-
1 рівняння струни
уравне́ние струны́Українсько-російський політехнічний словник > рівняння струни
-
2 twang
1. n1) різкий звук; звук натягнутої струни2) гугнява вимоваto speak with a twang — гугнявити, говорити в ніс
3) розм. щипок4) різкий біль5) дзвінкий удар7) наліт, відтінок, слід2. v1) звучати (про струну)2) перебирати струни3) розм. бренькати, тринькати4) грати (на струнному інструменті)5) гугнявити6) натягувати тятиву7) випускати стрілу (з лука)* * *I [twʒn] n1) різкий, дзвінкий звук ( натягнутої струни)2) носова або гугнява догана ( nasal twang); American twang носова догана американцівto speak with a twang — говорити гугняво /в ніс/
3) різкий більII [twʒn] vtwangs of conscience — уколи /розкаяння/ совісті
1) звучати ( про натягнуту струну)the fiddles twanged — звучали скрипки; видавати або випускати дзвінкий звук
2) перебирати струни; бринькати; грати ( на струнному інструменті)3) гугнявити; говорити ( небагато) в ніс4) натягувати тятиву; випустити стрілу ( з лук)5) пульсувати, битися; дригатися, сіпатися ( від болю)III [twʒn] nстійкий запах або присмак ( неприємний); наліт, присмак, слід -
3 plunk
1. n2) сильний удар; хлопання (пробки)3) амер., розм. долар2. v1) перебирати струни2) дзвеніти (про струни)3) гепнути (ся), бебехнутися4) амер., розм. стріляти5) різко штовхати; кидати; сильно ударити* * *I [pleçk] n2) сильний удар; хлопання ( пробки)3) cл. доларII [pleçk] adv1) із дзенькотом, лунко; з буханням, зі шльопанням2) точно, прямо, саме, як разIII [pleçk] v1) перебирати струни; дзенькати, дзвеніти (про струну гітари, банджо); задзвеніти2) плюхати, шльопати; шпурляти; викладати ( plunk down); плюхнутися, бухнутися; шльопнутися ( часто plunk down)3) cл. стріляти4) ( for) виступати (за кого-небудь, що-небудь); підтримувати (кого-небудь, що-небудь) -
4 настраивать
настроить1) (строение) - см. Надстраивать;2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -1) см. Надстроенный;2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;3) нароблений, накоєний, наброєний;4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -1) см. Надстраиваться;2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.* * *I несов.; сов. - настр`оить1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -дишII несов.; сов. - настр`оить1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити -
5 pluck
1. n1) смикання; сіпанняto give a pluck at smth. — потягти (смикнути) за щось
2) лівер; потрух3) сміливість, відвага, мужність4) провал (на екзамені)5) фот. чіткість зображення2. v1) зривати, збирати2) щипати, висмикувати3) сіпати, тягти (at, by)4) перебирати, щипати (струни)5) оббирати, ошукувати6) обскубувати (птицю)7) вискубувати (волосся)8) розм. провалювати (на екзамені)9) тягти, волоктиto pluck up (one's) courage (heart, spirits) — набратися хоробрості
* * *I [plek] n1) смикання2) лівер; потрухи3) сміливість, відвага, мужність4) фoтo чіткість зображенняII [plek] v1) зривати, збирати (квіти, ягоди)2) щипати, висмикувати, вискубувати; патрати ( птаха); (at, by) смикати; тягти4) оббирати; обманювати, ошукувати6) тягти -
6 restring
v1) перетягувати (струни)2) перенизувати (намисто)* * *[riː'striç]v1) перетягнути (струни, ракетку)2) перенизати -
7 twingle-twangle
-
8 unstring
v (past і p.p. unstrung)1) знімати (ослабляти) струни2) ослабляти тятиву (лука)3) розпускати (намисто тощо)4) розладнувати (нерви)* * *[en'strin]v( unstrung)1) знімати або ослабляти тятиву, струни2) розпускати ( намиста) -
9 wind
I1. n1) вітерadverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер
cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі
dead wind — лобовий (зустрічний) вітер
the wind was dead against us — вітер дув нам просто (прямо) в обличчя
fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер
wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ
before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром
to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом
wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов
2) повітряний струмінь; потік повітря3) запах, духto get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани
4) перен. чутка, натяк5) диханняsecond wind — спорт. друге дихання
6) пусті слова; базікання; похвальба7) мед. кишкові гази; метеоризм8) (the wind) муз. духові інструменти9) тех. дуття10) вет. тимпаніт; запалwind board — с.г. вітровий щит (сівалки)
