с+трёх+до+пяти

предл. с род. п. и нар.

1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;

2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;

3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).

* * *

1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́

2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло

3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі

чего предл.

1) поблизу, близ, близько, край, коло, біля чого. [Старий зупинився близ нього. Живемо близько вас. Край віконця. Біля того місця];

2) (около, приблизительно) з, близько. Близ пяти пудов - пудів із п'ятеро. [Близько двох годин].

* * *

предл. с род. п.

1) поблизу́, бли́зько, ко́ло, бі́ля, край, окра́й, недале́ко

2) ( приблизительно) диал. прибли́зно (скі́льки), бли́зько, ко́ло, бі́ля; неподалі́к

1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;

2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;

3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;

4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;

5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;

6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;

7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;

8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;

9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;

10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.

* * *

1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов

2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)

и Изо предл. с род. пад.

1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;

2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.

* * *

предл. с род. п.; тж. изо

капнуть и Кануть

1) (падать каплями) капати (-паю, -паєш и каплю, -плеш, -плють), капнути, крапати (-паю, -паєш и -плю, -плеш), крапнути, (иногда: о дожде, крови) цяп(к)ати, цяпнути и цянути, (о слезах, крови иногда) канути, сов. канути; (учащённо, беспрерывно) капотіти, крапотіти, ляпотіти, цяпотіти. [Чую сльози на моє лице капають, капають (Грінч.). Дощик, дощик капає дрібненько (Пісня). Дощик крапле (Рудч.). Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле (Пісня). Капле кровця у криницю (Рус. Дн.). Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка). Кровцю пустила - кровця цяпала; де кровця цяпне, церковця стане (Kolb.). Ой зоре, зоре! - і сльози кануть (Шевч.). З палаша кровця кане (Голов.). Дощик, дощик, аж із стріхи капотить (Пісня). З стріхи ляпотить (Грінч. III). День і ніч дощі холодні б'ють о вікна, цяпотять (Франко)]. Пот -пал с его лица - піт капав йому з лиця. С кровли -плет - з стріхи капає, капле. Свеча -ет - свічка капає. Над нами не каплет - на голову нам не тече; дощ не йде;

2) -пать, капнуть что (лить по капле) - капати, капнути що у що, куди. -пай лекарство по пяти капель в ложечку воды - капай ліки по п'ять крапель у ложечку води;

3) (пропускать сквозь себя капли) протікати, текти. Крыша, потолок -плет - дах, стеля протікає, тече.

* * *

несов.; сов. - к`апнуть

1) мішок (-шка), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-тистипудовый) лантух (-ха), (вост.) чувал (-да), (малый) торба, торбина; (большой кожаный, пров.) гурара. [Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою (Номис). Збувся батько лиха: збувся грошей з міха (Номис). Украв торік лантух жита з току (Коцюб.). Не сиплеться зерно з чумацьких чувалів дощем золотим (Олесь). Стоїть дід з торбою на плечах (Коцюб.). На кождому через плечі висить по торбині (Рудан.). У їх мода була перевозити крам у шкуратяних гурарах (Яворн.)]. Бумажный -шок - паперяний мішечок (-чка), паперяна торбинка. Денежный -шок - калита, калитка; (перен. ещё) мішок з грішми; срв. Мошна. Дорожный -шок - (по)дорожній мішок, -ня торбина (двойной: через плечо или седло) сакви (-ков), бесаги (-гів). Каменный -шок - тюремна (в'язнична) камера; тюрма. Платье пошито, сидит -шком - убрання (женское ещё: сукня, плаття) пошито мішком, наохляп стоїть. [Матерія гарна, а пошито - мішок- мішком (Л. Укр.). На ній плаття наохляп стоїть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке не утаишь - см. Шило;

2) анат., биол. - мішок, мішечок (-чка), торбинка. -шки анальные, голосовые - торбинки (-нок) анальні, голосові. -шок желточный, слёзный - мішок жовтковий, слізний. - шок зародышевый - зародковий міхурець (-рця). -шок пыльцевой - пилковий мішечок;

3) см. Мех 2;

4) (мех на шубу) см. Мех 1б;

5) техн. - (в фермах) закапелок (-лка); (в мельничн. крыле) пазуха;

6) (мешковатый человек) лантух (м. р.), лантушка (ж. р.), вайло (общ. р.); срв. Мешковатый 2. [Ото ще лантушка - аж дивитися нудно, як вона танцює! (М. Грінч.)]. Он настоящий -шок - він справжній лантух.

