-
41 охрана
ж1) koruma, muhafazaохра́на приро́ды — doğayı koruma, doğanın korunması
пра́во на охра́ну здоро́вья — sağlık hakkı
охра́на грани́ц — hudut muhafazası
полк охра́ны — muhafız alayı
пограни́чная охра́на — sınır / hudut muhafızları
вы́ставить охра́ну — nöbetçi(ler) dikmek
-
42 колотушка
-
43 сторожиха
-
44 трещотка
-
45 трещотка
трещоткаж \. (у сторожа) ἡ ροκάνα·2. (о человеке) ὁ φλύαρος·3. тех. τό τρυπάνι. -
46 сторожиха
-
47 трещотка
ж.1) (у сторожа; игрушка) crécelle f2) тех. rochet m, cliquet m3) ( о человеке) разг. crécelle f, moulin m à paroles* * *n1) gener. claquette, cliquette, crécelle2) colloq. pie3) liter. perruche4) eng. cliquet à canon, perceuse, perceuse à main, cliquet5) mech.eng. cliquet à percer, drille à levier, fût à rochet -
48 обводка
ж1. ( обыгрывание) Ausspielen n, Überspielen n, Umspielen n2. фиг. (напр. следа) Herumführen nобводка блока — вол. Lob n
обводка в беге — баск. Umdribbeln n im Lauf
обводка дриблингом — Ausdribbeln n, Umdribbeln n
обводка, задняя — фиг. hinteres Herumführen n
обводка корабликом — фиг. Herumführen n mit Mond
обводка назад-наружу — фиг. Herumführen n rückwärts-auswärts
обводка на скорости — Überlaufen n, Überspurten n
обводка, передняя — фиг. vorderes Herumführen n
обводка слева — Linksausspielen n, Linksüberspielen n, Linksumspielen n
2. бокс ( введение соперника в заблуждение) Täuschung f des Gegnersобводка соперника — 1. Ausspielen n [Überspielen n, Umspielen n] des Gegners
обводка справа — Rechtsausspielen n, Rechtsüberspielen n, Rechtsumspielen n
обводка сторожа — фут. Ausspielen n [Überspielen n, Umspielen n] des Bewachers
обводка с финтами — Umdribbeln n mit Finten
-
49 ручной сигнал
( переездного сторожа) Wärtersignal ж.-д. -
50 насторожить
-
51 приставить
1)2) -
52 колотушка
-
53 трещотка
ж1) ( сторожа) шакылдавык; ( детская игрушка) шалтыравык2) перен. (болтун, болтунья) лыкылдык, лыгырдык, шалтыравык, ярык барабан -
54 вахта
мор. вахта, сторожа, варта.* * *I мор., перен.ва́хта, ва́ртаII бот.бобівни́к, -у -
55 какой
Каковой1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].* * *мест.1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший2) ( в относительном предложении) яки́й -
56 команда
1) (приказание) команда, наказ (-зу);2) (войсковая часть) команда;3) (пожарная часть) пожежна команда, пожежна сторожа, пожарня (-ні).* * *кома́нда -
57 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й -
58 лесной
I. 1) лісовий, (реже) лісний; гайовий; см. Лес 1. [Я людина лісова: родилася, зросла і жила я досі в країні лісовій (Кониськ.). Лісова Пісня (Л. Укр.). Гайова царівна (Грінч.)]. -ной бог - лісовий бог (-га), полісун (-на), (классич.) сільван (-на); см. Леший. -ная ботаника -лісоботаніка. -ное ведомство - лісне урядництво. -ной институт - лісний інститут (-та). -ное дерево - лісове дерево, лісовина. -ной материал - лісове дерево. -ная поляна - лісова поляна, лісова галява; см. Поляна. [На галяву вискакує з гущини сарна (Коцюб.)]