сілком

матем. абсолю́тно

цілком, сповна, до повної повні, повною (всією, цілою) мірою. [Його вимагання я завдовольнив цілком. Гроші виплачено сповна. Розплатився повною мірою. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (Куліш)]. Отослать деньги -тью - відіслати гроші сповна. Он удовлетворён -тью - його завдоволено цілком (сповна). Удовлетвориться -тью - завдовольнитися цілком, ущерть.

* * *

(цілком) певний, (цілком) правдивий, достометний, віри годний, вірогідний, (проверенный) перевірений. [Маємо певні свідчення, що це було так. Вірогідні написания букви «і» замість «о» починаються з XIV - XV в. (Крим.). А це правдива чутка? Цілком віри годна. Це-ж гіпотези, а не перевірені факти].

* * *

нрч. нормально (обычно) звичайно. Совершенно -но - цілком нормально, нормальнісінько. Он ведёт себя совершенно -но - він поводиться цілком нормально (нормальнісінько), він поводиться, як цілком нормальна (нормальнісінька) людина.

* * *

сливе и сливи(нь), майже, (гал.) май, праве, так як, (чуть не) мало не, трохи не, як не, мало що не, замалим не, (без малого) безмаль (не), без трошки. [Павла вона сливе й не бачила (М. Вовч.). Дивився на неї майже несвідомо (Кониськ.). Стали ми оба май у посліді (Федьк.). Сам як не в слід за ними пішов (Свидн.). Матери своєї я так як і не зазнала, бо мені було півгода, як вони померли (Звин.). Ну це так як і готова хата, тільки побілити треба (Звин.). Вже-ж Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. -чти ничего - сливе (майже) нічого. -чти никогда - сливе (майже) ніколи. -чти нигде - майже ніде, мало де. -чти все - майже все, мало не все. [Гроші мало не всі розтринькав (Куліш). Мало не всю ніч не спав (Липовеч.). Мало не всі чули (Липовеч.)]. -чти совсем, вовсе - майже зовсім (цілком), мало не зовсім, мало не цілком. [Пісні та думи про козаків та гайдамаків позникали з народньої пам'яти мало не цілком (Грінч.)]. Он -чти разорён - він мало (замалим) не зруйнований, він майже зруйнований. -чти всегда в этом ошибаются - сливе завсіди (сливе раз-у-раз) в цьому помиляються. -чти каждый день - сливе (майже) що-дня, мало не що-дня. -чти везде - майже всюди (скрізь), мало не всюди, мало не скрізь. -чти двадцать - безмаль не двацять.

* * *

предаться

1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;

2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];

3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.

* * *

несов.; сов. - пред`аться

1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)

2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)

3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися

техн. вышива́ть (шёлком, золотом), шить (золотом, серебром, шёлком - ещё)

1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;

2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -

1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);

2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.

* * *

1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;

2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -

1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);

2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.

* * *

1) гора́

2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

(цілком) певно, (цілком) правдиво, достометно, вірогідно.

* * *

нрч. навідріз, (решительно) рішуче, (совершенно) цілком. [Сказав наодріз, що не дасть (Сл. Ум.)]. Отказать -рез - цілком відмовити, відмовити як відрізати.

* * *

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

1) (набело) начисто. Переписать -то - переписати начисто. Дом вчерне достроен, но ещё не отделан -то - будинок начорно добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано, не оброблено) начисто;

2) (наотрез) навідріз, (решительно) рішуче, (совершенно) цілком. -то отказать кому в его просьбе - цілком відмовити кому на його прохання;

3) (напрямик) на(в)прямець, навпрямки, прямцем, навпростець. Скажу тебе -то, что ты поступил дурно - скажу тобі навпрямець (навпрямки), що ти вчинив погано;

4) (дочиста) начисто, геть-чисто, геть усе, усе чисто, (дотла) до решти, до-ноги, у-пень, до- ща(д)ку, (полон.) до-щенту, (без остатка) без остачі. [Вигубили їх усіх начисто (до-ноги) (Київщ.). Виїв борщ начисто (без остачі) (Київщ.)]. Всё -то съедено - геть усе (усе чисто) поїд(ж)ено. -то разорить кого - до-щадку (у-пень, до-щенту) зруйнувати кого.

* * *

1) ( набело) на́чисто

2) (полностью, целиком) цілко́м; на́чисто; (окончательно, решительно) рішу́че; ( наотрез) навідрі́з, наодрі́з

3) ( дочиста) геть-чисто́, у́се чи́сто; ( дотла) до ре́шти, доще́нту; на́чисто

4) ( откровенно) відве́рто, щи́ро

непевний, не цілком певний, неправдивий, не цілком правдивий, не гідний віри, невіро[и]гідний. [Історик повинен усі джерела перевірити, одкинути все віри негідне (Рада)].

* * *

полон

1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;

2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;

3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;

4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;

5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].

* * *

1) по́вний, по́вен, -вна, -вне

2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий

3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий

1) я́сно, зрозумі́ло, скла́дно; до ладу́, дола́дно

2) ( со знанием дела) із знання́м спра́ви; ( как следует) то́лком, з то́лком

1) (разумно, дельно) до ладу́, до ді́ла; до пуття́, то́лком; ( ясно) я́сно; ( складно) дола́дно; ( без шуток) без жа́ртів; ( настойчиво) пи́льно, наполе́гливо

2) ( как следует) то́лком

нрч. цілком, зовсім; до краю, до-щадку, (полон.) до-щенту, у-щент. Дом отделан уже -во - будинок уже цілком (зовсім) опоряджено. Он -во разорился - він до краю (у-щент, до-щадку, до-щенту) зубожів, він зійшов на старця, (ирон.) він скапцанів.

нрч. повно, до повна, (до самых краёв) повно по самі вінця, (вровень с краями) повно вщерть, (вполне) цілком, цілковито, до краю. Полным -но - повно-преповно, повнісінько, цілком повно.

нрч. непевно, не цілком певно, неправдиво, не цілком правдиво, невіро[и]гідно.