Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

стремление

  • 1 стремление

    1) пра́гнення; (старание, попытка) намага́ння; ( порыв) порива́ння, пори́в, -у; ( влечение) по́тяг, -у

    \стремление ние к зна́нию — по́тяг до знань

    \стремление ние обели́ть себя́ — намага́ння ви́правдати (обіли́ти) себе́

    2) мат. прямува́ння, набли́ження

    Русско-украинский словарь > стремление

  • 2 жажда

    1) (физиол.: ощущение, позыв к питью) спрага (ув. спрагнота), жажда, жага, жадоба, (ум. жадібка), жада, смага. [А спрагу я гасив з потоків (Грінч.). Дерево в'яне від [з] жаги. Його пекла смага]. Томиться -ждой - на спрагу знемагати. -жда томит - спрага знемагає кого (сов. знемогла). Истомлённый -ждой - спраглий, спрагою знеможений. [Жадібно впиває в себе спрагла душа життя природи (Єфр.)]. Истомиться, околеть от -жды - посмагнути. [Од спеки, духоти - розор, посмагли жаби у болоті (Біл.-Нос.)]. Утолить -жду - вгамувати (наситити) спрагу, жадобу, заспокоїти смагу;
    2) (нравств.: сильн. желание, страстн. стремление) жадоба чого, до чого, спрага до чого, жага чого, жадання чого, прагнення до чого, охочість до чого. [Жадоба життя. Жадоба (жага) помсти. Жадоба панування (жажда власти, господства). Будили жадобу нищити, ламати, бити. Спрага до життя. Жадання правди, жадання загального добра (Єфр.)];
    3) (алчность) см. Жадность 2.
    * * *
    1) спра́га, жага́, згага

    утоли́ть \жажда ду — загаси́ти (утамува́ти) спра́гу (жагу́, зга́гу)

    2) (перен.: страстное желание) жадо́ба, жада́ння, жага́, спра́га; ( стремление) пра́гнення

    \жажда да де́нег — жадо́ба [до] гро́шей

    Русско-украинский словарь > жажда

  • 3 порыв

    1) (физический разрыв) порвання, розірвання, розрив (-иву);
    2) (стремление) порив (-ву), поривання; (ветра) порив, подмух (-ху), (сильный) бурхання (-ня), бирса, хвиля. [Як набіжить бирса, то й млин повалить];
    3) (душевный к чему) порив, поривання до чого. Тщетные -рывы - марні поривання, пориви. Овладевает -рыв чувства (гнева, раскаяния) - пориває чуття (гніву, каяття)].
    * * *
    1) ( ветра) пори́в, -у; ( дуновение) по́дув, -у
    2) (подъём душевных сил, энергии) пори́в; ( стремление) порива́ння; ( увлечение) за́пал, -у
    3) спец. розри́в, -у, пори́в

    Русско-украинский словарь > порыв

  • 4 влечение

    к чему стремление) потяг, порив, поривання, порива, поваб до чого. [Потяг до вищої краси. Непереможний порив серця]. Испытываю влечение к чему - мене тягне, мене пориває до чого.
    * * *
    по́тяг, -у, тя́га, ва́блення; ( склонности) на́хил, -у

    Русско-украинский словарь > влечение

  • 5 вожделение

    пожадливість, жадоба, хтивість. [То свята любов, а не жадоба грішна (Самійл.). Хочеш чарочку? - Я так і затрусився з хтивости].
    * * *
    1) ( сильное желание) жадо́ба, пожа́дливість, -вості, жада́ння, жага́; ( стремление) пра́гнення

    с вожделе́нием — з жадо́бою, з пожа́дливістю, ла́со

    2) ( чувственное влечение) хти́вість, пожа́дливість, хіть род. п. хо́ті

    Русско-украинский словарь > вожделение

  • 6 домогание

    домогательство домагання, допевняння, допоминання, (стремление) змагання.
    * * *
    домага́ння

    Русско-украинский словарь > домогание

  • 7 запрос

    1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);
    2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];
    3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;
    4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];
    5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];
    6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.
    * * *
    1) запита́ння, за́пит, -у
    2) ( о цене) запра́ва

    без \запрос са — без запра́ви, без то́ргу

    3) (требование, спрос) по́пит, -у
    4)

    \запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)

    Русско-украинский словарь > запрос

  • 8 направление

    1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;
    2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];
    3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);
    4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;
    5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.
    * * *
    1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння
    2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

    \направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння

    \направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к

    3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

    литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)

    4) ( о документе) напра́влення

    Русско-украинский словарь > направление

  • 9 охота

    1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);
    2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.
    * * *
    I
    1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у
    2) ( как промысел) мисли́вство
    II
    1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння
    2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься
    3) ( период течки) ті́чка

    в охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та

    Русско-украинский словарь > охота

  • 10 позыв

    хіть (р. хоти), охота, потяг, жадоба до чого. Постоянный -зыв к еде - їстівець (-вця), ненасит (-ту), ненажир (-ру). [Ненажир напав].
    * * *
    1) пози́в, -у; (стремление, влечение) по́тяг, -у
    2) см. зов

