Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

существование

  • 1 существование

    1) існува́ння

    жа́лкое \существование ние — животі́ння, ни́діння

    2) см. существо 1), 2)

    Русско-украинский словарь > существование

  • 2 существование

    матем.
    існува́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > существование

  • 3 существование

    матем.
    існува́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > существование

  • 4 прозябать

    прозябнуть
    I. 1) (о семени: прорастать) кільчитися, накільчитися, проростати, прорости, (во множ.) покільчитися, понакільчуватися, попроростати;
    2) (влачить жалкое существование) нидіти (-дію, -дієш), животіти, скніти, скліти, гибіти, дні терти, капаріти, хиріти, чевріти, чучверіти. [Нидієте, а не живете (Мирн.). Їй треба волі, инакше буде нидіти, не жити (Л. Укр.). Тяжкі обставини, серед яких довелось животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Хто не сіє, той скліє (Номис). Держать ото мене на цепу, лежу я та гибію (Мирн.). Не живе, тільки дні тре (Номис). Не живеш, а капарієш (Липов. п.)].
    II. Прозябать, прозябнуть - мерзнути, змерз(ну)ти, промерзати, промерзнути; (о мног.) померзнути, попромерзати. [Ізмерз, як пес].
    * * *
    несов.; сов. - проз`ябнуть
    1) ( в семени растения) пророста́ти, прорости́, попророста́ти, кі́льчитися, покі́льчитися; (расти, произрастать) рости́ и зроста́ти, ви́рости
    2) (несов.: влачить жалкое существование) животі́ти, ни́діти, скні́ти

    Русско-украинский словарь > прозябать

  • 5 бытиё

    буття. [Як не було ще нічого: буття й небуття. - Внутрішнє буття]. Вызвать к бытию - викликати до буття, появити [І я, дивившися на вашу пишну вроду, склонився перед тим, хто появив природу (Сам.)].
    * * *
    1) буття́
    2) ( существование) буття́; існува́ння, життя́

    Русско-украинский словарь > бытиё

  • 6 влачить

    волочити, волокти, тягти. [Волочити кайдани]. Влачить жалкое существование - животіти, нидіти, волочити (тягти) мізерне животіння.
    * * *
    волочи́ти, волокти́; ( тянуть) тягти́, тягну́ти

    \влачить жа́лкое существова́ние — перен. [ледве] животі́ти, ни́діти, злидарюва́ти

    \влачить око́вы — нести́ пу́та

    Русско-украинский словарь > влачить

  • 7 мелочной

    1) (относящ. к мелочи) дріб'язковий; (о товаре) дрібний. -ная лавка - крамниця в дрібним крамом. -ная продажа - дрібний продаж (-жу); (розничная) роздрібний продаж, продаж на роздріб, уроздріб. -ной товар - дрібний крам (-му), дріб'язок; срв. Мелочь 1. -ная торговля - а) дрібний торг, дрібна торгівля, (розничная) роздрібна торговля, торг на роздріб, уроздріб; б) (лавка) дрібноторговля, крамниця з дрібним крамом. -ной торговец - дрібний крамар (-ря);
    2) (пустяковый) дріб'язковий, дріб'язний, дріб'язкий, дрібничковий, дрібницький, дрібний. [Дріб'язковий характер полеміки (Єфр.). Дрібні сварки (Ніков.). Дрібні, непотрібні слова (Коцюб.)]. -ные счёты - дріб'язкові (дрібні) рахунки (-ків). -ное (погрязшее в мелочах) существование - дріб'язне (дрібницьке) життя (животіння). [Вона чула передсмак усіх дрібних спліток дріб'язного життя татарської жінки (Коцюб.). Гидотність дрібницького животіння (Н. Рада)]. -ной человек - дріб'язкова людина, (с назойливостью) дріботун (-на), -тунка. [Дріботун, - до всього йому свого носа треба, хоч-би там яка дурниця була (Кониськ.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > мелочной

  • 8 наживаться

    нажиться
    1) (стр. з.) наживатися, бути наживаним, нажитим, понаживаним и т. п.; срв. Наживать. [Надбане і на дочок, і на синів: є що з'їсти й спити (Грінч.). І жіноче, і дівоче, і все, що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)];
    2) (разживаться) наживатися, нажитися, розживатися, розжитися, багатіти, забагатіти, (диал.) наскарблятися (несов.). [На тих волах він дуже наживсь (Звин.). Розживавсь багатством лях за козацькими плечима (Франко). Забагатів торгуючи (Київ). Корчми вони взяли, порон теж у їх руках, - наскарбляються (Канівщ.)];
    3) (досыта) наживатися, нажитися, набуватися, набутися, попожити, (досхочу), (о мног.) понаживатися; (влача существование) наживотітися; (в определ. помещении, месте) намешкатися, насидітися, надомуватися; (припеваючи) нарозкошуватися; (с горем пополам) набідуватися, нагорюватися; срв. Жить. [І хоч я жив, то все-ж я не нажився (Франко). Ні я нажилася, ні я набулася (Пісня)].
    * * *
    несов.; сов. - наж`иться
    1) нажива́тися, нажи́тися, попожи́ти
    2) страд. несов. нажива́тися; набува́тися

    Русско-украинский словарь > наживаться

  • 9 нищета

    (в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.
    * * *
    1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -нів

    впа́вший в \нищета ту — зубо́жілий

    впада́ть, впасть в \нищета ту — убо́жіти, зубо́жіти, доходити, дійти́ до убо́зтва (до зли́днів), впада́ти, впа́сти в зли́дні

    жить в \нищета те́ — жи́ти в зли́днях (в убо́зтві), злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш

    2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво

    Русско-украинский словарь > нищета

  • 10 отрицать

    что заперечувати, відкидати, негувати що. [Заперечує, що він жонатий. Заперечує доведені факти]. -цать существование кого, чего - заперечувати, відкидати існування кого, чого, заперечувати, відкидати кого, що. Срв. Отвергать. Отрицаемый - заперечуваний.
    * * *
    запере́чувати, ( отвергать) відкида́ти

    Русско-украинский словарь > отрицать

  • 11 паразитный

    паразитний, чужоїдний. -ное существование - чужоїдне існування, трутневе існування (Крим.).
    * * *
    парази́тний

    парази́тные то́ки — эл. парази́тні стру́ми

    Русско-украинский словарь > паразитный

  • 12 рушиться

    1) вали́тися, -литься, зава́люватися, -люється, розва́люватися; ( падать) па́дати; ( разрушаться) руйнува́тися, -ну́ється

    стена́ \рушиться тся — стіна́ ва́литься (зава́люється, па́дає)

    2) (перен.: прекращать существование, распадаться) руйнува́тися; (о надеждах, иллюзиях) ги́нути, пропада́ти

    \рушиться шатся пла́ны — руйну́ються пла́ни

    3) страд. руйнува́тися; розва́люватися; вали́тися; пору́шуватися, -шується; лама́тися; шеретува́тися, -ту́ється

    Русско-украинский словарь > рушиться

  • 13 Повлачить

    поволочити, поволокти, потягти що. -чить жалкое существование - поживотіти, понидіти, (долго) попонидіти.

    Русско-украинский словарь > Повлачить

  • 14 Провлачить

    проволочити, проволокти, протягти що; (некоторое время) проволочити, проволокти, протягти, перетягти якийсь час. -чить жалкое существование - проживотіти, пронидіти.

    Русско-украинский словарь > Провлачить

См. также в других словарях:

  • существование — Существование …   Словарь синонимов русского языка

  • СУЩЕСТВОВАНИЕ — (позднелат. ex(s)istentia, от лат. ex(s)isto существую) филос. категория, выражающая одно из фундаментальных свойств бытия. Во многих учениях С. является синонимом бытия. Впервые термин «С.» появился в схоластической философии в паре… …   Философская энциклопедия

  • Существование — Существование (лат. exsistentia/existentia от exsisto/existo выступаю, появляюсь, выхожу, появляюсь, возникаю, происхожу, оказываюсь, существую[1])  аспект всякого сущего, в отличие от другого его аспекта  сущности. В отличие… …   Википедия

  • существование — См. бытие, жизнь вести жалкое существование, влачить жалкое существование, кончить земное существование, отравлять существование... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999.… …   Словарь синонимов

  • СУЩЕСТВОВАНИЕ — СУЩЕСТВОВАНИЕ, существования, ср. 1. только ед. Жизнь, бытие. «Великим подспорьем всего его существования, неизменным товарищем и другом была ему его тетка.» А.Тургенев. «Есть много средств сделать человеческое существование постылым.» Салтыков… …   Толковый словарь Ушакова

  • существование —     СУЩЕСТВОВАНИЕ, наличие, реальность, факт, явление     СУЩЕСТВОВАТЬ, быть, иметься, наличествовать, бытовать …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • СУЩЕСТВОВАНИЕ — 1) в истории философии понятие, обозначавшее наличное бытие вещи, которое, в отличие от сущности, постигается не мышлением, но опытом.2) Центральная категория экзистенциализма …   Большой Энциклопедический словарь

  • СУЩЕСТВОВАНИЕ — Характерно, что дискуссия о существовании, в которой принимали участие все видные философы и логики того времени Рудольф Карнап, Алонзо Черч, Уиллард Куайн, разгорелась во время второй мировой войны. Скорее закономерно, чем парадоксально, что… …   Энциклопедия культурологии

  • СУЩЕСТВОВАНИЕ — СУЩЕСТВОВАНИЕ, я, ср. 1. см. существовать. 2. Жизнь, бытие. Средства к существованию. Влачить нищенское с. Борьба за с. (за то, чтобы выжить). Отравить кому н. с. (помешать жить, нарушить покой, сделать жизнь несносной). Толковый словарь Ожегова …   Толковый словарь Ожегова

  • существование — атрибут объекта (# ситуации). ↓ квантор существования (матем). | теорема существования (матем). модальные отношения. ВОЗМОЖНОСТЬ, некоторый условие, истинность, правильность, обоснование, содержание …   Идеографический словарь русского языка

  • существование — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? существования, чему? существованию, (вижу) что? существование, чем? существованием, о чём? о существовании 1. Существованием называется чьё либо пребывание в состоянии активной жизнедеятельности.… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»