wind pollination — бот. вітрове запилення
wind rose — метеор. роза вітрів
wind scale — метеор. шкала Бофорта
wind sleeve — метеор. вітровий конус
wind sprint — спорт. ривок у бігу
wind T — ав. посадочний знак Т
from the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити
to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь
to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг
to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер
2. v1) почути, учути; іти по сліду2) принюхуватися3) примусити захекатися; викликати задишку4) дати перевести дух5) сушити на повітрі; провітрювати6) віяти зерноII1. n1) виток2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина3) оберт4) текст. намотування, намотка2. v (past і p.p. wound)1) витися, звиватися2) мотати, намотувати, обмотувати3) намотуватися, обмотуватися4) обнімати; обвивати5) обвиватися6) петляти (про зайця)7) заводити (годинник; тж wind up)8) підтягувати (струни)9) вертіти, крутити (ручку тощо)to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя
11) жолобитися12) трубити, сурмити; грати на духовому інструментіwind in: to wind in the line — змотати вудку
wind into — вплітати; перен. утиратися
wind off — розмотувати; розкручувати
wind on — текст. намотувати
wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)
to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця
* * *I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
10 twang
I [twʒn] n1) різкий, дзвінкий звук ( натягнутої струни)2) носова або гугнява догана ( nasal twang); American twang носова догана американцівto speak with a twang — говорити гугняво /в ніс/
3) різкий більII [twʒn] vtwangs of conscience — уколи /розкаяння/ совісті
1) звучати ( про натягнуту струну)the fiddles twanged — звучали скрипки; видавати або випускати дзвінкий звук
2) перебирати струни; бринькати; грати ( на струнному інструменті)3) гугнявити; говорити ( небагато) в ніс4) натягувати тятиву; випустити стрілу ( з лук)5) пульсувати, битися; дригатися, сіпатися ( від болю)III [twʒn] nстійкий запах або присмак ( неприємний); наліт, присмак, слід -
11 лютня
лютня (-ні). [Струни лютні, віщі струни, сипте іскри золоті (Вороний)]. Играть на - не - грати на лютні (и на лютню).* * *муз. ист.лю́тня -
12 натягивать
натянуть1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;2) натягнутий и натягнений и т. п.;3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;4) прлг. - см. отдельно. -ться -1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.* * *несов.; сов. - натян`утьнатяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти -
13 уравнение струны
рівня́ння струни́Русско-украинский политехнический словарь > уравнение струны
-
14 уравнение струны
рівня́ння струни́Русско-украинский политехнический словарь > уравнение струны
-
15 chordal
adj1) поет. струнний2) анат. зв'язковий* * *a1) пoeт. струнний2) aнaт. зв'язковий; який стосується зв'язок3) зooл. який стосується, відноситься до спинної струни 4/ кордовий -
16 double-stop
-
17 fret
1. n1) роздратування; хвилювання2) терзання; мучення; гризота3) шумування, бродіння (напоїв)4) pl спазми; кольки5) тех. тертя6) прямокутний орнамент7) архт. різьблена (ліпна) прикраса8) муз. лад (у гітарі тощо)2. v2) роз'їдати, підточувати3) вкриватися брижами; хвилюватися (про воду)4) шумувати, бродити (про напої)5) прикрашати прямокутним орнаментом6) архт. прикрашати різьбленням (ліпленням)* * *I [fret] n1) роздратування; хвилювання3) тex. тертя, стирання; протерте місце4) роз'їданняII [fret] v1) дратуватися; турбуватися, хвилюватися2) дратувати, тривожити, турбувати3) роз'їдати, підточувати; розмивати5) бродити, грати ( про напої)III [fret] n1) прямокутний орнамент; візерунок з пересічних ліній2) icт. сітка для волосся із золотих або срібних ниток, прикрашена дорогоцінним камінням3) apxiт. різьблена або ліпна прикрасаIV [fret] v1) прикрашати прямокутним орнаментом або візерунком з пересічних ліній2) apxiт. прикрашати різьбленням або ліпленнямV [fret] n; муз. VI [fret] v -
18 heartstrings
n; plнайглибші почуття; серцеві струни -
19 pick
1. n1) відбір, вибір2) розм. краща частина (чогось); щось добірне3) зібрана одночасно частина врожаю (фруктів тощо)4) удар (гострим інструментом)to take a pick — ударити, уколоти, уразити