* * *

1) мішо́к, -шка́; ( большой) ла́нтух, міх; (небольшой; котомка) клу́нок, -нка, клума́к, -а

2) (перен.: о неповоротливом человеке) мішо́к, ла́нтух

3) воен. мішо́к

4) зоол., бот. мішо́к

1) (сов. навесить) - а) навішувати, навісити, начі[е]плювати, начепити, (о мног. или во мн. местах) понавішувати, поначі[е]плювати що на що; срв. Навешать 1. -вать картины на стены - навішувати картини на стіни. -сить дверь - навісити (начепити) двері. [Треба навісити двері на завіски (Сл. Ум.)]; б) (выпускать крышу навесом) навішувати, навісити, звішувати, звісити, напускати, напустити, припускати, припустити покрівлю (дах). -сить крышу пошире навесом - пустити дах на ширший підшалівок, припустити підшалівок;

2) (сов. навешать) наважувати, наважити, (о мног. или многим) понаважувати чого (кому). -шал сахару пяти покупателям - понаважував цукру п'ятьом покупцям. Навешивающийся, прлг. - нависний, звисний. Навешенный -

1) навішений, начеплений, понавішуваний, поначі[е]плюваний;

2) навішений, звішений, напущений, припущений. Навешанный - наважений, понаважуваний. -ться -

1) навішуватися, навіситися, понавішуватися, начі[е]плюватися, начепитися, поначі[е]плюватися; бути навішуваним, навішеним, понавішуваним, начі[е]плюваним, начепленим, поначі[е]плюваним. Ставни -тся - віконниці навішуються (начі[е]плюються);

2) навішуватися, навіситися, звішуватися, звіситися, напускатися, напуститися; бути навішуваним, навішеним, звішуваним, звішеним, напущеним;

3) (нагибаться) нахилятися, нахилитися, звисати, звиснути, (о мног.) понахилятися, позвисати, назвисати. Не -вайся на перила - не нахиляйся (не звисай) на поручні (диал. на поренчата);

4) наважуватися, бути наважуваним, наваженим, понаважуваним.

* * *

отбросить и отбросать

1) см. Откидывать. -сить неприятеля - відігнати (відкинути, відперти) ворога. -сьте эти пустые затеи - киньте (облиште) ці дурні витівки. - брось от пяти три - відкинь (відрахуй, відлічи) від п'ятьох три;

2) (свет) відбивати, відбити світ, відсвічувати, відсвітити, (тень) кидати, кинути тінь (тіни). [Дерево кидає від себе тінь. Місяць відбиває від себе сонячний світ]. Зеркало -сило луч света - люстро (дзеркало) відбило промінь світа. -вать что - відкидати що, кидатися чим. [Ідеалами, принципами кидались, як непотрібним шматтям]. Отброшенный - відкинений, відкинутий; (о свете) відбитий. -ся - см. Откидываться, -нуться; (о тени) падати, впасти; (о свете) відбиватися, відбитися.

* * *

несов.; сов. - отбр`осить и отброс`ать

позже пізніш(е), (после) опісля, навпослі. Приходите -нее - приходьте пізніш(е). Немного -нее - трохи пізніш, трохи згодом. Гораздо -нее - значно (далеко) пізніш. Как можно -нее - як-найпізніш(е), що-найпізніш, як мога пізніш. -нее обыкновенного - пізніш, як (ніж) звичайно. Не -же пяти часов - не пізніш п'ятої години; не пізніш, як о п'ятій годині (як у п'ять годин). -нее всего - найпізніше. Он пришёл -же всех - він прийшов пізніш від усіх, він прийшов останній.

