, запановувати, запанувати над собою; перемагати, перемогти себе, перемогтися. -вать, -деть чьим вниманием - опановувати, опанувати чию увагу. -деть нитью разговора - опанувати розмову; запанувати в розмові. Горе, тоска овладела им - горе, туга посіла його. Овладело желание кем - обгорнуло бажання кого, взяла хіть кого, забажалося, забаглося кому. -вать, -деть крепостью, городом, позицией и т. п. - здобувати, здобути фортецю, місто, позицію і т. п. -вать, -деть землёй, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно, добро, добра, заволодіти землею, майном.

* * *

несов.; сов. - овлад`еть

1) ( захватывать) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти; ( присваивать) посіда́ти, посі́сти; ( брать) здобува́ти, здобу́ти

2) (подчинять себе, придавать чему-л. нужное направление) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

3) (охватывать - о мыслях, чувствах) посіда́ти, посі́сти, охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; опано́вувати, опанува́ти, запано́вувати, запанува́ти; ( обнимать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, обніма́ти, обня́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; (несов.: обуревать) порива́ти

4) (прочно усваивать что-л.) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

батьківщина, рідний край, рідна країна, вітчизна. Тоска по -не - туга, сум, сумування за рідним краєм.

* * *

охватить

1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);

2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;

3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.

* * *

несов.; сов. - охват`ить

1) см. обхватывать 1)

2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти

3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти

4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти

5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти

6) воен. охо́плювати, охопи́ти

несов.; сов. - расс`еяться

1) розсіва́тися и розсі́юватися, -сі́юється, розсі́ятися; ( распыляться) розпоро́шуватися, -шується, розпороши́тися

2) физ. розсі́юватися, розсі́ятися

3) ( расходиться) розхо́дитися, -диться, розійти́ся (розі́йдеться) и мног. порозхо́дитися; ( разбегаться) розбіга́тися, розбі́гтися, -біжи́ться и мног. порозбіга́тися; ( разлетаться) розліта́тися, розлеті́тися, -лети́ться; ( развеиваться) розві́юватися, -ві́юється, розві́ятися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти, -кне, розсіва́тися, розсі́ятися, розто́чуватися, -чується, розточи́тися, -то́читься

4) (перен.: распылять внимание) розпоро́шуватися, -шуюся, -шуєшся, розпороши́тися, -рошу́ся, -ро́шишся

5) (перен.: отвлекаться от чего-л.) розві́юватися, -ві́ююся, -ві́юєшся, розві́ятися; (развлекаться) розважа́тися, розва́житися и мног. порозважа́тися

6) страд. несов. розсіва́тися, розсі́юватися; розсі́юватися; розганя́тися, розго́нитися; розві́юватися

1) олив'я́ний, оливни́й; свинце́вий

2) (перен.: мрачный) похму́рий; ( гнетущий) гнітю́чий