5) гострокінцева кирка; кайло; мотика6) текст. кидок човника7) друк. чорниш8) зубочистка9) карт., розм. бубна; вино, піки2. v1) вибирати, відбирати; підбирати, добирати3) сортувати4) шукати, вишукувати5) клювати; відщипувати; їсти (маленькими кусочками)6) колупати, сколупувати7) довбати, продовбувати; протикати, проколювати; просвердлювати, пробуравлювати; пробивати8) розпушувати землю мотикою9) чистити (ягоди)12) щипати; розщипувати13) пороти, розпорюватиto pick to pieces — розпороти; перен. критикувати
14) амер. грати на струнному інструменті; бренькати; щипати струни15) обкрадати, крастиto pick smb.'s pocket — залізти комусь у кишеню
to pick smb.'s brains — привласнювати чужі думки, скористатися чужими ідеями
17) шпурляти, кидати18) колоти, простромлювати; устромляти, утикатиpick at — придиратися, чіплятися; бурчати, гризти; вертіти в руках, смикати
pick in — збирати, знімати; підмальовувати
pick on — вибирати, відбирати; розм. набридати, надокучати; дражнити
pick out — висмикувати, витягувати; вибирати; відрізняти; розуміти, схоплювати смисл; підбирати на слух; оздоблювати, прикрашати; відтіняти
pick over — відбирати, перебирати
pick up — розпушувати мотикою; піднімати; підбирати; добувати; заїжджати, заходити (за кимсь, чимсь)
I'll pick you up at two o'clock — я заїду (зайду) за вами о другій годині; знаходити; швидко навчитися (чогось); нахапатися знань; спіймати; (знову) знайти дорогу; видужувати, поправлятися; підбадьорювати, підносити настрій
a cup of coffee will pick me up — чашка кави поліпшить мій настрій; познайомитися, завести знайомство
on the way to London he picked up with Bush — по дорозі до Лондона він познайомився з Бушем; амер. прибирати (кімнату); набирати швидкості, розганятися; спорт. випереджати, обганяти; критикувати, лаяти; військ. перехоплювати літак противника; захоплювати судно
to pick up holes (a hole) — критикувати, вишукувати недоліки
* * *I [pik] n1) гостра кирка; кайло; гострий інструмент; льодоруб, штичок льодоруба ( альпінізм)2) = plectrum3) пoлiгp. чорниш; бруд, який залишається на літерах ( при друкуванні)4) дiaл.; кapт. бубни; пікиII [pik] n1) відбір, вибір2) краща частина ( чого-небудь); що-небудь добірне3) зібрана одночасно частина врожаю (ягід, фруктів)4) удар ( гострим інструментом)III [pik] v1) вибирати, відбирати; підбирати; сортувати; відбирати ( руду від пустої породи)2) збирати, знімати (квіти, врожай)3) ( out of) виймати4) шукати, вишукувати5) клювати; їсти маленькими шматочками; відщипувати; їсти6) колупати; сколупувати7) довбати; обколювати; насікати; продовбувати, протикати, пробуравлювати; розпушувати землю киркою8) чистити ( ягоди); общипувати ( птаха); знімати ( м'ясо з кісток); обгризати ( кістку); ретельно обробляти що-небудь9) щипати, розскубувати; розскубуватися; розщипуватися; розпорювати10) cл. грати на струнному інструменті11) обкрадати12) відкривати ( замок) відмичкою13) (at) критикувати, чіплятися; бурчати, гризти ( кого-небудь); тягти, смикати ( руками); чіплятисяIV [pik] n; текст. V [pik] v; діал.1) шпурляти, кидати2) втикати, устромляти -
20 stop
1. n1) зупинка, затримка2) припинення, кінецьto put a stop to smth. — покласти край чомусь
3) пауза, перерва4) зупинка (трамвая тощо)5) коротке перебування (десь)6) перешкода7) пробка, затичка8) пробка, затор (у русі транспорту)9) тех. обмежник, зупинник, стопор, упор10) заборона; вето; ембаргоa stop against smth. — заборона чогось
11) розділовий знакfull stop — а) крапка; б) перен. остаточна зупинка, кінець, крапка
to come to a full stop — перен. дійти до краю; зайти в безвихідь
12) затикання, закривання13) тех. кнопка «стоп»16) тон, манера говорити17) фон. проривний приголосний звук (тж stop consonant)19) відбиття атаки (боротьба)20) гірн. очисна робота21) фот. діафрагма2. v1) зупиняти, затримувати2) зупинятися, стояти (на місці)stop a moment! — стійте!, стривайте!
3) припиняти, закінчувати4) припинятися, закінчуватися5) розм. зупинятися (десь) на нетривалий час; залишатися ненадовго; гостювати6) перервати, примусити замовкнути, зупинитиto stop smb. short — різко перервати когось
7) зупинятися, замовкати; робити паузу (перерву)8) стримувати, утримуватиwhat is stopping you? — що вас стримує?, що вам заважає?