. -ное пространство - лісовина; (боровое) боровина. -ная сторона - лісова сторона (країна). -ная стража - лісова сторожа. -ное дело, хозяйство - лісівництво, лісове господарство. -ной барин, -ная кукла (шутл.) - лісовий дядько; см. Медведь. -ной дядя - см. Леший. -ной горох, бот. Vicia silvatica L. - лісова вика, лісовий горошок (-шку и -шка). -ной орех - а) (орешник) - см. Лещина; б) (плод) лісковий горіх (-ха). -ная фисташка, бот. Staphylaea pinnata L. - клокичка. -ной хвощ, бот. Equisetum silvaticum L. - хвощ (-ща) лісовий;2) деревний, лісний. -ная пристань - лісна пристань (-ни). -ной склад - лісний склад (-ду), лісна (-ної). [У нас на лісній уже нема добрих дубків, попродали (Звин.)];3) см. Леший;4) см. Лесничий.II. Лесной - волосі[е]нний, волосняний. -ной волос - см. II. Леса.* * *лісови́й, лісни́йлесно́е хозя́йство — лісове́ господа́рство
-
59 ночной
нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.* * *нічни́й -
60 пограничный
1) (находящийся у границы) пограничний, узграничний, граничний, прикордонний, кордонний. -ный город - узграничне місто. -ная полоса - прикордонна смуга, узграниччя. -ный житель - см. Пограничник. -ная черта - гранична (кордонна) лінія. -ная стража - (при)кордонна варта (сторожа);2) (смежный) суміжний, обміжний, поміжний. [Суміжні поля].* * *1) пограни́чний; ( относящийся к государственной границе) прикордо́нний, кордо́нний; ( межевой) обмі́жний2) (смежный) сумі́жний; диал. помі́жний
См. также в других словарях:
сторожа — в Русском государстве XV XVII вв. конные посты впереди засечной черты. * * * СТОРОЖА СТОРОЖА, на Руси в 10 15 веках конный разведывательный отряд, высылавшийся вперед во время похода для разведки и перехвата конных разъездов и пеших лазутчиков… … Энциклопедический словарь
СТОРОЖА — в Русском государстве 15 17 вв. конные посты впереди засечной черты … Большой Энциклопедический словарь
СТОРОЖА — СТОРОЖА, сторожи, жен. (старин., обл.). Стража; теперь только с предлогом на , см. настороже. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СТОРОЖА — СТОРОЖА, 1) в 10 15 вв. конный разведывательный отряд, высылавшийся вперёд во время похода. 2) В 15 17 вв. конные посты, высылавшиеся на засечные черты. С. несла службу с ранней весны до поздней осени, в наиболее вероятное время татарских набегов … Русская история
сторожа — сущ., кол во синонимов: 4 • застава (10) • наблюдательный пункт (1) • … Словарь синонимов
сторожа — огнева сторожа: пожежна сторожа [IV] … Толковый украинский словарь
Сторожа — евр. шомрим Сторожа. В Библии упоминаются различного рода сторожа. Мы читаем о сторожах в военных станах (Суд. 7:19); о страже на крепостных башнях (4 Цар. 9:17); на городских стенах и улицах (2 Цар. 18:24; Песн. П. 3:3; 5:7); о страже в… … Словарь библейских имен
Сторожа — 1) в 10 15 вв. на Руси конный разведывательный отряд, высылавшийся вперёд во время похода для разведки и перехвата конных разъездов и пеших лазутчиков. 2) В 15 17 вв. С. небольшие конные посты, высылавшиеся на засечные черты или впереди… … Большая советская энциклопедия
Сторожа — ж. устар. 1. Несение сторожевой службы. 2. то же, что стража 2. 3. Наблюдательный пункт, застава. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
сторожа — сторожа, сторожи, сторожи, сторож, стороже, сторожам, сторожу, сторожи, сторожей, сторожею, сторожами, стороже, сторожах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Сторожа — Небольшое укрепление на границе Московского государства, предупреждавшее внезапность кочевых набегов. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь