-
1 том
том, -у -
2 том
-
3 том
-
4 том
вчт том -
5 управляющий том
управля́льний том, керува́льний том -
6 управляющий том
управля́льний том, керува́льний том -
7 лётом
нрч. улітку, літом, літком, (зап.) уліті, (диал.) облітку. [Громадський пастух улітку товар пасе, а взимку дітвору учить (Кониськ.). Панська ласка літом гріє (Номис). Літком немає Мотрі дома (Мирний). Це було саме облітку (Харківщ.)].* * *нареч.летячи́ -
8 керувальний том
управля́ющий томУкраїнсько-російський політехнічний словник > керувальний том
-
9 управляльний том
управля́ющий томУкраїнсько-російський політехнічний словник > управляльний том
-
10 налётом
нареч.нальо́том; ( с наскока) наско́ком -
11 проверка расчётом
переві́рка розраху́нкомРусско-украинский политехнический словарь > проверка расчётом
-
12 проверка расчётом
переві́рка розраху́нкомРусско-украинский политехнический словарь > проверка расчётом
-
13 дебітомір
техн. дебитоме́р -
14 мимолётом
-
15 рассвет
1) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -у, до́світ, до́світок, -тку, ро́зсвіт, до́світки, -ток, розсвіта́нокдо \рассвет та — до світа́нку, до світа́ння, до сві́ту
на \рассвет те — на світа́нку, на світа́нні, удо́світа, сві́том, до́світом, до́світком, сві́тком
перед \рассвет том — пе́ред світа́нком (світа́нням, сві́том, до́світом, до́світком)
с \рассвет том — удо́світа, на світа́нку, на світа́нні, з до́світу
2) перен. світа́нок, світа́нняна \рассвет те жи́зни — на світа́нку (на світа́нні) життя́
-
16 секрет
I1) секре́т, -у; ( тайна) таємни́цядержа́ть в \секрет те — трима́ти (держа́ти) в таємни́ці (в секре́ті)
замо́к с \секрет том — замо́к з секре́том
не де́лать \секрет та из чего́ — не роби́ти таємни́ці (секре́ту) з чо́го
не \секретт для кого́ — не таємни́ця (не секре́т) для ко́го
под больши́м \секреттом — під вели́ким секре́том, при вели́кій таємни́ці
по \секрет ту (под \секрет том) сказа́ть — по секре́ту (під секре́том) сказа́ти
2) воен. секре́тII фиоиол.секре́т, -у -
17 мат
плетёнка)I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].II. Мат -1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).* * *I шахм.и пр. мат, -аII( половик) ма́та; ма́ткаIII(матовость; шероховатость) мат, -уIVVкрича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т
( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я -
18 налёт
1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].* * *1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -ус \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком
2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́3) мед. наліт -
19 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
20 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
См. также в других словарях:
том — том, а, мн. ч. а, ов … Русский орфографический словарь
том — том/ … Морфемно-орфографический словарь
Том — Том: Том отдельная книга тематического издания книг, книга как единица счёта. В компьютерах: Том, или логический диск часть долговременной памяти компьютера, рассматриваемая как единое целое для удобства работы.. Том (компьютер) … Википедия
Том ям — Том ям, приготовленный в Бангкоке. Том ям (лаос. ຕົ້ມຍຳ [tôm ɲam]; тайск. ต้มยำ, [tôm jam]) название двух похожих супов род … Википедия
том — а, м. tome, лат. tomus. 1. Часть какого л. сочинения, собрание сочинений, издания, составляющие отдельную книгу. БАС 1. [Критициодиус :] На песнь .. Прости, мой свет я сочинил критику в двенадцати томах in folio. На трагедию Хорева сложил шесть… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
том — См. часть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. том книга, часть, томик, фолиант, томище, томишко, книжка, волюм Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ТОМ — (Thorn) Рене Фредерик (р. в 1923) французский математик и философ, создатель математической теории катастроф. Т. профессор Университета Страсбурга, член Парижской Академии наук с 1976. Основные направления научных интересов алгебраическая… … История Философии: Энциклопедия
ТОМ — (фр. tome, от греч. tomos отрезок). Часть книги, сочинения в отдельном переплете. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ТОМ отдельная книга к. н. сочинения или сочинений одного автора; вообще книга.… … Словарь иностранных слов русского языка
том — Структурная часть многотомного или продолжающегося издания, представляющая собой самостоятельно оформленную печатную единицу, имеющую свое заглавие и/или номер. Примечание Различаются сборный том, который обычно является завершающим и содержит… … Справочник технического переводчика
ТОМ — территориальный отдел милиции ТОМ танк охладитель молока Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ТОМ труднодоступная и отдалённая местность образование и наука, РФ Источник:… … Словарь сокращений и аббревиатур
ТОМ — 1. ТОМ, тома, мн. томы, томов, и тома, томов, муж. (греч. tomos Отдел). Отдел какого нибудь сочинения, издания, составляющий отдельную книгу. Полное собрание сочинений Ленина в тридцати томах. Настоящий словарь составляет четыре тома.… … Толковый словарь Ушакова