10) призупиняти, затримувати11) блокувати, перегороджувати, перекривати12) перехоплювати (листи тощо)13) гальмувати, затримуватиto stop the press — друк. призупинити друкування газети
15) затикати; замазувати, шпаклювати, заповнювати16) ставити розділові знаки20) мор. стопорити, закріплятиstop away — а) зупинитися; не рухатися; б) бути відсутнім
stop by — амер. завітати, забігти, зайти
stop down — а) закупорювати; б) затемнювати лінзу діафрагмою
stop off — амер. а) зупинитися в дорозі, зробити зупинку; б) покривати запобіжним шаром
stop out — а) покривати запобіжним шаром; б) знову затикати (замазувати)
stop up — а) затикати; б) закорковувати пляшку; в) не лягати спати; г) залишатися в коледжі (університеті)
to stop a bullet — а) дістати кульове поранення; б) бути убитим кулею
* * *I n1) зупинка, затримка2) пауза, перерва3) припинення, кінець5) коротке перебування, зупинка ( де-небудь)6) перешкода; = stopper I 2; затор, пробка ( у русі транспорту); тex. зупинник; обмежник; стопор, упор7) заборона, вето; ембарго; = stop payment9) затикання, закривання10) тex. команда зупинника; кнопка "стоп"11) регістр ( органа); клапан ( духового інструмента); тон, манера говорити13) фон. вибуховий приголосний звук ( stop consonant)14) блокування ( бокс); відбиття атаки ( боротьба)15) фoтo діафрагмаII v1) зупиняти, затримувати; зупинятися; ( з інфінітивом) зупинитися, щоб...2) зупинити, перервати, змусити замовкнути; зупинятися, замовкати; робити паузу, перерву3) ( часто from) утримувати, зупиняти, заважати, не давати; утримуватися ( від чого-небудь); зупинятися ( перед чим-небудь)4) припиняти, кінчати; припинятися, кінчатися5) зупинятися ( на нетривалий час), гостювати (stop off, stop over); залишатися ( stop behind)6) припиняти, призупиняти7) зупиняти, блокувати, перепиняти; перехоплювати ( лист)8) гальмувати, затримувати, зупиняти9) утримувати, віднімати; урізувати10) затикати; зашпаровувати, замазувати, шпаклювати ( stop up)13) мyз. притискати струну ( скрипки); натискати вентиль, клапан ( духового інструмента)14) мop. стопорити, закріплювати15) миcл. застрелити ( птаха)16) фoтo діафрагмувати
См. также в других словарях:
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
струнить — стр унить и струн ить A/A и B/A гл; 151 иск см. Приложение II (разг. проявлять строгость в отношении кого н.) стру/ню и струню/ стру/нишь и струн … Словарь ударений русского языка
Vasyl Yemetz — Vasyl Kostovych Yemetz (15 December or 27 December 1891–6 January 1982) (2 August 1890 4 January 1982) (also went by Wassyl, Vassyl) was born in the village of Sharivka, 40 km from Kharkiv, Ukraine. Son of Kost and Yevdokia (Kurakhovych). Married … Wikipedia
Vasyl' Potapenko — (1886 1934) born in Berezna, Mensk region, Chernihiv province was the guide boy for the kobzar Tereshko Parkhomenko. A a guide boy he was a participant of the ХІІth Archeological congress held in Kharkiv in 1902. He travelled to Halychyna by… … Wikipedia
Сухарев, Олег Евгеньевич — Олег Евгеньевич Сухарев (укр. Олег Сухарєв; род. 24 июля 1976, Каменец Подольский) украинский рок музыкант, вокалист и автор текстов группы «Сами Свои». Живёт в Киеве с 1995 года, лидер группы «Сами Свои» с момента её основания в 1997 г. Вместе с … Википедия
Олег Евгеньевич Сухарев — (укр. Олег Сухарєв; род. 24 июля 1976, Каменец Подольский) украинский рок музыкант, вокалист и автор текстов группы «Сами Свои». Живёт в Киеве с 1995 года, лидер группы «Сами Свои» с момента её основания в 1997 г. Вместе с группой участвовал в… … Википедия
Олег Сухарев — Олег Евгеньевич Сухарев (укр. Олег Сухарєв; род. 24 июля 1976, Каменец Подольский) украинский рок музыкант, вокалист и автор текстов группы «Сами Свои». Живёт в Киеве с 1995 года, лидер группы «Сами Свои» с момента её основания в 1997 г. Вместе с … Википедия
Ткаченко, Георгий Кириллович — Ткаченко Георгий Кириллович Георгий Кириллович Ткаченко Г. К. Ткаченко со старосветской бандурой … Википедия