    Русско-украинский словарь > позыв

  • 11 попытка

    спроба, спиток (-тку), (старание) захід (-ходу), (усилие) намагання. -тка к побегу - спроба втекти. Делать -тки, сделать -тку к чему, что сделать, чего достигнуть - робити спроби, заходи, вживати заходів, зробити спробу, захід, вжити заходів до чого, що зробити, чого досягти. Он сделал -тку получить это место - він зробив спробу, захід, вжив заходів, (щоб) дістати цю посаду. -тка не пытка, а спрос не беда - купить не купить, а поторгувати можна; утік, не втік, а побігти можна; догнав, не догнав (піймав, не піймав), а погнатись можна.
    * * *
    спро́ба; ( стремление) намага́ння

    Русско-украинский словарь > попытка

  • 12 порывание

    1) ( действие) розри́в, -у; (отношений, связей) порива́ння
    2) (стремление) порива́ння

    Русско-украинский словарь > порывание

  • 13 старание

    стара́ння, запобіга́ння; диал. стару́нок, -нку; ( старательность) стара́нність, -ності; ( стремление) намага́ння

    при всём \старание нии — хоч як стара́юся (стара́вся), хоч як намага́юся (намага́вся)

    приложи́ть все \старание ния — докла́сти всіх зуси́ль (сил)

    с больши́м \старание нием — з вели́кою стара́нністю

    со \старание нием — стара́нно

    Русско-украинский словарь > старание

  • 14 тяга

    1) ( действие) тя́гнення; ( движущая сила) тя́га

    парова́я \тяга — техн. парова́ тя́га

    слу́жба тяги — ж.-д. слу́жба тя́ги

    2) (перен.: тяготение, стремление) по́тяг, -у

    \тяга к зна́ниям — по́тяг до знань

    3) архит. гурт
    4) охотн. тя́га
    5) ( вес) вага́; ( бремя) тяга́р, -я
    6) ( подать) тягло́

    дать (зада́ть) тягу — накива́ти п'я́тами

    Русско-украинский словарь > тяга

  • 15 тяготение

    1) тяжі́ння

    земно́е \тяготение — физ. земне́ тяжі́ння

    2) ( влечение) по́тяг, -у; ( стремление) пра́гнення

    \тяготение к нау́ке — по́тяг до нау́ки

    3) лингв. тяжі́ння

    Русско-украинский словарь > тяготение

  • 16 устремление

    1) ( действие) спрямува́ння, скерува́ння, спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, направля́ння; зве́рнення, зверта́ння; зосере́дження, зосере́джування
    2) ( действие) руша́ння; прямува́ння, простува́ння; напра́влення, направля́ння; порива́ння; порина́ння; спрямува́ння, скерува́ння, спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, направля́ння; зве́рнення, зверта́ння; зосере́дження, зосере́джування; простяга́ння; підняття́, підніма́ння и підійма́ння; підне́сення; порива́ння
    3) (настойчивое стремление к чему-л.) пра́гнення, стремлі́ння; ( влечение) по́тяг, -у; ( порыв) порива́ння, пори́в, -у

    Русско-украинский словарь > устремление

См. также в других словарях:

  • стремление — См. старание …   Словарь синонимов

  • стремление — первичное побуждение, чувственное переживание потребности, тяготение к объекту. В зависимости от меры осознания С. как динамическая тенденция выражается в виде влечения или желания …   Большая психологическая энциклопедия

  • Стремление — см. Влечение, стремление, желание, похоть …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • СТРЕМЛЕНИЕ — СТРЕМЛЕНИЕ, стремления, ср. Настойчивое влечение, решительная направленность к чему нибудь, к достижению какой нибудь цели. Стремление к славе. Дурные стремления. «Натуральную школу обвиняют в стремлении всё изображать с дурной стороны.»… …   Толковый словарь Ушакова

  • стремление —     СТРЕМЛЕНИЕ, погоня, домогательство     СТРЕМИТЬСЯ, тянуться, тяготеть, устремляться, устар. влечься     СТРЕМИТЬСЯ, добиваться, разг. гнаться, разг. гоняться, разг. рваться …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Стремление — мотив , который не представлен субъекту в его предметном содержании, в силу чего на первый план выступает динамическая сторона деятельности …   Психологический словарь

  • СТРЕМЛЕНИЕ — СТРЕМЛЕНИЕ, я, ср. 1. см. стремить, ся. 2. Настойчивое желание чего н. добиться, что н. осуществить; устремлённость к чему н. Душевные стремления. Юношеские стремления. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • СТРЕМЛЕНИЕ — (волж.) главная струя течения на фарватере. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • СТРЕМЛЕНИЕ — англ. aspiration; нем. Bestreben/Streben. Первичное побуждение, чувственное переживание потребности, тяготение к объекту. В зависимости от меры осознания С. (как динамическая тенденция) выражается в виде влечения или желания. Antinazi.… …   Энциклопедия социологии

  • стремление — буйное (В.Иванов); горячее (Тан); жадное (Бальмонт, Андреев); заветное (Надсон); неудержимое (Эртель); неустанное (Фет); неутомимое (Сологуб); пламенное (Круглов); пылкое (Фет); страстное (Мережковский); чистое (Надсон) Эпитеты литературной… …   Словарь эпитетов

  • стремление — обнаруживается стремление • субъект, демонстрация возжелать свободной любви • модальность, стремление время искать • продолжение, модальность, стремление жаждать правды • модальность, стремление желать блаженства • модальность, стремление… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»