* * *

см. позже

прекратиться припинятися, припинитися, переставати, перестати, перериватися, перерватися, (приостанавливаться) перепинятися, перепинитися, перейматися, перейнятися, (утихать) стихати, стихнути, ущухати, ущухнути, унишкнути(ся), (о мног.) поприпинятися, попереставати, поперериватися и т. д. [Рух не тільки не припинився, а ще дужчий став (Доман.). Позви за землі перестали (Єфр.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Кон.). Перервалися ваші лекції (Крим.). Дощі без перестану, вже пора-б їм і внишкнутися (Грінч.)]. Разговор -тился - розмова припинилася. Дождь -тился - дощ перестав (ущух, пере(й)нявся). Весь род його -тился - увесь (усенький) рід його перевівся. Война не -щалась в продолжение пяти лет - війна не припинялась (аж) п'ять років. -тилась возможность кому делать что - (описат.) увірвалось (вже) кому, увірвалася нитка (бас) кому робити що. [Вже Терешкові ввірвалась нитка верховодити (Кв.)]. Ни на миг не прекращающийся - невгавуч[щ]ий, невгавний, невсипущий. [Туга невсипуща].

* * *

несов.; сов. - прекрат`иться

1) припиня́тися, припини́тися; диал. запиня́тися, запини́тися; ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися, несов. скінчи́тися; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; диал. (несов.: успокаиваться) угава́ти; (о ссоре, шуме) ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися; (о буре, дожде, пожаре) ущуха́ти, ущу́хнути

2) ( закрываться) закрива́тися, закри́тися

продовження, протяг, дальший тяг (-гу), провадження чого. [Продовження роду. Нове українське письменство було дальшим протягом того літературного процесу, що в головах у себе має тисячолітню традицію (Єфр.). Дальший протяг національної суперечки (Грінч.). У камері, що була мов-би протягом коридору (Корол.). Застиглі погляди й загадкові слова здавались мені дальшим тягом якогось недоладнього сна (Корол.)]. -жение работы - продов-ження праці, провадження при ці далі, -же ниє отпуска, срока, перемирил - продовження відпустки, терміну, замирення. -жение линии - продовження лінії. -жение разговора - продовження розмови, провадження далі розмови. -жение войны - продовження війни, (состояние) тривання війни. -жение впереди, в следующем номере, следует - далі буде. Дальнейшее -жение - дальше продовження, дальший протяг. В -жение (в течение) чего - протягом, на (в) протязі, впродовж, встяж чого (книжн.-лит. формы), через що, крізь що; срв. Впродолжение. [Коли-б можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом (Чуб.). Палка суперечка про календар не вгасає через цілий XVII в. (Н. Р.). Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. В -жение времени - протягом, встяж часу. В -жение нескольких веков - протягом (на протязі) кількох віків, через кілька віків. В -жение пяти часов - протягом п'ятьох годин или п'ять, годин. В -жение целого дня - на протязі цілого дня, через цілий (увесь) день или цілий (увесь) день. Он работал в -жение всего лета - він працював усе літо, через усе літо, протягом цілого літа. Во всё -жение этого процесса, этой зимы - на всьому протязі цього процесу, цієї зими, через увесь процес, через усю зиму или усю зиму. На -жении - см. Протяжение.

* * *

1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;

2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];

3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;

4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;

5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.

* * *

1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто

2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро

3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо

(о школе) п'ятирічка (-чки).

* * *

1) п'ятирі́чка, п'ятилі́тка

2) ( в возрасте пяти лет) п'ятилі́ток, -тка

1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́лія

2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку

3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у

4) ( в научной классификации) рід

5) грам. рід