-
61 понюшка
жbir çitmik / bir fiske (enfiye)••пропа́сть / поги́бнуть ни за поню́шку табаку́ — güme / pisi pisine gitmek
пострада́ть ни за поню́шку табаку́ — okkanın altına gitmek
-
62 предпочитать
несов.; сов. - предпоче́стьyeğlemek, yeğ tutmak, seçmek, tercih etmekя мог сказа́ть, но предпочёл промолча́ть — söyleyebilirdim söylememeyi yeğ tuttum
-
63 присаживаться
несов.; сов. - присе́стьoturmak; ilişmekприса́живайся! — buyur otur!
-
64 приседать
несов.; сов. - присе́сть( на корточки) çömelmek -
65 проклинать
несов.; сов. - прокля́стьlanetlemek, lanet okumak / etmek, beddua etmek, ilenmekпроклина́ть (свою) судьбу́ — kaderine lanet okumak
будь он про́клят! — ceddine lanet!
-
66 пропадать
несов.; сов. - пропа́сть1) kaybolmak, yitmek; sır olmakмои́ часы́ так и пропа́ли — saatim sır oldu gitti
2) ( переставать появляться) (göze) görünmemek, görünmez olmakты совсе́м пропа́л! — hiç görünmüyorsun!
где ты пропада́л?! — nerelerdeydin yahu?!
3) ( исчезать из виду) gözden kaybolmak4) ( погибать) mahvolmak; hapı yutmak; yanmak; gitmekпосе́вы пропа́ли из-за за́морозков — ekinler dondan yandı
е́сли опозда́ешь, твой биле́т пропаде́т — gecikirsen biletin yanar
из-за тебя́ пропа́ло два ли́тра молока́ — senin yüzünden iki kilo süt ziyan oldu
пропа́ли твои́ де́ньги! — yandı senin paran!
ни за что пропа́л па́рень! — pir yoluna gitti çocuk!
я пропа́л! — mahvoldum! yandım!
5) ( утрачиваться) kesilmekу меня́ пропа́л аппети́т — iştahtan kesildim
у неё пропа́ло молоко́ (о кормящей матери) — sütü kesildi
6) (проходить бесполезно, безрезультатно) boşa gitmek, ziyan olmak, heder olmakу меня́ пропа́ло два дня — iki günüm boşa gitti / heder oldu
пропа́ло 20 уче́бных часо́в — 20 ders saati heba oldu
-
67 прямо
1) doğruна э́том уча́стке доро́га идёт пря́мо — bu kesimde yol doğru gider
2) ( без наклона) dik, doğruдержа́ться в седле́ пря́мо — at üstünde dik durmak
стой пря́мо! — doğru dursana!
3) ( непосредственно) dolaysızca, doğrudan (doğruya)пря́мо или ко́свенно — doğrudan ya da dolaylı olarak
они́ спа́ли пря́мо на земле́ — düpedüz toprağa yatmışlardı
отту́да мы пошли́ пря́мо домо́й — oradan doğruca eve gittik
пря́мо с доро́ги (не отдыхая, сразу по прибытии) — ayağının tozu ile
попа́сть пря́мо в цель — direkt isabet kaydettirmek
переда́ча ведётся пря́мо со стадио́на — yayın stadyumdan naklen yapılıyor
4) ( откровенно) açık (açık)говори́ пря́мо! — açık(ça) söyle!
сказа́ть что-л. пря́мо в лицо́ кому-л. — yüzüne karşı söylemek, yüzlemece söylemek
5) разг. ( просто) düpedüz, bayağıпря́мо сканда́л! — düpedüz skandal!
сложи́лось пря́мо(-таки) парадокса́льное положе́ние — bayağı paradoksal bir durum meydana geldi
6) ( как раз) tamпря́мо у нас над голово́й — tam tepemizde
пря́мо напро́тив шко́лы (нахо́дится) стадио́н — okulun tam karşısı stadyumdur
пря́мо противополо́жное мне́ние — tam karşıt görüş
утвержда́ть пря́мо противополо́жное — tam tersini iddia etmek
их интере́сы пря́мо противополо́жны — çıkarları birbirinin tam karşıtıdır, çıkarları taban tabana zıttır
шаг в пря́мо противополо́жном направле́нии — tam tersine atılan bir adım
разви́тие шло в пря́мо противополо́жном направле́нии — gelişme tam tersi doğrultudaydı
••пря́м-таки — см. прямо 5)
-
68 разъедать
несов.; сов. - разъе́сть1) yemek; aşındırmak2) разг. kemirmek -
69 раскрадывать
несов.; сов. - раскра́стьçalmak, zimmetine geçirmek -
70 расчёт
с1) врз hesap (-bı); hesaplamaрасчёт вре́мени — zaman hesabı
по мои́м расчётам — hesabıma göre, hesabımca
его́ расчёт дово́льно прост — onun hesabı oldukça basit
стро́ить свои́ расчёты на чем-л. — hesaplarını bir şey üzerine kurmak
2) ( уплата денег) ödemeвалю́та как сре́дство междунаро́дных расчётов — uluslararası ödemeler aracı olarak para
3) ( увольнение)4) (польза, выгода) yarar, faydaмне нет расчёта стро́ить дом — ev yapmak hesabıma gelmez
како́й тебе́ расчёт ждать? — beklesen de ne kazanırsın?
5) воен. ekip (-bi), mürettebatно́мер пулемётного расчёта — makineli numara eri
••быть в расчёте с кем-л. — biriyle hesaplaşmış / ödeşmiş olmak / bulunmak
вот мы и в расчёте (с тобо́й / с ва́ми) — fit olduk işte
нам ну́жно вы́йти и́з дому с таки́м расчётом, что́бы попа́сть на вокза́л за 20 мину́т до отхо́да по́езда — trenin hareket saatinden 20 dakika önce gara ulaşabilecek şekilde evden çıkmamız gerek
из расчёта сре́днего за́работка — ortalama ücret temeli üzerinde
принима́ть что-л. в расчёт — hesaba katmak / almak
-
71 себе
разг.а о́н себе́ смеётся — o da gülüyor
пу́сть себе́ е́дет — varsın gitsin
••та́к себе́ — şöyle böyle
-
72 сеть
ж1) ağ2) (дорог, линий связи и т. п.) ağ, şebekeтелефо́нная сеть — telefon şebekesi
железнодоро́жная сеть страны́ — ülkenin demiryol ağları
••попа́сть в чьи-л. се́ти — birinin ağına düşmek
-
73 скамья
жsıra, peyke, bank••попа́сть на скамью́ подсуди́мых — sanık sandalyesine / iskemlesine oturmak
спо́ртом он на́чал занима́ться ещё со шко́льной скамьи́ — spora daha okul sıralarındayken başlamıştı
-
74 сноп
м1) demet, ekin demeti2) перен. demetсноп све́та — ışık demeti
••повали́ться / упа́сть как сноп — külçe gibi yıkılmak
-
75 совпадать
несов.; сов. - совпа́сть1) raslamak, düşmekпра́здник совпа́л с воскресе́ньем — bayram pazar gününe rasladı
2) birbirini tutmak; birbirine uygun düşmek; çakışmak, çakışık olmak тж. мат.их показа́ния не совпада́ют — verdikleri ifadeler birbirlerini tutmuyor
его́ подхо́д к пробле́ме совпада́ет с ва́шим — onun soruna yaklaşımı sizinki ile çakışmaktadır
-
76 соломка
ж, в соч.ка́бы знал, где упа́сть, соло́мки бы подостла́л — посл. kaza geliyorum demez
-
77 спокойно
1) rahatça, rahat rahat; sükunetle; sakin sakin, uslu uslu ( тихо); telaşsız ( без волнения)возмо́жность споко́йно рабо́тать — rahat çalışma olanağı
ему́ споко́йно мо́жно дать се́мьдесят (лет) — bol bol yetmişinde var
споко́йно спать — rahat (bir uyku) uyumak
споко́йно обду́мать что-л. — bir şeyi serin kanla düşünmek
споко́йно отнести́сь к чему-л. — bir şeyi sükunetle karşılamak
он споко́йно пое́л — rahatça yemeğini yedi
челове́ку пое́сть споко́йно не даю́т! — insana ağız tadıyla yemek yedirmiyorlar!
два ме́тра (в высоту́) он взял соверше́нно споко́йно — iki metreyi rahat rahat aştı
2) безл., → сказ. sakinкруго́м всё споко́йно — ortalık sakin
когда́ они́ ушли́, ста́ло споко́йно — onlar çekilip gidince ortalık sakinleşti
3) безл., в соч., → сказ.у меня́ на душе́ споко́йно — içim / canım rahat
споко́йно ли у тебя́ на со́вести? — vicdanın sızlamıyor mu?
-
78 сытно
в соч.сы́тно пое́сть — karnını iyice doyurmak
их сы́тно ко́рмят — doyurucu / gıdalı yemekler alıyorlar
-
79 точка
I ж, врз1) noktaбе́лые то́чки по си́нему по́лю — mavi zemin üzerine beyaz noktalar
обозна́чить что-л. то́чкой на ка́рте — bir yeri harita üzerinde bir nokta ile göstermek
две то́чки (двоеточие) — iki nokta
то́чка с запято́й — noktalı virgül
то́чка опо́ры — физ. dayanma noktası
то́чка кипе́ния — kaynama noktası
то́чка плавле́ния — erime noktası
са́мая высо́кая то́чка горы́ — dağın en yüksek noktası
торго́вая то́чка — satış yeri
2) → сказ., разг. vesselam, yeter; paydosне пойду́ и то́чка! — gitmeyeceğim, vesselam!
••то́чка зре́ния — açı, görüş / bakış açısı
то́чка в то́чку — noktası noktasına
попа́сть в (са́мую) то́чку (угадать) — üstüne basmak
II жсмотре́ть в одну́ то́чку — gözlerini bir yere dikmek
1) ( точение) bileme2) ( на токарном станке) tornalama -
80 угораздить
сов., разг., в соч.чёрт меня́ угора́здил поехать туда́ — şeytana uydum da gittim oraya
его́ угора́здило попа́сть под маши́ну — araba altında kalıp çiğnenmek şanssızlığına uğradı
и как меня́ угора́здило согласи́ться! — ne dedim de razı oldum!
См. также в других словарях:
-сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
-сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін … Український тлумачний словник
нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… … Український тлумачний словник